Рішення № 113202881, 21.03.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2023 р. Справа № 911/1889/22

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті

до Фізичної особи-підприємця Олійника Віктора Миколайовича

про стягнення 18 401,77 гривень

за участю представників:

від прокуратури: Яворський С.С. (посвідчення № 065768 від 01.03.2023)

від позивача: Шабатіна І.О. (самопредставництво)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека/позивач) до Фізичної особи-підприємця Олійника Віктора Миколайовича (далі ФОП Олійник В.М./відповідач) про стягнення з останнього в дохід Державного бюджету України 18 401,77 гривень плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1889/22 позовну заяву заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

21.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява з метою усунення недоліків, разом з доданими до такої заяви документами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2022 у справі №911/1889/22 прийнято до розгляду позовну заяву заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті та призначено підготовче засідання на 26.12.2022, а також:

- встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій, зокрема надано відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;

- витребувано у відповідача оригінал товарно-транспортної накладної №555924 від 04.11.2019 для огляду у судовому засіданні.

07.12.2022 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Державної служби з безпеки на транспорті надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2022 у справі №911/1889/22 у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2022 у справі №911/1889/22 відкладено підготовче засідання на 16.01.2023 та повторно витребувано у відповідача оригінал товарно-транспортної накладної №555924 від 04.11.2019 для огляду у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2023 у справі №911/1889/22 відкладено підготовче засідання на 06.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2023 у справі №911/1889/22 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2023 у справі №911/890/22 оголошено перерву до 21.03.2023.

У судове засідання 21.03.2023, як і у всі попередні засідання суду з розгляду зазначеної справи, відповідач не з`явився та про причини неявки суд не повідомив.

Також відповідач не скористався наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України правом та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, у тому числі витребуваного судом оригінал товарно-транспортної накладної №555924 від 04.11.2019 для огляду у судовому засіданні.

Водночас судом вчинено залежні від нього дії з повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Так, ухвалу про відкриття провадження та ухвали про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі судом надіслано на адресу відповідача, що є офіційно зареєстрованим місцезнаходженням ФОП Олійник В.М. згідно даних ЄДР, а вказану кореспонденцію вручено адресату згідно наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення.

Жодних інших поштових адрес відповідача, окрім адреси зареєстрованого місцезнаходження згідно даних ЄДР, матеріали справи не містять та суду не повідомлено.

Водночас копії ухвал Господарського суду Київської області від 06.02.2023 та 27.02.2023 у зазначеній справі не направлено відповідачу засобами поштового зв`язку з огляду на відсутність у суду фінансування на відправлення поштової кореспонденції, попри те зазначені ухвали, як і всі попередньо постановлені у зазначеній справі ухвали, офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, як наслідок відповідні рішення суду знаходиться у вільному доступі, оскільки за змістом статтей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.

З огляду вказаного вище, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення, у тому числі шляхом доступу до Реєстру та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.

В розрізі вказаного вище судом враховано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а відповідач є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи.

У судовому засіданні 21.03.2023, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

04.11.2019 під час зупинки на 127-му кілометрі автомобільної дороги Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне (127 км а/д) транспортного засобу Volvo реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ФОП Олійник В.М. посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Волинській області проведено габартино-ваговий контроль транспортного засобу з причепом та встановлено недотримання нормативних вагових параметрів із перевищенням:

- навантаження на осі: на одиничну 15,35 тони, при допустимих 11 тонах; на строєну 31,55 тони, при допустимих 22 тонах;

- загальної маси транспортного засобу 53,65 тони, при допустимих 40 тонах, без оформлення відповідного дозволу. На підтвердження вказаного перевищення до позовної заяви прокурором додано копію талона про зважування від 04.11.2019 за №14679.

На підтвердження обставин відповідності законодавчим вимогам пункту/майданчика для здійснення габаритно-вагового контролю і засобу вимірювальної техніки до позову прокурором додано копії акта обстеження від 28.02.2019 та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Згідно змісту позовної заяви за результатами вказаної перевірки посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Волинській області складено довідку №0002461 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.11.2019 та акт №0021802 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 04.11.2019. Копії вказаних довідки та акта наявні в матеріалах справи.

Також до позовної заяви долучено копію складеного 04.11.2019 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Волинській області акта №208430 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, тоді як на підтвердження наявності у посадових осіб управління Укртрансбезпеки у Волинській області відповідних повноважень на проведення рейдових перевірок до позову долучено копії: направлення на рейдову перевірку №011799 від 30.10.2019; щотижневого графіка проведення рейдових перевірок; плану проведення перевірок.

Надалі, як зауважив прокурор, згідно відповідних даних вагового контролю та внесених до товарно-транспортної накладної №555924 від 04.11.2019 даних про: вантаж кукурудза; пункт навантаження смт Клевань Рівненської області; пункт розвантаження с. Дерно Волинської області; перевізника ФОП Олійник В.М.; посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Волинській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №323 від 04.11.2019 та, відповідно, наравховано 667,80 євро, що за офіційним курсом валют станом на 04.11.2019 складає 18 401,77 гривень.

До позовної заяви додано копії: розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №323 від 04.11.2019 (далі розрахунок плати №323 від 04.11.2019); товарно-транспортної накладної №555924 від 04.11.2019, оригінал якої відповідач суду не надав, тоді як читабельна копія належної якості відповідної накладної у розпорядженні прокурора і позивача, за їх доводами, відсутня.

Вказані вище документи, за доводами прокурора, вручено особисто ФОП Олійнику В.М., який зауважень щодо обставин перевищення нормативів ваги і вказаних у таких документах даних не висловив, попри зазначене 18 401,77 гривень не сплатив, як і не сплатив таких коштів відповідач і за надісланими йому управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області вимогами. Копії вимог про сплату коштів додано до позовної заяви.

В розрізі обставин стосовно того, що відповідач надавав 04.11.2019 послуги з перевезення вантажу саме як господарюючий суб`єкт, а не фізична особа, яка здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами, прокурор зауважив, що наявність товарно-транспортної накладної від 04.11.2019 №555924, у якій ФОП Олійник В.М. вказаний як перевізник, свідчить про перевезення вантажу господарюючим суб`єктом, оскільки для власних потреб такий документ законом не вимагається.

До того ж прокурор зазначив, що згідно даних Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області від 04.07.2022 №31/3-1427 власником транспортного засобу Volvo реєстраційний номер НОМЕР_1 є Олійник Віктор Миколайович, а причепу реєстраційний номер НОМЕР_2 Котик Н.А., тоді як згідно відомостей ЄДР основним видом діяльності ФОП Олійника В.М. є вантажний автомобільний транспорт, як наслідок саме відповідач є перевізником, який зобов`язаний внести плату за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування.

До позовної заяви додано копії листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області від 04.07.2022 №31/3-1427 та результатів аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України.

Наведені вище аргументи та доводи прокурор мотивує, зокрема, приписами Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.

Мотивуючи ж звернення до суду із відповідним позовом в інетересах держави в особі Державної служби, прокурор зазначив, що несплата коштів за порушення нормативних вагових параметрів під час перевезення вантажів автомобільним транспортом завдає збитків державі внаслідок руйнування доріг загального користування, тоді як орган, відповідно уповноважений державою здійснювати контроль за рухом транспортних засобів - Державна служба України з безпеки на транспорті, належним чином не виконав покладених на нього обов`язків щодо захисту відповідних інтересів держави.

В розрізі вказаних вище обставин та наявності підстав для представництва інтересів держави у суді в особі відповідного органу прокурор зазначив, що про відсутність бюджетних коштів на звернення до суду із відповідним позовом та необхідність у захисті інтересів держави прокурором, повідомили як Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області (правонаступник управління Укртрансбезпеки у Волинській області) листами від 01.06.2022 №15189/822/24-22, від 23.06.2022 №1480/822/23-22, так і Державна служба України з безпеки на транспорті листом від 15.07.2022 №3217/8.3/15-22. Копії вказаних листів наявні в матеріалах справи.

Зазначене вище, на думку прокурора, свідчить про пасивну поведінку Державної служби України з безпеки на транспорті як уповноваженого органу зі статутсом юридичної особи у здійсненні заходів щодо захисту інтересів державі внаслідок руйнування доріг загального користування та, відповідно, про наявність підстав для здійсненння такого захисту у суді прокурором.

Стосовно дотримання порядку здійснення представництва інтересів держави в суді в особі Державної служби України з безпеки на транспорті прокурор зазначив, що на виконання ст. 23 Закону України Про прокуратуру вказаний орган повідомлено про представництво інтересів держави в суді листом №53-552вих22 від 12.09.2022, а такий лист відповідний орган отримав 12.09.2022. До матеріалів справи додано копії зазначеного листа та скриншоту Системи електронного документообігу про підтвердження отримання листа електронного документа.

З огляду наведеного заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Олійника Віктора Миколайовича в дохід Державного Бюджету України 18 401,77 гривень плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

В процесі розгляду вказаної справи позивачем не подано доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, як і не заперечено викладених прокурором доводів та обставин щодо завданих державі збитків внаслідок руйнування доріг загального користування.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово прокурора і позивача, суд дійшов таких висновків.

Приписами частин 1, 2 статті 5, частин 7, 12 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (тут і надалі - в редакції станом на 25.09.2019 згідно офіційного вебсайту Верховної Ради України за адресою https://zakon.rada.gov.ua) визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту спрямовані, зокрема, на забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб - суб`єктів господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм власності.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема:

- державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті;

- габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

- нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Частинами 1, 2 статті 7, частиною 2 статті 32 та статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» унормовано, що автомобільні дороги загального користування є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях.

Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації.

Користувачі автомобільних доріг зобов`язані, зокрема:

- не завдавати своїми діями шкоди автомобільним дорогам, їх складовим та користувачам цих доріг;

- нести відповідальність за шкоду, заподіяну автомобільним дорогам, згідно із законом.

Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту наведених вище норм слідує, що для здійснення руху автомобільними дорогами України транспортними засобами, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, з метою збереження автомобільних доріг необхідна обов`язкова наявність відповідного дозволу на участь у дорожньому русі або документ, що підтверджує внесення плати за такий проїзд.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено, зокрема:

- Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі Порядок №879);

- ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами).

Так, підпунктами 3, 4 пункту 2 Порядку №879 (тут і надалі в редакції від 08.09.2017 згідно офіційного вебсайту Верховної Ради України за адресою https://zakon.rada.gov.ua) надано такі визначення:

- великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;

- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунтком 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (в редакції від 01.05.2019 згідно офіційного вебсайту Верховної Ради України за адресою https://zakon.rada.gov.ua) передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, зокрема, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т).

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Пунктами 3, 15, 21, 26, 27, 28, 30, 311, 37 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де

П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру перевізник має вносити плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, яка за своєю правовою природою є сумою відшкодування матеріальних збитків, завданих державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного суду від 06.06.2018 у справі №820/1203/17, від 12.02.2020 у справі №926/16/19, від 12.02.2020 у справі №917/210/19, а також у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №914/3255/20.

Згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

З наявних в матеріалах справи копій: талона про зважування від 04.11.2019 за №14679; довідки №0002461 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.11.2019; акта №0021802 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 04.11.2019 та акта №208430 про проведення перевірки від 04.11.2019, слідує, що:

- за результатами зважування транспортного засобу Volvo реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлено, що повна маса транспорту і фактичне осьове навантаження (на першу, другу та строєну осі) становить, відповідно: 53,65/6,75/15,35/31,55 тони при нормативно допустимих для даного виду транспортного засобу 40/11/11/22, що на 34,1%, 39,5% та 43,4% перевищує допустимі параметри;

- перевізник не забезпечив водія дозволом, який має право на рух автомобільними дорогами України;

- вказані документи щодо габаритно-вагового контролю транспортного засобу Volvo реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 складено та підписано посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Волинській області.

Водночас, як слідує з наявних в матеріалах справи копій товарно-транспортної накладної №555924 від 04.11.2019 та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підпримєців та громадських формувань, перевезення вантажу транспортним засобом Volvo реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 здійснював автомобільний первізник ФОП Олійник В.М., проведена 05.12.2006 державна реєстрація якого була чинною станом на 04.11.2019.

За таких обставин, оскільки ФОП Олійник В.М. 04.11.2019 здіснював на автомобільній дорозі загального користування перевезення вантажу транспортним засобом, вагові параметри якого перевищували нормативні більш як на 2 відсотки, без відповідного дозвільного документа, суд дійшов висновку про наявність як протиправної поведінки відповідача, що полягає у порушенні ним наведених вище норм закону щодо правил руху великовагових транспортних засобів, так і спричинення державі внаслідок такої протиправної поведінки збитків у вигляді некомпенсованого руйнування автомобільних доріг.

Водночас, як слідує зі змісту наявного в матеріалах справи розрахунку плати №323 від 04.11.2019, нарахування ФОП Олійнику В.М. плати за проїзд виконано посадовою особою управління Укртрансбезпеки у Волинській області згідно акта від 04.11.2019 №0021802 у відповідності до вимог та формули Порядку №879 за Ставками плати за проїзд автомобільними дорогами, а сума такої плати склала 667,8 євро, еквівалентних 18 401,77 грн по курсу валют Національного Банку України станом на 04.11.2019, які відповідачем не сплачено у добровільному порядку, а тому вказані обставини свідчать про наявність причинно-наслідкового зв`язку між наведеною вище протиправною поведінкою відповідача та відповідною сумою відшкодування матеріальних збитків, завданих державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

В розрізі зроблених вище висновків судом враховано, що:

- чинним закодавстовом не передбачено виключень щодо проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу у разі відсутності спеціально затвердженої методики вимірювання осьових навантажень транспортних засобів при перевезенні подільних вантажів, у тому числі і сипучими, тоді як за змістом наведених вище норм закону визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України і такий механізм визначено Порядком №879, що є спеціальним нормативно-правовим актом у відповідних правовідносинах. Відповідну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №420/3371/21 (провадження № К/9901/35258/21);

- згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.02.2020 у справі №917/210/19, визначення розміру заподіяних збитків відповідно до способу, передбаченого підзаконним нормативно-правовим актом Порядку №879, не суперечить чинному законодавству.

До того ж згідно викладеної у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №914/3255/20 правової позиції ні пункти 21, 30, 301 Порядку №879, ні положення Правил дорожнього руху, ні положення пункту 4 Правил №30 не містять вказівки про можливість віднімання величини похибки при розрахунку плати за проїзд у разі встановлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра транспортного засобу більш як на 2 відсотки.

Крім того, висновуючи наведене вище, судом взято до уваги те, що відповідачем не надано жодного доказу на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів під час здійснення перевезення вантажу 04.11.2019, як і не надано суду доказів оскарження в установленому порядку дій посадових осіб управління Укртрансбезпеки у Волинській області з проведення габаритно-вагового контролю та складення відповідних документів щодо фіксування відповідного правопорушення.

Згідно зі статтею 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Відповідно до пункту 1, підпунктів 2, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 (в чинній на момент звернення до суду із відповідним позовом редакції), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідні завдання та повноваження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, передбачало і в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема пункт 27 Положення передбачав, що Укртрансбезпека здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного та наявних в матеріалах справи доказів слідує, що відповідач, здійснюючи участь в дорожньому русі транспортним засобом з надмірним навантаженням без відповідного дозволу, нарахованої плати за проїзд з перевищенням нормативних параметрів навантаження в розмірі 667,8 євро, що еквівалентно 18 401,77 грн не сплатив, тоді як Державна служба України з безпеки на транспорті, як відповідно уповноважений державою орган на виконання функцій габартино-вагового контролю та нарахування і стягнення плати за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу, будучи безпосереньо обізнаною про вказані порушення та завдання державі збитків, не вчинила належних дії щодо захисту інтересів держави стосовно надходження до бюджету України плати з метою відшкодування вказаних збитків.

Отже, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

З огляду на вказані висновки та віднесення до інтересу держави надходження плати за проїзд автомобільними дорогами суд зауважує, що від повноти та своєчасності зарахування такої плати до бюджету залежить ефективність і результативність останнього, можливість запровадження і реалізації програм економічного і соціального розвитку країни та збереження/відновлення доріг загального користування, що в свою чергу надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед народом.

За таких обставин, враховуючи обґрунтованість доводів прокурора про наявність порушення зі сторони відповідача вимог закону щодо користування автомобільними дорогами України, як наслідок порушення прав та інтересів держави щодо збереження/відновлення доріг загального користування в особі відповідно визначеного органу, суд дійшов висновку, що вимога заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з ФОП Олійник В.М. в дохід Державного бюджету України 18 401,77 гривень плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні підлягає задоволенню як така, що доведена належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача повністю та підлягають стягненню на користь платника - Волинської обласної прокуратури.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Олійника Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_3 ) в доход Державного бюджету України (ГУК у Волинській обл./м. Ківерці/22160100, код ЄДРПОУ 38009371, Казначейство України (ЕАП) р/р UA278999980313131216000003536) 18 401 (вісімнадцять тисяч чотириста одну) грн 77 коп плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Олійника Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 13, м. Луцьк, 43025, ідентифікаційний код 02909915) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.09.2023.

Суддя В.А. Ярема