Рішення № 113216637, 04.09.2023, Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року місто Чернігів

Справа №751/6759/23

Номер провадження2-а/751/89/23

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н.В.

секретаря судового засідання Пилипович А.Я.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідачі Департамент патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області

представник відповідача Семитоцька Анжела Володимирівна

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7428657 від 30.07.2023, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП (а.с.1-7).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.07.2023 відносно нього складено постанову про порушення вимог ст. ст. 39, 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» та 32.1 ПДР і притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП. Вказану постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена з порушеннями норм КУпАП. Вказав, що для нерегулярних перевезень, перевезення пасажирів у таксі, перевезення легковим транспортом на замовляння тощо, паспорт маршруту не передбачений, як документ необхідний для здійснення таких видів пасажирських перевезень. Органи національної поліції здійснюють погодження руху маршруту тільки щодо транспортних засобів, які здійснюють регулярні пасажирські перевезення та регулярні спеціальні пасажирські перевезення. Водій легкового автомобіля (категорія В) не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, що передбачена ч. 2 ст. 140 КУпАП. Зазначив, що 30.07.2023 він не здійснював пасажирських перевезень, у співробітника патрульної поліції не було жодних доказів, які підтверджували б наявність в його діях об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, а також факт здійснення перевезення пасажирів з метою отримання доходу.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 11.08.2023 відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У встановлений судом строк, представник відповідачів надіслав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні (а.с.21-28). Зазначив, що підставою для складання постанови серії ЕАС №7428657 від 30.07.2023 року відносно ОСОБА_1 було порушення водієм п. 32.1 Правил дорожнього руху. Так, 30.07.2023 під час проїзду через ДСПП «Кіпті», поліцейськими зупинено транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час перевірки документів, було встановлено, що позивач здійснював перевезення пасажирів за маршрутом Київ - Чернігів без погодженої з уповноваженим підрозділом Національної поліції схеми маршруту та розкладу руху, чим порушив вимоги п. 2.1. «г» ПДР та ст. 39, 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 140 КУпАП. Виявивши порушення Правил дорожнього руху, поліцейський ОСОБА_2 вжив заходів, щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 23.08.2023 відклав розгляд справи у зв`язку з відсутністю відомостей про отримання позивачем копії ухвали від 11.08.2023 про відкриття провадження.

На підставі ст.262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що поліцейським батальйону №1 роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП старшим лейтенантом Ходько А.В. 30.07.2023 складено постанову серії ЕАС №7428657 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 32.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 140 КУпАП, накладено штраф у розмірі 340 грн (а.с.12-13, 30).

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 30.07.2023 о 20 год 04 хв на автомобільній дорозі М-01, 98 км, с. Кіпті, Чернігівська область, керував транспортним засобом Mercedes- Benz Sprinter 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , який надав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Чернігів без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції схеми розкладу руху, чим порушив вимоги ст. 39, 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 32.1 ПДР (а.с.12-13, 30).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та реєстраційної картки автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 відноситься до легкових пасажирських автомобілів (категорія В) та належить ОСОБА_3 , кількість сидінь дев`ять (а.с.10-11, 31).

Відповідно відеозапису фіксації місця події зафіксовано факт того, що ОСОБА_1 30.07.2023 о 20 год 04 хв на автомобільній дорозі М-01, 98 км, с. Кіпті, Чернігівська область, керував транспортним засобом Mercedes- Benz Sprinter 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений на ДСПП «Кіпті»; у подальшому під час спілкування працівник поліції в салоні автомобіля виявив двох жінок; ОСОБА_1 повідомив, що взяв двох пасажирів підвезти, після чого була винесена постанова (а.с.34).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями) (далі - ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Автобусом є автомобіль з кількістю місць для сидіння більше дев`яти з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки. Водночас легковий автомобіль це автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев`яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки. Маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) - автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів (п. 1.10 ПДР).

Згідно з п. 2.1 «г» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів - документацію відповідно до вимог встановлених Законами України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та «Про перевезення небезпечних вантажів».

Згідно ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водій автобуса зобов`язаний, зокрема, мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством; дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса.

Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 №278.

Так, відповідно до п. 1.3 Порядку автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України (п. 1.4 Порядку).

Згідно з п. 2.12 Порядку паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень (у частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) погоджується уповноваженим підрозділом Національної поліції України.

Відповідно до п. 32.1 ПДР з органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 КУпАП за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування встановлено відповідальність - накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).

Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Під час розгляду справи судом не встановлено факту надання позивачем послуг з перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Чернігів без погодження схеми розкладу руху. Зокрема, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивач на транспортному засобі Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , здійснює пасажирські перевезення (регулярні чи нерегулярні).

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису фіксації місця події (а.с.34) вбачається, що 30.07.2023 був зупинений транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , у якому виявлено двох пасажирок. Під час спілкування з поліцейським водій вказав, що не має схеми маршруту та розкладу руху, оскільки він не перевозить пасажирів, а лише підібрав двох людей, щоб підвезти. У відповідь поліцейський сказав, що позивач вже не перший раз зупиняється з пасажирами, та виніс оскаржувану постанову. Проте матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 раніше здійснював перевезення пасажирів на вказаному транспортному засобі та був зупинений працівниками поліції.

Крім того, автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є легковим пасажирським автомобілем (категорія В) з кількістю місць для сидінь 9, а тому не є автобусом та маршрутним транспортним засобом у розумінні Правил дорожнього руху. За таких обставин позивач не повинен мати схему маршруту та погоджувати її з поліцією. Також вказаний транспортний засіб належить на праві власності іншій особі.

Отже, аналіз доказів у справі в сукупності з відповідним законодавством дає підстави для висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення залишається недоведеним.

Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).

Правовими положеннями адміністративного судочинства встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України).

Ураховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, враховуючи, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність дій інспектора роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП Ходька Андрія Володимировича та зважаючи на те, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог п. 32.1 Правил дорожнього руху, який йому інкриміновано, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 536 грн 80 коп (а.с.8), судове рішення ухвалено на користь позивача, а тому вказану суму слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 245, 246, 250, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7428657 від 30.07.2023 року, винесену інспектором роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП Ходьком Андрієм Володимировичем, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04.09.2023.

Позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач Управління патрульної поліції в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. Громадянська, буд.66 м. Чернігів, 14037)

Відповідач - Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, Код ЄДРПОЮ 40108646)

Суддя Н. В. Маслюк