Постанова № 11321496, 06.08.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2010 р.

12 год.45 хв.Справа № 2-а-131/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановська А.В.,

за участю:

представника позивача - Хабалюка Д.О.,

представника відповідача - Горбунової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірмово-промисловий комплекс "Корабел"

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірмово-промисловий комплекс "Корабел" (далі ТОВ “ФПК "Корабел", позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі ДПІ, відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.09.2009р. № 0004232301/0 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 62559,01 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки від 10.09.2009 р. Як вбачається з акту, підставою для висновку про порушення вимог законодавства про податок на додану вартість (далі ПДВ) є відсутність можливості у податкової інспекції перевірити всіх учасників господарських операцій по ланцюгам постачальників, що, в свою чергу, позбавляє позивача права на податковий кредит по таким операціям. Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту, а отже і для отримання бюджетного відшкодування, підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для зменшення належної до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість. Висновки відповідача про неможливість підтвердження сплати до бюджету сум ПДВ постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгам проходження товарів не можуть бути підставою для зменшення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, оскільки у платника податку відсутній механізм та не передбачений обовязок по контролю за декларуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгу до виробника.

Представник відповідача проти позову заперечив, суду пояснив, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг). Перевіркою не встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету по постачальникам позивача, а тому відсутні і підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

У вересні 2009 р. ДПІ у м. Херсоні було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ “ФПК "Корабел" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період травень, жовтень 2008 р., січень 2009 р. За результатами перевірки складено акт від 10.09.2009 р. №2631/23-2/32808885, який став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.09.2009р. № 0004232301/0. Відповідно до вказаного рішення підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 62559,01 грн., в тому числі, за травень 2008р. на 16350 грн., за жовтень 2008 р. на 8974,73 грн., за січень 2009р. на 37234,28 грн.

По декларації за травень 2008 року позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 16350 грн. по постачальнику ТОВ КФЛ «Сервіс», який поставив позивачу у квітні 2008р. автонавантажувач «Кomatsu FD50AT - 7». Зменшення відбулось у звязку із тим, що відповідно до відповіді ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 27.02.2009р. неможливо провести перевірку ТОВ КФЛ «Сервіс», підприємство не знаходиться за юридичною адресою, передано у розшук.

По декларації за жовтень 2008 року зменшено суму бюджетного відшкодування на 8974,73 грн. у звязку із тим, що постачальник по третьому ланцюгу ТОВ «Фірма «Торк» знято з податкового обліку18.02.2008 р., свідоцтво платника ПДВ анульовано 12.02.2008р., відповідач не має змогу провести перевірку даного постачальника.

По декларації за січень 2009 року зменшено суму бюджетного відшкодування на 37234,28 грн. у звязку із тим, що постачальника по третьому ланцюгу ПП «Західлісбуд» не знаходиться за юридичною адресою і відповідач не має змогу провести перевірку даного постачальника, а постачальник ТОВ «ТД «Юрпак», який є постачальником позивача по другому ланцюгу через ТОВ «ТД «Новий Стиль» за даними ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, не мав із останнім правовідносин.

Відповідачем зроблено висновки про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ “ФПК "Корабел" у травні, жовтні 2008р. та січні 2009 р. на підставі того, що такий контрагент, як ТОВ «Фірма «Торк», припинило своє існування після складення податкових накладних, ПП «Західлісбуд» та ТОВ КФЛ «Сервіс» не знаходяться за юридчною адресою і відповідач не зміг дослідити стан сплати ними ПДВ під час продажу товарів.

При дослідженні заявленого ТОВ “ФПК "Корабел" відшкодування з ПДВ за травень 2008р., встановлено, що до складу податкового кредиту включено податок, сплачений у складі вартості товарів на користь ТОВ КФЛ «Сервіс». У квітні 2008 року позивач на підставі договору придбав автонавантажувач «Кomatsu FD50AT - 7». Оплата проведена у безготівковому порядку через банківську установу, поставка здійснена на підставі видаткової накладної та податкової накладної. Представник ДПІ у м. Херсоні підтвердив, що у податкового органу відсутні зауваження щодо реальності поставки товару та правильності оформлення документів бухгалтерської та податкової звітності.

У судовому засіданні були досліджені наступні документи: свідоцтво про реєстрацію технологічного транспортного засобу серія ХО № 001871 автонавантажувач «Кomatsu FD50AT - 7», 2008 року випуску, двигун № 26427076, кузов № 108861, шасі № 108861, державний номер Т 3777 ХО; талон про проходження державного технічного огляду даним транспортним засобом, інвентарна картка обліку основних засобів, відповідно до якої даному транспортному засобу присвоєно інвентарний номер 2270120.

Відповідно до інформаційної довідки ДПІ у Святошинському районі м. Києва про надання вичерпної інформаційної довідки про постачальника ТОВ КФЛ «Сервіс» по його взаємовідносинам із ТОВ “ФПК "Корабел" у звязку із проведенням перевірки правильності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ від 12.02.2009р. № 1438/7/23-721, у квітні 2008 року ТОВ КФЛ «Сервіс» задекларувало загальну суму зобовязань із ПДВ 94,5 тис. грн. та суму зобовязань по ПДВ із ТОВ “ФПК "Корабел" на суму 39,5 тис. грн. Тобто ТОВ КФЛ «Сервіс» відобразило у своїй податковій звітності взаємовідносини із позивачем.

Суд не приймає позицію ДПІ у м. Херсоні про відсутність даного підприємства за юридичною адресою, оскільки відповідно до довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ КФЛ «Сервіс» зареєстровано 04.09.2006р., 07.11.2007р. були зареєстровані зміни до установчих документів, 13.05.2008р. та 05.06.2009р. внесено відмітку про подання фінансової звітності юридичною особою, 07.07.2010р. підтверджено відомості про юридичну особу. Відповідно до витягу із єдиного державного реєстру платників ПДВ ТОВ КФЛ «Сервіс» є платником ПДВ із 28.11.2007р.

При дослідженні заявленого ТОВ “ФПК "Корабел" відшкодування з ПДВ за жовтень 2008р., встановлено, що до складу податкового кредиту включено податок, сплачений у складі вартості товарів на користь ТОВ «ТД «Новий стиль».

ТОВ «ТД «Новий стиль» не є виробником поставленого товару, а придбавало його у ТОВ «Європак». ТОВ «Європак» не є виробником, а придбало товар у ТОВ «Фірма «Торк». Таким чином, ТОВ «Фірма «Торк» є постачальником товару ТОВ “ФПК "Корабел" по третьому ланцюгу.

За даними відповідача, провести перевірку ТОВ «Фірма «Торк» неможливо, у звязку з тим, що воно визнано банкрутом 16.01.2008р., юридична особа припинена, свідоцтво платника ПДВ анульовано 12.02.2008р.

Відповідно до довідки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 17.06.2009р. № 28108/7/23-28 у період складання податкових накладних на користь ТОВ «Європак» у квітні, травні 2007 р. ТОВ «Фірма «Торк» задекларувало податкові зобовязання за квітень 2007р. в розмірі 967779грн., податковий кредит в розмірі - 962030 грн., сплачено 5749 грн.; податкові зобовязання за травень 2007р. в розмірі 1102919грн., податковий кредит в розмірі 1096827 грн., сплачено 6092 грн. Зазначене не виключає включення до складу задекларованих податкових зобов'язань і ПДВ за податковими накладними, складеними на адресу ТОВ «Європак».

Відповідно до інформації про постачальника ТОВ «ТД «Новий стиль» по його взаємовідносинам із ТОВ “ФПК "Корабел" у звязку із проведенням перевірки правильності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у вересні 2008 року ТОВ «ТД «Новий стиль» суми податку на додану вартість за виписаними на адресу ТОВ “ФПК "Корабел" податковими накладними включило до податкових зобовязань відповідного періоду із відображенням зазначених сум у додатку 5 до податкової декларації із ПДВ.

Даний факт не оспорюється представником ДПІ у м. Херсоні, яким зазначено, що у податкового органу відсутні будь-які зауваження щодо реальності поставки товару та правильності оформлення документів бухгалтерської та податкової звітності за операціями поставки між ТОВ «ТД «Новий стиль» та ТОВ “ФПК "Корабел" у вересні 2008р.

При дослідженні заявленого ТОВ “ФПК "Корабел" відшкодування з ПДВ за січень 2009р., встановлено, що до складу податкового кредиту включено податок, сплачений у складі вартості товарів на користь ТОВ «ТД «Новий стиль».

ТОВ «ТД «Новий стиль» не є виробником поставленого товару, а придбавало його у ТОВ «ТД «Юрпак» та ТОВ «Би Пал». ТОВ «Би Пал» не є виробником, а придбало товар у ПП «Західлісбуд». Таким чином, ПП «Західлісбуд» є постачальником товару ТОВ “ФПК "Корабел" по третьому ланцюгу, а ТОВ «ТД «Юрпак» - по другому.

За даними відповідача, провести перевірку ПП «Західлісбуд» неможливо, у звязку з тим, що за інформацією Костопільської МДПІ від 04.08.2009р. воно не знаходиться за юридичною адресою, про що складено акти від 03.02.2009р. та від 10.02.2009р.

У період складання податкових накладних на користь ТОВ «Би Пал» у грудні 2008 р. ПП «Західлісбуд» задекларувало податкові зобовязання за грудень 2008 р. в розмірі 1292,732 тис.грн., податковий кредит в розмірі 1291,461 тис. грн., розрахунки за звітний період 1,271 тис. грн. Зазначене не виключає включення до складу задекларованих податкових зобов'язань і ПДВ за податковими накладними, складеними ПП «Західлісбуд» на адресу ТОВ «Би Пал».

Відповідно до довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП «Західлісбуд» зареєстровано 22.09.2008р., будь-які записи про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням у ЄДР відсутні.

Відповідно до інформації про постачальника ТОВ «ТД «Новий стиль» по його взаємовідносинам із ТОВ “ФПК "Корабел" у звязку із проведенням перевірки правильності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у січні 2009 року ТОВ «ТД «Новий стиль» суми податку на додану вартість за виписаними на адресу ТОВ “ФПК "Корабел" податковими накладними включило до податкових зобовязань відповідного періоду із відображенням зазначених сум у додатку 5 до податкової декларації із ПДВ.

Даний факт не оспорюється представником ДПІ у м. Херсоні, яким зазначено, що у податкового органу відсутні будь-які зауваження щодо реальності поставки товару та правильності оформлення документів бухгалтерської та податкової звітності за операціями поставки між ТОВ «ТД «Новий стиль» та ТОВ “ФПК "Корабел" у грудні 2008р.

Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) - результат при визначені обєкту оподаткування з ПДВ визначається як різниця між задекларованими податковими зобовязаннями та задекларованим податковим кредитом. При позитивному значені обєкту оподаткування з ПДВ сума податку підлягає сплаті до бюджету, а при від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді розрахована сума обєкту оподаткування, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

За пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Для підтвердження права на включення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ до податкового кредиту платник податку має отримати від постачальника товарів (робіт, послуг) належним чином складену податкову накладну.

Відповідно до 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Тому суд погоджується з позивачем в тому, що головною умовою для формування податкового кредиту з ПДВ, є наявність належним чином складеної податкової накладної, яка засвідчує факт нарахування та сплати ПДВ постачальнику та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

За наданими суду документами відповідач не піддає сумніву правильність складення податкових накладних та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ і тому суд вважає, що ці податкові документи та розрахунки складені у відповідності з діючим законодавством з податку на додану вартість.

Відповідач, при дослідженні джерел формування податкового кредиту позивача за травень, жовтень 2008 р. та січень 2009 р., висновки про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування зробив лише на підставі того, що він не зміг дослідити фактичну сплату ПДВ при продажі та перепродажі товарів, починаючи від виробника або експортера цього товару. Відповідач не зміг надати доказів про відсутність чи неможливість проведення цих операцій, що може свідчити про їх безтоварність.

Суд вважає, що відповідач у відповідності з вимогами пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР мав вжити контрольних заходів по перевірці структури задекларованого податкового кредиту у місячний термін після декларування відємного обєкту оподаткування з ПДВ. Несвоєчасне проведення перевірок та зволікання у проведенні контрольних заходів з боку відповідача вплинули на наслідки проведення цієї роботи та не дали змогу прослідкувати стан сплати ПДВ на всіх ланцюгах проходження товарів.

На думку суду, визнання банкрутом та припинення ТОВ “Фірма «Торк”, а також відсутність за юридичною адресою ПП “Західлісбуд” та ТОВ «КФЛ «Сервіс» після складання ними податкових накладних не може бути причинами для зменшення податкового кредиту та заявленої суми бюджетного відшкодування.

Визнання банкрутом ТОВ “Фірма «Торк” не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій даного підприємства з іншими субєктами господарювання та не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд не може погодитись з висновками про недостовірність формування податкового кредиту на підставі того, що відповідач не зміг встановити фактичне місцезнаходження постачальників ПП “Західлісбуд” та ТОВ «КФЛ «Сервіс». Акти про відсутність за місцезнаходженням були складені вже після проходження господарських операцій. Доказів, які підтверджували б відсутність даних підприємств за юридичною адресою на час оформлення ними податкових накладних відповідач суду не надав.

Отримані від місцевих ДПІ відомості свідчать про декларування своїх зобовязань з ПДВ цими платниками податків за період складання податкових накладних, які підтверджують спірний податковий кредит.

Відповідач не спростував факт постачання товарів та декларування зобовязань з ПДВ постачальниками товару ПП “Західлісбуд” та ТОВ «КФЛ «Сервіс» і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2008р. та січень 2009 р. ПДВ сформованого за участю цих контрагентів позивача.

Крім того, відповідно до податкового законодавства України підставою для збільшення зобовязань платника податків за наслідками документальних перевірок є відповідний акт документальної перевірки.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Однак, за актом перевірки, висновки які стали підставою для складення спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач при досліджені стану сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах проходження товарів від їх виробника або експортера не забезпечив відповідність аналітичної частини сплати ПДВ контрагентами позивача висновкам акту перевірки.

Ставлячи залежність бюджетного відшкодування від стану сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах проходження товарів відповідач не навантажує акти перевірки контрагентів позивача доказовою частиною впливу саме відносин досліджуємих взаємовідносин на формування кінцевої суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Відповідач досліджує сплату ПДВ по ланцюгах одного із контрагентів превіряємого платника податків зовсім не доводячи те, що саме податок від перепродажу цього товару був підставою для декларування наміру отримати бюджетне відшкодування. Як правило позивач та його контрагенти мали господарські звязки по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг) з багатьма субєктами підприємницької діяльності, а податковий орган, розглядаючи стан сплати ПДВ окремого контрагента, не доводить факт реалізації саме цього тавру, саме від цього постачальника роблячи при цьому не підтверджений належними доказами висновок про безпідставне включення ПДВ по цьому контрагенту до податного кредиту або бюджетного відшкодування.

Так за декларацією за січень 2009 року позивачу зменшено бюджетне відшкодування зокрема і у зязку із отриманням від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська інформацію, що ТОВ «ТД «Юрпак», постачальник позивача по ІІ ланцюгу не мав взаємовідносин із ТОВ «ТД «Новий стиль», постачальником позивача по І ланцюгу. При чому відповідач не обгрунтував чому він вважає, що позивачу ТОВ «ТД «Новий стиль» поставило саме товар, який придбало у ТОВ «ТД «Юрпак», а не у іншого свого постачальника, адже товар (брус) не має індивідуальних ознак, за яким цого можна було б ідентифікувати.

Таким чином, наявні матеріали перевірки від 10.09.2009р. не дали змогу суду у повній мірі дослідити обґрунтованість розміру бюджетного відшкодування, зменшеного за результатами цієї перевірки, а інших доказів суду не надано і вичерпано всі можливості щодо їх встановлення та витребування.

З метою об'єктивного вирішення справи, зясування всіх обставин у справі, суд зобовязав ДПІ в обґрунтування своїх заперечень надати докази, які підтверджують її доводи щодо порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань, докази, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана. Таких доказів відповідач до суду не надав.

На думку суду, позиція ДПІ, яка полягає в тому, що у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість. Фактично відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування підприємству, яке виконало всі вимоги, передбачені податковим законодавством, із підстав, існування яких довести не може, тобто ґрунтуючи свої висновки на припущеннях.

Іншою обставиною цієї справи є те що відповідач висновок про завищення бюджетного відшкодування платника податків робить на підставі того, що йому не вдалось підтвердити сплату податку всіма СПД, які задіяні у поставці, виробництві, або експорту цього товару. Системний аналіз положень Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР свідчить, що цим законом передбачено саме індивідуальну а не колективну відповідальність платників податків за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету, достовірність декларування ними податкових зобовязань, податного кредиту, чистої суми зобовязань, відємного значення з ПДВ, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тому конкретний платник ПДВ може нести відповідальність у тому числі і фінансову лише за достовірність податкової звітності та податкових документів складених або отриманих ним особисто від іншого субєкта підприємницької діяльності. Податковий орган у межах даних йому законом повноважень зобовязаний забезпечити нарахування та сплату податків у тому числі і ПДВ всіма платниками податків і тому зобовязаний вжити заходів по сплаті до бюджету ПДВ у разі виявлення факти несплати цього податку на одному із ланцюгів проходження товарів. Відновлений такими діями податкового органу ланцюг дає змогу отримати в бюджет платежі з ПДВ та у разі необхідності відшкодувати зайво сплачений податок до бюджету. В водночас не виключається відповідальність останньої ланки ланцюга по зобовязанням окремого ланцюга по сплаті ПДВ до бюджету, ця відповідальність можлива у разі доведення податковим органом безтоварності операції або безпосередньої участі представників останньої ланки у проведені операцій за якими не сплачено ПДВ до бюджету.

Згідно з вимогами пп. 4.4.1 п. 4 ст. 4 Закону України ст. 4 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ФПК «Корабел» є обґрунтованими, а дії ДПІ у м.Херсоні протиправними.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірмово-промисловий комплекс "Корабел" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення від 21.09.2009р. № 0004232301/0.

Стягнути із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірмово-промисловий комплекс "Корабел" судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 3,4 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 серпня 2010 р..

Суддя Морська Г.М.

кат. 2.11.1