Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 199/6985/23
(2-з/199/122/23)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2023 року суддя Амур-Нижньодніпровський районного суду м. Дніпропетровська Руденко В.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі до суду позову ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК визнання протиправним рішення державного реєстратора,-
ВСТАНОВИВ:
До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська подано заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі до суду позову ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК визнання протиправним рішення державного реєстратора.
У своїй заяві позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони на вчинення будь-яких дій відносно майнових прав на нерухомість, квартиру АДРЕСА_1 , яка була придбана заявником на підставі Договору купівлі-продажу від 07 лютого 2007 року, зареєстрованим у реєстрі № 236, зокрема реєструвати право власності, оцінювати майно, виготовляти технічну документацію, здійснювати переуступку права вимоги на об`єкт, продавати, міняти, дарувати, заповідати тощо вказаний об`єкт нерухомості.
Заява вмотивована тим, що 07 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційним банком ПРИВАТБАНК було укладено кредитний договір № DNUGGK70470148, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 23 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% річних з кінцевим терміном повернення 07 лютого 2027 року включно.
У забезпечення кредитного договору між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційним банком ПРИВАТБАНК було укладено договір іпотеки від 07 лютого 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіною Ліаною Леонідівною, зареєстрований у реєстрі № 6. Предметом іпотеки виступила квартира АДРЕСА_1 , яка була придбана позивачем на підставі Договору купівлі-продажу від 07 лютого 2007 року, зареєстрованим у реєстрі № 236.
27.10.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіною Ліаною Леонідівною було внесено зміни до Державного реєстру прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 24,1 кв.м., житловою площею 11,8 кв.м., згідно яких право власності на вказане нерухоме майно було зареєстроване за ПАТ КБ ПРИВАТБАНК.
Про перехід права власності на предмет іпотеки квартири АДРЕСА_1 до ПАТ КБ ПРИВАТБАНК позивач дізналася випадково коли побачила оголошення про продаж банком квартири на сайті ОLХ 28.08.2023 року.
Згідно даних Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для винесення нотаріусом, як реєстратором, рішення про реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ КБ ПРИВАТБАНК, є договір іпотеки від 07.02.2007р., реєстровий № 242.
Позивач вважає, що перехід права власності на квартиру, реєстрація якого відбулась на підставі рішення нотаріуса від 27.10.2016р. є незаконним, а рішення та запис про право власності повинні бути скасовані судом, як такі, що суперечать закону та договору іпотеки.
Суд, розглянувши підстави поданої заяви, дійшов до висновку, що вона підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
У відповідності до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (ч.2 ст. 149 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Враховуючи докази, надані заявником на підтвердження загрози реалізації спірного нерухомого майна, факт того, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що слід заборонити вчинення будь-яких дій щодо вказаного майна шляхом накладення заборони на відчуження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Тому суд, на підставі викладеного та керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі до суду позову ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК визнання протиправним рішення державного реєстратора - задовольнити.
Заборонити Акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського,1д) вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1067117912101), а також заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко
Судове рішення № 113218624, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 01.09.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 199/6985/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: