Рішення № 113153773, 31.08.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2023 р. №520/15940/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватної фірми "Артон" (проїзд Верещаківський, буд. 38-А,м. Харків,61030, код ЄДРПОУ 30359284) до Київської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, буд.8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд :

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA 100430 /2022/000005/2 від 26.12.2022.

В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржувані рішення, картки відмови та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

30.06.2023 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Від Київської митниці, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував вказавши, що відповідно до наданого до митного контролю транспортного документу (CMR) від 22.12.2022 Б/Н, перевезення товару здійснено підприємством «PE Churakov V.V.» але довідку на перевезення від 22.12.2022 №22 видано ТОВ «Аквапродлогістика» що свідчить про факт залучення третьої особи-перевізника. Натомість, ніяких документів про фігурування особи «PE Churakov V.V.» не надано, що на думку відповідача вказує, що була залучена третя особа до перевезення, а тому це є достатньою підставою для обґрунтованих сумнівів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товарів.

Таким чином, на думку відповідача, відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не ґрунтуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому не погоджується з обґрунтуванням відповідача щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення, обґрунтовуючи відсутністю аргументів у відзиві на позовну заяву щодо правомірності дій відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Між позивачем та фірмою P/F Vardin Pelagic (Фарерські острова), як продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт № 3101, відповідно до якого позивач придбав рибу та морепродукти.

Виконуючи умови Контракту продавець P/F Vardin Pelagic (Фарерські острова), виставив Інвойс № 14960 від 15.12.2022 загальною вартістю 24765,00 USD на умовах поставки FCA Klaipeda.

26.12.2022 позивачем подано електронну митну декларацію № 22UA100430115518U0, якою заявлено товар до митного оформлення в режимі імпорту. Митну вартість товару визначено та заявлено декларантом за методом № 1 - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження митної вартості товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією № 22UA205030033194U6 подано: Сертифікат якості (Certificate of quality) від 20.12.2022, Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №22-1076 від 05.12.2022, Автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 22.12.2022, Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № LT62224317 від 22.12.2022, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №22 від 22.12.2022, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу№ 3101 від 31.01.2022, Договір про надання послуг митного брокера №25-08-22 від 25.08.2022, Інформацію про позитивні результати державних видів контролю № 9389821 від 25.12.2022.

Митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

На запит митного органу, позивач надав пояснення та документи, зокрема договір на перевезення від 29.01.2020 № 29.

26.12.2022 року ПФ «Артон» було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100430/2022/000141.

Також, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 26.12.2022 року № UA 100430 /2022/000005/2, згідно якого митним органом визначено митну вартість товару в розмірі 34144,50 доларів США. Митним органом при коригуванні митної вартості товарів було застосовано (резервний) метод визначення митної вартості.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів вартості № UA 100430 /2022/000005/2 від 26.12.2022.

У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

1) Відповідно до транспортного документу (CMR) від 22.12.2022 Б/Н , перевезення товару здійснено підприємством «PE Churakov V.V.» але довідку на перевезення від 22.12.2022 №22 видано ТОВ «Аквапродлогістика» (та відсутні документи на перевезення товару третьою стороною).При заявлені декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - Kiaipeda», як це зазначено у вказаній МД. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг; акт виконаних робіт (наданих (послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедицийних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури), страхові документи (якщо здійснювалось страхування).

2) згідно пункту 2.2. договору від 31.01.2022 № 3101 передбачена Заявка на поставку товару (заявка не надана);

3) згідно пункту 2.1. договору від 31.01.2022 № 3101 передбачено прайс-лист на поставку товару (прайс-лист не надано);

4) відповідно п. 4.1, 4.2 договору від 31.01.2022 № 3101 передбачена часткова оплата та передплата за товар (платіжні документи відсутні);

5) відповідно пункту 6.4 договору від 31.01.2022 № 3101 передбачена специфікація, згідно з умовами пакування товару (специфікація відсутня);

6) У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці. визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до нет збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації: товар № 1 - МД від 08.12.2022 № UA101020/2022/044949 (вартість згідно джерела інформації - 1,751 USD/kr).

Разом з тим, суд зазначає, що надані позивачем документи містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач, в межах здійснення консультацій, не зазначив які саме документи слід додаткового надати митному органу, а лише послався в запиті наст.53 МКУ.

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Після витребування наведених документів за запитом, як зазначає сам митний орган у Рішенні про коригування митної вартості, «декларант листом від 26.12.2022 № 9897 надав відповідь на повідомлення митного органу від 26.12.2022, складене на підставі положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України щодо підтвердження митної вартості за МД від 26.12.2022 № UA100430/2022/115518, проте надана інформація не в повному обсязі та не спростовує вимогу щодо запиту, а саме Договором на перевезення від 29.01.2020 № 29 передбачено надання акту виконаних робіт про надання транспортних послуг (проте акт не надано), та передбачено Заявка про перевезення (декларантом не надано) та Договором на перевезення від 03.02.2020 № 03 передбачено Заявка та Замовлення на перевезення, що є невід`ємними частинами договору (проте декларантом не надано)». Таким чином, відповідач вважає, що містяться розбіжності в зазначеному у міжнародній транспортній накладній перевізнику ОСОБА_1 та документами що підтверджують транспортні витрати, наданими ТОВ «АКВАПРОДЛОГІСТИКА».

Натомість позивач під час розгляду справи зазначив, що митний орган витребовує в декларанта документи, що стосуються договорів, укладених ТОВ «АКВАПРОДЛОГІСТИКА» з ФОП ОСОБА_1 - іншим суб`єктами господарювання, договори з яким ПФ «АРТОН» не укладалися та не можуть бути в розпорядженні декларанта.

Відповідно до змісту договору № 12/6 від 12.01.2022, укладеного між ТОВ «АГРОПРОДЛОГІСТИКА» та ПФ «АРТОН» пунктами 1.1 та 1.2 якого передбачено, що:

1.1 Експедитор (повірений) від імені і за рахунок Замовника (довірителя) забезпечус здійснення перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених в Заявках / Доповненнях до даного Договору, і які є невід`ємною частиною Договору.

1.2. Експедитор (повірений) в інтересах Замовника (довірителя) виконує пов`язані з перевезенням транспортно експедиційні операції; розроблення маршруту перевезення; пошук Перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов`язані з перевезенням.

Пункт 3.1.6. цього договору надає експедитору (повіреному) право підписувати договори та домовленості з транспортними та іншими організаціями для виконання обов`язків по даному Договору. Вартість послуг за цим договором складається в тому числі з вартості власних експедиторських послуг Експедитора (повіреного) та входить до складу коштів, що перераховуються на поточний рахунок Експедитора (повіреного) для оплати вартості перевезення (транспортно експедиторської послуги) (пункт 5.2 Договору № 12/6 від 12.01.2022). По закінченню виконання транспортно-експедиторських послуг оформлюється акт виконаних робіт, яким підтверджується виконання доручення за договором (п. 5.5 Договору № 12/6 від 12.01.2022).

На підтвердження транспортних витрат позивач подав: - Договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 12/6 від 12.01.2022, укладений між ПФ «АРТОН» та ТОВ «АГРОПРОДЛОГІСТИКА»; - Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 29 від 29.01.2020, укладений між ТОВ «АГРОПРОДЛОГІСТИКА» та ФОП ОСОБА_1 ; - міжнародну товаротранспортну накладну (CMR) б/н від 22.12.2022; - акт надання послуг № 233 від 27.12.2022 із визначенням суми транспортних витрат; - довідку № 22 від 22.12.2022 про транспортні витрати.

Так, за змістом договору № 29 від 29.01.2020, експедитор (ТОВ «АГРОПРОДЛОГІСТИКА» замовляє, а перевізник ФОП ОСОБА_1 надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації цих перевезень.

Перевізник зобов`язується прийняти і доставити ввірений йому експедитором вантаж до пункту призначення і передати його вантажоодержувачу, а експедитор зобов`язується оплатити перевезення вантажу, відповідно до умов цього договору.

Таким чином, договір № 29 від 29.01.2020 регулює відносини між експедитором та перевізником, а сплачені на користь перевізника гроші лише частка транспортних витрат. Самі по собі витрати за цим договором не є складовою митної вартості товару.

До того ж, митний орган не ставить в своєму рішенні під сумнів існування договірних відносин між перевізником та експедитором та виконання цього договору, виконання цього договору а лише зазначає, що договором передбачений певний пакет документів.

Таким чином, ТОВ «АГРОПРОДЛОГІСТИКА» та ФОП ОСОБА_1 було оформлено всі необхідні транспортно-перевізні документи та виконано санітарні, ветеринарні та інші формальності.

На підтвердження транспортних витрат наданий акт надання послуг № 233 від 27.12.2022 підписаний ТОВ «АГРОПРОДЛОГІСТИКА» та ПФ «АРТОН» на суму 22000.00 грн.

На підставі зазначених документів позивач додатково підтвердив відомості щодо складових митної вартості товару, при цьому відсутні будь - які розбіжності в наданих декларантом документах.

Відповідно до п.п. а), б) ст. Б.З. (Договори перевезення та страхування) Інкотермс покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.З. Також у Покупця немає зобов`язань щодо укладення договору страхування.

Згідно відомостей викладених в Довідці про транспортні витрати вих. № 22 від 22.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВАПРОДЛОГІСТИКА" підтвердило, що при перевезенні вантажу по доставці вантажу автомобілем Renault НОМЕР_1 / НОМЕР_2 :

- транспортні витрати від м. Клайпеда (Литва) до п/п Ягодин (Україна) склали 12000 грн. 00 коп.;

- транспортно-експедиторські витрати по території України від п/п Ягодин до м. Харків склали 10 000 грн. 00 коп.;

Загальна сума перевезення складає 22 000 грн. 00 коп., до митної вартості товару включено транспортні витрати від м. Клайпеда (Литва) до п/п Ягодин (Україна) в розмірі 12 000 грн. 00 коп.

Зазначені суми відображені в Митній декларації № 22UA100430115531U5: - в гр. 12 (відомості про вартість) МД зазначено 917621,38 грн.; - в гр. 22 (валюта та загальна сума за рахунком) зазначено USD 24765,00; - в гр. 23 (курс валюти) МД зазначено 36,5686 грн.

Отже, у гр. 12 митної декларації митна вартість товару визначена правильно, адже до загальної суми товару за рахунком в грн. (гр. 22 * гр. 23 = 24765,00 USD х 36,5686 грн. = 905621,38 грн.) додано вартість міжнародного перевезення (до п/п Ягодин) у розмірі 12 000 грн. 00 коп., відповідно митна вартість товару становить 917621,38 грн.

Додатково в довідці про транспортні витрати № 22 від 22.12.2022 зазначено, що страхування вантажу не проводилось, а завантаження входить у вартість перевезення.

Як вбачається з наведеного будь-які розбіжності в документах, наданих до митного оформлення відсутні а виявлені зауваження до документів носять формальний характер і жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів № UA100430/2022/000005/2 від 26.12.2022 митний орган не навів аргументовані та конкретні доводи щодо наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність конкретних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 57 МК Верховний Суд зробив у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а. Підстав для відступу від цього висновку суд не знаходить.

Суд також враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Крім того, суд зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA 100430 /2022/000005/2 від 26.12.2022 прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрать здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватної фірми "Артон" (проїзд Верещаківський, буд. 38-А,м. Харків,61030, код ЄДРПОУ 30359284) до Київської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, буд.8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA 100430 /2022/000005/2 від 26.12.2022.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ - 43958385) на користь Приватної фірми «АРТОН» (код ЄДРПОУ - 30359284) сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 31.08.2023 року.

Суддя Бідонько А.В.