Рішення № 113192818, 23.08.2023, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3707/23

2/214/3313/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

23 серпня 2023 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №214/3707/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

Представники: від позивача - адвокат Швець М.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою шляхом направлення поштовою кореспонденцією 17 травня 2023 року (надійшла до суду 25 травня 2023 року), в якій просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №90346, вчинений 24 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з неї на користь ТзОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості в розмірі 33 757 грн. 96 коп.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що у травні 2023 року з мобільного додатку «ДІЯ» позивачеві стало відомо про наявність відкритого виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 від 12 травня 2021 року з примусового виконання виконавчого напису №90346, вчиненого 24 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з неї на користь ТзОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості в розмірі 33 757 грн. 96 коп. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в електронному вигляді їй стало відомо, що стягувачем є ТзОВ «ВЕЛЛФІН», а заборгованість стосується кредитного договору. При цьому зауважила, що в будь-яких кредитно-договірних відносинах з ТзОВ «ВЕЛЛФІН» вона ніколи не перебувала, а тому правова природа стягнутої з неї заборгованості їй не зрозуміла. Стягнуту заборгованість позивач не визнає, вважає, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів, та за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості, а тому має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не пересвідчилася в наявності повідомлення її як позичальника з боку ТзОВ «ВЕЛЛФІН» щодо наявності заборгованості, як і не встановила безспірність такого боргу та правомірність його нарахування, чим порушила п.п.2.3 п.2, п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат». До того ж кредитний договір не є нотаріально посвідченим, що виключає можливість вчинення на ньому виконавчих написів. Вказані обставини, на переконання позивача, визначають можливість визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 30 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.15).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Швець М.В. подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягали, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача та її представника проти заочного розгляду справи.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 25 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. за заявою ТзОВ «ВЕЛЛФІН» вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №90346, за яким з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ВЕЛЛФІН» стягнуто заборгованість в сумі 33 757 грн. 60 коп. При цьому, 12 травня 2021 року за заявою ТзОВ «ВЕЛЛФІН» державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Рудя Т.А. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису, боржником визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с.7).

З інформації про виконавче провадження НОМЕР_2 з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (а.с.13-14) слідує, що 14 травня 2021 року державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавче провадження передано до Криворізького центрального об`єднаного управління ПФУ в Дніпропетровській області для подальшого виконання, адже встановлено, що ОСОБА_1 у вказаній установі отримує пенсію. Наразі відомості про прийняття кінцевого рішення в рамках виконавчого провадження відсутні, з 27 листопада 2022 року виконавче провадження перебуває у статусі «зупинене» на підставі п.11 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» (мораторій на звернення стягнення на активи боржника).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, оскільки на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису вимоги відповідача до неї не були безспірними. До того ж належних документів, які підтверджували суму заборгованості позивача за кредитним договором, зокрема, розрахунку заборгованості, виписки з рахунку, нотаріусу не було надано взагалі, як і не надано доказів отримання нею вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань, що перешкоджало нотаріусу дійти висновку про безспірність заборгованості. Окремо акцентувала увагу, що в будь-яких зобов`язально-договірних відносинах з ТзОВ «ВЕЛЛФІН» вона не перебуває, кредитних коштів від товариства не отримувала. Надаючи оцінку таким доводам позивача та обґрунтованості пред`явлених вимог, суд виходить з наступного.

За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. При цьому, відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», п.п.1.1, 1.2 Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Положеннями ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.п.3.1 п.3 гл.16 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»). Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст.88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст.88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст.87 цього Закону.

При прийнятті постанови від 22 лютого 2017 року, колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 Постанови Пленуму ВАС України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд, з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22 лютого 2017 року, отже і п.2 постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

У подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

З викладеного вбачається, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.

Відомості про нотаріальне посвідчення договору, за яким з ОСОБА_1 стягнута заборгованість, в матеріалах справи відсутні. Суд позбавлений можливості встановити, що це за договір, а тим паче дослідити його зміст, оскільки відповідач жодних доказів суду не надав, не заявивши про свою участь у справі.

Позивач також вказувала, що жодних письмових вимог щодо погашення в добровільному порядку заборгованості за кредитним договором, її розміру, а також стосовно намірів ТзОВ «ВЕЛЛФІН» звернути стягнення за виконавчим написом на її адресу не надходило. Суд приймає до уваги такі доводи позивача з дотриманням принципу змагальності сторін в рамках цивільного судочинства, оскільки жодними доказами з боку відповідача вони не спростовані, своїм правом, визначеним ст.12 ЦПК України, на подання доказів в рахунок доведення обставин, які мають значення для справи та заперечень у випадку їх наявності відповідач не скористався.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що на час вчинення виконавчого напису не було належним чином встановлено безспірності вимог відповідача до позивача, а отже виконавчий напис не може вважатися таким, що не потребує додаткового доказування, тому не підлягає примусовому виконанню. У зв`язку з цим вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача тому вважає за необхідне стягнути з ТзОВ «ВЕЛЛФІН» на користь ОСОБА_1 1073 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору (а.с.1).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №90346, вчинений 24 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованості в розмірі 33 757 грн. 96 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» на користь ОСОБА_1 1073 грн. 60 коп. судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач, її представник та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, юридична адреса: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд.48.

Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34545897, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.41.

Приватний нотаріус Обуховського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, адреса робочого місця: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України заочне рішення у справі складено та підписано без проголошення 28 серпня 2023 року.

Суддя А.В. Ткаченко