Ухвала суду № 113146292, 31.08.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

31 серпня 2023 року м. ХарківСправа № 679з-23

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

без повідомлення учасників справи

розглянувши заяву Міністерства юстиції України (вх.№679з-23 від 29.08.2023) про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову

Міністерством юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00015622) до1. Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" (вул. Полтавський шлях, буд. 22, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 38878848) , 2. Харківської обласної організації Комуністичної партії України (вул. Полтавський шлях, буд. 22, м. Харків, 61012, ідентифікаційний код 22705066) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комуністична партія України (вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 00049147) про визнання недійсним договору дарування нежитлових приміщень та скасування державної реєстрації права власності

ВСТАНОВИВ:

29.08.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява Міністерства юстиції України (вх. №679з-23) про вжиття заходів забезпечення позову до перед`явлення позову Міністерством юстиції України до Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" та Харківської обласної організації Комуністичної партії України, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комуністична партія України про визнання недійсним укладеного між Харківською обласною організацією Комуністичної партії України та Громадською організацією "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" договору дарування від 19.06.2015 № 1413 нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 384,2 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 22, м. Харків, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 662705563101, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаража І.П. та скасування реєстрації права власності на це майно за Громадською організацією "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню".

У цій заяві про вжиття заходів забезпечення позову до перед`явлення позову, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

1. Накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 384,2 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 22, м Харків, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662705563101.

2. Заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 384,2 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 22, м. Харків, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662705563101.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову заявник вказує, що у 2014 році Міністерство юстиції України звернулось до суду з позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України у зв`язку із порушенням партією статті 5 Закону України "Про політичні партії в Україні", чинної на момент подання позовної заяви.

Вказана справа розглядалась понад 8 років та рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, задоволено позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання "Свобода", Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації "Воля-Громада-Козацтво", Української республіканської партії Борківського Віктора Вікторовича, за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії, заборонено діяльність Комуністичної партії України (далі - Партія). Передано майно, кошти та інші активи Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Заявником також зазначено, що у ході виконання Мін`юстом судового рішення в частині передачі майна, коштів та інших активів Комуністичної партії України, обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави встановлено, що після подання позовної заяви Мін`юстом Харківською обласною організацією Комуністичної партії України (далі - Обласна організація) відчужене належне їй майно на користь Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" (далі - Громадська організація) на підставі договору дарування, який є фіктивним, а тому підлягає визнанню недійсним у судовому порядку. Заявник вважає, що спірне майно має бути повернено у власність Обласної організації і в подальшому передане державі, про що Мін`юстом буде подано відповідний позов в установленому порядку.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 № 896 (зі змінами) (далі - Порядок), після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, у резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави, Міністерство юстиції України вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.

Абзацом першим пункту 3 Порядку передбачено, що за результатом заходів із розшуку майна політичної партії Міністерство юстиції України складає та затверджує перелік майна політичної партії, переданого у власність держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 128 внесено зміни в Положення про Мін`юст, зокрема, пункт 4 доповнено пункт підпунктом 83 такого змісту: вживає заходів до розшуку майна забороненої судом політичної партії; затверджує перелік майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави.

З метою повного та об`єктивного виконання рішення у справі № 826/9751/14, Міністерством юстиції було вжито заходів щодо моніторингу відповідних відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за результатами якого було встановлено, що у період з 11.07.2014 (дата ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 826/9751/14) по 29.06.2022 (дата ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду з питань забезпечення позову у справі №826/9751/14), стосовно об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок, які належали Комуністичній партії України та її структурним утворенням на праві власності було вчинено ряд договорів дарування об`єктів нерухомого майна.

Так, зокрема, Харківською обласною організацією Комуністичної партії України відчужено нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 384,2 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 22, м. Харків, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662705563101 (далі - спірне майно), яке відчужено на підставі договору дарування від 19.06.2015 № 1413, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаража І.П. (далі - спірний Договір).

Згідно з інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.2023 № 342884759, набувачем спірного майна на підставі спірного договору стала Громадська організація "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню", керівником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру громадських формувань ОСОБА_1 є членом керівних органів Харківської обласної організації Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ 22705066).

Наразі спірне майно використовується Обласною організацією та є її офіційним місцезнаходженням.

Заявник вважає, що у даному випадку Обласна організація знала заздалегідь, що такий Договір не буде виконаний, що він має інші цілі, ніж передбачені цим Договором, тобто між відповідачами умисно укладено фіктивний правочин.

Відтак, наведене на думку заявника, свідчить, що укладення, зокрема, спірного Договору спрямовано не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.

З огляду на викладене, Мін`юст звертається до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна.

В обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційний дій щодо спірного майна заявником зазначено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Так, саме на Міністерство юстиції України покладені повноваження щодо вжиття заходів до розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку майна політичної партії, переданого у власність держави, тобто саме Мін`юст є заінтересованою особою у спірних правовідносинах щодо визнання спірного договору недійсним, повернення нерухомого майна у власність Харківської обласної організації Комуністичної партії України для подальшого забезпечення передачі цього майна у власність держави.

За твердженням заявника, на сьогодні існують об`єктивні ризики того, що Громадська організація може вчинити дії, пов`язані із відчуженням спірного майна, отже застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, без їх застосування інтереси держави Україна будуть порушені.

При цьому, на думку заявника види забезпечення позову, а саме накладення арешту та заборона вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна, відповідають позовним вимогам та не перешкоджатимуть діяльності Громадської організації.

Разом з тим, заявник вважає, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до менших негативних наслідків у порівнянні з тими, які настануть, якщо відповідний захід не буде вжитий судом.

Заявником також зазначено, що позовну заяву про заборону діяльності Комуністичної партії України Мін`юстом було подано за результатами аналізу великої кількості доказової бази, наданої правоохоронними органами, Службою безпеки України та Генпрокуратурою стосовно незаконних дій Партії, спрямованих на підтримку сепаратистів на сході України, підтримку військової агресії та захоплення Криму Російською Федерацією, заклики до зміни територіальної цілісності та конституційного ладу України, організацію та проведення сепаратистських мітингів, фінансування та забезпечення матеріально-технічною базою, зокрема зброєю, терористичних організацій, підтримку псевдо референдумів та фейкових республік на сході України.

З огляду на ситуацію, яка на той час склалася в Україні, а саме: анексію АР Крим Російською Федерацією, сепаратистські дії бойовиків на сході держави, незаконне проголошення Донецької та Луганської народних республік антиконституційна діяльність Партії в особі не лише її керівників (лідерів), а і рядових членів, несла в собі загрозу безпеці держави, суверенітету і територіальній цілісності нашої держави та сприяла незаконному захопленню державної влади.

Частиною другою статті 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" (далі - Закон, в редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі № 826/9751/14), передбачено, що заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

Розгляд справи № 826/9751/14 тривав понад 8 років, за час розгляду якої докорінно змінилась політична і безпекова ситуація в Україні.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022, який набрав чинності 18.05.2022, внесено зміни, зокрема, до Закону.

Статтю 21 Закону доповнено частиною четвертою, згідно з якою у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду.

Ураховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, діяльність Комуністичної партії України, її структурних утворень 05.07.2022 судом заборонено.

Передано майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Наслідки прийняття судового рішення про заборону діяльності Партії варто розуміти як позбавлення права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, що передбачена законом.

Заявником зазначено, що оскільки на сьогодні частина майна, яка належала Партії та її структурним осередкам, зокрема спірне майно, перебуває у власності пов`язаного із Партією Громадської організації, тому існують реальні ризики того, що останнім можуть бути вжиті заходи для відчуження цього майна до прийняття рішення у справі, що розглядатиметься.

Вказана обставина на думку заявника унеможливить виконання судового рішення про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, розташованого за адресою: Полтавський шлях, 22, м. Харків, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662705563101 та скасування реєстрації права власності на це майно за Громадською організацією, у разі задоволення позову.

При цьому, заявник вважає, що і рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022 та яким задоволено позов Міністерства юстиції України про заборону діяльності Комуністичної партії України, передачу майна, коштів та інших активів Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави не буде виконано у повному обсязі та не досягнута мета стосовно передачі майна у державну власність.

Суд, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову та додані до неї докази у їх сукупності, зазначає наступне.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/16868/19).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

При вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (ст. 6 ГК України).

У постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Як убачається із заяви про вжиття заходів забезпечення позову, заявник має намір пред`явити до Господарського суду Харківської області позов до Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" та Харківської обласної організації Комуністичної партії України, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комуністична партія України про визнання недійсним укладеного між Харківською обласною організацією Комуністичної партії України та Громадською організацією "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" договору дарування від 19.06.2015 № 1413 нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 384,2 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 22, м. Харків, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 662705563101, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаража І.П. та скасування реєстрації права власності на це майно за Громадською організацією "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Ураховуючи ту обставину, що спір про визнання недійсним договору дарування від 19.06.2015 № 1413, стосується нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 22, м. Харків, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662705563101, заява про забезпечення позову до пред`явлення позову щодо вказаного майна відповідно до вимог ч. 3 ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України має розглядатись за місцезнаходженням об`єкту нерухомого майна і за правилами виключної підсудності підлягає розгляду в Господарському суді Харківської області.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, ураховуючи, що Харківською обласною організацією Комуністичної партії України відчужено Громадській організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 384,2 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 22, м. Харків, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662705563101 на підставі договору дарування від 19.06.2015 № 1413, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаража І.П., а заявник - Міністерство юстиції України, на якого як вказано вище покладено повноваження щодо вжиття заходів до розшуку майна забороненої Комуністичної партії України, складення та затвердження переліку її майна, переданого у власність держави, тобто саме Міністерство юстиції України є заінтересованою особою у спірних правовідносинах щодо визнання спірного договору дарування недійсним, повернення спірного нерухомого майна у власність Харківської обласної організації Комуністичної партії України для подальшого забезпечення передачі цього майна у власність держави, то суд дійшов висновку, що існує реальна загроза, що невжиття обраних заявником заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у разі подання та задоволення позову, за захистом яких останній зобов`язується звернутися до суду.

Водночас, надаючи правову оцінку доводам заявника щодо адекватності та розумності застосування запропонованих ними заходів для забезпечення позову до подання позову, суд вважає, що потенційна можливість Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню", як одноособового власника на цей час спірних нежитлових приміщень, відступати своє право власності на таке спірне майно прямо випливає зі змісту права власності.

Правова позиція стосовно відсутності необхідності у доказуванні заявниками існування у власника намірів відчужити належне йому майно, викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що процедура відчуження спірного нерухомого майна обов`язково пов`язана із реєстраційними діями суб`єктів державної реєстрації, в тому числі нотаріусами. Тобто, перехід права власності на спірне нерухоме майно (в даному випадку нежитлові приміщення) без здійснення державної реєстрації неможливе.

Відтак, суд вважає доцільними та обгрунтованими запропоновані заявником заходи забезпечення позову до подання позовної заяви у вигляді заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 384,2 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 22, м. Харків, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662705563101.

При цьому, суд зазначає, що застосування такого виду забезпечення позову не призведе до порушення прав та законних інтересів Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню", як власника спірного майна, оскільки не позбавить його права володіння та користування, а лише тимчасово, до вирішення спору щодо спірного майна, унеможливить здійснення його відчуження.

Водночас, що стосується іншого заходу забезпечення позову, який просить заявник також застосувати, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 384,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662705563101, то суд вважає аргументи заявника в цій частині поданої заяви недостатньо обгрунтованими, а тому дійшов висновку в цій частині заяви відмовити, з наступних мотивів.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом цієї норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу.

Як вже зазначалося судом вище, заявник заявив про намір звернути до суду з немайновими вимогами щодо визнання недійсним договору дарування спірного майна та скасування державної реєстрації права власності. Отже застосування в даному випадку арешту спірного майна, як заходу забезпечення позову, є недопуститим, надмірним та буде порушувати права теперішнього власника на користування таким майном до вирішення спору у цій справі та надання судом правової оцінки діям відповідачів.

Така позиція господарського суду повністю узгоджується та підтверджується судовою практикою КГС у складі Верховного суду, зокрема у постанові від 26.11.2020 у справі №911/949/20.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову до пред`явлення позову підлягає задоволенню частково.

При цьому, вирішуючи питання про зустрічне забезпечення, суд враховує положення ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

За умовами ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

У постанові від 19.02.2019 у справі №911/1695/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що законом так само не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України); відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

З урахуванням усіх наявних у справі станом на цей час доказів, суд не вбачає достатніх правових підстав для вжиття зустрічного забезпечення. Разом з тим це не виключає можливість застосування таких заходів у майбутньому за заявою заінтересованих осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 74, 76, 86, 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Міністерства юстиції України (вх. №679з-23 від 29.08.2023) про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову - задовольнити частково.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 384,2 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 22, м. Харків, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662705563101.

В частині вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 384,2 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 22, м Харків, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662705563101 - відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її винесення, тобто з 31.08.2023, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить три місяці, тобто - до 30.11.2023.

Стягувачем за цією ухвалою є: Міністерство юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00015622).

Боржником за цією ухвалою є: Громадська організація "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" (вул. Полтавський шлях, буд. 22, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 38878848).

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно дост. 255-257 ГПК Українита з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання ч. 8ст. 140 ГПК України.

Ухвалу складено (підписано) 31.08.2023.

СуддяІ.О. Чистякова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.