Рішення № 113141208, 23.08.2023, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.08.2023

Справа № 334/3877/23

Провадження № 2/334/1824/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Новікової Н.В., за участі секретаря судового засідання Симоненко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжя за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №334/3877/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Куцигіна Іллі Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОнлайнФінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

Представник позивача - адвокат Куцигін І.В. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яким просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №80324 від 03.04.2021 р. вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, щодо стягнення з боржника яким є ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОнлайнФінанс» заборгованості за кредитним договором №120278-А від 11.10.2017 в розмірі 8327,10 гривень.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що 03 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною вчинено виконавчий напис №80324 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №120278-А від 11.10.2017, правонаступником за яким є відповідач та плати за його вчинення на суму 7127,10 грн., яка складається з: - прострочена заборгованість за сумою кредиту 3 000 грн.; - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 1157,10; - строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 2970 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріуса 1200 грн., загальна сума заборгованості складає 8327,10 грн. Період за який проводиться стягнення з 28.12.2020 року по 10.03.2021 року.

Вважає, що приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. оспорюваний виконавчий напис №80324 вчинено з порушенням нормЗакону України «Про нотаріат»таПостанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у зв`язку з чим є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 22.05.2023 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явився, надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлялася про час і місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомлено.

У судове засідання приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомлено.

У судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомлено.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною вчинено виконавчий напис №80324 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №120278-А від 11.10.2017, правонаступником за яким є відповідач та плати за його вчинення на суму 7127,10 грн., яка складається з: - прострочена заборгованість за сумою кредиту 3 000 грн.; - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 1157,10; - строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 2970 грн.За вчинення виконавчого напису нотаріуса 1200 грн., загальна сума заборгованості складає 8327,10 грн. Період за який проводиться стягнення з 28.12.2020 року по 10.03.2021 року.

23.02.2022 року приватний виконавець Якименко А.О. своєю постановою відкрив виконавче провадження №68762071 по примусовому виконанню виконавчого напису №80324 виданого 03.04.2021.

Відповідно до частини 2 статті 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05.07.2017 у справі № 754/9711/14-ц, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до пункту 2.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок № 296/5), для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У пункті 3.2 Порядку № 296/5 зазначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік № 1172).

Відповідно до підпункту 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Суд встановив, що пункт 2 Переліку № 1172, на підставі якого приватним нотаріусом вчинений спірний виконавчий напис, втратив чинність 22.02.2017 на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.

Вказаним судовим рішенням визнана незаконною та не чинною постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Редакція Переліку № 1172 до внесення змін, визнаних не чинними, не містила розділу про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, а тому приватний нотаріус не мав правових підстав для вчинення спірного виконавчого напису.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позов знайшов своє підтвердження, а отже підлягає задоволенню, оскільки приватний нотаріус вчинив спірний виконавчий напис на підставі не чинного нормативно-правового акту, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат».

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58), згідно з якою, принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи вищевказане та задоволення позову із зазначеної судом підстави, суд вважає недоцільним надавати детальну відповідь на інші аргументи позивача.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у сумі 1073,60 гривень.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Куцигіна Іллі Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №80324 від 03.04.2021 р. вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною щодо стягнення з боржника яким є ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором №120278-А від 11.10.2017 в розмірі 8327,10 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»на користь ОСОБА_1 збір в розмірі 1073,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 28.08.2023.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Куцигін Ілля Вікторович, місцезнаходження: 21019, м. Вінниця, вул. Нагірна, буд.19П/4.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», юридична адреса: 02094, м. Київ, б. Верховної Ради, буд.34, оф.511, ЄДРПОУ 42254696.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, місцезнаходження: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, буд.115/1.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.17/84.

Суддя: