Рішення № 113137893, 31.08.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/19721/22

2/760/764/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А, за участю секретаря - Мех В.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « СІТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить визнати за нею майнові права на об`єкт незавершенного будівництва - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка буде визначена згідно з вимірами суб`єктів господарювання, що здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна перед прийняттям в експлуатацію будинку, а саме будинку АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:337:0009.

Посилається в позові на те, що 23 вересня 2013 року між нею та відповідачем був укладений Договір № СС/ДЗ/32/Н купівлі-продажу майнових прав в об`єкті капітального будівництва - житловому комплексі з нежилими приміщеннями на АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:337:0009.

Право на спорудження об`єкту виникло у відповідача на підставі укладеного договору з ТОВ`КИЙЖИТЛО» від 19 липня 2012 року та Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № КВ083130640135 від 05 березня 2013 року.

Предметом укладеною нею з відповідачем договору була квартира під будівельним номером АДРЕСА_3 , однокімнатна, загальна площа 32,1 кв.м., поверх 3 секція 3 /проектна площа/.

Загальна вартість майнових прав складає 240 846, 30 гр.

Відповідно до п.3.1 договору майнові права на об`єкт нерухомості закріплюється за покупцем у момент видачі Довідки про здійснення 100% оплати майнових прав, зазначеної в п.4.2 договору.

Пунктом 3.2. договору визначено, що що після отримання продавцем сертифікату про відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній докмуентації та підтверджує його готовність до експлуатації повідомлення про явку та прийняття об`єту нерухомості, підписавши договір про утримання та обслуговування об`єкта нерухомості.

Вказаними пунктами договору лише закріплюється її майнові права довідкою.

Тобто, у неї, як покупця, виникає обов`язок прийняти майнові права, однак самого механізму їх прийняття договором не визначено.

Запланований термін закінчення будівництва за умовами договору - 3 квартал 2015 року. Плановий термін введення в експлуатацію - 4 квартал 2015 року.

Тобто, терміни закінчення будівництва та введення будинку в екпслуатацію затримуються на 7 років.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 29 грудня 2022 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 10 січня 2023 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

У зв`язку з неотриманням відповідачем направленного судом пакету документів вони були направлені йому повторно.

Відповідно до рекомендованих повідомлень обидва рази вони повернулися до суду без вручення за закінченням терміну зберігання.

Відповідачу був наданий строк для подання відзиву.

Відповідач своїм правом не скористався,відзив на позов не подав.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 4 Закону України « Про інвестиційну діяльність» / в редакції на момент укладення договору/ закріплено порядок інвестування та фінансування об`єктів житлового будівництва, зокрема, з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва.

Згідно з ч. 5 ст. 7 даного Закону інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Статтею 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення в об`єкті будівництва, яке після закінчення будівництва стає окремим майном.

В ч. 1 ст. 18 Закону зазначено, що держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб`єктів.

Судом встановлено, що 23 вересня 2013 року між сторонами був укладений Договір № СС/ДЗ/32/Н купівлі-продажу майнових прав в об`єкті капітального будівництва - житловому комплексі з нежилими приміщеннями на АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:337:0009.

Відповідно до п.1.1. договору право на спорудження об`єкту виникло у відповідача на підставі укладеного договору з ТОВ`КИЙЖИТЛО» 19 липня 2012 року договору № 01-19/07-12 та Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № КВ083130640135 від 05 березня 2013 року.

Пунктом 2.2. договору сторони дійшли згоди, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за договором, є об`єкт капітального будівництва по АДРЕСА_2 з наступними характеристиками: квартира під будівельним номером АДРЕСА_3 , однокімнатна, загальна площа 32,1 кв.м., поверх 3 секція 3.

Полоща квартири - проектна.

Відповідно до п.4.2 договору загальна орієнтовна вартість майнових прав у день укладення договору складає 240 846, 30 гр.

Пунктом 4.3. договору сторонни дійшли згоди про порядок розрахунку за умовами договору.

Пунктами 2.6 та 2.7 договору визначено плановий термін закінчення будвницта - 3 квартал 2015 року, плановий термін введення в експлуатацію - 4 квартал 2015 року.

Відповідно до п.3.1 договору майнові права на об`єкт нерухомості закріплюється за покупцем у момент видачі Довідки про здійснення 100% оплати майнових прав, зазначеної в п.4.2 договору.

Довідка підписується продавцем не пізніше 3-х робочих днів з дати здійснення покупцем 100% оплати вартості майнових прав.

Пунктом 3.2. договору визначено, що після отримання продавцем сертифікату про відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектні йдокмуентації та підтверджує його готовність до експлуатації надсилається повідомлення про явку та прийняття об`єту нерухомості, та підписання договору про утримання та обслуговування об`єкта нерухомості.

Звертаючись до суду позивачка зазначила, що її права порушуються протягом 7 років, об`єкт будівництва до цього часу в експлуатацію не введений.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь - які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності, а також інші специфічні права та права вимоги.

Згідно з положеннями ст. 190 ЦК України майном, як особливим об`єктом вважається, окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є не споживчою річчю, майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

За змістом ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування).

Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12 визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

З точки зору захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст.16 ЦК України визначено, що одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує, що наданий час склалася усталена судова практика в даній категорії справ, відповідно до якої в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Це підтверджується численними рішеннями Верховного Суду, в тому числі постановою Великої Палати Верховного суду в справі № 359/5719/17 від 14 вересня 2021 року, рішенням у справі №569/5399/20 від 21 грудня 2022 року та інших.

Відповідно до позиції Верховного Суду судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується та оспорюється.

Частинами 1 та 2 ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК Украни право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.11 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Виходячи з викладеного вище суд вважає, що права позивачки порушені відповідачем невиконанням умов укладеного між ними договору, а тому підлягають захисту шляхом визнання за нею права власності на майнові права на об`єкт інвестування - однокімнатну квартиру будівельним номером АДРЕСА_4 .

Щодо решти вимог позивачки, а саме визнання права на отримання в натурі та оформлення у власність спірної квартири після завершення будівництва суд виходить з того, що такий спосіб захисту суперечить вимогам закону, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

Крім того, згідно з вище приведеними нормами закону та судової практики, яка має враховуватися судом, саме такий спосіб захисту як визнання права власності на майнові права на об`єкт інвестування є ефективним та відповідає вимогам ч.2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та звільнення позивача від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 2 657, 74 гр. судового збору.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 177, 190, 316, 319, 321, 328, 331, 509,525, 526, 527, 530 ЦК України, Законом України « Про інвестиційну діяльність», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на майнові права на об`єкт інвестування - однокімнатну квартиру будівельним номером АДРЕСА_4 .

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « СІТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» 2 657, 74 гр. судового збору на користь держави.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю « СІТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ»03069 м. Київ вул. Кіровоградська, 70, ЄДРПОУ: 34817336.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.А. Шереметьєва