Рішення № 113169177, 31.08.2023, Львівський окружний адміністративний суд

справа №380/11065/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2023 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у розі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установленні інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що працював міліціонером взводу охорони об`єктів №3 батальйону 2 полку міліції охорони Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області. 14.02.2023 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності та визначено 45% втрати професійної працездатності. У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, однак останнім надано відповідь про відсутність підстав для нарахування та виплати такої допомоги з огляду на відсутність у МВС України повноважень на призначення та виплату коштів та на необхідності подання додаткових документів щодо неотримання позивачем сум страхових виплат та одноразової грошової допомоги і відсутність у заявника попереднього установлення відсотка втрати професійної працездатності без установлення інвалідності. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 24.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що він не є належним суб`єктом для прийняття рішення щодо призначення (відмови у призначенні) одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності. На підтвердження такої позиції посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1146, що набрала чинності 04.01.2019, якою були внесені зміни, зокрема, до підпункту 9 пункту 5 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, стверджує, що Урядом чітко визначено, що виплата одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції охорони здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції. Окрім того зазначає, що у нього відсутні бюджетні асигнування для виплати одноразової грошової допомоги колишнім міліціонерам, які проходили службу у міліції охорони. Також вказує на неврахування судом першої інстанції судової практики з розгляду аналогічних спорів, зокрема рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі № 340/1269/19 та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019 у справі № 752/26051/18, які залишені без змін постановами відповідних апеляційних судів та правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 357/1734/17.

Третя особа подала заперечення на відзив, у якому вказує, що жодний нормативно-правовий акт не містить будь-яких положень про те, що Національна поліція або поліція охорони мають право приймати рішення про призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або настання інвалідності працівника міліції охорони. Так, згідно з чинним законодавством виплата позивачу одноразової грошової допомоги може бути проведена Управлінням поліції охорони в Львівській області лише після прийняття відповідного рішення з боку Міністерства внутрішніх справ України або Національної поліції України про призначення та виплату одноразової грошової виплати позивачу.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно з витягом з наказу Управління Державної служби охорони ГУМВС України у Львівській області від 02.06.2015 №137, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів МВС у запас Збройних сил України за п. 63 «б» (через хворобу) старшину міліції ОСОБА_1 , міліціонера взводу охорони об`єктів №3 батальйону №2 полку охорони Управління Державної служби охорони при ГУМВС, з 02.06.2015.

Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від до довідки серії ААВ №7286115 від 14.02.2023 позивачу встановлено третю групу інвалідності (захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС). Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №012433 від 14.02.2023 ступінь втрати працездатності у відсотках становить 45% (причина втрати професійної працездатності захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС).

Позивач звернувся до начальника Управління поліції охорони у Львівській області із завою (рапортом), у якому просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено третю групу інвалідності захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС. До заяви (рапорта) додано довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №012433; копію виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від до довідки серії ААВ №7286115; копію свідоцтва про хворобу №127 від 19 травня, копію паспорта, картка платника податків.

Начальником Управління поліції охорони у Львівській області затверджено Висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20.12.1990 №565 «Про міліцію» (зі змінами), складений 07.03.2023.

У листі, копія якого міститься в матеріалах справи, Департамент фінансово-облікової політики та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справи повідомив таке:

«Пунктом 10 Порядку №850 передбачено, що одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

МВС України жодних рішень щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не приймало, тому підстави для виплати зазначеної допомоги згідно з пунктом 10 Порядку відсутні.

При цьому, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 №834 «Питання функціонування органів поліції як територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» установлено, що правонаступником департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ та відповідних державних установ Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, що ліквідуються в установленому законодавством порядку, є органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції.

Згідно з Положенням про Національну поліцію, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 28.10.2015 №877, Національна поліція фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України (за винятком діяльності поліції охорони, яка утримується за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах, крім виплат грошового забезпечення (заробітної плати) та додаткової винагороди, компенсації поліцейським податку на доходи фізичних осіб та нарахування єдиного соціального внеску на вказані виплати, які встановлюються на період дії воєнного стану, виплат державою компенсації частини лізингових платежів у разі забезпечення поліцейського житлом на умовах фінансового лізингу, а також гарантованої з боку держави одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського або колишнього працівника міліції, що здійснюються за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції), інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.

Отже, законодавством чітко визначено органи, до повноважень яких належить вирішення питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції охорони.

Крім того, з огляду на судову практику, призначення та виплату одноразової допомоги повинен здійснювати орган, у якому колишній працівник міліції проходив службу. Оскільки ОСОБА_1 звільнявся з посади, яку обіймав у системі органів Державної служби охорони, тому призначення йому одноразової грошової допомоги належить до повноважень Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (наразі відповідна ліквідаційна комісія) або його правонаступника Департаменту поліції охорони Національної поліції України.

Разом з тим, до матеріалів не додано інформацію про наявність або відсутність раніше виплачених сум страхових виплат та одноразової грошової допомоги, подання якої необхідне згідно з умовами пункту 4 Порядку.

Звертаємо увагу також на необхідність надання до матеріалів інформації про наявність чи відсутність у заявника попереднього установлення відсотка втрати професійно працездатності без установлення інвалідності.

Ураховуючи викладене, документи щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повертаються для доопрацювання та подальшого надсилання за належністю до Національної поліції України».

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Правовідносини щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції були врегульовані Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі Закон № 565-ХІІ).

Відповідно до ч. 6 ст. Закону №565-XII, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону № 565-XII та Порядку №850 (набрав чинності з 31.10.2015) пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закону № 580-VIII) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VIII.

На реалізацію вимог статті 23 Закону №565-XII Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.10.2015 №850, якою затвердив Порядок та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі Порядок №850).

Порядок №850 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункту 8 Порядку № 850).

Згідно із пунктом 9 Порядку №850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

За правилами пункту 10 Порядку №850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС України рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.

Аналіз наведених норм права дає суду підстави дійти наступних висновків з метою правильного їх застосування до спірних правовідносин:

- за працівниками міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом № 580-VІІІ;

- розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, для доопрацювання, Порядком № 850 не передбачено.

- обов`язок прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за наслідками розгляду поданих працівником міліції заяви (рапорту) та документів покладений на Міністерство внутрішніх справ України.

Суд вважає безпідставними доводи посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1146 «Про затвердження положення про Національну поліцію України», постанову Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877 «Про затвердження Положенням про Національну поліцію», оскільки дія зазначених нормативно-правових актів не розповсюджувалася на питання призначення та виплати колишньому працівнику міліції охорони грошової допомоги, гарантованої частиною шостою статті 23 Закону № 565-XII, а пунктами 7-10 Порядку № 850 чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову у призначенні грошової допомоги приймає виключно МВС, а не будь-який інший орган, в якому особа проходила службу, зокрема, Департамент поліції охорони Національної поліції України, який є правонаступником Департаменту служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України.

Не підлягає застосуванню до даних правовідносин практика Верховного Суду у справі № 357/1734/17, на яку посилається відповідач, оскільки така стосується призначення одноразової грошової допомоги особам, що проходили службу в ОВС, а у подальшому були переведені на службу в поліцію. У даному випадку, позивач працював та був звільнений з ОВС, на службу в органах в поліції ніколи не приймався та не проходив, відтак положення Закону №580-VIII на нього ніколи не розповсюджувалися. З цих же підстав суд відхиляє покликання відповідача на положення Порядку на умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, оскільки такий Порядок визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності саме поліцейським.

Зважаючи на наведене, суд вказує, що саме відповідач є суб`єктом, на якого покладено обов`язок щодо прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.

Разом з тим, як вже зазначалось, розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).

Втім, листом від 1403/43/33/01-2021 від 08.03.2023 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України документи щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повернуто для доопрацювання.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Однак, з порушенням вимог пункту 9 Порядку №850 відповідач, як уповноважений орган, за результатами розгляду поданих позивачем документів не прийняв жодного рішення з числа тих, які передбачені вищезазначеним пунктом, а саме про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.

Тобто, відповідач всупереч вимогам пункту 9 Порядку № 850 не розглянув по суті матеріали про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, а протиправно повернув їх для доопрацювання, не прийнявши жодного рішення, за наявності імперативного обов`язку таке рішення прийняти.

При цьому суд зауважує, що лист Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України №1403/43/33/01-2021 від 08.03.2023 не є рішенням в розумінні пункту 9 Порядку № 850, а формулювання причин відмови у листах не може розцінюватись як належний спосіб прийняття та обґрунтування рішень суб`єктом владних повноважень.

За таких обставин суд доходить висновку, що Міністерство внутрішніх справ України ухилилося від прийняття рішення, що віднесене до його компетенції, оскільки не прийняло жодного рішення щодо одноразової грошової допомоги позивачу (про призначення/відмову у призначенні), відповідно до пункту 9 Порядку № 850.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 733/1290/16-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 802/498/18-а.

Отже, дії відповідача щодо повернення позивачу листом №1403/43/33/01-2021 від 08.03.2023, без прийняття рішення, заяви (рапорту) від 20.02.2023 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та доданих до неї документів, суд визнає протиправними.

У позовних вимогах позивач просить зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у розі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установленні інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.

Втім, згідно з положеннями Порядку №850, обов`язок щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги покладено на Міністерство внутрішніх справ України.

За таких обставин у зв`язку з неприйняттям відповідачем після надходження документів позивача щодо призначення йому одноразової грошової допомоги жодного рішення з числа тих, які він відповідно до вимог пункту 9 Порядку №850 зобов`язаний був прийняти, та з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача належить зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву (рапорт) позивача від 20.02.2023 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та доданих до неї документи, та прийняти одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку №850.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов містив вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягає задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення ОСОБА_1 листом №1403/43/33/01-2021 від 08.03.2023, без прийняття рішення, заяви (рапорту) від 20.02.2023 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та доданих до заяви (рапорту) документів.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 від 20.02.2023 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та доданих до заяви (рапорту) документи, та прийняти одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Міністерство внутрішніх справ України (01602, м. Київ, вул. академіка Богомольця, 10; код ЄДРПОУ 00032684).

Третя особа Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України (79000, м. Львів, вул. Липинського, 44; код ЄДРПОУ 40108887).

СуддяСидор Наталія Теодозіївна