Ухвала суду № 113232987, 30.08.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

30 серпня 2023 року м. ХарківСправа № 922/977/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши скаргу (вх.№20958 від 07.08.2023) представника Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" Гончаренко Н.А. на дії (бездіяльність) державного виконавця у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" (61058, Харківська область, м. Харків, вул. Ромена Роллана, буд. 12; код ЄДРПОУ: 33675278) до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199; код ЄДРПОУ: 05762269) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача (стягувач) Гончаренко Н.А., адвокат, ордер АР №1112594;

відповідача (боржник\скаржник) Гарагуля В.А., довіреність;

Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №922/977/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення заборгованості в сумі 27 249 502,47 грн., з яких: основний борг у розмірі 24 692 007,84 грн., сума 3% річних у розмірі 263 885,31 грн., сума втрат від інфляції в розмірі 2 293 609,32 грн., а також судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Також позивач просив суд відповідно до ч.10 ст.238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 3% річних на суму основного боргу - 24 692 007,84 грн., починаючи з 30.06.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 позов Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" грошові кошти в сумі 27 249 502,47 грн., з яких: основний борг у розмірі 24 692 007,84 грн., суму 3% річних у розмірі 263 885,31 грн., суму втрат від інфляції в розмірі 2 293 609,32 грн., а також судовий збір у розмірі 408 742,54 грн.

Вирішено, що відповідно до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 24 692 007 (двадцять чотири мільйони шістсот дев`яносто дві тисячі сім) грн. 84 коп., починаючи з 30.06.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 14.09.2022 стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 140 000,00 грн.

11.10.2022 на виконання вище вказаних рішень видано відповідні накази.

07.08.2023 через кабінет Електронного Суду від представника Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" надійшла скарга (вх.№20391 від 01.08.2023) на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій просить суд:

1) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олега Ярославовича щодо порушення порядку відновлення виконавчого провадження, передбаченого ст.41 Закону України «Про виконавче провадження»;

2) визнати неправомірними процесуальні документи, прийняті 04.08.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олегом Ярославовичем, в межах виконавчого провадження №70292357 при примусовому виконанні наказу №922/977/22 виданого 11.10.2022 Господарським судом Харківської області:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2023;

- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 04.08.2023;

- постанову про стягнення виконавчого збору від 04.08.2023;

- постанову про арешт коштів боржника від 04.08.2023;

- постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 04.08.2023;

3) визнати неправомірною постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бучацького Юрія Олександровича від 04.08.2023, якою скасовано постанову про арешт коштів боржника від 04.08.2023 у виконавчому провадженні №70292357;

4) зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олега Ярославовича виконати ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі № 922/977/22 у порядку визначеному статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження», шляхом:

-винесення постанови про відновлення виконавчого провадження;

- скасування постанов від 24.11.2022 про скасування процесуальних документів: постанови про скасування процесуального документу "Постанова про відкриття виконавчого провадження" від 09.11.2022; постанови про скасування процесуального документу "Постанова про арешт коштів боржника" від 09.11.2022; постанови про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій" від 09.11.2022; постанови про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення виконавчого збору" від 09.11.2022; постанови про скасування процесуального документу "Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій" від 11.11.2022;

- вчинення дій щодо забезпечення накладення арешту на кошти боржника, на підставі постанови про арешт коштів боржника від 09.11.2022 (яка визнана судовими рішеннями правомірною);

- зупинити вчинення виконавчих дій.

5) зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вжити невідкладних заходів для виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі №922/977/22 або захистити порушені права та інтересиПриватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" в інший спосіб, що не суперечить закону і забезпечує ефективний захист його права на виконання судових рішень;

6) у разі задоволення скарги, на виконання вимог ст.345 ГПК України, зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомити Господарський суд Харківської області та стягувачаПриватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" про виконання ухвали суду, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання;

7) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) на користьПриватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. В обґрунтування скарги представник стягувача посилається на тривале невиконання начальником та старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 та ухвали суду від 18.05.2023 по справі №922/977/22 та незабезпечення ними своєчасного, повного і неупередженого виконання зазначених рішень. На переконання скаржника, дії старшого державного виконавця Відділу Гречуха Олега Ярославовича щодо порушення порядку відновлення виконавчого провадження і постанова начальника Відділу Бучацького Юрія Олександровича щодо скасування процесуального документу від 04.08.2023 є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.08.2023 призначено скаргу (вх.№20958 від 07.08.2023) представника Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" Гончаренко Н.А. на дії (бездіяльність) державного виконавця до розгляду на 30.08.2023.

29.08.2023 через кабінет Електронного Суду від представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) надійшов відзив (вх.№23148 від 29.08.2023).

У відзиві представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) просила суд відмовити стягувачу в задоволені скарги на дії державного виконавця.

В обґрунтування своєї правової позиції представник старшого державного виконавця Відділу Гречуха О.Я. повідомила, що 04.08.2023 державним виконавцем на виконання рішення суду відновлено виконавче провадження та всі процесуальні документи, винесені у виконавчому провадженні №70292357 з виконання наказу від 11.10.2022 №922/977/22, виданого Господарським судом Харківської області, шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та інших відповідних постанов.

Щодо посилання скаржника на неправомірну бездіяльність старшого державного виконавця Відділу Гречуха О.Я. щодо порушення порядку визначеного ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», для вчинення дій щодо відновлення виконавчого провадження №70292357 з виконання наказу від 11..10.2022 №922/977/22, виданого Господарським судом Харківської області представник старшого державного виконавця Відділу Гречуха О.Я. зазначила, що законодавцем встановлено що постанова про відновлення виконавчого провадження виноситься лише у випадку якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку. Разом з тим, в даному випадку у виконавчому провадженні №70292357 постанова про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу не скасовувалась оскільки такі постанови державним виконавцем не виносилась. Таким чином винесення постанови про відновлення виконавчого провадження у виконавчому провадженні №70292357 технічно неможливо. Відтак, дії державного виконавця при виконанні вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 №922/977/22 вчинені у спосіб та в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Щодо визнання неправомірною постанови начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бучацького Юрія Олександровича від 04.08.2023, якою скасовано постанову про арешт коштів боржника від 04.08.2023 у виконавчому провадженні №70292357 представник Відділу зазначила, що враховуючи пункт 3 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та Розпорядження Кабінету Міністрів України N 36-р від 16.01.2019 про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності та розпорядження №1005-р від 26.08.2021, яким доповнено перелік об`єктів великої приватизації державної власності додатковою позицією: «Акціонерне товариство «Турбоатом», про що державному виконавцю стало відомо ще 11.11.2022, на день відновлення виконавчого провадження, державному виконавцю відомо про підставу для зупинення виконавчого провадження у відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином, постанова про арешт коштів боржника від 04.08.2023 винесена державним виконавцем з порушення порядку накладення арешту та арешт з коштів боржника підлягав зняттю.

30.08.2023 через канцелярію суду від представника боржника надійшли заперечення (вх.№23277 від 30.08.2023).

У своїх запереченнях представник боржника зазначив, що державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха О.Я. повністю виконав приписи ухвали Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 щодо поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду по справі №922/977/22, що вбачається з даних, розміщених у Автоматизованій системі виконавчого провадження Міністерства юстиції України.

На підтвердження зазначеного представник боржника надав копію витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження.

На переконання представника боржника, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха О.Я. в подальшому правомірно скасував арешт, оскільки примусові дії відносно підприємств, які знаходяться в стадії приватизації, не проводяться.

Також представник боржника просив врахувати, що вчинення незаконних виконавчих дій відносно АТ «Укренергомашини» матиме наслідком блокування повноцінної господарської діяльності стратегічного підприємства, яке перебуває в стадії приватизації, та нанесення збитків безпосередньо Державі. Крім того, наказом Міністерства економіки України від 02.03.2023 №1119 АТ «Українські енергетичні машини» визнано також підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Представник стягувача, яка приймала участь в судовому засіданні 30.08.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, скаргу підтримала та просила суд задовольнити її в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні 30.08.2023 представник боржника проти задоволення скарги заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Представник Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) в судове засідання 30.08.2023 не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Відповідно до ч.2 ст.342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи викладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце розгляду означеної скарги, явка яких не визнавалась обов`язковою, беручи до уваги 10-денний строк встановлений нормами ГПК України для розгляду відповідної скарги, суд дійшов висновку, що неявка державного виконавця в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги представника Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" на дії (бездіяльність) державного виконавця у цій справі.

Розглянувши скаргу (вх.№20958 від 07.08.2023) представника Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" Гончаренко Н.А. на дії (бездіяльність) державного виконавця, суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 позов Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" грошові кошти в сумі 27 249 502,47 грн., з яких: основний борг у розмірі 24 692 007,84 грн., суму 3% річних у розмірі 263 885,31 грн., суму втрат від інфляції в розмірі 2 293 609,32 грн., а також судовий збір у розмірі 408 742,54 грн.

Вирішено, що відповідно до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 24 692 007 (двадцять чотири мільйони шістсот дев`яносто дві тисячі сім) грн. 84 коп., починаючи з 30.06.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 14.09.2022 стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 140 000,00 грн.

11.10.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2022 у справі №922/977/22 набрали законної сили, на підставі чого судом на виконання зазначених рішень було видано відповідні накази.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою вих.№40 від 28.10.2022 про примусове виконання рішення та відкриття виконавчого провадження, в якій просило прийняти до виконання судовий наказ виданий 11.10.2022 Господарським судом Харківської області, на виконання рішення суду від 07.09.2022 у справі №922/977/22, про стягнення з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" грошових кошти в сумі 27 249 502,47 грн., а також 408 742,54 грн. судового збору.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України Про виконавче провадження).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження).

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Частиною 4 статті 24 Закону України Про виконавче провадження (чинною на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Таким чином, стягувач скористався своїм правом передбаченим статтею 24 Закону України Про виконавче провадження на вибір місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області від 11.10.2022 у справі №922/977/22 на території, на яку поширюються їхні функції.

09.11.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олегом Ярославовичем було винесено постанову ВП №70292357 про відкриття виконавчого провадження.

Також, 09.11.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олегом Ярославовичем в межах виконавчого провадження ВП №70292357 було винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника.

10.11.2022 боржником подано заяву до Відділу примусового виконання рішень про скасування постанови державного виконавця від 09.11.2022 про арешт коштів AT "Українські енергетичні машини".

11.11.2022 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

24.11.2022 начальником Відділу примусового виконання рішень винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, в якій останній визнав дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження №70292357 такими, що вчинені з порушенням ч.1 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження". Також цією постановою скасовано постанову державного виконавця від 09.11.2022 про відкриття виконавчого провадження №70292357 та зобов`язано державного виконавця вжити заходів у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

24.11.2022 на виконання постанови начальника Відділу примусового виконання рішень державним виконавцем винесено:

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про відкриття виконавчого провадження" від 09.11.2022;

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про арешт коштів боржника" від 09.11.2022;

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій" від 09.11.2022;

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення виконавчого збору" від 09.11.2022;

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій" від 11.11.2022;

- повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

02.12.2022 до Господарського суду Харківської області від представника стягувача надійшла скарга (вх.№15363 від 02.12.2022) на неправомірні дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій скаржник просив:

1) визнати неправомірною постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.11.2022, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №70292357 від 09.11.2022 та зобов`язано державного виконавця вжити заходів у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження";

2) визнати неправомірними процесуальні документи, прийняті 24.11.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олегом Ярославовичем, в межах виконавчого провадження №70292357 при примусовому виконанні наказу № 922/977/22 виданого 11.10.2022 Господарським судом Харківської області:

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про відкриття виконавчого провадження" від 09.11.2022;

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про арешт коштів боржника" від 09.11.2022;

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій" від 09.11.2022;

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення виконавчого збору" від 09.11.2022;

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій" від 11.11.2022;

- повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;

3) зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олега Ярославовича або іншу посадову особу зазначеного органу державної виконавчої служби, в порядку статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження №70292357 з виконання наказу від 11.10.2022 № 922/977/22, виданого Господарським судом Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" на дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вх.№15363 від 02.12.2022) задоволено.

Визнано неправомірною постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.11.2022, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 70292357 від 09.11.2022 та зобов`язано державного виконавця вжити заходів у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Визнано неправомірними процесуальні документи, прийняті 24.11.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олегом Ярославовичем, в межах виконавчого провадження № 70292357 при примусовому виконанні наказу № 922/977/22 виданого 11.10.2022 Господарським судом Харківської області:

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про відкриття виконавчого провадження" від 09.11.2022;

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про арешт коштів боржника" від 09.11.2022;

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій" від 09.11.2022;

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення виконавчого збору" від 09.11.2022;

- постанову про скасування процесуального документу "Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій" від 11.11.2022;

- повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олега Ярославовича або іншу посадову особу зазначеного органу державної виконавчої служби, в порядку статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження №70292357 з виконання наказу від 11.10.2022 №922/977/22, виданого Господарським судом Харківської області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №922/977/22 апеляційну скаргу боржника залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі №922/977/22 залишено без змін.

Відтак, ухвала Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі №922/977/22 набрала законної сили 04.07.2023.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами 1, 2 статті 18 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Частиною 2 статті 11 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.97, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За вимогами ч.1 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Відповідно до вимог статті 345 ГПК України, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

01.08.2023 стягувач звернувся до Східного апеляційного господарського суду із заявою №239 від 01.08.2023 про отримання інформації стосовно дати отримання Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судового рішення за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця.

Згідно листа Східного апеляційного господарського суду №009250 від 03.08.2023, 10.07.2023 постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №922/977/22 було направлено на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за номером поштового відправлення 6102272431875. Крім того, з матеріалів справи убачається, що відправлення №6102272431875 вручено Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 17.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вищезазначене також підтверджується інформацією, внесеною працівникам АТ "Укрпошта" до розділу "Відстежити" за трек-номером 6102272431875.

Відтак, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречух Олег Ярославович або інша посадова особа зазначеного органу державної виконавчої служби, були зобов`язані виконати ухвали суду від 18.05.2023, а саме: в порядку статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження №70292357 з виконання наказу від 11.10.2022 №922/977/22, виданого Господарським судом Харківської області, не пізніше 18.07.2023 та у строк до 27.07.2023 повідомити суд і заявника про вчинення вказаних дій.

04.08.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олегом Ярославовичем постановою про скасування процесуального документа скасовано документ "Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання" від 24.11.2022 та винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №70292357 з виконання наказу від 11.10.2022 №922/977/22, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника.

В той же день, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олегом Ярославовичем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, а начальником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бучацьким Юрієм Олександровичем скасовано постанову про арешт коштів боржника, яку було видано старшим державним виконавцем Гречух Олегом Ярославовичем.

В постанові про скасування арешту від 04.08.2023 зазначено, що 03.08.2023 державним виконавцем на виконання рішення суду відновлено виконавче провадження та всі процесуальні документи, винесені у виконавчому провадженні №70292357 з виконання наказу від 11.10.2022 №922/977/22, виданого Господарським судом Харківської області. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України N36-р від 16.01.2019 затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності та 26.08.2021 розпорядженням №1005-р доповнено перелік об`єктів великої приватизації державної власності додатковою позицією: «Акціонерне товариство «Турбоатом», про що державному виконавцю стало відомо ще 11.11.2022. Враховуючи зазначене, на день відновлення виконавчого провадження, державному виконавцю відомо про підставу для зупинення виконавчого провадження у відповідності до п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином, арешт з коштів боржника підлягав зняттю.

При цьому, доказів вчинення дій з відновлення виконавчого провадження №70292357 з виконання наказу від 11.10.2022 №922/977/22, як то встановлено ухвалою суду від 18.05.2023, матеріали справи не містять.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року по справі №904/7326/17 звернула увагу на те, що виконання судового рішення має бути зручним насамперед для стягувача і не створювати для нього зайвих перешкод і витрат. Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника.

Посилаючись на рішення ЄСПЛ від 5 липня 2012 року у справі Глоба проти України, Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2018 року по справі №905/3542/15 підкреслив, що основна мета виконавчого провадження виконання судового рішення, яке у державі, що визнала верховенство права, не може залишатися невиконаним на шкоду одній із сторін, а держава повинна вжити усіх необхідних кроків, у межах своєї компетенції, для виконання остаточного рішення суду.

Відповідно до положень частин 5, 7 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Водночас за вимогами ч.1 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Відновлення виконавчого провадження в розумінні ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" це продовження виконання вимог виконавчого документа державним виконавцем на забезпечення процесуальних гарантій стягувача, спрямованих на повне та фактичне виконання рішення. Про відновлення виконавчого провадження виконавець виносить постанову, копія якої не пізніше наступного дня надсилається до суду, що визнав незаконною постанову виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі) які видали виконавчий документ.

Абзацом 3 пункту 17 розділу ІІІ «Автоматичний розподіл виконавчих документів в органах державної виконавчої служби» Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256; далі - Положення про АСВП) визначено, що у разі відновлення виконавчого провадження Система обліковує виконавчий документ за державним виконавцем, у якого таке провадження перебувало на виконанні.

Частиною 3 розділу ІХ «Передача документів виконавчого провадження до електронного архіву» Положення про АСВП передбачено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, а виконавче провадження підлягає відновленню, виконавцем здійснюється повернення такого виконавчого провадження з електронного архіву до Системи, про що робиться відповідна відмітка в здавальному описі.

За приписами пункту 7 розділу XI «Єдиний реєстр боржників» Положення про АСВП, у разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.

В даному ж випадку 09.11.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олегом Ярославовичем уже було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70292357, а також в межах цього ж виконавчого провадження було винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника, які в подальшому начальником Відділу примусового виконання рішень постановою від 24.11.2022 про результати перевірки законності виконавчого провадження та старшим державним виконавцем Відділу Гречуха О. Я. постановами від 24.11.2022 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.11.2022, про скасування постанови про арешт коштів боржника від 09.11.2022, про скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 09.11.2022, про скасування постанова про стягнення виконавчого збору від 09.11.2022, про скасування постанова про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.11.2022 було скасовано та винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

За наслідками розгляду скарги, ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 визнано неправомірною постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.11.2022, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №70292357 від 09.11.2022 та зобов`язано державного виконавця вжити заходів у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Визнано неправомірними процесуальні документи, прийняті 24.11.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олегом Ярославовичем, в межах виконавчого провадження №70292357 при примусовому виконанні наказу №922/977/22 виданого 11.10.2022 Господарським судом Харківської області: постанову про скасування процесуального документу "Постанова про відкриття виконавчого провадження" від 09.11.2022; постанову про скасування процесуального документу "Постанова про арешт коштів боржника" від 09.11.2022; постанову про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій" від 09.11.2022; постанову про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення виконавчого збору" від 09.11.2022; постанову про скасування процесуального документу "Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій" від 11.11.2022; повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. А також, зобов`язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуху Олега Ярославовича або іншу посадову особу зазначеного органу державної виконавчої служби, в порядку статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження №70292357 з виконання наказу від 11.10.2022 №922/977/22, виданого Господарським судом Харківської області.

Відтак, державний виконавець повинен був відновити виконавче провадження №70292357 в порядку та строки, передбачені ст.41 Закону України "Про виконавче провадження", що чітко встановлено ухвалою суду від 18.05.2023, а в подальшому скасувати постанови від 24.11.2022 про скасування процесуальних документів, а не відкривати виконавче провадження у виконавчому провадженні №70292357, яке фактично уже було відкрито 09.11.2022.

З огляду на зазначене, в даному випадку має місце порушення державним виконавцем виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 щодо порядку відновлення виконавчого провадження №70292357, а постанова про відкриття виконавчого провадження №70292357 від 04.08.2023 є неправомірною.

Як наслідок, державним виконавцем неправомірно вчинено дії з винесення постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 04.08.2023, про стягнення виконавчого збору від 04.08.2023, про арешт коштів боржника від 04.08.2023, про зупинення вчинення виконавчих дій від 04.08.2023, оскільки їх повторне винесення суперечить вимогам чинного законодавства та не поновлює порушене право стягувача.

Відповідно до вимог п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Згідно з ч.2 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Як свідчать матеріали справи, 10.11.2022 Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" звернулось до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олега Ярославовича із заявою від 09.11.2022 №27-125 про скасування постанови державного виконавця від 09.11.2022 р. про арешт коштів АТ Українські енергетичні машини, в якій просило суд скасувати постанову від 09.11.2022 року про арешт коштів АТ Українські енергетичні машини по виконавчому провадженню №70292357.

У вказаній заяві АТ Українські енергетичні машини повідомили старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олега Ярославовича, що розпорядженням Кабінету Міністрів України №1005-р від 26.08.2021 доповнено перелік об`єктів великої приватизації державної власності додатковою позицією АТ Турбоатом.

11.11.2022 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. Копії зазначеної постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до ст.26 Закону України Про виконавче провадження, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Статтею 52 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.

Відтак, чинним законодавством встановлено обов`язок виконавця зупинити виконавче провадження у разі встановлення обставини щодо включення єдиного майнового комплексу боржника до переліку об`єктів малої або великої приватизації, а не заборону відкриття виконавчого провадження чи накладення арешту стосовно такого боржника.

При цьому, частиною 4 статті 35 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Отже, арешт з майна боржника має бути знятий виконавцем тільки у випадку, якщо вчинення виконавчих дій зупинено з підстави, передбаченої пунктом 10, 15 частини 1 статті 34 цього Закону, тобто можливість зняття арешту залежить саме від підстави зупинення виконавчого провадження.

Як свідчать матеріали справи, державний виконавець 11.11.2022 зупиняв виконавче провадження №70292357 на підставі п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" не порушуючи вимоги статей 34, 35, 56 Закону України "Про виконавче провадження", що було встановлено ухвалою суду від 21.11.2022 у цій справі, яка набрала законної сили.

Оскільки у даному випадку виконавче провадження повинно бути зупинено з іншої підстави, яка передбачена пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону №1404-VIII, передумови для зняття арешту з майна боржника відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 13.01.2022 у справі №904/7875/15.

Таке тимчасове зупинення державою здійснення виконавчих дій лише захищає боржника від примусових дій зі стягнення визначених судовим рішенням грошових коштів, але жодною мірою не звільняє від виконання зобов`язань перед стягувачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, подальші дії державного виконавця, в тому числі дій щодо скасування постанови про арешт коштів боржника від 04.08.2023 у виконавчому провадженні №70292357 є неправомірною та не відповідають вимогам чинного законодавства.

За змістом ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У постанові від 17.09.2021 у справі №905/2999/17 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зазначила, що чинне законодавство, зокрема, Закон України «Про виконавче провадження» встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій та не надає державному виконавцю права вільного розсуду визначати «доцільно» чи «недоцільно» вживати їх взагалі. А тому він зобов`язаний вчиняти всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону, а не крізь призму суб`єктивного сприйняття «доцільності» вирішувати питання: чи здійснювати виконання за виконавчим документом, чи ні.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі "Фуклев проти України" від 07.06.2005).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі "Comingersoll S. A." проти Португалії").

Оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, передбачених параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

В пункті 15 постанови Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №923/182/13-г суд виклав правову позицію, відповідно до якої суд має враховувати, що відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 901/2028/13 та від 14.06.2018 у справі №922/4575/16.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" no. 15729/07, від 05.07.2012 Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У пілотному рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини встановив, що було порушено п.1 ст.6 Конвенції та ст.1 Протоколу №1 через невиконання або несвоєчасне виконання остаточних судових рішень. Суд зазначив, що затримки були спричинені комбінацією чинників, включаючи відсутність бюджетних коштів, бездіяльністю державної виконавчої служби та недоліками національного законодавства, внаслідок чого пан Іванов та інші заявники у подібній ситуації не змогли добитись примусового виконання судових рішень. Всі ці чинники належали до компетенції української влади, і, отже, Україна несе повну відповідальність за таке невиконання (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", від 15.10.2009, № 40450/04, п. 83-85).

Суд також постановив, що зазначені вище порушення є наслідком несумісної з положеннями Конвенції практики, яка полягає в систематичному невиконанні державою-відповідачем рішень національних судів, за виконання яких вона несе відповідальність і у зв`язку з якими сторони, права яких порушені, не мають ефективних засобів юридичного захисту (п. 4 резолютивної частини рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України").

У п.3 резолютивної частини рішення від 12.10.2017 у справі "Бурмич та інші проти України", заява № 46852/13, Велика палата Європейського суду з прав людини постановила, що п`ять заяв та 12143 заяв (всього 12148), перераховані в додатках I і II до цього рішення, а також ті, що можуть надійти вже після ухвалення цього рішення, повинні розглядатися відповідно до зобов`язань, які випливають із пілотного рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", в якому виявлено існування структурної проблеми, що спричиняє порушення параграфу 1 ст. 6 і 13 Конвенції та ст. 1 Протоколу № 1.

Отже, тривале невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов`язком держави.

Таким чином, виходячи з практики з Європейського суду з прав людини держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення параграфу 1 ст. 6 і 13 Конвенції та ст. 1 Протоколу №1.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконання або надмірно його затримувати, а держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Відтак, слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна, як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети - виконання судового рішення, як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції.

З огляду на викладене, відповідно до вимог Конституції України, ухвала Господарського суду від 18.05.2023 у справі №922/977/22, яка набрала законної сили, є обов`язковою до виконання та має бути виконана.

Згідно з положеннями ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги (вх.№20958 від 07.08.2023) представника Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" Гончаренко Н.А. на дії (бездіяльність) державного виконавця в частині визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухи Олега Ярославовича щодо порушення порядку відновлення виконавчого провадження, передбаченого ст.41 Закону України «Про виконавче провадження»; визнання неправомірними процесуальні документи, прийняті 04.08.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуха Олегом Ярославовичем, в межах виконавчого провадження №70292357 при примусовому виконанні наказу №922/977/22 виданого 11.10.2022 Господарським судом Харківської області: постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2023; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 04.08.2023; постанову про стягнення виконавчого збору від 04.08.2023; постанову про арешт коштів боржника від 04.08.2023; постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 04.08.2023; визнання неправомірною постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бучацького Юрія Олександровича від 04.08.2023, якою скасовано постанову про арешт коштів боржника від 04.08.2023 у виконавчому провадженні №70292357; зобов`язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуху Олега Ярославовича виконати ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі № 922/977/22 у порядку визначеному статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження», шляхом: винесення постанови про відновлення виконавчого провадження; скасування постанов від 24.11.2022 про скасування процесуальних документів: постанови про скасування процесуального документу "Постанова про відкриття виконавчого провадження" від 09.11.2022; постанови про скасування процесуального документу "Постанова про арешт коштів боржника" від 09.11.2022; постанови про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій" від 09.11.2022; постанови про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення виконавчого збору" від 09.11.2022; постанови про скасування процесуального документу "Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій" від 11.11.2022; вчинення дій щодо забезпечення накладення арешту на кошти боржника, на підставі постанови про арешт коштів боржника від 09.11.2022 (яка визнана судовими рішеннями правомірною); зупинення вчинення виконавчих дій; зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомити Господарський суд Харківської області та стягувача -Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" про виконання ухвали суду, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

В частині вимог стягувача про зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вжити невідкладних заходів для виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі №922/977/22 або захистити порушені права та інтереси Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" в інший спосіб, що не суперечить закону і забезпечує ефективний захист його права на виконання судових рішень суд відмовляє, оскільки дана вимога є абстрактною, а відтак її задоволення не поновить порушене право заявника.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стягувач в скарзі просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне відкласти вирішення питання про розподіл судових витрат за для надання часу сторонам та державному виконавцю для надання до суду своєї правової позиції щодо вказаного питання та доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.234, 339-343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу (вх. №20958 від 07.08.2023) представника Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" Гончаренко Н.А. на дії (бездіяльність) державного виконавця задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухи Олега Ярославовича щодо порушення порядку відновлення виконавчого провадження, передбаченого ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 18.05.2023.

Визнати неправомірними процесуальні документи, прийняті 04.08.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухом Олегом Ярославовичем, в межах виконавчого провадження №70292357 при примусовому виконанні наказу №922/977/22, виданого 11.10.2022 Господарським судом Харківської області:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2023;

- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 04.08.2023;

- постанову про стягнення виконавчого збору від 04.08.2023;

- постанову про арешт коштів боржника від 04.08.2023;

- постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 04.08.2023.

Визнати неправомірною постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бучацького Юрія Олександровича від 04.08.2023, якою скасовано постанову про арешт коштів боржника від 04.08.2023 у виконавчому провадженні № 70292357.

Зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречуху Олега Ярославовича виконати ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.05.2023 у справі № 922/977/22 у порядку визначеному статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження», шляхом:

- винесення постанови про відновлення виконавчого провадження;

- скасування постанов від 24.11.2022 про скасування процесуальних документів: постанови про скасування процесуального документу "Постанова про відкриття виконавчого провадження" від 09.11.2022; постанови про скасування процесуального документу "Постанова про арешт коштів боржника" від 09.11.2022; постанови про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій" від 09.11.2022; постанови про скасування процесуального документу "Постанова про стягнення виконавчого збору" від 09.11.2022; постанови про скасування процесуального документу "Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій" від 11.11.2022;

- вчинення дій щодо забезпечення накладення арешту на кошти Боржника, на підставі постанови про арешт коштів боржника від 09.11.2022 (яка визнана судовими рішеннями правомірною);

- зупинити вчинення виконавчих дій.

На виконання вимог ст.345 ГПК України зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомити Господарський суд Харківської області та стягувача ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» про виконання ухвали суду, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

В іншій частині скарги відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 20 вересня 2023 року об 10:20.

Сторонам до призначеного судового засідання надати суду докази понесених судових витрат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 04.09.2023.

СуддяТ.О. Пономаренко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.