Рішення № 113163646, 19.06.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14761/22

Провадження № 2/752/2793/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.06.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Колдіної О.О.

з участю секретаря - Ящука Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.10.2021 відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання. Надано відповідачам строк на подання відзиву на позов.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.01.2023 закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в зв`язку з відмовою позивача від позовних вимог, пред`явлених до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з вини відповідача 03.09.2021 сталася ДТП у результаті якої було пошкоджено автомобіль «Lexus LS460L», д.р.н. НОМЕР_1 . Вина відповідача у скоєному встановлена постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2021 у справі №752/25774/21. Позивач вказав, що відповідно до довіреності від 28.09.2021, посвідченої приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Оливець О.В., наданої власником автомобіля «Lexus LS460L», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , він має право на отримання на свою користь відшкодування (зокрема страхового) шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження вказаного транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як винної особи за шкоду, заподіяну майну третіх осіб унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу «Аudі АЗ», д.р.н. НОМЕР_2 , на момент настання ДТП була застрахована відповідно до умов Полісу ОСЦПВВНТЗ №АР/9635677, виданого ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» здійснено повну виплату належного страхового відшкодування на користь позивача у межах ліміту відповідальності страховика у розмірі 130 000,00 грн.

Разом із тим, згідно Звіту № 485/09-21 від 23.09.2021 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «Lexus LS460L», д.р.н. НОМЕР_1 , повна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу у результаті його пошкодження при ДТП складає 311 838,14 грн. Таким чином, із ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода, що є різницею між фактичним розміром заподіяної шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 181 838,14 грн. Крім того, згідно копії Квитанції № 307 від 23.09.2021 позивач також поніс витрати на складання оцінки заподіяного збитку у розмірі 2 500,00 грн. Ці витрати також підлягають стягненню із відповідача на користь позивача у порядку розподілу між сторонами судових витрат як витрати на збирання доказів.

Крім того позивач вказав, що автомобіль «Lexus LS460L», д.р.н. НОМЕР_1 , був його основним засобом пересування. Пошкодження автомобіля в ДТП завдало його власникові сильних душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан.

Таким чином, моральна шкода, завдана протиправними діями відповідача внаслідок яких було пошкоджено автомобіль «Lexus LS460L», д.р.н. НОМЕР_1 , за внутрішнім переконанням сторони позивача, з урахуванням принципів розумності і справедливості має бути відшкодована у розмірі 10 000,00 грн.

Також позивач вказав, що поніс витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом даної судової справи, які станом на день пред`явлення позову складають 10 000,00 грн.

Ураховуючи зазначене позивач просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 181 838 грн 14 коп, моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн., а також 2 402 грн. 77 коп. судового збору, 2 500,00 грн. витрат на складання оцінки заподіяного збитку та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження у відкрите судове засідання.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги до ОСОБА_2 підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.

Судові повістки, що направлялися на адресу відповідача, про що свідчать конверти з рекомендованими повідомленнями, повернулися до суду без вручення адресату із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ураховуючи дотримання приписів ст. 128 ЦПК України, суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Отже, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Будь - яких заяв, клопотань до суду від відповідача не надходило. Своїм право на подачу відзиву відповідач не скористався.

Беручи до уваги зазначене та відсутність заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, що узгоджується із положеннями ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.09.2021 о 13 год 30 хв в м. Києві по вул. Конєва, 9, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Аudі АЗ», д.р.н. НОМЕР_2 не обрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Ореl», р.н. НОМЕР_3 , після чого автомобіль «Аudі АЗ», д.р.н. НОМЕР_2 продовжив свій некерований рух та допустив зіткнення з автомобілем «Lexus LS460L», д.р.н. НОМЕР_1 та автомобілем «Тоуоtа», р.н. НОМЕР_4 , які були припарковані, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

У результаті зазначеної ДТП вказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, відтак власникові «Lexus LS460L», д.р.н. НОМЕР_1 було заподіяно майнової шкоди.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 01.12.2021 року у справі № 752/25774/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля автомобіля «Lexus LS460L», д.р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_3 .

Відповідно до довіреності від 28.09.2021, посвідченої приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Оливець О.В., наданої власником автомобіля «Lexus LS460L», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , позивач має право на отримання на свою користь відшкодування (зокрема страхового) шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження вказаного транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Аudі АЗ», д.р.н. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ №АР/9635677. Ліміт відповідальності страховика 130 000,00 грн.

Згідно Звіту № 485/09-21 від 23.09.2021 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «Lexus LS460L», д.р.н. НОМЕР_1 , повна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу у результаті його пошкодження при ДТП складає 311 838,14 грн, з яких

Судом встановлено, що позивачу було виплачено ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ №АР/9635677 страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.

Оскільки ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було виплачено позивачу суму страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика, тому позивач просить стягнути з відповідача, як винної у ДТП особи, матеріальну шкоду у розмірі різниці між фактичним розміром заподіяної шкоди і належним страховим відшкодуванням у розмірі 181 838,14 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Отже, правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Як встановлено судом, згідно зі Звітом № 485/09-21 від 23.09.2021 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Lexus LS460L», д.р.н. НОМЕР_1 , у результаті його пошкодження при ДТП повна вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 311 838,14 грн, вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ складає 140 130,74 грн.

З урахуванням зазначених вище норм закону, відповідач у справі, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судового розгляду.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що оскільки вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням, що є різницею між розміром заподіяної матеріальної шкоди та виплаченою страховою сумою на її відшкодування.

При цьому, слід зазначити, що під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

В даному випадку з відповідача на користь позивача підлягає стягненню саме різниця між фактичним розміром завданих позивачу збитків, тобто фактичних втрат, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, і сумою страхового відшкодування, яка є фактичним розміром завданої шкоди.

Таким чином розмір відшкодування, завданого внаслідок ДТП, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача становить 181 838,14 грн (311 838,14 грн (фактичний розмір заподіяної шкоди, що становить повну вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ) - 130 000,00 грн.(належний розмір страхового відшкодування, що становить ліміт відповідальності страховика).

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з пошкодженням майна.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).

Позовна заява не містить обґрунтування щодо того, у чому саме полягали завдані моральні страждання позивачу. Посилання позивача на те, що належний власникові автомобіль «Lexus LS460L», д.р.н. НОМЕР_1 , був його основним засобом пересування, а пошкодження автомобіля в ДТП завдало його власникові сильних душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан не може слугувати підставою для стягнення з відповідач на користь позивача моральної шкоди.

З огляду на вказане суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у зв`язку із їх необґрунтованістю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ч. 3 ст. 137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату цих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Конюшко Д.Б. укладено договір від 06.10.2021 про надання правової допомоги № 07/10/21-ЮП/IL.

Відповідно до акта виконаних робіт №1 розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу становить 10 000, 00 грн.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 07/10/21 від 06.10.2021 року позивач сплатив адвокату витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що до стягнення підлягають сплачені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, оскільки суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, виключно за клопотанням іншої сторони (постанова Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі №922/619/18).

Крім того, частиною шостою статті 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно квитанції №307 від 23.09.2021 позивачем сплачено 2 500,00 грн. за складання звіту про оцінку матеріального збитку ТОВ «Клевер Експерт», а тому такі витрати підлягають відшкодуванню відповідачем.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України)

Таким чином, відповідно до пропорційності задоволених позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 818,38 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 273, 280 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) різницю між розміром матеріального збитку і страховою виплатою у розмірі 181 838 (сто вісімдесят одна тисяча вісімсот тридцять вісім) грн 14 коп, витрати на складання оцінки заподіяного збитку у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп, судовий збір у розмірі 1 818 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) грн 38 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, на підставі заяви відповідача про перегляд заочного рішення.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подачу заяви - якщо вона подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя