Постанова № 11321586, 19.08.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2151/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді: Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів,

встановив:

Державна податкова інспекція у Бериславському районі звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів в розмірі 195,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 2005 року за відповідачем,обліковується борг на загальну суму 195,00 грн. по податку з власників транспортних засобів, який, всупереч вимогам чинного законодавства України в сфері оподаткування, на сьогоднішній день є непогашеним.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили.

Відповідно до п. 2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Згідно п. 6 даної статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав: податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів справляється відповідно до Закону України від 11.12.91 № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів», яким визначено платники i обєкти оподаткування, ставки та терміни його сплати, а також встановлено порядок його сплати. Стаття 1 зазначеного Закону передбачає, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ст. 5 Закону «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів» податок з власників транспортних засобів сплачується громадянами перед реєстрацією, перереєстрацією або технічним оглядом транспортних засобів щорічно (за рік) або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. У звязку з цим власники транспортних засобів перед реєстрацією, перереєстрацією та технічним оглядом зобовязані предявляти в органи ДАІ або інші органи, що здійснюють їх реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд, квитанції, платіжні доручення про сплату податку, а у разі звільнення від сплати податку відповідний документ, що є підставою для надання пільги з цього податку. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, реєстрація, перереєстрація i технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Згідно даних ВДАІ громадянин ОСОБА_1 має в користуванні (власності) автомобіль марки В-2109, державний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 1300, рік випуску 1987, останній строк проходження техобслуговування 2005 р., автомобіль не знятий з обліку. Ставки щодо сплати податку встановлено ст. 3 Закону № 1963-XII. Вони визначені залежно від кодів УКТ ЗЕД у гривнях зі 100 куб. см об'єму двигуна для транспортних засобів, обладнаних двигуном внутрішнього згоряння. В даному випадку річна ставка податку становить 65,00 грн., заборгованість по транспортному податку складає 195,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За транспортні засоби, що не експлуатуються з будь-яких причин, податок сплачується на загальних підставах за повний рік, оскільки зазначений податок є майновим i має бути сплачений незалежно від того, експлуатується транспортний засіб чи ні. Чинним законодавством не передбачено продовження терміну, за який сплачено податок з власників транспортних засобів за період, в якому він не експлуатувався, тобто, за період простою транспорту з будь-яких причин. Суд також приймає до уваги, що відповідач не надав суду будь-яких документів про наявність пільг на сплату даного податку. Якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації транспортного засобу.

Оскільки у разі відсутності документів про сплату податку реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не повинні проводитися, органи реєстрації та проведення технічного огляду повинні контролювати сплату податку перед проведенням технічного огляду, реєстрацією та перереєстрацією транспортних засобів. Станом на 1 вересня ДАІ подає податковим органам списки громадян, транспортні засоби яких не пройшли техогляд у встановлені строки. На підставі цих даних податкові органи здійснюють заходи щодо стягнення податку, оскільки у ст. 6 Закону № 1963-XII зазначено, що у разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більше як за три попередніх роки.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача, боргу в розмірі 195,00 грн. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на р/р 33213808700041, банк одержувача ГУДКУ у Херсонській обл., МФО 852010, одержувач УДК у Бериславському районі ОКПО 24103704 заборгованість по податку з власників транспортних засобів в сумі 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 6.6.4