Ухвала суду № 113185732, 30.08.2023, Приморський районний суд м. Одеси

30.08.2023

Cправа № 522/6123/22

№1-в/522/391/23

У Х В А Л А

в порядку ст. 537 КПК України

30 серпня 2023 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання власника майна ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12021162510001514 від 13.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, про скасування арешту з майна.

В С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 12021162510001514 від 13.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, мотивуючи таким.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2021 року накладено арешт із забороною розпорядження та користування, на «TOYOTA RAV4», р/н НОМЕР_1 згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного НОМЕР_2 , виданого 10.07.2015 року Центром ДАІ №5108, належить ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

У даному кримінальному провадженні, 20.07.2022 вироком Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Згідно з п.25 вказаного вироку застосовані заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню у зв`язку з постановленням кінцевого рішення по справі.

У зв`язку з чим ОСОБА_2 просить скасувати арешт з автомобіля.

Позиція учасників судового процесу.

У судове засідання власник майна не з`явився, подав заяву, у якій просив задовольнити клопотання та розглянути без його участі.

Прокурор до судового засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, та його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Положення закону, яким керувався суд при вирішенні клопотання.

Кримінальний процесуальний кодекс

Стаття 98. Речові докази

1. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

2. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Стаття 100. Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію

{Назва статті 100 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013}

1. Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

2. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

4. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.

5. Речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.

6. Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

{Пункт 1 частини шостої статті 100 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013}

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.

Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

{Частину шосту статті 100 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 772-VIII від 10.11.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}

7. У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

{Частина сьома статті 100 в редакції Закону № 772-VIII від 10.11.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1021-VIII від 18.02.2016, № 2447-VIII від 07.06.2018, № 720-IX від 17.06.2020}

8. Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у випадках, якщо такі речові докази передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - відповідно до закону та прийнятих на його виконання актів законодавства.

{Частина восьма статті 100 із змінами, внесеними згідно із Законом № 772-VIII від 10.11.2015}

9. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Стаття 174.Скасування арешту майна

4. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Стаття 369. Види судових рішень

1. Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

2. Судове рішення, у якому слідчий суддя, суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

Стаття 372. Зміст ухвали

1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

дати і місця її постановлення;

назви та складу суду, секретаря судового засідання;

найменування (номера) кримінального провадження;

прізвища, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;

закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа;

сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження;

2) мотивувальної частини із зазначенням:

суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається;

встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;

мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

3) резолютивної частини із зазначенням:

висновків суду;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Мотиви, з яких виходив суддя при постановленні ухвали.

Як встановлено під час судового розгляду, у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12021162510001514 від 13.11.2021, накладено арешт на автомобіль «TOYOTA RAV4», р/н НОМЕР_1 згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного НОМЕР_2 , виданого 10.07.2015 року Центром ДАІ №5108, належить ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

У даному кримінальному провадженні, 20.07.2022 вироком Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Таким чином, по даному кримінальному провадженню постановлено кінцеве рішення. Водночас, суд при постановленні рішення, яким закінчується судовий розгляд повинен скасувати застосовані заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема скасувати накладені арешти.

У той же час, на момент постановлення судом рішення, до суду не надано інформації на яке саме майно накладено арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Зважаючи на прийняття кінцевого рішення по справі, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання власника майна та скасувати арешт накладений на автомобіль.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 170-175, 318-380 КПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання власника майна ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12021162510001514 від 13.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, про скасування арешту з майна - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2021 року із забороною розпорядження та користування, на «TOYOTA RAV4», р/н НОМЕР_1 згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного НОМЕР_2 , виданого 10.07.2015 року Центром ДАІ №5108, належить ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів.

Суддя Віктор ПОПРЕВИЧ