Рішення № 113145652, 30.08.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.08.2023Справа № 910/5065/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна"

про стягнення 37 011,52 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулось із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації) у сумі 37 011, 52 грн. у зв`язку з ДТП яка сталась 29.12.2021 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою суду від 07.04.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

05.05.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач при розрахунку страхового відшкодування не застосував коефіцієнт фізичного зносу для транспортного засобу "Chery", державний номерний знак НОМЕР_1 , який становить 0,20, оскільки автомобіль вже піддавався ремонту до ДТП. Також зазначив, що позивачем не доведено пошкодження частини складових частин транспортного засобу, зокрема, радіатору кондиціонера та лівої передньої фари, тому страхове відшкодування повинно складати 25 887,52 грн.

Правом подачі відповіді на відзив позивач не скористався.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.08.2017 між позивачем (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (страхувальник) було укладено генеральний договір страхування наземних транспортних засобів, які є предметом лізингу № 207.17.000001, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "Chery", державний номерний знак НОМЕР_1 .

29.12.2021 у м. Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля "Chery", державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля "ГАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , у зв`язку з чим обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Відповідно до постанови Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 03.02.2022 у справі № 203/212/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно рахунку-фактури № СЧDE-03511 від 31.12.2021 ПАТ "Дніпропетровськ-авто" вартість ремонтних робіт та деталей пошкоджено в ДТП транспортного засобу визначено у розмірі 39 511,52 грн.

07.02.2022 позивач на виконання умов договору, на підставі страхового акту № 3.22.22-1 від 04.02.2022 за платіжним дорученням № Ц001071 (#917208069201) від 07.02.2022 сплатив страхове відшкодування у сумі 39 511,52 грн.

Цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи щодо експлуатації транспортного засобу "ГАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача згідно полісу № ЕР/208960914 з лімітом відповідальності по майну 130 000,00 грн. та франшизою у сумі 2 500 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що на його заяви про виплату страхового відшкодування у розмірі 37 011,52 грн. (39 511,52 - франшиза) відповідач відповіді не надав, вказану суму не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Таким чином, у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за генеральним договором страхування наземних транспортних засобів, які є предметом лізингу № 207.17.000001 позивач набув право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Водночас, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підтвердження розміру витрат позивачем було надано суду рахунок-фактуру № СЧDE-03511 від 31.12.2021 ПАТ "Дніпропетровськ-авто", страховий акт № 3.22.22-1 від 04.02.2022 та платіжне доручення № Ц001071 (#917208069201) від 07.02.2022 на суму 39 511,52 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач при розрахунку страхового відшкодування не застосував коефіцієнт фізичного зносу для транспортного засобу "Chery", державний номерний знак НОМЕР_1 , який становить 0,20, оскільки автомобіль вже піддавався ремонту до ДТП.

Згідно з п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Як вбачається з матеріалів справи, коефіцієнт фізичного зносу застрахованого транспортного засобу "Chery", державний номерний знак НОМЕР_1 , 2021 року випуску дорівнює нулю, оскільки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди строк його експлуатації не перевищував 7 років.

На підтвердження доводів щодо необхідності застосування коефіцієнта фізичного зносу для визначення суми страхового відшкодування відповідач надав витяг з програми "AudaHistory" до програмного продукту "Audatex". На переконання відповідача, вказаним витягом підтверджуються обставини, що автомобіль "Chery", державний номерний знак НОМЕР_1 до спірної ДТП піддавався ремонту.

Однак, з наданих відповідачем документів неможливо встановити факт проведення відновлювального ремонту автомобіля до настання спірної ДТП, який би входив до переліку виключень, визначених п. 7.39 методики, для застосування коефіцієнту фізичного зносу.

Таким чином, вказані обставини спростовують твердження відповідача про наявність підстав для застосування коефіцієнту фізичного зносу при розрахунку суми страхового відшкодування.

Щодо аргументів відповідача про не доведеність пошкоджень у спірній ДТП частини складових частин транспортного засобу, зокрема, радіатору кондиціонера та лівої передньої фари суд зазначає наступне.

Згідно наявних у матеріалах справи акту (протокол) огляду транспортного засобу від 30.12.2021, фотокопій пошкодженого транспортного засобу "Chery", державний номерний знак НОМЕР_1 вбачається, що ліва передня фара вказаного автомобіля була пошкоджена та підлягала заміні, тому доводи відповідача з цього приводу безпідставні.

При цьому, з тих самих фотокопій пошкодженого транспортного засобу "Chery", державний номерний знак НОМЕР_1 не можливо встановити наявність пошкоджень у радіаторі кондиціонера.

Крім того, з наданої позивачем рахунку-фактури № СЧDE-03511 від 31.12.2021 ПАТ "Дніпропетровськ-авто" вбачається, що роботи по заміні чи ремонту радіатора кондиціонера не проводилися, а внесення його до найменувань запчастин, які підлягають заміні не свідчить про пошкодження радіатора кондиціонера при спірній ДТП.

Тому із суми страхового відшкодування слід вирахувати вартість радіатора кондиціонера у розмірі 2 702,08 грн.

Таким чином загальна сума страхового відшкодування має складати 34 309,44 грн.

За таких обставин, за відсутності доказів здійснення страхового відшкодування, у тому числі станом на час розгляду справи по суті спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову стягнення з відповідача на користь позивача 34 309,44 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на одидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 102, код 22868348) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (04073, місто Київ, пр-т Бандери Степана, будинок 22, код 36086124) 34 309 (тридцять чотири тисячі триста дев`ять) грн. 44 коп., 2 488 (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 05 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак