Ухвала суду № 113149133, 23.08.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 496/4301/21

Категорія 35

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Рибалки Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,

В С Т А Н О В И В:

20.09.2021 року на адресу Біляївського районного суду Одеської області, надійшла вищевказана позовна заява.

17.01.2022 року справа надійшла від Біляївського районного суду Одеської області до Подільського районного суду міста Києва за підсудністю.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.05.2022 року відкрито провадження у справі, її призначено до розгляду.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про передачу справи за підсудністю, з огляду на наступне.

Об`єкт нерухомого майна щодо якого виник спір, тобто квартира відповідача знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 640/16548/16-ц, до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про: право власності на таке майно; право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України, далі -ЦК України); поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 цього Кодексу); поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 цього Кодексу); право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди, тощо; визнання правочину з нерухомістю недійсним; звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Так, Верховний Суд у Постанові від 10.10.2019 року по справі № 61-14226св19 вказав на те, що «у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності».

Крім цього, згідно п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року, якою роз`яснено схожі за своєю суттю правовідносини, - перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Як зазначено у пункті 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», якщо після відкриття провадження у справі та до початку судового розгляду (розгляду справи по суті - стаття 173 ЦПК) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін.

Рішення є виконанням вимог закону, адже як передбачено ч. 1 ст. 378 ЦПК України, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Ураховуючи вищевикладене, судом встановлено, що об`єкт нерухомого майна щодо надання послуг до якого виник спір знаходиться за адресою, що територіально не віднесена до Подільського району міста Києва, тому справа підлягає направленню за підсудністю до Суворовського районного суду міста Одеси за місцезнаходження нерухомого майна.

Ураховуючи викладене та виходячи із системного аналізу зазначених норм ЦПК України, оскільки провадження у справі було відкрито, а також беручи до уваги, що у випадку ухвалення рішення по справі, в подальшому таке рішення може бути скасоване, як таке, що прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) у відповідності до статті 378 ЦПК України, та з метою недопущення порушення правил підсудності, з метою повного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне направити цивільну справу до Суворовського районного суду міста Одеси, за місцезнаходженням об`єкту нерухомого майна щодо якого виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 30, 31, 260, 261, 352-354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу № 496/4301/21 за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії передати для розгляду за підсудністю до Суворовського районного суду міста Одеси (вулиця Чорноморського Козацтва, 68, місто Одеса, 65003).

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя Ю.В.Рибалка