Ухвала суду № 113231425, 29.08.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

29 серпня 2023 року Справа № 915/1489/20(915/371/23)

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.;

представники сторін у засідання не з`явилися:

розглянувши матеріали справи № 915/1489/20(915/371/23)

за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027; вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; ел.пошта: mk.esud@tax.gov.ua;

bolduresku_court@ukr.net)

до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920; вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029; ел.пошта: nikolaevoad@adu.com.ua)

про стягнення податкового боргу у сумі 28617462,32 грн

у межах справи 915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Юринець Арсен Володимирович

(ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

встановив:

В провадженні Господарського суду Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М. перебуває справа № 915/1489/20 про банкрутство відповідача - Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920).

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області пред?явлено позовну заяву про стягнення з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" податкового боргу у загальній сумі 28617462,32 грн, з яких: 1) податок на додану вартість 21220274,53 грн; 2) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 44820,00 грн; 3) податок на прибуток 4866439,64 грн; 4) військовий збір 124008,51 грн; 5) податок на доходи фізичних осіб 1579893,97 грн; 6) єдиний соціальний внесок 782025,67 грн.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 06.03.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/371/23 та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2023 прийнято позовну заяву для розгляду в межах справи № 915/1489/20 про банкрутство відповідача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.04.2023.

17.03.2023 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою від 24.04.2023, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 18.07.2023.

Ухвалою від 18.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 29.08.2023. Зазначену ухвалу було надіслано учасникам у справі про банкрутство та оприлюднено 24.07.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідно до положень законодавства (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112343455).

Позивач отримав ухвалу у Електронному кабінеті ЄСІТС.

Відповідачу ухвалу надіслано на юридичну адресу, проте поштове направлення повернуто суду органами поштового зв`язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Разом з тим, згідно норм ГПК України (п.4 ч. 6 ст. 242) відповідач вважається належним чином повідомленим.

Згідно приписів ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Присутність представників учасників справи у судовому засіданні, призначеному на 29.08.2023, не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу, суду не повідомлялося.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що судом вжиті усі належні заходи щодо повідомлення учасників у справі про дату, час та місце розгляду справи, зважаючи на те, що судом не визнавалася обов`язковою участь представників у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, а тому вважає можливим розглядати справу за відсутності учасників провадження у справі за наявними матеріалами.

Відповідно приписів ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

За змістом частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із частиною другою статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя статті 7 КУзПБ).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 сформувала правовий висновок щодо того, що з огляду на обставини здійснення щодо позивача - платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість спору, який виник після 21 жовтня 2019 року, слід визначати із застосуванням норм статті 7 КУзПБ як закону, що прийнятий пізніше, та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 відступила від наведених висновків Великої Палати, з огляду на наступне.

Аналіз змісту наведених приписів статті 7 КУзПБ у взаємозв`язку з нормами статті 20 ГПК України дозволяє дійти висновку про те, що для віднесення справи до юрисдикції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, майнові вимоги мають бути безпосередньо пов`язані зі здійсненням провадження в такій справі, зокрема стосуватися визнання недійсними правочинів, учинених керуючим санацією (ліквідатором), визнання права власності на майно боржника, оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

До критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, стороною в якому є боржник, відносяться також такі умови, за яких вирішення спору: стосується питання щодо формування активів боржника (майно, майнові права); впливає на суб`єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Водночас регламентація процесуальних відносин нормами матеріального права без об`єктивної необхідності створює перешкоди для належної реалізації принципу правової визначеності, що має об`єктивні ризики при правозастосуванні.

Правила визначення юрисдикції визначає насамперед процесуальний кодекс (ГПК України, КАС України), а не кодекс з консолідованими нормами матеріального права, яким є КУзПБ.

Водночас у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України йдеться про звернення до суду з «майновими вимогами до боржника», а у статті 7 КУзПБ - про «всі майнові спори, стороною в яких є боржник».

При цьому спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме частини першої статті 20 ГПК України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що не відносяться до юрисдикції господарських судів спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

ЄСПЛ у рішенні від 12 липня 2001 року у справі «Феррадзіні проти Італії» (Ferrazzini v. Italy), заява № 44759/98, указав, що податкові питання і досі становлять частину основного пакета прерогатив державних органів. При цьому відносини між платником податків та податковим органом і далі мають переважно публічний характер. Суд вважає, що податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов`язків, незважаючи на матеріальні наслідки, які вони обов`язково створюють для платника податків (пункт 29).

Отже, податкове правопорушення (податкове повідомлення-рішення) напряму не пов`язане зі справою про банкрутство. Тому автоматичне віднесення до господарської юрисдикції таких спорів не узгоджується з принципом правової визначеності.

Ураховуючи сутність і правову природу спірних правовідносин, приписи процесуального закону мають превалюючу дію при розв`язанні колізій щодо обрання належної судової юрисдикції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд дійшов висновку щодо необхідності передачі вказаної справи за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 20, 27, 30, 31, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали справи № 915/1489/20(915/371/23) за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення податкового боргу передати за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення матеріали справи № 915/1489/20(915/371/23) підлягають направленню для розгляду за підсудністю доМиколаївського окружного адміністративного суду (54000, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/10).

Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Давченко