Ухвала суду № 113160237, 31.08.2023, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 517/651/23

Провадження № 2/517/165/2023

УХВАЛА

31 серпня 2023 року смт Захарівка

Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі зміст позовних вимог та чіткий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням фактів та посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Так, з позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідачки ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_4 . Оскільки на момент народження дитини відповідачка не перебувала у шлюбі, відомості про батька були записані зі слів матері на підставі ст. 135 СК України. У серпні 2017 року відповідач ОСОБА_3 подав до органів РАЦС заяву про визнання батьківства відносно ОСОБА_4 та як наслідок Фрунзівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області видане повторне свідоцтво про народження ОСОБА_4 у якому в графі батько зазначений « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч. 4 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Проте зі змісту позовної заяви вбачається, що обставини в обґрунтування позовних вимог про визначення батьківства, викладено не чітко, доказів в обґрунтування обставин не надано, як і не наведено підстав, з якими законодавець пов`язує можливість звільнення особи від доказування.

З урахуванням наведеного у позовній заяві відсутнє обґрунтування звернення позивача до суду з позовною вимогою про визнання батьківства, оскільки у серпні 2017 року відповідачем ОСОБА_3 до органу ДРАЦС була подана заява про визнання батьківства та видане повторне свідоцтво про народження дитини, у якому він зазначений батьком ОСОБА_4 .

Крім цього, згідно ч. 2 ст. 129 СК України до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Разом з тим, у позовній заяві та доданих до неї матеріалів відсутні дані про те коли позивач дізнався або міг дізнатися про своє батьківство. Відсутність такої інформації позбавляє суд можливості встановити законність звернення позивача до суду з даним позовом.

Також згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору з 01 січня 2023 року за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1073 гривень 60 копійок.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Із прохальної частини поданої заяви вбачається, що позивач заявив дві вимоги немайнового характеру (визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження), сплативши при цьому згідно квитанції № 71 від 26 червня 2023 року судовий збір у розмірі 1073 грн 60 коп.

Таким чином відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1073 грн 60 копійок за одну вимогу немайнового характеру на рахунок UA328999980313161206000015672, банк отримувача - Казначейство України, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт. Захарівка.

Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати на адресу Фрунзівського районного суду Одеської області (вул. Одеська, 53, смт Захарівка).

Крім того суд вважає за необхідне також зазначити таке.

Так, у своєму позові ОСОБА_1 заявив позовну вимогу про внесення змін до актового запису про народження дитини.

Згідно з роз`ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану, відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначає Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», органами державної реєстрації актів цивільного стану є відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану).

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що компетенція органів державної реєстрації актів цивільного стану, відповідно до якої відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Тобто, з наведеного вбачається, що участь органу державної реєстрації актів цивільного стану у даній справі є необхідною.

Разом з тим, в позовній заяві не зазначено обставини і не наведено підстав для залучення для участі у справі відповідного органу.

Таким чином, оскільки позовна вимога про внесення змін до актового запису про народження дитини має вирішуватися за участю відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану, позивач має залучити такий орган в якості третьої особи до участі у справі та подати на виконання вимог ст. 177 ЦПК України копію позовної заяви з додатками для направлення останній.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене в сукупності, є законні підстави для залишення вказаної позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 95, 175, 185 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків терміном три дні з моменту отримання копії ухвали, з урахуванням вимог викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_1 .

Ухвала в частині залишення позовної заяви без руху остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: