Рішення № 113169212, 31.08.2023, Львівський окружний адміністративний суд

справа № 380/19085/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2023 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Сидор Н.Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова, в якій позивач просить суд:

- зобов`язати Сихівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Львова внести зміни у наказ №31-ДС від 29 листопада 2022 року, де змінити дату видання наказу № 2-ДС про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова з 18 січня 2022 року на 18 січня 2021 року;

- визнати протиправним наказ Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова №31-ДС від 29 листопада 2022 року в частині визначення дати поновлення ОСОБА_1 на державній службі з 30 листопада 2022 року;

- зобов`язати Сихівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Львова внести зміни у наказ №31-ДС від 29 листопада 2022 року, де змінити дату поновлення ОСОБА_1 на державній службі з 30 листопада 2022 року на 18 січня 2021 року відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі № 380/2330/21;

- визнати протиправним наказ Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова №32-ДС від 30 листопада 2022 року в частині виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористану основну щорічну відпустку за робочий період з 30 листопада 2022 року по З0 листопада 2022 року в кількості 1 календарний день;

- зобов`язати Сихівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Львова внести зміни у наказ № 32-ДС від 30 листопада 2022 року в частині виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористану основну щорічну відпустку та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки за період 2020, 2021 та 2022 років;

- визнати протиправним наказ Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова № 32-ДС від 30 листопада 2022 року в частині виплати ОСОБА_1 премії за сумлінне виконання функціональних обов`язків і бездоганну дисципліну в розмірі 30 % посадового окладу та надбавку за інтенсивність праці в розмірі 170 % посадового окладу за 30 листопада 2022 року;

- зобов`язати Сихівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Львова внести зміни у наказ № 32-ДС від 30 листопада 2022 року в частині виплати премії за сумлінне виконання функціональних обов`язків і бездоганну дисципліну в розмірі 30 % посадового окладу та надбавку за інтенсивність праці в розмірі 170 % посадового окладу та виплатити ОСОБА_1 премію за сумлінне виконання функціональних обов`язків і бездоганну дисципліну в розмірі 30 % посадового окладу та надбавку за інтенсивність праці в розмірі 170 % посадового окладу за період з 12 січня 2022 року по 30 листопада 2022 року;

- визнати протиправним наказ Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова № 32-ДС від 30 листопада 2022 року в частині невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік;

- зобов`язати Сихівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Львова внести зміни у наказ № 32-ДС від 30 листопада 2022 року в частині невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 та 2022 роки та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 та 2022 роки;

- стягнути з Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (321 робочих днів) з 12 січня 2022 року по 29 листопада 2022 року в сумі 244608,42 грн. (сума вказана з урахуванням податків та зборів з розрахунку 762,02 грн за 1 робочий день).

- стягнути з Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки належних йому при звільненні сум за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата заробітної плати, грошової компенсації за невикористані відпустки, матеріальної допомоги, премії) за період з 30.11.2022 по день фактичного розрахунку ( з розрахунку 762,02 грн за 1 робочий день);

- стягнути з Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова на корить ОСОБА_1 завдану йому моральну шкоду у сумі 500 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що наказом №2-ДС від 18.01.2021 його звільнено з посади головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова, правонаступником якого є Сихівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Львова. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі №380/2330/21 визнано протиправним і скасовано наказ №2-ДС від 18 січня 2021 року в частині припинення державної служби та звільнення державного службовця з посади головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова з 18.01.2021р; стягнуто з Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова середній заробіток за час вимушеного прогулу - в розмірі: 152 783,82 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі сімсот вісімдесят три гривні вісімдесят дві копійки). Наказом Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Львова №31-ДС від 29.11.2022 відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі №380/2330/21 скасовано наказ військового комісара Сихівського районного військового комісаріату м. Львова від 18.01.2022 №2-ДС в частині припинення державної служби та звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова. Цим же наказом відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі №380/2330/21 позивача поновлено на посаді головного спеціаліста командування з 30.11.2022. В подальшому наказом Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Львова №32-ДС від 30.11.2022 відповідно до частини ч. 2 ст. 86 Закону України «Про державну службу», п. 1 ст. 36 КЗпП України припинено державну службу та звільнено позивача з посади головного спеціаліста командування за згодою сторін з 30.11.2022. Позивач вважає наказ Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова №31-ДС від 29.11.2022 протиправним, а також не погоджується з проведеним відповідачем при звільненні за згодою сторін розрахунком. Наведене зумовило звернення до суду з цим позовом.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, суд у відповідності до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 05.01.2023 позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків ухвалою судді від 30.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 21.03.2023 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

Ухвалою суду від 20.06.2023 витребувано у Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 105): належним чином засвідчену копію наказу №2-ДС від 18.01.2021; відомості щодо наявності у ОСОБА_1 невикористаних днів щорічної основної та додаткових відпусток за період 2020-2022 років; відомості щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період 2021-2022 років; відповіді на заяву ОСОБА_1 від 30.11.2022 та запит на інформацію від 15.12.2022.

Витребувані матеріали надійшли до суду 24.07.2023 за вхідним номером 55917.

Ухвалою суду від 31.08.2023 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення моральної шкоди закрито в частині позовних вимог про зобов`язання Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова внести зміни у наказ №31-ДС від 29 листопада 2022 року, де змінити дату видання наказу № 2-ДС про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова з 18 січня 2022 року на 18 січня 2021 року; визнання протиправним наказу Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова №31-ДС від 29 листопада 2022 року в частині визначення дати поновлення ОСОБА_1 на державній службі з 30 листопада 2022 року; зобов`язання Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова внести зміни у наказ №31-ДС від 29 листопада 2022 року, де змінити дату поновлення ОСОБА_1 на державній службі з 30 листопада 2022 року на 18 січня 2021 року відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі № 380/2330/21.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно з витягом з наказу військового комісара Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Львова від 18.01.2021 №2-ДС (далі Наказ №2-ДС), звільнено у зв`язку з реорганізацією та скороченням штату працівників з 18.01.2021 державного службовця ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі №380/2330/21 визнано протиправним і скасовано наказ №2-ДС від 18 січня 2021 року в частині припинення державної служби та звільнення державного службовця з посади головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова. ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова з 18.01.2021р; стягнуто з Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова середній заробіток за час вимушеного прогулу - в розмірі: 152 783,82 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі сімсот вісімдесят три гривні вісімдесят дві копійки).

Згідно з витягом з наказу начальника Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Львова від 29.11.2022 №31-ДС (далі Наказ №31-ДС):

«- Відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 справа №380/2330/21 провадження №А/857/18732/21 визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара Сихівського районного військового комісаріату м. Львова від 18 січня 2022 року №2-ДС в частині припинення державної служби та звільнення державного службовця з посади головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату с. Львова ОСОБА_1 .

- Відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року справа №380/2330/21 провадження №А/857/18732/21 державного службовця ОСОБА_1 поновити на посаді головного спеціаліста командування з посадовим окладом 5600,00 грн на місяць зі збереженням 4 рангу державної служби в межах категорії посад служби «В».

ОСОБА_1 приступити до виконання обов`язків за посадою з 30.11.2022.

Встановити та виплачувати надбавку за вислугу років у розмірі 3 % посадового окладу за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50% посадового окладу, премію відповідно до особистого внеску в загальний результат роботи в межах фонду оплати праці, затвердженого кошторисом на рік.

Стаж державної служби станом на 18 січня 2021 року становить 40 років 02 місяці 01 день.

Вступний інструктаж з охорони праці пройшов.

Допустити до роботи з документами з грифом «Для службового користування

Підстава: постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 справа №380/5330/21 провадження №А/857/18732/21».

З витягу з наказу начальника Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Львова від 30.11.2022 №32-ДС (далі Наказ №32-ДС) встановлено наступне:

«Відповідно до часини другої статті 86 Закону України «Про державну службу», пункту 1 статті 36 Закону Кодексу закону про працю України, припинити державну службу та звільнити державного службовця ОСОБА_1 , головного спеціаліста командування, за згодою сторін, 30 листопада 2022 року.

Виплатити грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за робочий період з 30 листопад 2022 року по 30 листопада 2022 року в кількості 1 календарний день.

Виплатити за 30 листопада 2022 року за сумлінне виконання функціональних обов`язків і бездоганну дисципліну у розмірі 30% посадового окладу та надбавку за інтенсивність праці у розмірі 170% посадового окладу.

Матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік не виплачена.

Підстава: заява ОСОБА_1 (вх.. №14113 від 30.11.2022)».

Позивач не погоджується з проведеним відповідачем при звільненні за згодою сторін відповідно до Наказу №32-ДС розрахунком, відтак звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Закон України «Про відпустки» №504/96-ВР від 05.11.1996 (далі - Закон №504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч. 1 ст. 24 Закону №504/96-ВР).

Відтак, вищенаведеними положеннями гарантовано право на отримання грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки при звільненні.

У позовних вимогах позивач просить визнати протиправним наказ Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова №32-ДС від 30 листопада 2022 року в частині виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористану основну щорічну відпустку за робочий період з 30 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року в кількості 1 календарний день та зобов`язати Сихівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Львова внести зміни у наказ № 32-ДС від 30 листопада 2022 року в частині виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористану основну щорічну відпустку та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки за період 2020, 2021 та 2022 років.

З матеріалів справи судом встановлено, що Наказом №2-ДС звільнено у зв`язку з реорганізацією та скороченням штату працівників з 18.01.2021 державного службовця ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова.

Відповідний запис про звільнення (запис №6) міститься у трудовій книжці позивача, копія якої міститься в матеріалах справи.

У Наказі №2-ДС встановлено виплатити грошову компенсацію за невикористані 12 днів календарної щорічної основної відпустки за робочий період з 30 вересня 2019 року по 19 вересня 2020 року, за невикористані 13 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік за стаж державної служби понад 40 років, за невикористані 09 календарних днів щорічної основної відпустки за робочий період з 30 вересня 2020 року по 17 січня 2021 року та за невикористані 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за 2021 рік за стаж державної служби понад 40 років.

В подальшому Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі №380/2330/21 визнано протиправним і скасовано наказ №2-ДС від 18 січня 2021 року в частині припинення державної служби та звільнення державного службовця з посади головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова з 18.01.2021р; стягнуто з Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова середній заробіток за час вимушеного прогулу - в розмірі: 152 783,82 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі сімсот вісімдесят три гривні вісімдесят дві копійки).

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі №380/2330/21 відповідачем прийнято Наказ №31-ДС, яким позивача поновлено на посаді головного спеціаліста командування з посадовим окладом 5600,00 грн на місяць зі збереженням 4 рангу державної служби в межах категорії посад державної служби «В»; встановлено позивачу приступити до виконання обов`язків з 30.11.2022.

З запису №7 трудової книжки позивача, копія якої міститься в матеріалах справи, вбачається, що 30.11.2022 позивача поновлено на посаді головного спеціаліста комплектування Сихівського районного територіального центру комплектування (підстава наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №31-ДС від 29.11.2022).

Наказом №32-ДС припинено державну службу та звільнено державного службовця ОСОБА_1 , головного спеціаліста командування, за згодою сторін, 30 листопада 2022 року; вирішено виплатити грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за робочий період з 30 листопад 2022 року по 30 листопада 2022 року в кількості 1 календарний день.

Відтак, з наведеного випливає, що позивачу виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за спірний період, оскільки період 2020-2021 років (позивач обіймав посаду головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова до 18.01.2021) фактично охоплено Наказом №2-ДС. В подальшому позивача поновлено на посаді з 30.11.2022 (Наказ №31-ДС) та 30.11.2022 (Наказ №32-ДС) припинено державну службу та звільнено з посади, і виплачено грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за робочий період з 30 листопад 2022 року по 30 листопада 2022 року в кількості 1 календарний день.

Жодних доводів щодо неправильності визначення кількості невикористаних днів щорічної основної відпустки (з врахуванням фактичного часу перебування позивача на відповідній посаді державної служби), визначення розміру грошової компенсації або ж того, що на виконання вказаних наказів таку грошову компенсацію не здійснено позивачем не наведено.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання протиправним наказу Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова № 32-ДС від 30 листопада 2022 року в частині виплати ОСОБА_1 премії за сумлінне виконання функціональних обов`язків і бездоганну дисципліну в розмірі 30 % посадового окладу та надбавку за інтенсивність праці в розмірі 170 % посадового окладу за 30 листопада 2022 року та зобов`язання Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова внести зміни у наказ № 32-ДС від 30 листопада 2022 року в частині виплати премії за сумлінне виконання функціональних обов`язків і бездоганну дисципліну в розмірі 30 % посадового окладу та надбавку за інтенсивність праці в розмірі 170 % посадового окладу та виплатити ОСОБА_1 премію за сумлінне виконання функціональних обов`язків і бездоганну дисципліну в розмірі 30 % посадового окладу та надбавку за інтенсивність праці в розмірі 170 % посадового окладу за період з 12 січня 2022 року по 30 листопада 2022 року, суд виходить з такого.

Як уже зазначалось судом, позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова 18.01.2021 (Наказ №2-ДС).

Після скасування Наказу №2-ДС в частині припинення державної служби та звільнення державного службовця з посади головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова ОСОБА_1 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі №380/2330/21, позивача поновлено на посаді 30.11.2022 Наказом №31-ДС та цього ж дня звільнено з посади Наказом №31-ДС.

Відтак, матеріалами справи, зокрема записами трудової книжки, підтверджується, що позивач у спірний в цій частині позовних вимог період (з 12 січня 2022 року по 30 листопада 2022 року) перебував на відповідній посаді державної служби лише один день 30.11.2022, за який йому і виплачено премію за сумлінне виконання функціональних обов`язків і бездоганну дисципліну в розмірі 30% посадового окладу та надбавку за інтенсивність праці в розмірі 170% посадового окладу відповідно до Наказу №32-ДС.

Твердження позивача про його право на виплату вищезазначеної премії та надбавки за період з 12.01.2022 по 29.11.2022 (в той час як за 30.11.2022 відповідні виплати здійснено) є необґрунтованими, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання протиправним наказу Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова № 32-ДС від 30 листопада 2022 року в частині невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та зобов`язання Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова внести зміни у наказ № 32-ДС від 30 листопада 2022 року в частині невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 та 2022 роки та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 та 2022 роки, суд зазначає наступне.

Порядок надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 №500 (далі Порядок №500).

Згідно з п. 2 Порядку №500 державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви.

Пунктом 3 Порядку №500 передбачено, що рішення про надання матеріальної допомоги державним службовцям приймається керівником державної служби у державному органі в межах затвердженого фонду оплати праці.

З наведеного випливає, що передумовою для надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є подання державним службовцем заяви про виплату такої допомоги. Притім матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не належить до обов`язкових виплат, а її виплата здійснюється на підставі заяви працівника за рішенням керівника відповідного органу у межах встановленого фонду оплати праці.

З матеріалів справи встановлено, що 30.11.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, за 2022 рік.

З відповіді Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вказану заяву встановлено, що у 2021 році позивач не звертався із заявою щодо надання йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, у зв`язку з цим допомога йому не була виплачена.

Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів звернення із завою про виплату матеріальної допомоги у 2021 році, а також враховуючи те, що положеннями Порядку №500 не передбачено виплати такої допомоги за минулий час (попередній рік), висновки відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2021 році є обґрунтованими.

Стосовно виплати матеріальної допомоги у 2022 році, Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вказав, що зазначена допомога надається за рішенням керівника державної служби в державному органі в межах затвердженого фонду оплати праці. Станом на 30.11.2022 у Львівському ОТЦК та СП відсутні кошти фонду оплати праці на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік позивачу.

Вищевикладене свідчить про те, що заяву позивача про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік розглянуто та відмовлено в її наданні. Оскільки вказана допомога надається за рішенням керівника в межах затвердженого фонду оплати праці, то відмовивши позивачу у наданні матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у зв`язку з відсутністю коштів фонду оплати праці на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, відповідач жодним чином не порушив вимоги чинного законодавства.

З огляду на наведене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу (321 робочих днів) з 12 січня 2022 року по 29 листопада 2022 року в сумі 244608,42 грн. (сума вказана з урахуванням податків та зборів з розрахунку 762,02 грн за 1 робочий день).

Питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу врегульовано ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Частинами 1-2 вказаної статті передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відтак, рішення щодо стягнення середнього заробітку про за час вимушеного прогулу приймається одночасно з рішенням про поновлення на роботі (питання поновлення позивача на посаді було предметом розгляду у справі №380/2330/21). Притім, передумовою для такого стягнення є поновлення особи на посаді з дня звільнення, тобто особа вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Судом встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від суду від 12.01.2022 у справі №380/2330/21 поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділення комплектування Сихівського районного військового комісаріату м. Львова з 18.01.2021р; стягнуто з Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова середній заробіток за час вимушеного прогулу - в розмірі: 152 783,82 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі сімсот вісімдесят три гривні вісімдесят дві копійки).

Притім, з мотивувальної частини рішення суду встановлено, що розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу проведений за період з 18.01.2021 по 12.01.2022.

В межах цієї справи позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу (321 робочих днів) з 12 січня 2022 року по 29 листопада 2022 року.

Втім, як вже неодноразово зазначалось судом, матеріалами справи не підтверджено факт перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем у вказаний період, оскільки його поновлено на посаді 30.11.2022 наказом №31-ДС.

Наведене свідчить про відсутність підстав для виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача на середнього заробітку за весь час затримки належних йому при звільненні сум за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата заробітної плати, грошової компенсації за невикористані відпустки, матеріальної допомоги, премії) за період з 30.11.2022 по день фактичного розрахунку (з розрахунку 762,02 грн за 1 робочий день) також не підлягає задоволенню, з огляду на те, що позивачем не доведено, а судом не встановлено факту затримки належних позивачу при звільненні сум.

Оскільки вимога щодо стягнення з відповідача моральної шкоди є похідною від інших вимог, підстав для задоволення яких судом не встановлено, то така теж задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Львова про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення моральної шкоди, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Сихівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 105; код ЄДРПОУ 26621107).

СуддяСидор Наталія Теодозіївна