Вирок № 113149385, 31.08.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14797/23

Провадження №1-кп/761/2916/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2023 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 12023100100000355 від 31 січня 2023 року

за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Чернігів, Чернігівської області, громадянина України, із середньою освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2023 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з визначенням іспитового строку - 1 рік

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України

У С Т А Н О В И В:

31 січня 2023 року близько 17 год. 29 хв. ОСОБА_4 тримаючи в руках пакет білого кольору, зайшов до магазину «Аврора №679» ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» код ЄДРПОУ 41130363, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 103-105, з метою таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи з прямим умислом, таємно, з корисливих мотивів, взяв з відкритої полиці магазину «Аврора №679», набір для волосся Schwarzkopf Gliss Fiber Therapy (шампунь 400 мл. + бальзам 200 мл.) у кількості 2 (двох) шт., загальною вартістю 358 грн. 00 коп. Після чого, з метою залишити свої дії не помітними ОСОБА_4 помістив вищевказані набори для волосся Schwarzkopf Gliss Fiber Therapy (шампунь 400 мл. + бальзам 200 мл.) у кількості 2 (двох) шт. до себе в пакет білого кольору та направився у бік виходу з магазину.

Після чого, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , о 17 год. 30 хв., з метою незаконного заволодіння вказаними речами, не розрахувавшись на касі, здійснив спробу покинути приміщення вищевказаного магазину, тим самим останній виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки співробітницею вказаного магазину було помічено факт вчинення крадіжки, в результаті чого, остання зачинила вхідні двері у вищевказаний магазин, тим самим завадивши ОСОБА_4 покинути приміщення магазину «Аврора №679».

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав винуватість в інкримінованому йому злочині та пояснив, що злочин скоєно ним при обставинах викладених в обвинувальному акті та встановлених в судовому засіданні.

Прокурор та обвинувачений в судовому засіданні вважали за можливе розглянути зазначене кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

За таких обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України та дослідженням характеризуючих матеріалів. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що наявні підстави для визнання винуватості обвинуваченим, оскільки з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що при досудовому розслідуванні зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а тому визнання обвинуваченим винуватості є цілком виправданим.

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, в межах обраного обсягу та порядку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 винний у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

Згідно із ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 раніше судимий, вчинив тяжкий злочин, характеризується позитивно.

Суд визнає обставиною, яке пом`якшує покарання ОСОБА_4 щире каяття.

Суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 рецидив злочину.

З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, позиції прокурора, суд призначає покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті кримінального закону, оскільки вважає, що виправлення обвинуваченого, а також попередження можливості вчинення ним нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_4 раніше засуджений вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2023 року, яким ОСОБА_4 засудженого за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Тобто, ікриміноване кримінальні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, вчинене ОСОБА_4 до ухвалення вироку Шевченківським районним судом міста Києва від 10 квітня 2023 року.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно. Із наведеного роз`яснення вбачається, що призначене реальне покарання та покарання з випробуванням не складаються та не поглинаються, а кожне з них виконується самостійно.

Аналогічну правову позицію про застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України щодо реального та умовного покарань викладено об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2021 року (справа №760/26543/17).

За наведеного, вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2023 року, яким ОСОБА_4 засудженого за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік виконувати самостійно.

Цивільний позов у справі відсутній.

Процесуальні витрати у зв`язку із проведенням експертизи (566 грн. 34 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/111-23/5608/ТВ) підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2023 року, яким ОСОБА_4 засудженого за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік виконувати самостійно.

Строк покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 31 серпня 2023 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу залишити без змін - тримання під вартою.

Зарахувати у строк відбування покарання термін знаходження ОСОБА_4 під вартою з 31 січня 2023 року по 02 лютого 2023 року, включно та з 11 квітня 2023 року по 30 серпня 2023 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави суму 566 (п`ятсот шістдесят шість) гривень 34 копійки за проведення судової експертизи.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1