Ухвала суду № 113241658, 05.09.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12793/23

У Х В А Л А

05 вересня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 05 червня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

1. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області, в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області, щодо невірного розрахунку вислуги років ОСОБА_1 та щодо не проведення розрахунку та виплати всіх сум, які належать ОСОБА_1 в день звільнення;

2. Зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області, в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області (знеособленно):

- внести відповідні зміни до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 15.05.2023 №1-оДФС «про звільнення підполковника податкової міліції ОСОБА_1 » та визначити що на день фактичного звільнення ОСОБА_1 вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні складає 25 (двадцять п`ять) років 08 (вісім) місяців 15 (п`ятнадцять) днів;

- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : - одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років; - суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткових відпусток відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він безперервно перебував на службі у податковій міліції з 28.08.1997 по 15.05.2023.

15.05.2023 Головою комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області Торубаровим І.Б. було винесено наказ №1-о-ДФС про звільнення підполковника податкової міліції ОСОБА_1 у якому ним було зазначено, що: вислуга років за період роботи в органах податкової міліції на день звільнення у календарному обчисленні складає 25 років 04 місяці 06 днів. Вказані відомості не відповідають дійсності. Фактично ОСОБА_1 було звільнено з вини Головного управління ДФС в Одеській області лише 15.05.2023 на виконання рішення суду від 07.03.2023 по справі №420/160/23.

07 березня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд по справі №420/160/23 прийняв рішення, яким частково задовольнив позов ОСОБА_1 та зобов`язав Головне управління ДФС в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 26.12.2022 про звільнення 02.01.2023 з посади старшого слідчого першого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління Фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Одеській області у запас Збройних Сил України за пунктом 64 п. «г» (через скорочення штатів) відповідно до положення про проходження служби рядовим i начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114, та прийняти рішення по суті порушеного питання.

Весь час з 02.01.2023 по 15.05.2023 внаслідок протиправної бездіяльності Головного управління ДФС в Одеській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області щодо нерозгляду по суті рапорту ОСОБА_1 від 26.12.2022 про звільнення 02.01.2023 позивач був старшим слідчим 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області і навіть 24.04.2023 Головою комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області Торубаровим І.Б. за №34/ДФС було надано у відповідь на адвокатський запит довідку від 24.04.2023 за №33/ДФС відповідно до якої: станом на 24.04.2023 вислуга років у календарному обчисленні ОСОБА_1 складає 25 років 07 місяців 28 днів. Також Головою комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_2 було видано ОСОБА_1 заповнену трудову книжку у якій містяться відомості про те, що 26.08.1997 він був прийнятий на службу в органи податкової міліції та 02.01.2023 наказом ГУ ДФС в Одеській області від 15.05.2023 №1-о-ДФС звільнений з податкової міліції відповідно до ст.64 п. «г» (через скорочення штатів). Таким чином станом на 15.05.2023 (дата фактичного звільнення ОСОБА_1 ) вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні складає 25 років 08 місяців 15 днів, а не 25 років 04 місяці 06 днів, як помилково зазначено у наказі №1-о-ДФС від 15.05.2023. За проханням позивача адвокат Шкода В.М. 22.05.203 звернулась із адвокатським запитом щодо вірного розрахунку моєї вислуги років та внесення відповідних змін до наказу №1-о-ДФС від 15.05.2023, але 26.05.2023 за №78/ ДФС Головою комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_2 було направлено лист відповідно до якого: підстав для внесення змін до наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 15.05.2023 №1-о-ДФС «Про звільнення підполковника податкової міліції ОСОБА_1 » та перерахунку вислуги років не вбачається.

Адвокат Шкода В.М. 17.05.203 звернулась із адвокатським запитом до Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області Торубарова І.Б. щодо, крім іншого: 1.Здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 у день звільнення одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років. 2.Направити поштою та на електронну пошту копію вищевказаного розрахунку. 3.Відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 розрахувати та виплатити мені у день звільнення суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткових відпусток . Так, відповідно до листа ГУ ДФС в Одеській області №544/В/15-97-08-09 від 11.10.2021 невикористані ОСОБА_1 дні відпустки складають: за 2013 рік 21 доба, за 2014 рік 20 діб, за 2015 рік 26 діб, за 2017 рік 29 діб, за 2018 рік 29 діб. 5.Розрахувати та виплатити ОСОБА_1 у день звільнення інші виплати, які передбачені законодавством та провести повний розрахунок.

Від 15.05.2023 і до теперішнього часу розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП з позивачем проведено не було. Жодних виплат при звільнені не проведено. Не нараховано та не виплачено по теперішній час: - одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 25 календарних років. - суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткових відпусток Відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991.

Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою судді від 16.06.2023 вирішено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, та розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у порядку ст.262 КАС України.

Також, ухвалою судді від 16.06.2023 витребувано у Головного управління ДФС в Одеській області особові картки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за 2021, 2022 та 2023 роки.

Ухвалою суду від 11.07.2023 відмовлено у задоволенні заяви (вх..№ЕП/26001/23) (повторно 11.07.2023 вх.№ЕС/7208/23) ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи шляхом їх часткового надіслання на електронну адресу.

13.07.2023 до суду надійшла заява (вх..№ЕС/7271/23) ОСОБА_1 в якій він зазначає, що станом на 14.05.2023 і по теперішній час жодних виплат від Головного управління ДФС в Одеській області йому не надходило та відомостей щодо нарахованих сум при звільненні також не було надано.

20.07.2023 до суду надійшли (вх..№24456/23) письмові пояснення Головного управління ДФС в Одеській області в яких, серед іншого, відповідач зазначає, що фактичний та у повному обсязі розрахунок з позивачем можливий за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України. Здійснення відповідних виплат можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок Державного бюджету України та не залежить від Комісії з реорганізації головного управління ДФС в Одеській області.

Повертаючись до обставин справи, а саме змісту Наказу від 15.05.2023 №1-о-ДПС, суд акцентує увагу на тому, що вказаним Наказом було встановлено забезпечити у повному обсязі за наявності бюджетних асигнувань, проведення всіх гарантованих при звільненні ОСОБА_1 виплат, - грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, - виплату грошової компенсації за невикористану чергову відпустку за 2013 рік 21 доба, 2014 рік 20 діб, 2015 рік 26 діб, 2017 рік 29 діб, 2018 рік 29 діб (а.с.33).

В той же час, в наданих письмових поясненнях відповідач не зазначає чи провів він нарахування коштів, що передбачені Наказом «Про звільнення підполковника податкової міліції ОСОБА_1 » №1-о-ДПС від 15.05.2023, на рахунок ОСОБА_1 , а лише зазначив про їх не виплату.

Дослідивши матеріали справи в контексті вказаного питання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст.. 72 КАС України).

Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 10.04.2020 у справі №560/1370/19, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, щодо яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 807/1410/17.

Згідно з ч.4 ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду по справі №826/3403/16 суди не повинні обмежуватись лише тими доказами, які були надані позивачем під час розгляду справи.

Відтак, з метою повного та об`єктивного розгляду даної справи суд вважає за необхідне витребувати у Головного управління ДФС в Одеській області інформацію та її документальне підтвердження щодо нарахованих та виплачених ОСОБА_1 грошових коштів відповідно до Наказу №1-о-ДПС від 15.05.2023.

Частиною 7 статті 80 КАС України визначено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Суд зазначає, що у відповідності до ч.8 ст.80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, судом буде застосовано до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.145 КАС України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Керуючись ст.ст.73, 74, 77, 79, 80, 145, 236, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Витребувати у Головного управління ДФС в Одеській області інформацію та її документальне підтвердження щодо нарахованих та виплачених ОСОБА_1 грошових коштів відповідно до Наказу №1-о-ДПС від 15.05.2023.

Зазначені докази надати до суду у 5-денний строк від дати отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА