Ухвала суду № 113221851, 05.09.2023, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4394/23

Провадження № 1-кс/629/1095/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №12023221110000740 від 02.08.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Катеринівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною, освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 23.05.2005 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч.3,189 ч.2,353 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки;

- 20.02.2008 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч.2 КК України до 5 років 2 місяці позбавлення волі, 11.07.2011 звільненого умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 7 місяців 27 днів на підставі ст.81 КК України;

- 28.12.2015 Куп`янським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч.2 КК України до 4 роки 6 місяців позбавлення волі, 17.03.2016 перегляд вироку Апеляційним судом Харківської області в частині зарахування у строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 05.11.2015 по 17.03.2016 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, дані про звільнення відсутні;

- 29.09.2016 Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ст.187 ч.1,70 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі, 02.03.2017 перегляд вироку Апеляційним судом Харківської області в частині зарахування у строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 05.11.2015 по 02.03.2017 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, 12.07.2019 звільненого за відбуттям строку покарання;

- 20.02.2019 Дергачівським районним судом Харківської області за ст.309 ч.1 КК України до 850 грн. штрафу;

- 06.07.2022 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, -

встановив:

Слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 05.09.2023 звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України.

Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий вказує, що Указом Президента України №64/2022 - у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» на території України, в тому числі Харківської області, введено військовий стан.

31.07.2023, близько 12-00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проходячи повз магазин «Салтівський м?ясокомбінат», на мкрн.5 м.Лозова Харківської області, де біля входу в приміщення магазину побачив велосипед «Україна», який лежав на землі та який там тимчасово залишила ОСОБА_6 , на час відвідування вищевказаного магазину, ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливого мотиву та з метою наживи, достовірно знаючи про те, що на всій території України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, яке полягає у таємному викраденні чужого майна, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю поруч з велосипедом його власника та сторонніх осіб, та вважаючи свої дії таємними для них, шляхом вільного доступу, заволодів вищевказаним велосипедом торгової марки «ХВЗ» моделі «Україна», який був у використанні, вартістю 1000 грн., який належить ОСОБА_7 , тим самим таємно викрав його. З місця злочину зник, викраденим розпорядився, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.

Дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221110000740 від 02.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.4 КК України.

28.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.4 КК України.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього запобіжного заходу.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, приходжу до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.

Слідчий суддя вважає, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бєкчиєв проти Молдови; Мангурас проти Іспанії).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Окрім цього, для запобігання вищевказаним ризикам, необхідно враховувати суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Вивчивши матеріали справи, допитавши підозрюваного ОСОБА_4 який свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому розкаявся, зазначив, що дійсно вчинив вказане кримінальне правопорушення, заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запропонованого слідчим та прокурором та просив обрати інший альтернативний запобіжний захід цілодобовий домашній арешт, прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання слідчого та обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, має не зняті та не погашені в установленому Законом порядку судимості, вчинив кримінальне правопорушення повторно, в умовах воєнного стану, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, встановлення існування ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ст.177 КПК України: вірогідність переховування від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення; та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, вчинення злочину в період іспитового строку за попереднім вироком, вважаю, що застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі у вигляді цілодобового домашнього арешту, є недоцільним і буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вимоги ст.182 ч.4,5 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Керуючись ст.177,182,183,194,369-372,395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №12023221110000740,задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12023221110000740 від 02.08.2023, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою визначити до шістдесяти днів, до 03.11.2023.

Визначити суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 53680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному.

Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання, слідчому та прокурору, для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_8