Ухвала суду № 113243986, 04.03.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26370/23

Провадження № 2/127/3385/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 березня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про скасування типового індивідуального договору про надання послуги постачання теплової енергії, стягнення збитків, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» про скасування типового індивідуального договору про надання послуги постачання теплової енергії від 01 жовтня 2021 року, стягнення збитків у розмірі 6478,78 грн, скасування нарахувань, персональних даних та повідомлення про скасування, принесення вибачень.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч.2 ст.133ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Слід звернути увагу заявника, що позовні вимоги поділяються на вимоги майнового та немайнового характеру.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Водночас, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01.01.2023 розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн); ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн).

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, а у разі коли в позовній заяві об`єднаного дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналогічні роз`яснення містить і постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10.

Оскільки позовна заява містить вимоги, як немайнового (скасування дії договору, зобов`язання вчинити дії), так і майнового характеру (стягнення збитків), тому вона підлягає оплаті судовим збором відповідно до вищевказаної норми.

Відповідно за позовні вимоги немайнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі по 1073,60 грн за кожну вимогу, а за позовну вимогу майнового характеру - 1% від ціни позову, але не менше 1073,60 грн та не більше 13420 грн.

З матеріалівпозову слідує,що позивачемпред`явлено досуду одночасноп`ять позовнихвимог немайновогохарактеру,які єсамостійними,а саме: 1) скасування дії Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021, 2) скасування здійснених відповідачем нарахувань послуг по об`єкту нерухомості, 3) зобов`язання вчинити дії шляхом розміщення в засобах масової інформації м. Вінниці вибачень відносно позивача та ОСОБА_2 4) негайне скасування персональних даних, які наявні у позивача відносно позивача та ОСОБА_2 , 5) офіційне повідомлення позивача та ОСОБА_2 про скасування їхніх персональних даних, наявних у відповідача та передача носіїв третім особам без їх згоди.

Також, позовна заява містить одну вимогу майнового характеру, а саме стягнення збитків в розмірі 6478,78 грн, завданих внаслідок виконання судового рішення.

При цьому, відповідно до наданої до позовної заяви роздруківки квитанції від 22 серпня 2023 року сплата позивачем судового збору в розмірі 1073,60 грн є неповною та є частковою сплатою судового збору лише за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі за подання позовної заяви, що містить п`ять вимог немайнового характеру, доплативши судовий збір в сумі 4294,40 грн ((1073,60 грн х 5 вимог) 1073,60 грн сплаченого судового збору) та за вимогою майнового характеру у сумі 1073,60 грн, та надати докази щодо цього.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Також, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Як убачається із змісту позовної заяви та заявлених вимог у цілому позивач вказує на існування Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.10.2021, де однією із сторін виступає крім іншого і ОСОБА_2 , просить «скасувати дію» цього договору, ставить вимогу про скасування персональних даних і щодо ОСОБА_2 , зобов`язання вчинення дій у засобах масової інформації відносно цієї особи. Тобто, порушує питання про вирішення у судовому порядку прав та інтересів іншої особи, щодо якої в матеріалах позову немає доказів на її представництво позивачем, а також не зазначено самого процесуального статусу цієї особи по справі, виходячи з підстав та обґрунтованості позову.

Отже, позивачу слід визначитись із колом учасників по справі та надати позовну заяву в уточненій редакції, її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, позивачу слід звернути увагу на обрані нею способи захисту порушеного права за змістом вимог, у т.ч. в частині оспорювання правочину, та визначитись з ними, враховуючи положенная ст. 16 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

При цьому, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про скасування типового індивідуального договору про надання послуги постачання теплової енергії, стягнення збитків, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя