Рішення № 113169167, 01.09.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/17824/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовський Р.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Львівської митниці, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» до Львівської митниці, в якій просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці ДМС про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900404/2 від 31.05.2023, №UA209000/2023/000461/2 від 08.06.2023 та №UA209000/2023/900470/2 від 09.06.2023.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 07 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сікер» та компанією «ZHEJIANG LINGSHA TECHNOLOGY CO., LTD», CHINA укладено зовнішньоекономічний Контракт №TTC2208136, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність батути (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту. Згідно з Рахунком-фактурою (інвойсу) №TTC2308006-4 від 10.04.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 29 515, 20 доларів США. Декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару 31.05.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170042333U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Для підтвердження митної вартості Товару №1 за МД №23UA209170042333U4 декларантом було подано всі необхідні товаросупровідні документи. За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою подати додаткових документів. У свою чергу Декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. 31.05.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900404/2. Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №TTC2308009-2 від 17.04.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 27 803, 80 доларів США. Декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, 09.06.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170045367U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Для підтвердження митної вартості Товару №1 за МД №23UA209170045367U5 декларантом було подано всі необхідні товаросупровідні документи. За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою подати додаткових документів. У свою чергу Декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. 09.06.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900470/2. 27.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сікер» (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією «TIANJIN KINGNOD CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №KND22206, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність крісла для сидіння (товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту. Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №KND23048 від 24.03.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 10 392, 00 доларів США. Декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару 08.06.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170045051U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Для підтвердження митної вартості Товару №1 за МД №23UA209170045051U4 декларантом було подано всі необхідні товаросупровідні документи. За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою подати додаткових документів. У свою чергу Декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість. 08.06.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900461/2. Для випуску товару у вільний обіг декларантом було оформлено нові митні декларації №23UA209170042519U4 від 31.05.2023; №23UA209170045241U4 від 09.06.2023; №23UA209170045637U3 від 10.06.2023 та сплачено усі необхідні митні платежі з врахуванням скоригованих митних вартостей товару. У рішеннях про визначення митної вартості Відповідач як обставину, що унеможливлює визнання заявленої вартості зазначив те, відповідно до п.1.2 контракту від 26.10.2022 №ТТС2208136 передбачено, що «продавець постачає товар на підставі замовлення Покупця». Замовлення до митного оформлення не подавалось. Не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки. Вказані у графі 44 МД договори на перевезення від 25.05.2023 №071 та від 24.10.2022 №S/2023 не були подані до митного оформлення. У п. 1.2 Контракту від 27.08.2022 №KND22206 вказано, що «продавець постачає товар на підставі замовлення Покупця». Замовлення не надавались до митного оформлення. Відповідно до п.2.1 Контракту постачання товару зазначеного у проформі інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього Контракту. Контракт від 27.08.2022, проформа інвойс №KND23048 від 05.02.2023, що перевищує термін 120 календарних днів, зазначених в Контракті. Таким чином, в митного органу є підстави вважати, що існує додаток до даного Контракту щодо продовження термінів постачання товарів або інший договір, який не був наданий до митного оформлення. В рахунку на оплату транспортних послуг від 06.06.2023 №1134 зазначений договір на перевезення №2022/10/04 ЗК від 04.10.2022, який не наданий до митного оформлення. Також в 44 графі МД зазначений договір S/2023 від 24.10.2023, який також не надавався до митного оформлення. В рахунку на оплату транспортних послуг від 06.06.2023 №N1449-ICT в графі description не зазначений чіткий маршрут перевезення. У гр. 16 та 23 CMR від 07.06.2023 наявний штамп перевізника ФОП ОСОБА_1 , натомість рахунок на оплату перевезень №1135 від 07.06.2023 виставлений ФОП ОСОБА_2 . Будь-які документи, що визначають договірні відносини з ФОП ОСОБА_1 відсутні. Отже, відомості щодо числових значень складових митної вартості порушення вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Позивач вказує, що Відповідач не навів доводів, на підставі яких він вважає, що до ціни товару включені не всі складові вартості цього товару, а в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні будь-які конкретні обставини, які б однозначно стверджували про наявність сумнівів, причин неможливості визначення заявленої ним митної вартості Товару № 1 за МД №23UA209170042333U4, Товару №1 за МД №23UA209170045367U5 та Товару №1 за МД №23UA209170045051U4. Не вказав також митний орган в чому саме полягає неможливість перевірки заявленої позивачем митної вартості товарів. Позивач обґрунтовує протиправність рішень про визначення митної вартості тим, що декларантом під час митного оформлення товарів батутів та крісел для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Вважає, що Львівською митницею не наведено причини неможливості проведення митного оформлення за заявленою позивачем митною вартістю товарів, тому такі скориговані вартості не може братися судом до уваги при вирішення справи по суті. Позивач стверджує, що всі надані до митного оформлення документи у сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом.

Відповідач позов не визнав, у направленому суду відзиві на позовну заяву вказує на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією №23UA209170042333U4 від 31.05.2023 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: Відповідно до п.1.2 контракту від 26.10.2022 №ТТС2208136 передбачено, що «продавець постачає Товар на підставі замовлення Покупця». Замовлення до митного оформлення не подавалось. Не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки. Вказані у графі 44 МД договори на перевезення від 25.05.2023 №071 та від 24.10.2022 №S/2023 не були подані до митного оформлення. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала від 17.03.2023 МД №UA209170/2023/21017. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Під час здійснення митного контролю за митною декларацією №23UA209170045051U4 від 08.06.2023 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: У п. 1.2 Контракту від 27.08.2022 №KND22206 вказано, що «продавець постачає товар на підставі замовлення Покупця». Замовлення не надавались до митного оформлення. Відповідно до п.2.1 Контракту постачання товару зазначеного у проформі інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього Контракту. Контракт від 27.08.2022, проформа інвойс № KND23048 від 05.02.2023, що перевищує термін 120 календарних днів, зазначених в Контракті. Таким чином, в митного органу є підстави вважати, що існує додаток до даного Контракту щодо продовження термінів постачання товарів або інший договір, який не був наданий до митного оформлення. В рахунку на оплату транспортних послуг від 06.06.2023 №1134 зазначений договір на перевезення №2022/10/04 ЗК від 04.10.2022 р., який не наданий до митного оформлення. Також в 44 графі МД зазначений договір S/2023 від 24.10.2023 р., який також не надавався до митного оформлення. В рахунку на оплату транспортних послуг від 06.06.2023 № N1449-ICT в графі description не зазначений чіткий маршрут перевезення. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не підлягають перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. У сукупності усі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала від МД 05.06.2023 №UA100100/2023/434247. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Під час здійснення митного контролю за митною декларацією №23UA209170045367U5 від 09.06.2023 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості. У гр. 16 та 23 CMR №2105-2 від 07.06.2023 наявний штамп перевізника ФОП ОСОБА_1 , натомість рахунок на оплату перевезень №1135 від 07.06.2023 виставлений ФОП ОСОБА_2 . Будь-які документи, що визначають договірні відносини з ФОП ОСОБА_1 відсутні. Отже, відомості щодо числових значень складових митної вартості порушення вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу України; у п.1.2 зовнішньоекономічного Контракту від 26.10.2022 за №ТТС2208136 передбачено, що «Продавець постачає Товар партіями на підставі замовлень Покупця». Замовлення декларантом до митного оформлення не подавалось. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 17.03.2023 за №UA209170/2023/21017 рівень митної вартості складає 3,7502 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Зазначає, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів не підлягають скасуванню. Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому навів додаткові аргументи протиправності рішень про коригування митної вартості товарів.

Дослідивши доводи представника позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступне.

31 травня, 08 червня та 09 червня 2023 року ТОВ «Сікер» (ЄДРПОУ 40557114) з метою декларування товарів, в тому числі: Товар №1 «Інвентар та обладнання для заняття фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі: - Батути в комплекті в розібраному вигляді (складається з металевого каркасу, сходів, сітки захисної, тентованого дашка та сітки для стрибків) 520 шт.», Товар №1 «Меблі для сидіння крісла з оббивкою з тканини (екошкіра), з металевим каркасом, що обертаються, з регульованою висотою 298 шт.» та Товар №1 «Інвентар та обладнання для заняття фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі: - Батути в комплекті в розібраному вигляді (складається з металевого каркасу, сходів, сітки захисної, тентованого дашка та сітки для стрибків) 530 шт.» на митний пост Львівської митниці подано митні декларації (МД), які були 31 травня 2023 року зареєстровані за МД №23UA209170042333U4, 08 червня 2023 року за МД №23UA209170045051U4 та 09 червня 2023 року за МД №23UA209170045367U5, у яких визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною договору (контракту).

Декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170042333U4 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Зовнішньоекономічний договір №ТТС2208136 від 26.10.2022;

-Рахунок-проформа № ТТС2308006-4 від 10.01.2023 р.;

-Рахунок-фактура (Інвойс) № ТТС2308006-4 від 10.04.2023 р.;

-Банківський платіжний документ №587 від 02.02.2023;

-Банківський платіжний документ №738 від 09.05.2023;

-Договір про надання транспортних послуг (заявка-замовлення) №071 від 25.05.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №071 від 29.05.2023;

-Договір транспортного експедирування №S/2023 від 24.10.2022;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1440-ІСТ від 23.05.2023;

-Автотранспортна накладна б/н від 29.05.2023 р.;

-Коносамент №DK23040264-D від 15.04.2023 р.;

-Висновок експерта №23/1/064 від 07.02.2023;

-Прайс-лист;

-Інтернет-пропозиції.

Декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170045051U4, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Зовнішньоекономічний договір №KND22206 від 27.08.2022;

-Рахунок-проформа №KND23048 від 05.02.2023 р.;

-Рахунок-фактура (Інвойс) №KND23048 від 24.03.2023 р.;

-Банківський платіжний документ №593 від 07.02.2023;

-Банківський платіжний документ №716 від 28.04.2023;

-Договір про перевезення №2022/10/04 ЗК від 04.10.2022 р.;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1134 від 06.06.2023;

-Договір транспортного експедирування №S/2023 від 24.10.2022;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1449-ІСТ від 05.06.2023;

-Автотранспортна накладна б/н від 06.06.2023 р.;

-Коносамент №DK23030861-B від 29.03.2023 р.;

-Лист про страхування;

-Прайс-лист;

-Інтернет-пропозиції.

Декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170045367U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-Зовнішньоекономічний договір №ТТС2208136 від 26.10.2022;

-Рахунок-проформа № ТТС2308009-2 від 02.03.2023 р.;

-Рахунок-фактура (Інвойс) № ТТС2308009-2 від 17.04.2023 р.;

-Банківський платіжний документ №625 від 03.03.2023;

-Банківський платіжний документ №745 від 12.05.2023;

-Договір про перевезення №2022/10/04 ЗК від 04.10.2022;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1135 від 07.06.2023;

-Договір про перевезення №21.05.2018/124ОД від 21.05.2018;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №TG070623012 від 07.06.2023;

-Автотранспортна накладна №2105-2 від 07.06.2023 р.;

-Коносамент №292292808 від 19.04.2023 р.;

-Висновок експерта №23/1/064 від 07.02.2023;

-Прайс-лист;

-Інтернет-пропозиції.

Декларантом були заявлені та надані до митного оформлення усі основні документи на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.

Зважаючи, що на думку відповідача митна вартість за основним методом не підтверджена, тому митним органом (Львівською митницею) винесено 3 рішення про коригування митної вартості товарів № товарів №UA209000/2023/900404/2 від 31.05.2023; №UA209000/2023/000461/2 від 08.06.2023 та №UA209000/2023/900470/2 від 09.06.2023. У графі №33 рішень про коригування митної вартості товарів вказано, що митна вартість ввезених товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем визначеним декларантом, оскільки документи подані до митного оформлення містять розбіжності та неточності.

У рішеннях про коригування митної вартості вказується, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України не може бути визнано за основним методом, з огляду на те, що документи, які було подано для підтвердження митної вартості нібито містить розбіжності. Митний орган зазначає, що у результаті проведеної консультації з декларантом у зв`язку з відсутністю у декларанта та у митниці прийнятої до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900404/2 від 31.05.2023; №UA209000/2023/000461/2 від 08.06.2023 та №UA209000/2023/900470/2 від 09.06.2023.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, ТзОВ «Сікер» звернулося з позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 МК України).

Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертій статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як встановлено з матеріалів справи, декларантом надано до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю. Окрім того, відповідач вимагав надання документів, не передбачених ч.2-4 ст. 53 МК України, що не відповідає положенням ч.5 ст.53 МК України.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі № 815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, № 815/6827/17 від 29.01.2019 року, № 804/2256/16 від 12.11.2021 року, № 1/380/2019/002016 від 04.11.2021 року № 480/3558/19 від 17.11.2021 року, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні вказаного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо замовлень до зовнішньоекономічних контрактів.

Суд зазначає, що замовлення до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє ТОВ. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) замовлення до зовнішньоекономічного контракту. Більш того, ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає замовлень чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Усі витрати на товар, які поніс ТОВ «Сікер» за Контрактами №ТТС2208136 від 26.10.2022 та №KND22206 від 27.08.2022 включені у заявлену митну вартість. Окрім того до митного контролю було подано рахунки-проформи № ТТС2308006-4 від 10.01.2023, № ТТС2308009-2 від 02.03.2023 та № KND23048 від 05.02.2023, які по суті і виконували роль замовлення. Отже, подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару.

Не виконано п. 2.1 контракту в частині строків поставки.

Суд встановив, що зовнішньоекономічний контракт №TTC2208136 був підписаний 26.10.2022. 10.01.2023 було виставлено Рахунок-проформу № TTC2308006-4. Вже 02.02.2023 було здійснено передоплату, про що свідчить банківський платіжний документ №587 від 02.02.2023. Згідно Коносаменту №DK23040264-D від 15.04.2023 товар був відправлений 15.04.2023 року. Відповідно до п.2.1. контракту, про порушення якого зазначає відповідач, постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього контракту повноважними представниками обох сторін. Таким чином, оскільки вказаний контракт є довгостроковий та розрахований на велику кількість поставок та зважаючи на узгоджені між сторонами умови поставки FOB Ningbo, постачальник виконав свої зобов`язання в межах встановленого п. 2.1. строку (від дати виставлення рахунку-проформи №TTC2308006-4 (10.01.2023), а саме на 96 день. Слід зазначити, що вказане зауваження митного органу жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товарів, оскільки незрозумілим є яким чином, на думку митниці, відправка товару не у встановлений строк може вплинути на узгоджену вартість. Більш того ост. абз. п.7 зовнішньоекономічного контракту № TTC2208136 визначено, що за порушення умов контракту за строками постачання Постачальник сплачує штраф у розмірі 0,5 % від вартості не поставленої партії товару за кожний день прострочення. Таким чином не дотримання строку поставки за відсутності форс-мажору давало б право покупцю звертатись із вимогою про стягнення штрафу, однак як вказано вже вище жодного порушення постачальником допущено не було.

Щодо зауваження про вказані у графі 44 МД договори на перевезення від 25.05.2023 №071 та від 24.10.2022 №S/2023, які як зазначає митний орган, не були подані до митного оформлення.

Суд наголошує, що у графі 44 митної декларації №23UA209170042333U4 від 31.05.2023, двічі зазначено код « 4301», під якими містяться два документи Договір-Заявка про надання транспортних послуг №071 від 25.05.2023 та Договір транспортного експедирування №S/2023 від 24.10.2022. Зокрема, ці документи зазначені і у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також і у Рішенні про коригування митної вартості товарів. Позначка «d» біля коду у графі 44 митної декларації (згідно Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 за № 1372/21684) означає, що вказаний документ наявний у декларанта, однак на вимогу, митний орган має право витребувати ці документи. Такої вимоги митницею не ставилось. Також, Договір транспортного експедирування №S/2023 від 24.10.2022 подавався декларантом до митного оформлення за попередніми поставками.

Відповідно до п.2.1 Контракту постачання товару зазначеного у проформі інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього Контракту. Контракт від 27.08.2022, проформа інвойс №KND23048 від 05.02.2023, що перевищує термін 120 календарних днів, зазначених в Контракті. Таким чином, в митного органу є підстави вважати, що існує додаток до даного Контракту щодо продовження термінів постачання товарів або інший договір, який не був наданий до митного оформлення.

Суд дослідив, що зовнішньоекономічний контракт №KND23048 був підписаний 27.10.2022. 05.02.2023 року було виставлено Рахунок-проформу №KND23048. Вже 07.02.2023 було здійснено передоплату, про що свідчить банківський платіжний документ №593 від 07.02.2023. Згідно Коносаменту №DK2303086-B від 29.03.2023 товар був відправлений 29.03.2023. Відповідно до п.2.1. контракту, про порушення якого зазначає відповідач, постачання товару, зазначеного у проформах-інвойсах, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього контракту повноважними представниками обох сторін. Таким чином, оскільки вказаний контракт є довгостроковий та розрахований на велику кількість поставок та зважаючи на узгоджені між сторонами умови поставки FOB Tianjin, постачальник виконав свої зобов`язання в межах встановленого п. 2.1. строку (від дати виставлення рахунку-проформи №KND23048 (05.02.2023), а саме на 53 день. При цьому вказане зауваження митного органу жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товарів, оскільки незрозумілим є яким чином, на думку митниці, відправка товару не у встановлений строк може вплинути на узгоджену вартість.

Щодо зауваження про те, що в рахунку на оплату транспортних послуг від 06.06.2023 №1134 зазначений договір на перевезення №2022/10/04 ЗК від 04.10.2022, який не наданий до митного оформлення. Також в 44 графі МД зазначений договір S/2023 від 24.10.2023, який також не надавався до митного оформлення.

Встановлено, що у графі 44 митної декларації №23UA209170045051U4 від 08.06.2023, двічі зазначено код « 4301», під якими містяться два документи Договір про перевезення №2022/10/04ЗК від 04.10.2022 та Договір транспортного експедирування №S/2023 від 24.10.2022. Зокрема, ці документи зазначені і у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також і у Рішенні про коригування митної вартості товарів. Позначка «d» біля коду у графі 44 митної декларації (згідно Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 за № 1372/21684) означає, що вказаний документ наявний у декларанта, однак на вимогу, митний орган має право витребувати ці документи. Такої вимоги митницею не ставилось. Також, Договір транспортного експедирування №S/2023 від 24.10.2022 та Договір про перевезення №2022/10/04 ЗК від 04.10.2022 подавались декларантом позивача до митного оформлення за попередніми поставками.

Щодо рахунку на оплату транспортних послуг від 06.06.2023 №N1449-ICT.

Суд погоджується із твердженнями позивача, що у Рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1449-ICT від 06.06.2023 у графі description описаний детальний маршрут перевезення товару, а саме: Доставка морським транспортом Китай Польща 1500 usd; Доставка від порту до Жешува 850 usd; Перевантаження товару з контейнера на автомобіль 350 usd; Оформлення документів 200 usd; Експедиторські послуги 200 usd. Таким чином, вказане твердження митного органу не відповідає дійсності. Більш того зазначений рахунок був виставлений Inter Cargo Trans для оплати позивачу, і ТОВ «Сікер» жодним чином не впливає на опис та форму відповідного рахунку. Натомість для позивача важливим є, щоб відповідний контейнер (номер якого вказаний в рахунку і в коносаменті) був доставлений з Китаю до Ряшіва та перевантажений на автомобільний транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що був замовлений експедитором в інтересах позивача для перевезення з Ряшіва до Гостинцеве.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості. У гр. 16 та 23 CMR від 07.06.2023 наявний штамп перевізника ФОП ОСОБА_1 , натомість рахунок на оплату перевезень №1135 від 07.06.2023 виставлений ФОП ОСОБА_2 . Будь-які документи, що визначають договірні відносини з ФОП ОСОБА_1 відсутні. Отже, відомості щодо числових значень складових митної вартості порушення вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Встановлено, що на підтвердження витрат на транспортування, декларантом позивача подавались наступні документи: Договір про перевезення №2022/10/04 ЗК від 04.10.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1135 від 07.06.2023; Договір про перевезення №21.05.2018/124OD від 21.05.2018; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №TG070623012 від 07.06.2023; Автотранспортна накладна №2105-2 від 07.06.2023 р.; Коносамент №292292808 від 19.04.2023 р. Суд зазначає, що рахунок на перевезення виставлений ФОП ОСОБА_2 , проте у графах 16, 23 СМR в якості перевізника вказано ФОП ОСОБА_1 відсутній договір між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , то необхідно зазначити, що позивачем укладено з ФОП ОСОБА_2 Договір на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №2022/10/04ЗК від 04.10.2022 р. Вказаний договір подавався до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Відповідно ФОП ОСОБА_2 є експедитором, а не перевізником. І не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Сікер». Це і передбачено Договором на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №2022/10/04ЗК від 04.10.2022. Таким чином всі транспортні витрати, які поніс ТОВ «Сікер» по Договору на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №2022/10/04ЗК від 04.10.2022 р. ФОП ОСОБА_2 включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Суд враховує той факт, що під час вимоги документів відповідач не виставляв вимоги про надання документів між експедитором та перевізником.

Відповідач не враховує, що позивачем впродовж року неодноразово ввозився подібний товар (батути походженням з Китаю) за ціною нижчою, що була визначена відповідачем (3,7502 дол. США за кг).

З огляду на зазначене суд звертає увагу, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. Відповідачем однак обрано вищу митну вартість, ніж мінімальну, при цьому, що в базах даних митниці існували відомості про оформлення такого ж товару за нижчою вартістю.

Таким чином у спірному випадку з наведених документів чітко випливає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальна, яка була відома Відповідачу, тобто в базах даних митниці існували відомості про оформлення такого ж товару за нижчою вартістю.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржених рішень.

Отже, митний орган протиправно здійснив коригування, безпідставно та вибірково, обираючи вартість за одиницю товару значно вищу, ніж зазначена в базах даних митниці.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900404/2 від 31.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000461/2 від 08.06.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900470/2 від 09.06.2023.

Стягнути з Львівської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер» (81332, Львівська область, Мостиський район, с. Гостинцеве, вул. Львівська, 2, офіс 101, ЄДРПОУ 40557114) судовий збір у розмірі 8407,29 (вісім тисяч чотириста сім гривень двадцять дев`ять копійок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський