Вирок № 11314359, 21.09.2010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа № 1-652/2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Кунцьо С.В.

за участю секретаря Музика О.М.

прокурора Житовецької О.А.

та захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого: 23.07.2003 року Тернопільським міським судом за ч.1 ст.185 КК України до 1 року 6 шести місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку 1 рік; 21.01.2004 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст.122 КК України до двох років позбавлення волі. Звільнений 07.09.2005 року умовно-достроково постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області на невідбутий термін 4 місяці 15 днів; 20 вересня 2007 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст. 289, ст.ст. 71, 72 КК України до 2 років 15 днів позбавлення волі, постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 вересня 2008 року з резолютивної частини вироку від 20 вересня 2007 року виключено «ст. 71 КК України п'ятнадцять днів позбавлення волі»; 06 травня 2008 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.186 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 вересня 2008 року на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків від 20 вересня 2007 року та від 06 травня 2008 року встановлено загальний розмір покарання 2 роки 15 днів позбавлення волі. Звільнений 04 вересня 2009 року по відбуттю строку покарання,

за ч.2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2, 17 березня 2010 року близько 17 год. 00 хв. перебуваючи на другому поверсі залізничного вокзалу ст. Тернопіль в залі очікування пасажирів, познайомився із ОСОБА_3 Помітивши що остання заснула та із лівої зовнішньої кишені дублянки у яку вона була одягнена виглядає мобільний телефон, ОСОБА_2 переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає таємно викрав вказаний мобільний телефон "Siemens А 70", вартістю 110 грн. та з викраденим з місця вчинення злочину втік, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 шкоду на загальну суму 110 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що 17.03.2010 року близько 17.00 год. він прийшов на залізничний вокзал ст. Тернопіль де піднявшись на другий поверх в зал очікування пасажирів присів на лавку. Через деякий час до нього підійшла ОСОБА_3, яка на його думку перебувала в стані алкогольного спяніння, та присіла біля нього. Під час їхньої розмови остання чіплялась до нього з непристойними пропозиціями, однак через деякий час заснула у нього на руках. Помітивши що в потерпілої із лівої зовнішньої кишені дублянки у яку вона була одягнена виглядає мобільний телефон, він переконавшись що вона спить та за ним ніхто не спостерігає, пересунув її з своїх ніг на крісло та викрав в ОСОБА_3 її мобільний телефон "Siemens А 70". Викравши мобільний телефон він одразу ж з приміщення вокзалу доїхав до себе додому в с. Довжанку Тернопільського району Тернопільської області. 22.03.2010 року він знову приїхав на залізничний вокзал м. Тернополя та продав викрадений ним телефон за 20 грн. особам на імя ОСОБА_3 та ОСОБА_1, яких він раніше зустрічав на залізничному вокзалі.

У вчиненому підсудний ОСОБА_2 щиро розкаюється і просить його суворо не карати та не позбавляти волі, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти.

Крім визнання самим підсудним ОСОБА_2 його винність у вчиненні злочину повністю доводиться наступними зібраними, дослідженими, проаналізованими та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Показаннями, допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3, з яких слідує, що 17 березня 2010 року близько 16.00 год. вона прийшла на залізничний вокзал ст. Тернопіль, де мала зустріти свою дочку ОСОБА_4 Піднявшись на другий поверх вона присіла на одну із лавочок з лівої сторони приміщення вокзалу, де мала намір чекати свою доньку, яка зателефонувавши на її мобільний телефон "Siemens А 70", сказала що приїде близько 18.00 год. Порозмовлявши з дочкою, вона поставила свій мобільний телефон у ліву кишеню своєї дублянки, в яку була одягнена, та заснула, а прокинувшись через 20 хвилин вона помітила, що біля неї на лавочку присів незнайомий їй раніше ОСОБА_2 Підсудний намагався з нею навязати якусь розмову, однак вона відповіла йому, що не бажає з ним говорити та знову заснула. Прокинувшись близько 17.00 год. вона знову вирішила зателефонувати своїй доньці, однак виявила відсутність в лівій кишені її дублянки мобільного телефону. Після цього вона одразу ж встала з лавочки та намагалась знайти в приміщенні залізничного вокзалу ст. Тернопіль ОСОБА_2, оскільки подумала, що телефон міг викрасти він. Проте на території залізничного вокзалу ст. Тернопіль вона його не знайшла, після чого звернулась в чергову частину міліції ЛВ на ст. Тернопіль з заявою про викрадення її телефону.

Претензій матеріального чи морального характеру потерпіла ОСОБА_3 до підсудного не має оскільки викрадені речі їй повернуто, просить суд суворо ОСОБА_2 не карати.

Показаннями, допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_5, з яких слідує, що він працює оперуповноваженим СКР ЛВ на ст. Тернопіль УМВС України в Тернопільській області. 17 березня 2010 року в чергову частину міліції ЛВ на ст. Тернопіль звернулась із заявою ОСОБА_3 та вказала, що цього ж дня в неї невідомий їй молодий чоловік викрав мобільний телефон "Siemens А70". За результатами проведення ряду оперативно-розшукових заходів було встановлено, що дану крадіжку мобільного телефону в ОСОБА_3 скоїв ОСОБА_2, якого 24.03.2010 року було доставлено в ЛВ на ст. Тернопіль. Під час дачі особистих пояснень ОСОБА_2, вказав, що він дійсно, 17.03.2010 року перебуваючи на території залізничного вокзалу ст. Тернопіль таємно викрав в незнайомої жінки мобільний телефон "Siemens А 70", який 22.03.2010 року він продав знайомим йому візуально ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на території залізничного вокзалу ст. Тернопіль, які після їх встановлення та допиту, пояснили, що дійсно 22.03.2010 року вони придбали в ОСОБА_2 мобільний телефон "Siemens А 70" за 20 грн., після чого перепродали його в торговому павільйоні на автовокзалі м. Тернополя продавцю ОСОБА_8, який 24.03.2010 року дізнавшись про те, що вказаний телефон крадений добровільно його видав працівникам міліції.

Показаннями, допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_8, з яких слідує, що 22 березня 2010 року близько обіду він знаходився на приміському автовокзалі м. Тернопіль, у торговому приміщенні з продажу мобільних телефонів, де тимчасово заміщав свого знайомого ОСОБА_9 В цей час в торговельний павільйон зайшов невідомий йому чоловік та сказав, що у нього є на продаж мобільний телефон марки "Siemens А 70". На його запитання чи цей телефон не крадений та чи є на нього документи, вказаний чоловік відповів що телефон належить йому, однак документів при собі на нього він не має. Після цього він відповів, що купляти телефон без документів не буде. На його відмову вказаний чоловік сказав, що цей телефон належить особисто його дружині, що чекає на дворі, яка може засвідчити це особистими документами. Вийшовши на хвилину із торгового приміщення даний чоловік повернувся із незнайомою йому жінкою, яка представилась ОСОБА_6 та сказала, що мобільний телефон дійсно належить їй, та запропонувала для огляду свій паспорт громадянина України. Після цього він запропонував вказаній жінці зробити власноручний запис в робочому журналі, на що вона погодилась та зробила запис в журналі своєю рукою, ще раз підтвердивши що телефон "Siemens А 70" належить їй. Оглянувши мобільний телефон він сказав їм що може купити його за 60 грн., на що вони погодились та отримавши гроші за телефон вийшли на вулицю. Через деякий час до нього зателефонували працівники міліції ЛВ на ст. Тернопіль та повідомили, що куплений ним мобільний телефон ""Siemens А 70" є крадений, після чого він добровільно його видав правоохоронним органам.

Також вина ОСОБА_2 доводиться наступними оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.

Оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10 від 22 квітня 2010 року, з яких вбачається що він працює інспектором СГБ ЛВ на ст. Тернопіль УМВСУ на Львівській залізниці. 17.03.2010 року він заступив на чергування в складі слідчо-оперативної групи ЛВ на ст. Тернопіль згідно встановленого графіку. Так цього ж дня приблизно о 18.30 год. в приміщення частини ЛВ на ст. Тернопіль зайшла громадянка ОСОБА_3 та звернулась із заявою про те, що цього ж дня тобто 17.03.2010 року, під час того, як вона перебувала на території залізничного вокзалу ст. Тернопіль, а саме в приміщенні вокзалу на другому поверсі, та задрімала очікуючи свою доньку, то проснувшись виявила відсутність свого мобільного телефону марки "Siemens А 70", якого їй подарував син в 2005 році. Після цього учасниками СОГ відразу ж проводились заходи з метою встановлення невідомої особи, яка таємно викрала в ОСОБА_3 її мобільний телефон. Безпосередньо ним було проведено огляд місця події, а саме оглянутий другий поверх залізничного вокзалу, ліве крило, де ОСОБА_3 описала події, за яких вона виявила відсутність свого мобільного телефону, та описала чоловіка, який на її думку й викрав мобільний телефон потерпілої. Проте проведеними заходами встановити особу, яка викрала в ОСОБА_3 її мобільний телефон, того дня, тобто 17.03.2010 року не вдалось.

(а.с.а.с.111, 112);

Оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7 від 07 квітня 2010 року, з яких вбачається, що 22 березня 2010 року він разом із своєю співмешканкою ОСОБА_6 приблизно з 07.00 год. ранку знаходились на території залізничного вокзалу ст. Тернопіль. В цей же день близько 08.30 год. ранку до них підійшов візуально знайомий чоловік, на імя ОСОБА_2 та попросив їх пригостити його спиртним. Проте на його прохання вони відповіли, що в них немає грошей, після чого ОСОБА_2 витягнув із кишені куртки мобільний телефон марки "Siemens А 70" сірого кольору, який перебував у вимкненому стані і запропонував купити їм його, проте конкретної суми він не назвав. Після цього він запропонував ОСОБА_2 за вказаний телефон 20 грн., на що той погодився та сказав, що якщо ми дамо ще 20 грн., то він їм дасть також зарядний пристрій до цього мобільного телефону, проте на пропозицію ОСОБА_2 вони відмовились, оскільки вже не мали грошей. Після цього він взяв той телефон та запитав в ОСОБА_2 звідки він у нього та чи він не крадений, на що ОСОБА_2 відповів, що даний мобільний телефон марки "Siemens А 70" належав його родичу, а нещодавно той родич подарував ОСОБА_2 вказаний телефон і він точно не крадений. Придбавши вказаний телефон він та ОСОБА_6 попрощались з ОСОБА_2 та пішли на центральний автовокзал м. Тернопіль. На автовокзалі приблизно о 15.00 год. цього ж дня вони вирішили продати цей телефон і з цією метою пішли в приміщення одного з павільйонів з продажу мобільних телефонів та підійшовши до продавця запитали скільки він їм дасть за цей телефон марки "Siemens А 70", проте продавець запитав чи є у них документи на вказаний телефон, на що він йому повідомив, що документів на цей телефон у них немає, проте вони можуть його засвідчити власними документами і ОСОБА_6 надала свій паспорт громадянина України та зробила запис власноручно в журналі який їй дав продавець. Після цього продавець оглянувши ще раз телефон запропонував їм за нього гроші в сумі 60 грн., на його пропозицію вони погодились, та отримавши які направились на залізничний вокзал ст. Тернопіль, де за вилучені гроші придбали продукти харчування.

(а.с.а.с.115,116);

Оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6 від 07 квітня 2010 року, яка дала аналогічні покази дані свідком ОСОБА_7

(а.с.а.с.117,118);

Оголошеним в судовому засіданні протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин від 17 березня 2010 року, відповідно до якого старший інспектор ПС ЛВ на ст. Тернопіль прийняв заяву від ОСОБА_3, яка повідомила про те, що 17.03.2010 року близько 17.00 год. вона перебуваючи на другому поверсі залізничного вокзалу ст. Тернопіль виявила відсутність свого мобільного телефону марки «Сіменс»

(а.с.8);

Оголошеним в судовому засіданні протоколом добровільної видачі від 24 березня 2010 року, згідно якого ОСОБА_8 добровільно видав телефон марки "Siemens А 70" , який він придбав за 60 грн. у незнайомих йому людей 22.03.2010 року, коли заміщав продавця в торговельному павільйоні з продажу мобільних телефонів на приміському автовокзалі м. Тернопіль ОСОБА_9

(а.с.17);

Оголошеним в судовому засіданні протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27 квітня 2010 року, під час проведення якого ОСОБА_2 вказав яким чином та за яких обставин він 17 березня 2010 року перебуваючи на другому поверсі залізничного вокзалу ст. Тернопіль в залі очікування пасажирів таємно викрав у потерпілої ОСОБА_3 її мобільний телефон "Siemens А 70"

(а.с.45-48);

Оголошеним в судовому засіданні висновком експерта №6-271/10 від 12 квітня 2010 року, з якого вбачається, що залишкова вартість мобільного телефону марки "Siemens А 70" станом на 17 березня 2010 року (день вчинення злочину) може становити 110 гривень.

(а.с.53-56);

Оголошеним в судовому засіданні протоколом очної ставки від 17 травня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з якого слідує, що під час вказаної слідчої дії ОСОБА_2 вказав яким чином 17.03.2010 року він перебуваючи на другому поверсі залізничного вокзалу ст. Тернопіль в залі очікування пасажирів викрав мобільний телефон марки "Siemens А 70" у ОСОБА_3, з чим потерпіла повністю погодилась.

(а.с.108-110).

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини суд, приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно .

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винного, зокрема те, що він негативно характеризується за місцем проживання, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, психічний стан підсудного легка розумова відсталість обмежена зловживанням алкоголю, позицію потерпілої, яка просить підсудного суворо не карати, обставини, що помякшують покарання, а саме те, що він повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 , до набрання вироком законної сили слід змінити з підписки про невиїзд з місця постійного проживання на тримання під вартою.

По справі є судові витрати за проведення судово товарознавчої експертизи №6-271/10 від 12 квітня 2010 року в сумі 300,48 грн. (триста гривень сорок вісім копійок), які суд вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у звязку проведенням експертних досліджень вилучених по справі речей.

Речовий доказ:

- мобільний телефон марки "Siemens А 70" , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 повернути законному володільцю потерпілій ОСОБА_3.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 , до набрання вироком законної сили, змінити з підписки про невиїзд з місця постійного проживання на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово товарознавчої експертизи №6-271/10 від 12 квітня 2010 року в сумі 300,48 грн. (триста гривень сорок вісім копійок) в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області ( Код 24524727, Банк одержувача: ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, Розрахунковий рахунок 31256272210463, за проведення товарознавчої експертизи №6-271/10 від 12 квітня 2010).

Речовий доказ:

- мобільний телефон марки "Siemens А 70" , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 повернути законному володільцю потерпілій ОСОБА_3.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий С.В. Кунцьо

Копія вірна:

Суддя Тернопільського

міськрайонного суду С.В. Кунцьо