Ухвала суду № 113206108, 04.09.2023, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відводі судді

04 вересня 2023 року м. Житомир справа № 240/16444/23

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни, в якому просить:

- визнати протиправною та такою, що порушує її законні права та інтереси, бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни, що виявилась в ненаданні відповіді на інформаційний запит від 22.05.2023 про надання інформації щодо запитуваної інформації;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни протягом 5-ти днів з моменту набрання рішення суду законної сили надати їй належну та обґрунтовану відповідь на інформаційні запити від 22.05.2023 та від 30.05.2023.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/16444/23 за позовом ОСОБА_1 було визначено суддю Панкеєву В.А.

Ухвалою судді Панкеєвої В.А. від 10.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків її позовної заяви шляхом надання до суду доказів на підтвердження сплати судового збору в розмірі 1073,60 гривень або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення її від сплати судового збору.

30 серпня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Панкеєвої В.А. від розгляду адміністративної справи №240/16444/23.

Обґрунтовуючи подану заяву ОСОБА_1 зазначила, що дії судді Панкеєвої В.А. під час розгляду адміністративної справи №240/16444/23 викликають сумнів в її об`єктивності та неупередженості. Зокрема вказує, що ухвалою від 10.08.2023 про залишення позовної заяви без руху суддя безпідставно зобов`язала її сплатити судовий збір в розмірі 1073,60 гривень, тим самим, на переконання позивача, обмежила її доступ до правосуддя. Крім того, в якості ще однієї підстави для заявленого відводу позивач вказала, що вона не довіряє судді Панкеєвій В.А., оскільки вона раніше вже розглядала справи за її позовами та виносила упередженні та завідомо незаконні рішення. З огляду на зазначені обставини, ОСОБА_1 вважає, що суддя Панкеєва В.А. не може брати участь в розгляді адміністративної справи №240/16444/23.

Розглянувши зазначену заяву, суддя Панкеєва В.А. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, про що постановила ухвалу від 31 серпня 2023 року.

Частинами 3 та 4 статті 40 КАС України визначено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, адміністративну справу №240/16444/23 на підставі розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 №154 було передано для визначення в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України, судді, який здійснюватиме розгляд заяви про відвід судді Панкеєвої В.А. від розгляду адміністративної справи №240/16444/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2023 суддею, яка буде вирішувати питання про відвід головуючої судді Панкеєвої В.А. від розгляду адміністративної справи №240/16444/23 було визначено суддю Черняхович І.Е.

Згідно з частиною 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Частиною 11 статті 40 КАС України передбачено, що вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на вказані приписи, суд розглядає заяву про відвід в порядку письмового провадження. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 12 ст. 40 КАС України).

Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 30.08.2023 про відвід судді Панкеєвої В.А. від розгляду адміністративної справи №240/16444/23 та зазначені в ній мотиви для відводу, суд дійшов наступних висновків.

Підстави для відводу судді визначено частиною першою статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи:

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син. дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Водночас, згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Згідно з нормами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч. 1 ст. 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" визначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Так, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою. З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Таким чином, особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Слід підкреслити, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви про відвід вбачається, що, на думку позивача, про упередженість та необ`єктивність судді Панкеєвої В.А. фактично свідчить прийняте нею під час розгляду адміністративної справи №240/16444/23 процесуальне рішення, а саме - ухвала від 10.08.2023 про залишення позовної заяви без руху з підстав необхідності сплати судового збору.

Надаючи оцінку зазначеним доводам позивача суд дійшов висновку, що вказані у заяві про відвід обставини стосуються процесуального рішення головуючого судді Панкеєвої В.А., прийнятого нею під час розгляду адміністративної справи №240/16444/23. Таким чином, зміст заяви про відвід свідчить, що ОСОБА_1 фактично не згодна із процесуальними рішеннями головуючого судді у вказаній справі. Разом з тим, відповідно до застереження, передбаченого частиною четвертою статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.

Аналізуючи підстави поданої заяви про відвід, суд зазначає, що незгода позивача із процесуальним рішенням, прийнятим суддею Панкеєвою В.А. в адміністративній справі №240/16444/23, не є підставою для відводу судді. Сумніви в неупередженості судді у зв`язку із вчиненням процесуальних дій та прийняття рішень у справі, не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ`єктивність суду.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року №8 "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Позивач не позбавлена можливості включити до апеляційної скарги на судове рішення за наслідками розгляду адміністративної справи №240/16444/23, своїх зауважень, вказаних у заяві про відвід, щодо прийнятої під час розгляду цієї справи ухвали від 10.08.2023 про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, аргументи, якими мотивовано заяву про відвід судді не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею Панкеєвою В.А., а фактично відображають власну позицію позивача щодо прийнятого суддею процесуального рішення.

Будь-яких інших обставин та доказів на їх підтвердження, які б свідчили про упередженість судді Панкеєвої В.А. під час розгляду справи №240/16444/23 суд під час розгляду заяви ОСОБА_1 не встановив.

На думку суду, доводи, викладені у заяві, жодним чином не свідчать про неможливість винесення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у вказаній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною першою статті 36 КАС України підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Панкеєвої В.А. від розгляду адміністративної справи №240/16444/23, а тому у задоволенні цієї заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєвої В.А. від розгляду адміністративної справи №240/16444/23 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя І.Е.Черняхович