Рішення № 113167823, 14.08.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/8437/23

№ 2-а/183/84/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі: головуючого суддіДубовенко І.Г., за участю секретаря судового засіданняМаксименко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд

в с т а н о в и в :

У липня 2023 року позивач звернувся до суду з означеним позовом, у якому просить росить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАС № 7237463 від 27 червня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Короткий зміст позовних вимог

В обґрунтування позову посилався на те, що 27 червня 2023 року стосовно позивача поліцейським УПП в Миколаївській області винесено постанову серії ЕАС № 7237463 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн.

Оскільки правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАПпозивач не вчиняв, посадова особа відповідача не розібравшись в ситуації помилково дійшов висновку про те позивач вчинив порушення ПДР на виніс оскаржувану постанову, що у зв`язку з чим позивач змушений звернутися з даним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху.

Відзив на позов.

Відповідачем Головним управлінням патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції поданий відзив, згідно якого, 27 червня 2023 року на ділянці автодороги Н-24 «Миколаїв-Благовіщенське (через Вознесенськ)» під час несення служби на блок посту «Купол» поліцейським управління, під час перевірки документів та огляду транспортного засобу, яким керував Плохий було виявлено порушення ПДР, а саме збільшена висота бортів яка не передбачена заводом виробником на напівпричіпі WELTON NW3 з д/н НОМЕР_1 , який буксирувався транспортним засобом RENAULT MAGNUM з реєстраційним номером НОМЕР_2 . Встановивши факт вчинення адмінправопорушення, а саме порушення вимоги п. 31.3 а) ПДР України та вимоги ДСТУ 3649:2010, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП була прийнята оскаржувана постанова стосовно позивача, на якого накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Позивачем отримано копію постанови на місці зупинки транспортного засобу. У задоволенні позову просять відмовити. До відзиву наданий відеозапис з нагрудної камери поліцейського.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2023 року відкрите спрощене провадження у справ та призначено до розгляду.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом. У своїй заяві просив розглянути позов за відсутності їхнього представника.

На підставі ч. 4ст. 229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7237463 від 27 червня 2023 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП. З тексту постанови вбачається, що 27 червня 2023 року на ділянці автодороги Н-24 «Миколаїв-Благовіщенське (через Вознесенськ)» водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT MAGNUM з реєстраційним номером НОМЕР_2 з напівпричепом WELTON NW3 з д/н НОМЕР_1 , з порушенням вимог ПДР, а саме нарощеними бортами напівпричепу дерев`яними дошками, чим порушив ст. 32 ЗУ «Про дорожній рух», вимоги п. 31.3 а) ПДР України. Фіксування порушення здійснене бодікамерою 474049. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене за частиною 1статті121КУпАП (а.с. 10).

Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано нормамиКонституції України, нормамиКодексу України про адміністративні правопорушення(КУпАП), Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015, нормамиПостанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху».

Також, суд при розгляді справи керується ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права, а саме рішенні Європейського суду з прав людини, яке ним було ухвалено 29.06.2007р. у складі Великої палати у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди, і ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначеніКонституцієюта законами України.

Предметом спору у цій справі є правомірність/протиправність постанови від 27 червня 2023 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

В силу ч.1 ст. 122 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідноп. 31.3 «а» ПДРУкраїни, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Зі змісту оскарженої постанови вбачається, що 27 червня 2023 року о 10-44 годині, на ділянці автодороги Н-24 «Миколаїв-Благовіщенське (через Вознесенськ)» водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT MAGNUM з реєстраційним номером НОМЕР_2 з напівпричепом WELTON NW3 з д/н НОМЕР_1 , з порушенням вимог ПДР, а саме нарощеними бортами напівпричепу дерев`яними дошками, чим порушив ст. 32 ЗУ «Про дорожній рух», вимоги п. 31.3 а) ПДР України тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене за частиною 1статті121 КУпАП.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною третьоюстатті 62 Конституції Українизакріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За правиламистатті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимогстатті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимогстатті 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

За положеннями частини другоїстатті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Верховний Суд в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17, вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

ТакожВерховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі N 338/1/17роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманнямправил дорожнього рухупрацівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачемПравил дорожнього рухуУкраїни відповідач, відповідно достатті 251 КУпАПмав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки, тощо. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015р., передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні з метою забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Разом звідзивом відповідачемнаправлений наадресу судувідеозапис від27.06.2023року підназвою ОСОБА_1 ,з оглядуякого невбачається відомостей,які бпідтверджували правопорушення,зазначене упостанові.Іншихдоказів, якими було б зафіксовано порушення позивачем вимог, за які передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1статті121 КУпАП. Посилання на будь-які докази оскаржувана постанова не містить. Сама по собі постанова про накладення адміністративного стягнення не може бути єдиним доказом.

В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим та не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

Суд вважає, що відповідачем не доведено належними доказами правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті121 КУпАП, тому суд дійшов висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення є недоведеною.

Відповідно до частин третьоїстатті 286 КАС Україниза наслідкамирозгляду справиз приводурішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьу справахпро притягненнядо адміністративноївідповідальності місцевийзагальний судяк адміністративниймає право: 1)залишити рішеннясуб`єктавладних повноваженьбез змін,а позовнузаяву беззадоволення; 2)скасувати рішеннясуб`єктавладних повноваженьі надіслатисправу нановий розгляддо компетентногооргану (посадовоїособи); 3)скасувати рішеннясуб`єктавладних повноваженьі закритисправу проадміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Висновок за результатами розгляду справи

Суд дослідивши та оцінивши всі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті121 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 160, 161, 241-246, 250, 251, 255, 293-295 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7237463 від 27 червня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення в розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті121 КУпАП;

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті121 КУпАПзакрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частин четвертоїстатті 286 КАС Українирішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановленихКАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями273,275-277,280,282, пунктами 5 та 6 частини першої статті283, статтями286-288 КАСУкраїни, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 . 51200).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Миколаївській області області (код ЄДРПОУ 40108735,адреса місцезнаходження: вул.Декабристів, буд.5, м.Миколаїв, 54001).

Суддя І.Г.Дубовенко