Рішення № 113253996, 05.09.2023, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 546/542/23

Номер провадження 2/541/595/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 вересня 2023 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Третяка О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Непокупної Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа - Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, -

ВСТАНОВИВ :

03 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Решетилівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа - Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування.

05 травня 2023 року ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області справу передано для розгляду за належною територіальною підсудністю до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01 червня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказувала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 04.03.2015 по 28.02.2017, який було розірвано Решетилівським районним судом. Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення подружніх відносин та розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з позивачкою і перебуває на її утриманні та вихованні. Відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання сина не надає, не цікавиться його долею, не піклується про нього, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, не спілкується з дитиною. Позивачка вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.

Ухвалою суду від 03 липня 2023 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивачка не з`явилася. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала (а.с. 40, 48).

Відповідач в судові засідання, призначені на 14.06.2023, 03.07.2023, 27.07.2023 та 05.09.2023 не з`явився, про місце та час розгляду справи належно повідомлений. Надав суду заяви про визнання позову та розгляд справи без його участі (а.с. 9, 30, 31).

Представник третьої особи: виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, як органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надав суду письмовий висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Враховуючи згоду позивача, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст. 223 ч. 4 ЦПК України .

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», ч. 2 ст. 150 СК України батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей, а за ухилення від виконання своїх обов`язків, відповідно до ст. 164 СК України можуть бути позбавлені батьківських прав.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про захист прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 1989 року та ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції про захист прав дитини визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 28.02.2017 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.15).

Пунктом 18 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголошено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до позиції Верховного Суду, сформованої у справах № 757/2025/19 від 06.05.2020 року, № 464/6203/14-ц від 30.06.2021 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ передбачено, що держави учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини (справа «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага. Також у своїй практиці, зокрема у справі «М.С. проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Частинами 4 та 5 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів, зокрема щодо позбавлення та поновлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Водночас у частині 6 цієї статті зазначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Отже, висновок та рішення органу опіки та піклування, є дорадчими та не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у батьків щодо батьківських прав та визначення способів участі у вихованні дитини оскільки такий не порушує прав та обов`язків жодного з батьків.

При цьому правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийняття рішення судом, в ході якого і відбувається оцінка всіх доказів в сукупності, в тому числі і висновку та рішення органу опіки та піклування, який не має наперед встановленої сили для суду, що розглядає спір про позбавлення батьківських прав.

Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради Полтавської області, як органом опіки та піклування, надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Постановою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 зроблено висновок, що поведінка особи, яка свідомо змінює країну проживання, не бере участі у вихованні дитини, свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків у розумінні ст. 164 СК України і може бути підставою для позбавлення цієї особи батьківських прав щодо дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться її життям, не спілкується з сином, не надає матеріальної допомоги, не піклується про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Доказів того, що відповідач не виконує своїх батьківські обов`язки з поважних причин судом не встановлено, а тому суд вважає, що відповідач умисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Проаналізувавши надані докази, а також вказані вище законодавчі норми, виходячи з принципів об`єктивності, законності та справедливості, суд доходить до висновку, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своєї малолітньої дитини, тому, вважає необхідним позбавити його батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавлення батьківських прав не позбавляє відповідача права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав в разі зміни свого ставлення до дитини, своєї поведінки та усунення обставин, що були підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 1073 гривні 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 7, 19, 150, 155, 164, 165 СК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 .

Виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області, місцезнаходження: вул. Покровська, буд. 16, м. Решетилівка Полтавської області, код ЄДРПОУ 04382895.

Суддя: О. Г. Третяк