Вирок № 113177707, 01.09.2023, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/4593/23

№ 1-кп/333/644/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«01» вересня 2023 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023082040000534 від 06 квітня 2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, який не має на утриманні малолітній або не повнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-30.03.2023 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки ,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участі:

прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілої- ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника- ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

12.03.2023 приблизно о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ та від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ), з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає та його дії залишаються ніким непоміченими, з метою особистого збагачення, знаходячись біля магазину «Славія», який розташований за адресою: вул. Броньова, 4, м. Запоріжжя, зустрівся з раніше знайомою ОСОБА_7 та в ході бесіди викрав належний останній мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi», моделі «7А», об`ємом пам`яті на 2/32 ГБ, у корпусі червоно-чорного кольору, ІМЕІ (1): НОМЕР_1 , ІМЕІ (2): НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку експерта №318-23 від 13.04.2023 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз становить 1 750 гривень 00 копійок, в якому знаходились дві сім-карти оператору мобільного зв`язку «Водафон» та «Київстар» з абонентським номером - ( НОМЕР_3 ) та ( НОМЕР_4 ), які матеріальної цінності для потерпілої не представляють.

Після чого ОСОБА_4 разом з викраденим майном зник з місця скоєння злочину, тим самим розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши своїми умисними діями потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на зазначену суму.

Крім того, 20.03.2023 приблизно о 05 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ та від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ), з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає та його дії залишаються ніким непоміченими, з метою особистого збагачення, знаходячись за адресою: вул. Садова, м. Запоріжжя, зустрівся з раніше знайомим ОСОБА_9 та в ході бесіди викрав належний останньому мобільний телефон марки «ОРРО», моделі «А53», об`ємом пам`яті на 4/64 ГБ, у корпусі темно-синього кольору, вартість якого згідно висновку експерта №316-23 від 11.04.2023 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз становить 5 421 гривня 60 копійок, у прозорому силіконовому чохлі та двома сім-картами оператору мобільного зв`язку «Київстар» та «лайфселл», з абонентським номером - ( НОМЕР_5 ) та ( НОМЕР_6 ), які матеріальної цінності для потерпілого не представляють.

Після чого, ОСОБА_4 разом з викраденим майном зник з місця скоєння злочину, тим самим розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на зазначену суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Наразі розкаюється у вчиненому. Зазначив, що пройшов курс стаціонарного лікування від наркотичної залежності.

Дані обвинуваченим в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.

Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає за можливе за відсутності потерпілого ОСОБА_9 з`ясувати всі обставини під час судового розглядуі тому провести судовий розгляд та розглянути кримінальне провадження за її відсутності.

Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати обставини, не досліджені в судовому засіданні, в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують його особу.

Аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд кваліфікує діяння, вчинені ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив вказані злочини під час слухання Комунарським районним судом м. Запоріжжя кримінальної справи відносно себе за ч. 4 ст. 185 КК України, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, однак з 2019 неодноразово був оглянутий лікарем-наркологом. Діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання алкоголю, канабіноїдів, психостимуляторів. Вживання зі шкідливими наслідками. Проходив курс стаціонарного лікування з 05.02.2023 по 08.02.2023.

Однак, обвинувачений щиро покаявся у скоєному правопорушенні, активно сприяв розкриттю злочину, що судом визнається обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому.

Прокурором зазначено в якості обтяжуючої покарання ОСОБА_4 обставиною- рецидив злочинів. Однак, як встановлено в судовому засіданні, на момент вчинення злочинів по даному кримінальному провадженню, ОСОБА_4 , в силу ст.. 89 КК України судимостей не мав, що виключає можливість визнання судом вказаної обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому.

Крім того, відповідно до п.19 ППВС України від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», пункт 1 частини першої статті 67 КК (2341-14) передбачає як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину повторно та рецидив злочинів. Оскільки будь-які спеціальні застереження щодо визначення повторності та рецидиву злочинів у цій статті відсутні, при встановленні змісту даної обставини як такої, що обтяжує покарання, необхідно керуватися статтями 32 та 34 КК ( 2341-14 ).

Якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК ( 2341-14 ) як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК ( 2341-14 ) як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Інших обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_4 прокурором не зазначено, тому судом не встановлюється.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи, що епізоди вчинення злочинів вчинені ним протягом нетривалого проміжку часу, а саме-протягом одного місяця, обвинувачений пройшов курс стаціонарного лікування від наркотичної залежності,суд вважає можливим виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкції статей, за якими кваліфіковано його діяння у вигляді позбавлення волі із застосуванням ч.4 ст.70 КПК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим,так і іншими особами,а також буде відповідати таким принципам Конвенції, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.

Так,у розумінні ЄСПЛ ,покарання повинне встановлювати новий додатковий обов`язок для особи,який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає,що покарання переслідує подвійну мету:покарання і стримування від вчинення нових злочинів,а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтир для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Запобіжний захід, обраний 16.05.2023 року ОСОБА_4 слідчим суддею Комунарського районного суду м. Запоріжжя у вигляді тримання під вартою суд вважає за доцільне скасувати.

Арешт на майно в кримінальному провадженні не накладався.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення судових експертиз в сумі 1911 /одна тисяча дев`ятсот одинадцять/ гривень 84 копійок у відповідності до наданих розрахунків.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання з покаранням, призначеним вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2023, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 3 /три/ роки іспитового строку.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 16 травня 2023 року по 01 вересня 2023 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою -скасувати.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти негайно.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових товарознавчих експертиз № 316-23 від 11.04.2023 та № 318-23 від 13.04.2023 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз в розмірі 1911 /одна тисяча дев`ятсот одинадцять/ гривень 84 копійок.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi», моделі. «7А», об`ємом пам`яті на 2/32 ГБ, у корпусі червоно-чорного кольору, ІМЕІ (1): НОМЕР_1 , ІМЕІ (2): НОМЕР_2 , який відповідно до постанови слідчого від 10.04.2023 року визнано речовим доказом по кримінальному провадженні №12023082040000560 та переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 відповідно до розписки від 10.04.2023- залишити ОСОБА_7 за належністю;

- DVD-R диск для лазерних систем зчитування марки «TITANUM», формату DVD-R, об`ємом пам`яті на 4,7 ГБ, білого кольору, який поміщено до паперового конверту та долучено до матеріалів кримінального провадження, який відповідно до постанови слідчого від 10.04.2023 року визнано речовим доказом по кримінальному провадженні №12023082040000560-залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1