Ухвала суду № 113172864, 01.09.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань роз`яснення судового рішення

Справа № 500/3814/22

01 вересня 2023 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, оформлене протоколом від 04.08.2019, про призначення позивачу з 04.08.2022 пенсії за посадою «доцента кафедри комплексів та приладів артилерійської розвідки факультету»;

- скасувати Протокол від 04.18.2019 Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про призначення позивачу з 04.08.2022 пенсії за посадою «доцента кафедри комплексів та приладів артилерійської розвідки факультету»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області поновити позивачу з 04.08.2022 виплату пенсії за посадою «начальника кафедри інституту», з якої він був звільнений у 2005 році;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити позивачу (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсію з 01.09.2019 в розмірі 80% грошового забезпечення за посадою «начальника кафедри інституту», з урахуванням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №500/872/22 - без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, оформлене протоколом від 04.08.2019, про призначення позивачу з 04.08.2019 пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 за посадою «доцента кафедри комплексів та приладів артилерійської розвідки факультету».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області поновити ОСОБА_1 з 04.08.2019 виплату пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 за посадою «начальника кафедри інституту», призначену з 24.11.2005. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату поновленої пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 на підставі заяви про її перерахунок від 07.08.2019, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсію з 01.09.2019 в розмірі 80% грошового забезпечення за посадою «начальника кафедри інституту», з урахуванням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №500/872/22 - без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, - відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі № 500/3814/22 - без змін.

14.08.2023 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі.

29.08.2023, через відділ документального забезпечення суду позивачем подано заяву, у якій він просить суд роз`яснити рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від "13" грудня 2022 року у справі №500/3814/22, а саме :

"Що передбачає резолютивна частина рішення, зокрема - Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області поновити ОСОБА_1 з 04.08.2019 виплату пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 за посадою «начальника кафедри інституту», призначену з 24.11.2005:

поновлення мені з 04.08.2019 виплати пенсії за посадою «начальника кафедри інституту», у розмірі що був нарахований з 01.04.2019 та виплачувався до 04.08.2019 (за рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №500/872/22) на підставі виданої Тернопільським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України довідки від 02.06.2021 №11/1/4448 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

чи інший спосіб виконання.

Що передбачає резолютивна частина рішення, зокрема Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату поновленої пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 на підставі заяви про її перерахунок від 07.08.2019, з урахуванням виплачених сум.

здійснити перерахунок та виплату поновленої (з 04.08.2019) пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2019 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.

чи інший спосіб виконання".

Ознайомившись із змістом заяви про роз`яснення рішення суду у справі №500/3814/22, суд дійшов висновку, що у її задоволені слід відмовити повністю з огляду на таке.

Процесуальний правовий інститут роз`яснення судового рішення регламентовано положеннями статті 254 КАС України.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

З приписів вказаної норми слідує, що підстави для роз`яснення судового рішення існують лише тоді, коли постанова чи ухвала суду є незрозумілою, та без такого роз`яснення її тяжко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Враховуючи зазначене, суд констатує, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Критерієм для роз`яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов`язків учасників справи у спірних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №0907/2а-5226/2011.

Зі змісту заяви про роз`яснення судового рішення позивача та підстав для її подання слідує, що позивач просить суд не роз`яснити текст судового рішення більш ясніше та зрозуміліше, а розглянути питання належності виконання даного судового рішення, що унеможливлює застосувати щодо вказаних відповідачем у заяві від 29.08.2023 обставин інституту роз`яснення судового рішення.

Однак, суд вважає за необхідне наголосити, що позивачем при поданні позову у цій судовій справі було заявлено позовні вимоги щодо перерахунку та виплатити (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 01.09.2019 в розмірі 80% грошового забезпечення за посадою «начальника кафедри інституту», з урахуванням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №500/872/22 - без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Суд вирішив ці позовні вимоги та в їх задоволенні відмовив, оскільки відповідач ще не здійснив поновлення та перерахунок пенсії позивача на виконання цього рішення суду, а тому підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені - відсутні.

На переконання суду, ті обставини, про які вказує позивач у заяві про роз`яснення судового рішення, виникли після прийняття у ній судового рішення, з огляду на що, суд позбавлений можливості застосувати щодо вказаних позивачем у заяві від 29.08.2023 обставин інститут роз`яснення судового рішення, позаяк такі правовідносини складають окремий предмет спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 254, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду від 13.12.2022 в адміністративній справі №500/3814/22, - відмовити у повному обсязі.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 01 вересня 2023 року.

Головуючий суддяМірінович У.А.