Ухвала суду № 113226679, 02.09.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14972/23

1-кс/308/3946/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у присутності: прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12023071170000655, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2023 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12023071170000655, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 31.08.2023 о 14 год. 01 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи неподалік Чопської міської ради, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, керуючись хуліганським мотивом, з метою поширення неправдивих відомостей які утворюють обстановку загального страху, невпевненості та страху у суспільстві, достовірно знаючи, що інформація яку він збирається поширити є неправдивою, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху у населення, вирішив повідомити на спеціальну лінію оператора «102» ГУНП в Закарпатській області про начебто замінування суду Івано-Франківської області, якого конкретно не вказав та повідомив - «Що це не фейк».

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 точно та достовірно знаючи про те, що інформація яку він збирається поширити є неправдивою, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку загального страху в населення та порушить громадську безпеку, тим самим усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці, та бажаючи їх настання, 31.08.2023 о 13:44:23 та о 13:44:51 годині з мобільного телефону марки «SAMSUNG», ІМЕІ: НОМЕР_1 здійснив два дзвінка на спеціалізовану лінію «102» ГУНП в Закарпатській області, де промовчав та кинув слухавку, після чого о 14:01:40 годині, попередньо активувавши сім-карту оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар НОМЕР_2 у мобільному телефоні марки «SAMSUNG», ІМЕІ: НОМЕР_1 , переклав вказану сім-карту у мобільний телефон марки «NOKIA», ІМЕІ: НОМЕР_3 та здійснив ще один дзвінок на спеціалізовану лінію «102» ГУНП в Закарпатській області та повідомив оператору завідомо неправдиві відомості про замінування суду Івано-Франківської області, якого конкретно не вказав та повідомив - «Що це не фейк».

ОСОБА_4 своїми умисними діями, а саме неправдивим повідомленням про підготовку вибуху який загрожував загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, створи обстановку загального страху і невпевненості, породив паніку у відвідувачів та працівників Суду Івано-Франківської області, чим порушив безпеку суспільству.

Окрім цього, завдав матеріальні збитки відокремленим підрозділам органів державної влади, які здійснили виїзд на місце події, сума яких встановлюється.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, а саме в завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибух, який загрожує загибеллю людей.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу обґрунтованої підозри, оскільки наразі наявні докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

01.09.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, а саме в завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибух, який загрожує загибеллю людей обґрунтовується такими доказами, як: документи: протокол затримання від 01.09.2023; протокол огляду від 01.09.2023; постанова про приєднання до кримінального провадження речового доказу від 01.09.2023; показання свідка ОСОБА_8 від 01.09.2023; речові докази: мобільний телефон марки «SAMSUNG».

Метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на таке.

Так, відповідно до положень закону про кримінальну відповідальність кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України , карається позбавленням волі на строк від двох до шести років.

Тому підозрюваний ОСОБА_4 , знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованому кримінальному правопорушенні, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

При цьому орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний може незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано свідка ОСОБА_8 чиї показання слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Усвідомлюючи зазначене, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити спроби незаконного впливу на свідка у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення так як вчини злочин проти громадської безпеки, захищеності життєдіяльності великої кількості людей від джерел підвищеної небезпеки, тому існує ризик продовження злочинної діяльності підозрюваним.

Поза тим, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зважаючи на таке.

У контексті наведеного необхідно зазначає, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, зможе шляхом впливу на свідків, та іншим чином сприяти неможливістю встановлення об`єктивної істини в кримінальному провадженні, перешкоджаючи у такий спосіб кримінальному провадженню, а саме встановлення всіх осіб причетних до вчинення даного кримінального правопорушення та місцезнаходження речових доказів

Під час обрання вказаного запобіжного заходу слідчим та прокурором враховано такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. Стороною обвинувачення взято до уваги, що у матеріалах досудового розслідування містяться докази, які є вагомими для повідомлення ОСОБА_4 про підозру, та свідчать про об`єктивний зв`язок між підозрюваним та вчиненим кримінальним правопорушенням. Перелік доказів вказаний у даному клопотанні; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується. Враховано, що у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від двох до шести років; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого. ОСОБА_4 не належить до неповнолітніх осіб, осіб похилого віку, тяжко хворих, багатодітних батьків тощо, а тому не існує обставин, які б істотно впливали на доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців. Органом досудового розслідування не досліджувалось, наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого. На даний час відомості відсутні, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше запобіжні заходи раніше не застосувались., наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Не встановлено , розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. Стороною обвинувачення на даний час розмір шкоди не встановлено, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Враховуючи викладене, орган досудового розслідування просить клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чоп, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_2 , громадянину України, задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає, що відсутні будь які ризики зазначені у клопотанні.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також додатково подані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 259 КК України, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: рапорті помічника чергового від 31.08.2023 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 01.09.2023 року, протоколом допиту підозрюваного від 01.09.2023 року, заявою про добровільну видачу мобільного телефону від 01.09.2023 року, протокол огляду предмета (мобільного телефону) від 01.09.2023 року, протоколом допиту свідка від 01.09.2023 року, протоколом допиту свідка від 01.09.2023 року, протоколом огляду від 01.09.2023 року, рапортом від 31.08.2023 року, рапортом від 31.08.2023 року, рапортом від 31.08.2023 року, рапортом від 31.08.2023 року, рапортом від 31.08.2023 року.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 259 КК України на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 259 КК України, який є тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від двох до шести років, проте слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чоп, Закарпатської області, мешканець АДРЕСА_2 , громадянину України, тимчасово безробітний, має закордонний паспорт, не одружений, хронічних захворювань не має.

Слідчий суддя також дійшов висновку про обґрунтованість ризику, передбаченого п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи тяжкість реальної міри покарання.

Проте ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується та незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні не підтверджений прокурором будь - якими доказами, оскільки відомості до ЄРДР були внесені за матеріалами правоохоронних органів, потерпілий відсутній у цьому кримінальному провадженні, разом з тим слідчим не зазначено у клопотанні про необхідність залучення експерта чи спеціаліста у цьому кримінальному провадженні.

З цих же підстав не підтверджується і ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки прокурором не наведено жодних доводів, які саме дії підозрюваного можуть перешкоджати кримінальному провадженню, яке вже задокументоване.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що слідчим не доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання лише одного обґрунтованого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на цей час об`єктивно існує, тоді як більш тяжким запобіжним заходом може бути реально завдана шкода підозрюваному, відтак слід клопотання слідчого задовольнити частково.

З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що для убезпечення вищезазначеного ризику достатньо буде обрати більш м`який запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , без застосування електронного засобу контролю на строк до 1 листопада 2023 року включно (в межах строку досудового розслідування).

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, а також у строк до 01 листопада 2023 року включно виконувати наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- не залишати у нічний час доби фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками та експертами у цьому кримінальному проваджені;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Керуючись ст. ст. 177-178, 181, 183, 186, 193, 194, 309, 392, 395 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , без застосування електронного засобу контролю на строк до 1 листопада 2023 року включно (в межах строку досудового розслідування).

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, а також у строк до 01 листопада 2023 року включно виконувати наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- не залишати у нічний час доби фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками та експертами у цьому кримінальному проваджені;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії зазначеної ухвали - до 01.11.2023 року включно.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слідчий суддя ОСОБА_1