Рішення № 113149282, 03.07.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 2/760/7094/23

В справі 760/7970/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

І . Вступна частина

03 липня 2023 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

представника Позивача - ОСОБА_1

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права користування квартирою, треті особи: ОСОБА_4 , Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація.

ІI. Описова частина.

10 квітня 2023 року Позивачка звернулася до суду з цим позовом, в якому просить визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Свої вимоги Позивач обґрунтовує наступним.

Зазначає, що ОСОБА_4 є її та ОСОБА_3 матір`ю.

ОСОБА_5 проживає в АДРЕСА_1 , яка раніше мала назву Народного Ополчення, а ще раніше Воздухофлотське шосе. Квартира має дві кімнати загальною площею 31,84 квадратних метри.

Позивачка зазначає, що вказана квартира зайнята ОСОБА_4 на підставі ордеру на житлове приміщення №149577 від 01.06.1961, який видавався її чоловіку ОСОБА_6 на сім`ю у складі чотирьох осіб ( ОСОБА_6 (чоловік), ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_3 (син) та ОСОБА_7 (донька)).

Стверджує, що на момент видачі Ордеру на вказану квартиру (01.06.1961), вона, Позивачка - донька ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ще не народилась, оскільки день її народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловік ОСОБА_8 - ОСОБА_6 , помер.

Особовий рахунок на квартиру 25.09.1990 був перереєстрований на ОСОБА_4 .

ОСОБА_7 також померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (

Таким чином, в квартирі залишились зареєстрованими ОСОБА_4 із сином ОСОБА_3 (Відповідач).

Позивачка зазначає, що в червні 2022 року на прохання своєї матері ОСОБА_4 , з її добровільної згоди, вона заселилась до квартири АДРЕСА_1 , та стала постійно проживати в якості члена сім`ї. Заселення відбулось, як вказує Позивачка, також з добровільної згоди третього члена сім`ї - ОСОБА_3 , який не заперечував проти проживання рідної сестри з матір`ю в квартирі.

Позивачка та ОСОБА_4 стали проживати однією сім`єю, вести спільне господарство, разом готувати їсти та споживати приготовлену їжу, спільно утримувати квартиру, прибирати та дбати про неї. При цьому, на даний час, ОСОБА_2 не має іншого житла, окрім квартири матері, де вона разом із нею проживає.

Позивачка, як вона вказує, разом із своєю матір`ю ОСОБА_4 сплачують комунальні платежі за користування квартирою із спільних грошових коштів, що підтверджується численними квитанціями про оплату комунальних услуг, що здійснювались через картковий рахунок АТ «Універсал Банк «Монобанк», який належить Позивачці.

Позивачка вказує, що 24 березня 2023 року вона звернулася через ЦНАП Солом`янського району м. Києва до відділу з питань реєстрації місця проживання Солом`янської РДА з заявою про реєстрацію місця проживання (перебування) в квартирі АДРЕСА_1 . Однак, 14.03.2023 в реєстрації їй було відмовлено, у зв`язку із відсутністю згоди члена сім`ї наймача - ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 звертає увагу суду на те, що ОСОБА_3 не заперечував щодо вселення її до квартири, однак ухиляється від з`явлення до відділу з питань реєстрації місця проживання Солом`янської РДА для підписання згоди на реєстрацію місця проживання з різних надуманих причин.

Позивачка зазначає, що іона у встановленому порядку набула право користування квартирою, оскільки вселилася до неї з дозволу усіх проживаючих в ній членів сім`ї, проте не може зареєструвати в ній своє місце проживання у зв`язку з позицією Відповідача, який відмовляється надати для цього письмову згоду.

Відтак, захистити своє право Позивачка може лише шляхом постановлення судового рішення, яке б підтверджувало її право користування квартирою та дало самостійну підставу для її реєстрації у ній.

Відповідач Відзиву на позов не подавав, у судове засідання не з`явився.

Від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, згідно з якими Позивачка двічі зверталася із заявами про реєстрацію її місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , проте двічі їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю письмової згоди ОСОБА_3 , який зареєстрований за вказаною адресою.

У судовому засіданні Позивачка та її представник, який також представляє інтереси третьої особи - ОСОБА_4 , позов підтримали, просили його задовольнити. Позивачка зазначила, що протягом останнього часу вона з дозволу матері та свого брата вселилася у квартиру, постійно проживала в ній, доглядала за ОСОБА_4 , яка є особою похилого віку, має серйозні захворювання і потребує допомоги в побуті.

У судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_9 , який зазначив, що він проживає в будинку АДРЕСА_3 , тобто проживає у сусідній квартирі. Знає, що разом з ОСОБА_4 з червня 2022 року в одній квартирі проживає її дочка - ОСОБА_2 , неодноразово бачив її там. Знає, що вони ведуть спільне господарство, Позивачка доглядає свою матір. Син ОСОБА_4 - ОСОБА_3 - в квартирі не проживає.

Враховуючи неявку Відповідача на розгляд справи, відсутність відзиву від нього, суд вирішив розглянути справу у заочному порядку згідно з положеннями ст.280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

ІІІ. Мотивувальна частина.

Відповідно до частин першої та другої статті 61 статей 64 та 65 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 не приватизована. На підставі ордеру від 01.01.1961 в неї були заселені ОСОБА_6 , його дружина ОСОБА_4 та їх діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .

Встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Станом на день розгляду справи в квартирі зареєстрованими є Відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4 .

Зі пояснень Позивачки, які підтверджуються показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_9 вбачається, що з червня 2022 року, ОСОБА_2 стала постійно проживати в квартирі АДРЕСА_1 , надаючи необхідний догляд свої матері ОСОБА_4 , яка через свій похилий вік та незадовільний стан здоров`я потребувала відповідного піклування.

В справі наявний оригінал нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 21 березня 2023 року, адресованої органу реєстрації (Центру надання адміністративних послуг в Солом`янському районі м. Києва), Солом`янському районному суду м. Києва, в якій вона зазначила про свою згоду на реєстрацію місця проживання за адресою квартири АДРЕСА_1 своєї дочки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою вона постійно проживає за вказаною адресою однією сім`єю та веде спільне господарство. (а.с. 20)

Крім того, факт постійного проживання Позивачки у вказаній квартирі та ведення нею спільного господарства з ОСОБА_4 підтверджується і копіями наявних у справі платіжних документів, згідно з якими оплата комунальних послуг, що надаються споживачам за вказаною адресою, протягом тривалого часу здійснюються з банківської карти, належної Позивачці ОСОБА_2 . (а.с.26-48)

Встановлено, що до 07 березня 2023 року Позивачка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , проте у зв`язку зі зміною місця проживання знялася з реєстрації за вказаною адресою, а отже втратила зв`язок з жилим приміщенням за своїм колишнім місцем реєстрації.

Крім того, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_2 не зареєстровано на праві власності будь-якого іншого нерухомого майна, в тому числі - житла.

Згідно зі ст. 64 Житлового кодексу України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Статтею 65 Кодексу передбачено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.

Оскільки відповідно до вимог закону вселення та проживання в квартирі може бути здійснено лише у встановленому порядку, членом сім`ї наймача, в розумінні частини другої статті 64 ЖК Української РСР, може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають в квартирі разом з наймачем. За змістом статті 65 ЖК Української РСР за особою не може бути визнано право користування жилим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання в іншому жилому приміщенні.

Відповідно до п.п.5 п. 35 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. №265 реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім`ї.

Як вбачається з матеріалів справи, Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації Позивачці було двічі відмовлено у реєстрації її місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю письмової згоди іншого члена сім`ї, що зареєстрований за вказаною адресою, - ОСОБА_3 .

В той же час, з пояснень Позивачки вбачається, що вона вселилась в квартири з його дозволу, хоч від оформлення такого дозволу у письмовій формі він уникав різними шляхами.

Опосередкованим підтвердженням наявності такого дозволу Відповідача на вселення ОСОБА_2 в квартиру є відсутність відомостей про перешкоджання ним у проживанні Позивачки за вказаною адресою, в тому числі - ініціювання спорів про її виселення, звернень до правоохоронних органів тощо.

Крім того, суттєвим, на думку суду, в даному випадку є той факт, що сам Відповідач ОСОБА_3 , будучи зареєстрованим у квартирі, фактично в ній не проживав, обов`язків наймача, пов`язаних з її утриманням не здійснював, що свідчить про певну втрату ним зв`язку з житлом.

Таким чином, враховуючи сукупність досліджених судом доказів, слід дійти висновку про те, що Позивачка у встановленому порядку, за згоди усіх зареєстрованих членів сім`ї наймача, вселилася до квартири АДРЕСА_1 , а тому набула право користування даним житлом.

Ухилення Відповідача від складання письмової згоди на реєстрацію Позивачки за вказаною адресою порушує її відповідні права, і ефективним способом захисту її прав є постановлення судового рішення про визнання за нею права користування житлом, яке є самостійною підставою для реєстрації місця проживання.

З огляду на викладене позов слід визнати обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з ОСОБА_3 підлягає судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 64, 65 Житлового кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 право користування житлом - квартирою АДРЕСА_1 .

2.Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

3.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

4.Позивач: ОСОБА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,РНОКПП: відомості відсутні; паспорт № НОМЕР_2 ;

Третя особа: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Третя особа: Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація, адреса: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 41; код ЄДРПОУ: 37378937.

Суддя: