Рішення № 113240606, 31.08.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2023 р. № 400/342/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", вул. Знаменська, 4, м.Миколаїв, 54037, до відповідача:Головного управління ДПС у Волинській області, Київський майдан, 4, м.Луцьк, 43010, Київський майдан, 4, Луцьк,43027

про:визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення №0039130703 від 18.10.2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (далі - позивач або ДП "НАРП") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач), в якому просило суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.10.2022р. № 0039130703, № 0039120703.

Ухвалою від 23.01.2023р. суд відкрив провадження за вказаним вище позовом та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного провадження відповідно до ст.260 КАС України (без виклику сторін в судове засідання).

В обгрунтування своєї позиції позивач вказав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням строку визнчаеного п.86.8 ПК ст.86 України, що є окремою підставою для їх скасування. Зроблені відповідачем висновку, що зафіксовані в Акті перевірки від 14.02.2022р. суперечать дійсності й усталеній судовій практиці з подібних правовідносин. Позивач вважає, що висновки відповідача є надуманими й не грутнуються на нормах матеріального та процесуального права. Позовні вимоги позивач просив задовольнити повністю.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що перевiркою встановлено порушення ДП «НАРП» п.44.1, п. 44.6 ст.44, п. 46.1. ст. 46, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст, 200 ПК України, в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2021 року на 208161 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 99 408 гривень. Крім того, позивачем до перевірки не надано достаній документів, щоб підтверджували реальність господарських операцій здійснених з контагентами позивача за перевіряємий період. Винесені відповідачем рішення є цілком обгрунтованими та такими, що відповідають нормам ПК України. В задоовленні позову відповідач просив відмовити повністю.

Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області з 01.02.2022 року по 07.02.2022 року проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", за результаттами якої складено акт перевірки від 14.02.2022 № 954/14-29-07-04/09794409 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (код ЄДРПОУ 09794409) щодо дотримання податкового законодавства при декларуваннi за листопад 2021 року відємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» (далі - Акт перевірки).

У висновку Акту перевірки, отриманого ДП НАРП 14.02.2022р., зазначено про встановлення ГУ ДПС у Миколаївській області порушення Податкового кодексу України, а саме:

-п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 в частині завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2021 року на суму 208 161 грн.;

-п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 99 408 грн.

Відповідно до п. 86.8. ст.86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або ocoбi, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, суд погоджується з думкою позивача щодо того, що податкові повідомлення-рішення за результатами акту від 14.02.2022 № 954/14-29-07-04/09794409, який було отримано 14.02.2022 року, повинні були бути винесені та надіслані контролюючим органом не пізніше 07.03.2022 року та вручені платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Зазначений строк був контролюючим органом пропущений, що є порушенням п.86.8 ст.86 ПК України.

В той же час, Указом Президента України Про введения воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на всій території України було запроваджено воєнний стан.

Законом України від 15.03.2022 р. № 2120-IX, який вступив в силу з 17.03.2022 р. (тобто після закінчення строку на прийняття ППР) ПК України було доповнено новим п. 102.9 наступного змісту на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Сталом на 17.03.2022 р. (дата набуття чинності Законом №2120-ІХ та, відповідно, дата зупинення строків) строк для прийняття та надіслання ППР за результатами Акту перевірки вже закінчився.

Згідно п. 102.9 в редакції Закону України №2260-ІХ від12.05.2022 р. (дата набрання чинності 27.05.2022 р.) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зпдно з п.69.9 ст.69 підрозділу 10 Розділу XX Перехідні положення ПК України (в редакції Закону України №2260-ІХ від 12.05.2022 року, який набрав чинності з 27.05.2022 р.) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема, строків визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, з 27.05.2022 р. поновились строки для прийняття та надсилання податкових повідомлень-рішень. Однак незважаючи на поновлення строків ППР за результатами перевірки в 15-ти денний строк так i не було прийняте.

Отже, якщо не зважати на факт первинного пропуску строку на прийняття ППР, i відраховувати початок строку з 27.05.2022 р., то в такому випадку ППР за Актом перевірки повинне було бути прийняте i надклане в строк до 17.05.2022 року.

Всупереч вказаному вище, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті лише 18.10.2022 року, тобто більше ніж через 7 місяців після закінчення строку на їx прийняття, встановленого п.86.8 ПК України.

Як вбачається з тексту Акта перевірки за результатом перевірки достовірності і правильності визначення суми відємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено її завищения на загальну суму 208 161 грн. Також перевіркою достовірності i правильності визначення суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) встановлено її завищення на загальну суму 99 408 грн.

Пр цьому, підставою для того щоб вважати зазначні показники завищеними для перевіряючих стало, на думку відповідача, не надання первинних документів, а саме: ТТН, сертифікатів якості/паспортів віддповідності; відсутні довіреності на отримання ТМЦ, у видаткових накладних міститься підпис директора i відбиток печатки ДП НАРП, але не зазначено номер i дату довіреності; надано експрес-накладні ТОВ НОВА ПОШТА про доставку відправлень на ім`я ДП НАРП не містять інформацію щодо найменування продукції, яка перевозилась, її кількість; не надано документів щодо транспортування вищезазначених ТМЦ від відвищення №7 ТОВ НОВА ПОШТА до ДП НАРП, не надано подорожні листи щодо транспортування ТМЦ від ТОВ НОВА ПОШТА, авансові звіти щодо списання пального, договори, укладені з ТОВ НОВА ПОШТА щодо доставки ТМЦ на адресу ДП НАРП тощо.

Також, підставою висновку про начебто допущення ДП НАРП порушень вищезазначених норм став факт здійснення ДП НАРП господарських операцій з придбання ТМЦ у постачальників, які перевіряючі вважають ризиковими.

3 огляду на таке перевіркою всі ці господарські oперації було визнано такими, що фактично не відбулися, а суми ПДВ, віднесені підприємством до складу свого податкового кредиту за результатами таких господарських операцій, перевіряючими виключено з складу податкового кредиту.

Суд вважає, що такі висновки відповідача суперечать дійсності та нормам чинного ПК України, виходячи з наступного.

Відповідно п. 198.1 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2. ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списания коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

При цьому п. 198.3 ПК України визначно: «Податковий кредит званого періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків. нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних зacoбiв, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітгного податкового перюду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зауважує, що Актом перевірки не встановлено порушення ДП НАРП вимог жодного з перелічених пунктів, оскильки податковий кредит був сформований у зв`язку з придбанням товарів за датою, визначеною з дотриманням вимог п.198.2 ПК України та на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, як того вимагає п. 198.6 ПК України.

Отже, висновок контролюючого органу про порушення ДП НАРП вимог п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України - не підтверджується змістом Акту перевірки.

Відповідно п.200.1 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звіного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні зітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 статп 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1,3 статп 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашения податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягае бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значения, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звггному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості.

Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в)та/або зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, суд приходить до висновку, що ДП НАРП не припускалось порушень правил визначення сум ПДВ до відшкодування з бюджету, встановлених п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, i зміст Акту перевірки це підтверджує.

Статтею1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачано, що господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. А первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію. Як свідчить зміст акту перевірки, перевіряючим були надані вci первинш документа, які відображають реальний рух ТМЦ, придбаних у постачальників: договори, видаткоі накладні, експрес-накладні, що свідчать про спосіб доставки, прибуткові накладні які підтверджують оприбуткування отриманих ТМЦ на складах підприємства, тощо.

Отже, такий висновок відповідача є необгрнутований нормами матеріального права.

Сертифікати якості, транспортні документи та товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерского або податкового обліку, що фіксують рух активів під час здійснення господарских операцій з поставки. А тому навіть їх відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок. Аналогічний правовий висновок викладено у п.71 постанови Верховного Суду від 25.08.2022 р. у справі № 400/3884/19.

Також суд вважає за необхідне вказати, що й експрес-накладні хоча i не є первинними документами, але при цьому є документами, що можуть додатково свідчити про реальність здійснених операцій з поставки, оскільки містять інформацію про спосіб доставки активу від постачальника до ДП НАРП (силами ТОВ НОВА ПОШТА) i відповідають вимогам щодо їx оформлення, встановлених ТОВ НОВА ПОШТА.

Стосовно не зазначення у видаткових накладних номеру та дати довіреності, не надання до перевірки довіреностей на отримання ТМЦ суд вказує таке.

Починаючи з 30.09.2014 року - дати скасування наказу Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р. Про затвердження Інструкції про порядок ресстрації виданих, повернутих i використаних довіреностей скасована обов`язковість видачі довіреностей i, відповідно, відображення їх в Книзі обліку виданих довіреностей.

У накладних, в яких відсутнє посилання на довіреність, посадовою особою, яка приймає товар, зазначено директора ДП НАРП i міститься його підпис. Директор підприємства є посадовою особою, яка ідє від імені підприємства без доручення. Тому посилання відповідача на необхідність видачі директору окремого доручення з метою зазначення реквізитів цього доручення в накладній не грунтується на нормах законодавства.

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їx оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо iнші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у п.72 постанови Верховного Суду вщ 25.08.2022 р. у справі № 400/3884/19, від 12.06.2018 р. у справi №825/3419/14.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Детально вивчивщи наявні у справі документи, суд приходить до висновку, що у ДП НАРП наявна вся необхідна первинна документація, яка відображає рух активів під час господарської операції, тобто свідчить про реальність здійснених ДП НАРП господарських операцій з прибання товарів.

Що стосується ризиковості постачальників ДП НАРП, суд вказує наступне.

По-перше, законодавство не містить ознак ризиковості i не містить заборони/обмежень на здійснення операцій з підприємствами, які на думку податкового органу є ризиковими.

По-друге, у ДП НАРП взагалі відсутні підстави вважати своїх постачальників недобросовісними чи ризиковими, оскільки за результатами здійснених з ними контрагентами господарських операцій підприємство фактично отримало замовлені ТМЦ, тобто досягло мети господарської операції.

В-третіх, слід зазначити, що недобросовістність окремих підприємств по ланцюгу постачання не свідчить i не може свідчити про недобросовістніть ні ДП НАРП, нi його безпосередніх постачальників.

Відповідно до статті 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адмшктративному порядку. У paзi якщо платник податків вважає, що контролюючий орган прийняв будь-яке рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Відповідно до п.55.1 ст.55 ПКУ податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше решення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Таким чином, фактично безпідставно зробивши вказані вище висновки у вищевзазначеному акті перевірки та прийнятих рішеннях від 18.10.2022р., відповідачем порушено право позивача мирно володіти своїм майном та вимоги пп.21.1.4. п.21.1 ст.21 ПК України, згідно якого посадові особи контролюючих органів зобов`язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

В свою чергу, відповідач не спростував перед судом висновків Акту перевірки від 14.02.2022р., що дає підстави вважати про неправомірність винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень від 18.10.2022р. № 0039130703, № 0039120703.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене вище, суд вважає оскаржувані рішення відповідача є протиправними, тому є підстави для їх скасування.

Судовий збір розподіляється згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м.Миколаїв, 54037, код ЄДРПОУ 09794409) до Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м.Луцьк, 43010, код ЄДРПОУ 44106679) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.10.2022р. № 0039130703, № 0039120703, винесені Головним управлінням ДПС у Волинській області.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м.Луцьк, 43010, код ЄДРПОУ 44106679) на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м.Миколаїв, 54037, код ЄДРПОУ 09794409) судовий збір в розмірі 6174,74грн., сплачений платіжним дорученням від 17.01.2023р. за №134.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов