Рішення № 113146433, 22.08.2023, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року м. Черкаси справа № 925/263/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., із секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурора Куліш А.А., представників: позивача - не з`явився, відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Шрамківської сільської ради до Фермерського господарства "Вишенька плюс" про розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2023 року Керівник Золотоніської окружної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013, укладений між ГУ Дерземагенства у Черкаській області та громадянином ОСОБА_1 , що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №5249631 від 04.04.2017, предметом якого є земельна ділянка 7120685500:02:001:0673 загальною площею 77,7995 га;

- скасувати рішення державного реєстратора №12215346 від 07.04.2014 про державну реєстрацію договору земельної ділянки від 09.08.2013 укладеного між ГУ Дерземагенства у Черкаській області та громадянином ОСОБА_1;

- зобов`язати Фермерське господарство "Вишенька плюс" (код 40987539, вул. Мічуріна, 2, с. Мойсівка, Золотоніський район, Черкаська область, 20415) повернути Шрамківській сільській раді (код 34238355, вул.. Незалежності, 16, с. Шрамківка, Золотоніський район, Черкаська область, 19812) земельну ділянку 7120685500:02:001:0673 загальною площею 77,7995 га.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання по вищевказаному Договору, а також ігнорування останнього вимог Шрамківської сільської ради про внесення змін орендної плати у розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки землі.

Прокурор зауважив, що оскільки важливість щомісячних надходжень орендних платежів є запорукою фінансування сільської ради та виконання планів соціально-економічного розвитку, то Шрамківська сільська рада наполягала на розірванні цього Договору.

Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладені у позові, та враховуючи норми ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» і те, що позовна заява подана на захист порушених державних інтересів у земельній сфері в особі уповноваженого органу - Шрамківської сільської ради, вважає обґрунтованими підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

17.05.2023 прокурор в порядку ч.2 ст.46 ГПК України подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд:

- розірвати Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013, укладений між ГУ Держземагенства у Черкаській області та громадянином ОСОБА_1 , що зареєстрований у Державному речових прав на нерухоме майно за № 5249631 від 04.04.2014, припинивши за ним відповідне право оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685500:02:001:0673 загальною площею 77,7995 га;

- зобов`язати відповідача повернути до Шрамківської сільської ради земельну ділянку 7120685500:02:001:0673 загальною площею 77,7995га;

- стягнути з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір в сумі 5 368 грн.

Суд, дослідивши заяву прокурора про уточнення позовних вимог, та враховуючи положення ст.46 ГПК України, за приписами якої позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, вважає її обґрунтованою та приймає до розгляду.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Ухвалою суду від 30.05.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 червня 2023 року.

Ухвалою суду від 27.06.2023 судове засідання було відкладено на 12:00 год. 22 серпня 2023 р.

Прокурор в судовому засіданні заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх уточнення, підтримав повністю, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник від Шрамківської сільської ради в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Про час, дату та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення про повідомлення відповідача на веб-сторінці "Судова влада України".

Судом встановлено, що копія ухвали від 27.06.2023 направлялась відповідачу на адресу, яка міститься у позовній заяві і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ЄДРПОУ), а саме: 19815, Черкаська область, Драбівський район, с.Мойсівка, вул.Мічуріна,2. Проте, вказана ухвала була повернута до суду 02.08.2023 без вручення адресату (поштове повернення №1801605592925) із Довідкою відділення поштового зв`язку (ф.20) з посилання на підставу невручення такої: «за закінченням терміну зберігання».

За приписами ч.3 та ч.7 ст. 120 та ч.11 ст. 242 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

При цьому, суд враховує, що згідно ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою судом з додержанням вимог процесуального закону за належною адресою надсилалася ухвала від 27.06.2023 для вчинення відповідних дій, та яка повернулася до суду через закінчення терміну зберігання у поштовому відділенні, є дією у площині волевиявлення самого адресата, тобто має суб`єктивний характер.

Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст. 202 ГПК України без представників позивача та відповідача.

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2013 між Головним управлянням (далі - ГУ) Держземагенства у Черкаській області (орендодавцем) та громадянином ОСОБА_1 (орендарем) укладено Договір оренди землі, зареєстрований у Державному речових прав на нерухоме майно за № 12215346 від 07.04.2014 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов`язався надати, а орендар зобов`язався прийняти у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту, адміністративних межах Кононівської сільської ради Драбівського району.

Згідно п.2 цього Договору передано земельні ділянки:

- 7120685500:02:001:0673 загальною площею 77,7995га., - сільськогосподарські угіддя - рілля;

- 7120685500:02:001:0672 загальною площею 38,9265 га., - сільськогосподарські угіддя - рілля.

З інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборони відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 03.10.2022 за № 311386001, земельна ділянка 7120685500:02:001:0672 належить до комунальної власності Шрамківської сільської ради, зазначений Договір сторонами розірваний 15.10.2020 та речове право припинено - 20.10.2020, індексний номер рішення 54656145.

Загальна нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 116, 7260 га згідно з договором оренди становить 3 514 386,40 грн. з розрахунку 1 га. ріллі - 30 108 грн., з урахуванням коефіцієнту індексації на 2013 рік (абз. 2 п. 5 Договору).

Строк дії договору на 35 років ( п. 8 Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 123 003,52 грн. в рік, що становить 3,5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки (п. 9 Договору).

Згідно п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

За умовами п.11 Договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно пропорційно річній орендній платі не пізніше 30 числа наступного місяця.

П.13 цього Договору сторони погодили, що у разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

За умовами п.14 Договору в оренду передавалась земельна ділянка сільськогосподарського.

Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (п.15 Договору).

У абзацах 1 та 3 п. 28 Договору сторони визначили основним з прав орендодавця:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з Договором оренди;

- своєчасне внесення орендної плати з урахуванням змін коефіцієнту індексації.

П.31 Договору визначені обов`язки орендаря, зокрема своєчасно вносити орендну плату з урахуванням змін коефіцієнту індексації.

За умовами п.37 Договору його розірвання в односторонньому порядку допускається у разі несплати орендної плати більш ніж за 3 місяці.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 03.10.2022 за № 311385938 земельна ділянка належить до комунальної власності Шрамківської сільської ради та зазначений Договір щодо земельної ділянки7120685500:02:001:0673 загальною площею 77,7995га., сторонами не розірваний.

Як вбачається з відомостей, які містяться в ЄДРПОУ - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) є керівником та одним із засновником створеного 29.11.2016 Фермерського господарства «Вишенька плюс» (код 40987539).

Суд бере до уваги, що за приписами ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» (станом на час реєстрації ФГ «Вишенька плюс» в редакції на 01.05.2016) воно є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

За змістом ч.2 ст.12 Закону України «Про фермерське господарство» права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Отже, враховуючи, вимоги ст.ст. 4, 20, 45 ГПК України, і те, що Договір укладено з метою ведення фермерського господарства, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки спір пов`язаний з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, і яка на даний час створила фермерське господарство.

Суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 про те, що враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, земельна ділянка, яку надали громадянину у встановленому порядку для того, щоб вести фермерське господарство, в силу свого правового режиму є такою, яку використовують винятково, щоб здійснювати підприємницьку діяльність, а не для того, щоб задовольняти особисті потреби.

На підставі зазначених норм права з моменту створення /держреєстрації ФГ до нього переходять правомочності володіння й користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду зокрема, у постановах від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі № 628/778/18, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19, від 05.10.2022 у справі №922/1830/19.

В матеріалах справи міститься розрахунок суми боргу станом на 08.02.2023, здійснений Шрамківською сільською радою за Договором (лист від 09.09.2022 № 02.1-12/1019), з якого вбачається, що орендна плата вчасно не сплачувалась з березня 2022 року, а лише 07.11.2022 було сплачено заборгованість у сумі 97 321,59 грн.

У листі Шрамківської сільської ради від 26.01.2023 № 02.1-12/131 до Золотоніської окружної прокуратури було зазначено, що важливість щомісячних надходжень орендних платежів є запорукою фінансування сільської ради та виконання планів соціально-економічного розвитку, а зважаючи, що відповідачем ігнорується вимоги про внесення змін орендної плати у розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки землі - рада наполягає на розірванні Договору.

Статтею 1 Земельного кодексу (далі - ЗК) України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Ст.3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 1 ст. 288 ПК України).

Ст.1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Ст.13 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 03.10.2022 за № 311385938 земельна ділянка належить до державної власності.

Проте, суд враховує, що 27 травня 2021 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ, яким було доповнено розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Відповідно до положень пункту 24 Перехідних положень ЗК України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад,крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, суд Черкаської області дійшов до таких висновків.

Одним з обов`язків згідно п. 31 Договору орендаря є своєчасно вносити орендну плату з урахуванням коефіцієнту індексації.

Згідно п.37 Договору його розірвання в односторонньому порядку допускається за рішенням суду у разі несплати орендної плати більш ніж за 3 місця підряд за рік користування.

За ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) для захисту права, та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 та від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

Зокрема, відповідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За приписами пункту «д» статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Ст. 24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Ст.31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Аналізуючи зазначені норми, суд вважає, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору. Тобто, факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати, є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, підсумовуючи вище викладене та враховуючи те, що орендар 10 місяців не сплачував орендної плати, у його діях вбачаються ознаки систематичної (два або більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої Договором, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

Суд бере до уваги, що Верховний Суд України у постанові від 11.10.2017 при розгляді справи №6-1449цс17 зазначив, що, враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, зважаючи на те, що Шрамківська сільська рада не отримала вчасно грошові кошти у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати за землю, в діях (бездіяльності) орендаря вбачається істотне систематичне порушення договірних зобов`язань.

Вищенаведене є достатньою та самостійною підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Оскільки предметом спору є розірвання Договору оренди, то прокурором заявлена вимога про зобов`язання відповідача повернути Шрамківській сільській раді земельну ділянку 7120685500:02:001:0673 загальною площею 77,7995 га., що пов`язана з метою належного захисту порушених державних інтересів та їх відновлення, забезпечення неухильного та реального виконання постановленого судового рішення, у зв`язку з розірванням Договору оренди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2022 у справі № 914/1688/21.

Також суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Аналогічні правові висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд констатує, що відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Крім того, частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. При цьому, Верховний Суд зазначає, що положення частини 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" імперативно передбачають, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підлягає до задоволення.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення від 23.01.2023 за № 16, на підставі якого Черкаською обласною прокуратурою був сплачений судовий збір у розмірі 8052,00 грн.

Проте, у позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, сума судового збору яких мала складати 5368 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання міститься в матеріалах справи.

Таким чином, судовий збір в розмірі 2684,00 грн., сплачений по платіжному дорученню № 16 від 23.01.2023 необхідно повернути Черкаській обласній прокуратурі у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі ніж встановлено законом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь Черкаської обласної прокурати підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору в сумі 5368,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 укладений між ГУ Держземагенства у Черкаській області та громадянином ОСОБА_1, що зареєстрований у Державному речових прав на нерухоме майно за № 5249631 від 04.04.2014, припинивши за ним відповідне право оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120685500:02:001:0673 загальною площею 77,7995 га.

Зобов`язати Фермерське господарство «Вишенька плюс» (код 40987539, вул. Мічуріна 2 с. Мойсівка Золотоніського району Черкаської області) повернути до Шрамківської сільської ради (код ЄДРПОУ 34238355, вул. Незалежності 16 с. Шрамківка Золотоніського району Черкаської області) земельну ділянку 7120685500:02:001:0673 загальною площею 77,7995га.

Стягнути з Фермерського господарства «Вишенька плюс» (код 40987539, вул. Мічуріна 2 с. Мойсівка Золотоніського району Черкаської області) на користь Черкаської обласної прокуратури: бульвар Шевченка, буд. 286, м. Черкаси Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 02911119, р/р Є1А 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ. МФО 820172 - 5 368 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Повернути Черкаській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02911119, вул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18001) з Державного бюджету України судовий збір сплачений на підставі платіжного доручення № 16 від 23 січня 2023 року в сумі 2684 грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн) у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі ніж встановлено законом.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.08.2023

Суддя К.І.Довгань