Рішення № 113136475, 24.07.2023, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ № 384/273/23

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №пр. 2/384/107/2023

24 липня 2023 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Галицького В.В.,

зі секретарем судового засідання - Лалаян А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Вільшанка Кіровоградської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» Відкритого акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» про зобов`язання нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок на розмір заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» Відкритого акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» про зобов`язання нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок на розмір заробітної плати, посилаючись на те, що ОСОБА_1 з 18.12.2018 по 31.01.2023 перебував у трудових правовідносинах з Філією "Маловисківський райавтодор" дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Філія), що підтверджуються трудовою книжкою серії НОМЕР_1 . 31 січня 2023 року на підставі наказу (розпорядження) № 4 позивача було звільнено з посади «Майстер» Вільшанського дорожньо-ремонтного пункту за власним бажанням. В той же час, на момент звільнення роботодавцем не було здійснено розрахунок з позивачем, а також не було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму нарахованої заробітної плати. 22.02.2023 адвокатом АО «Лєгіст» Ставніченком М.В. було подано адвокатський запит № 22/02/23. 01.03.2023 року листом № 14 Філією було надано відповідь на адвокатський запит. Із зазначеної відповіді вбачається, що Філією було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове соціальне страхування по 31.05.2021. Сума несплаченого ЄСВ при виплаті заробітної плати ОСОБА_1 складає 39426 грн. 47 коп.. Виникнення заборгованості пояснюється тим, що Філія не є юридичною особою. Розрахунок за виконані роботи здійснюється між замовником - Службою автомобільних доріг в Кіровоградській області, Агентством автомобільних доріг в Кіровоградській області, що фінансується з бюджету та виконавцем - ДП «Кіровоградський облавтодор». Розподіл коштів для філій (в т.ч. для виплати заробітної плати та податків) здійснює юридична особа, а саме ДП «Кіровоградський облавтодор». При надходженні коштів заборгованість буде погашено. У відповіді на запит наведено розрахунок заборгованості: 2021 рік: за червень - 3971,51 грн., за липень - 2933,59 грн., за серпень - 2866,86 грн., за вересень - 2005,50 грн., за жовтень - 1470,70 грн., за листопад - 1719 грн., за грудень - 2925,78 грн.; 2022 рік: за січень - 2208,8 грн., за лютий - 1927,26 грн., за березень - 2607,13 грн., за квітень - 1545,76 грн., за травень - 1943,7 грн., за червень - 401,6 грн., за липень - 1096,2 грн., за серпень - 480,17 грн., за вересень 401,6 грн., за жовтень 1338,2 грн., за листопад - 1769,42 грн., за грудень - 2007,94 грн.; 2023 рік: за січень - 3805,75 грн.. Факт відсутності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування також підтверджується Довідкою пенсійного фонду України Форма ОК-5 № 5436 4539 1244 6415 від 09.04.2023. 22.03.2023 адвокатом АО «Лєгіст» Мурашком І.С. було подано скаргу №22/03/23 до Філії та відповідача, якою просили нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок на заробітну плату позивача, а також надати пояснення причин несплати єдиного соціального внеску. 30.03.2023 відповідач отримав зазначену скаргу, що підтверджується знімком з екрану відслідковування листів на офіційному сайті Укрпошти. Станом на момент подання позовної заяви відповідей від Філії та відповідача не надходили. Несплата єдиного внеску за ОСОБА_1 порушує його права, як застрахованої особи, зокрема права на відображення правдивої інформації про набутий ним страховий стаж, який вираховується із сум страхових внесків, які повинен робити роботодавець та впливає на правильність обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, а також призначенні пенсії. У зв`язку з відсутністю сплати єдиного внеску, станом на сьогоднішній день страховий стаж ОСОБА_1 , є меншим, на півтора роки, порівняно з тим, який мав би бути при вчасній сплаті єдиного внеску. Зазначене має вплив на оформлення, призначення та розмір пенсії, оскільки саме від наявності страхового стажу залежить розмір пенсії та й факт можливості її оформлення. Щодо зазначення відповідачем ДП «Кіровоградський облавтодор» Філія «Маловисківський райавтодор» Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не має статусу юридичної особи, а тому за змістом ст. 47 ЦПК України не може бути відповідачем у судах. Враховуючи те, що Філія «Маловисківський райавтодор» не є юридичною особою, то належним відповідачем у справі є її засновник - Дочірнє підприємство «Кіровоградський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», яке є юридичною особою. Інформація з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про відповідача додається. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок (ч. 5 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»). Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь- яких інших відрахувань (ч. 8 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу). (ч. 12 ст.9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»). Таким чином, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач, в особі філії є страхувальником, у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», також є платником єдиного внеску, а позивач є застрахованою особою, але не є платником єдиного внеску. Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача сплатити страхові внески на нараховану та виплачену заробітну плату позивача, а також зобов`язання подати звітність щодо сплати таких внесків до відповідних контролюючих органів. Щодо стягнення моральної шкоди. У зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язків щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму заробітної плати позивача впродовж 1 року та 7 місяців позивачу було завдано моральну шкоду, яку сторона позивача оцінює у розмірі 6000 (шість тисяч) грн.. Позивач, будучи учасником бойових дій, мав сподівання, що повернувшись до мирного життя йому більше не прийдеться переживати тривогу, зокрема з приводу порушення його прав, особливо з боку роботодавця. В період участі в бойових діях позивач тривалий час перебував під постійними обстрілами, що значним чином вплинуло на його подальшу життєдіяльність та психо-емоційний стан. Виконуючи конституційний обов`язок щодо захисту своєї країни, позивач навіть не міг уявити, що відповідач, без будь-яких на то законних підстав, демонструватиме відсутність поваги до колишнього захисника Вітчизни. Зазначене викликало у позивача відчуття розпачу, приниження честі, гідності, відчуття відсутності поваги, як до особи, яка ризикуючи власним життям захищала, в тому числі й відповідача, від збройної агресії з боку російської федерації. Порушення відповідача спричинило немайнові втрати позивача, спричинені моральними та фізичними стражданнями, які позначились негативними змінами в його житті. Під моральними стражданнями розуміється щоденні думки і спогади про відсутність сплати єдиного внеску, негативні переживання, потреба в уникненні таких же самих обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; важкість виконання повсякденних обов`язків, постійна фіксованість уваги на проблемі несплати єдиного внеску, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений і нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, пасивність, пригніченість, нервозність, дратівливість, реакції "замикання в собі", бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності, невпевненість у собі, тривога щодо майбутнього, щодо своєї соціальної репутації, побоювання щодо майбутнього стану здоров`я. Позивач по сьогоднішній день переживає емоційний стрес, який супроводжується почуттям розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги, страху за здоров`я (оскільки відсутність сплати внесків позбавляє позивача виплат у випадку тимчасової непрацездатності у зв`язку з хворобою тощо), невизначеності у майбутньому з приводу чого позивач почувається як джерело клопоту та обмеження для родичів. Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частина 2 статті 23 ЦК України передбачає, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Згідно з ч.3 ст. 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. З роз`яснень, даних Пленумом Верховного Суду України у п. 9 своєї постанови від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», вбачається, що суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Враховуючи зазначені душевні та фізичні страждання позивача з приводу винної бездіяльності відповідача, яка полягає у несплаті єдиного соціального внеску на суму нарахованої та виплаченої позивачу заробітної плати, необхідності позивача захищати порушені права в судовому порядку, сторона позивача оцінює розмір моральної шкоди у 6000 (шість тисяч) грн.. Позивач просить зобов`язати Дочірнє підприємство «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ - 32039992) нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 31.05.2021 по 31.01.2023 року на суму заробітної плати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) у наступних розмірах: 2021 рік: за червень - 3971,51 грн., за липень - 2933,59 грн., за серпень - 2866,86 грн., за вересень - 2005,50 грн., за жовтень - 1470,70 грн., за листопад - 1719 грн., за грудень - 2925,78 грн.; 2022 рік: за січень - 2208,8 грн., за лютий - 1927,26 грн., за березень - 2607,13 грн., за квітень - 1545,76 грн., за травень - 1943,7 грн., за червень - 401,6 грн., за липень - 1096,2 грн., за серпень - 480,17 грн., за вересень 401,6 грн., за жовтень 1338,2 грн., за листопад - 1769,42 грн., за грудень - 2007,94 грн.; 2023 рік: за січень - 3805,75 грн.; та подати звітність до відповідного органу доходів і зборів за місцем обліку про нараховані та сплачені розміри єдиного внеску за зазначені періоди. Стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 6000 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн..

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 05.05.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

02.06.2023 року від представника відповідача адвоката Федіченко О.П. до Вільшанського районного суду Кіровоградської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

19.07.2023 року від представника позивача адвоката Мурашка І.С. до Вільшанського районного суду Кіровоградської області надійшло клопотання про часткове залишення позовної заяви без розгляду, в якому просить залишити без розгляду позовні вимоги позивача в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 31.05.2021 по 31.01.2023 року на суму заробітної плати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) у наступних розмірах: 2021 рік: за червень - 3971,51 грн., за липень - 2933,59 грн., за серпень - 2866,86 грн., за вересень - 2005,50 грн., за жовтень - 1470,70 грн., за листопад - 1719 грн., за грудень - 2925,78 грн.; 2022 рік: за січень - 2208,8 грн., за лютий - 1927,26 грн., за березень - 2607,13 грн., за квітень - 1545,76 грн., за травень - 1943,7 грн., за червень - 401,6 грн., за липень - 1096,2 грн., за серпень - 480,17 грн., за вересень 401,6 грн., за жовтень 1338,2 грн., за листопад - 1769,42 грн., за грудень - 2007,94 грн.; 2023 рік: за січень - 3805,75 грн.; та подати звітність до відповідного органу доходів і зборів за місцем обліку про нараховані та сплачені розміри єдиного внеску за зазначені періоди. Здійснити розгляд справи №384/273/23 з урахуванням наступних позовних вимог: «1. Стягнути з Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ - 32039992) на користь позивача моральну шкоду у розмірі 6000 (шість тисяч) грн.. 2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ - 32039992) на користь позивача судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу - 8000 (вісім тисяч) грн..».

24.07.2023 року від представника позивача адвоката Мурашка І.С. до Вільшанського районного суду Кіровоградської області надійшло клопотання, в якому просить долучити до матеріалів справи №384/273/23 наступні докази: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об`єднанням «Лєгіст» у справі №384/273/23; Акт приймання-передачі наданих послуг від 21.07.2023 року.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 24.07.2023 року позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» Відкритого акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» про зобов`язання нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок на розмір заробітної плати, в частині щодо зобов`язання Дочірнього підприємства «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» Відкритого акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ - 32039992) нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 31.05.2021 по 31.01.2023 року на суму заробітної плати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) у наступних розмірах: 2021 рік: за червень - 3971,51 грн, за липень - 2933,59 грн, за серпень - 2866,86 грн, за вересень - 2005,50 грн, за жовтень - 1470,70 грн, за листопад - 1719 грн, за грудень - 2925,78 грн; 2022 рік: за січень - 2208,8 грн, за лютий - 1927,26 грн., за березень - 2607,13 грн., за квітень - 1545,76 грн, за травень - 1943,7 грн, за червень - 401,6 грн, за липень - 1096,2 грн, за серпень - 480,17 грн, за вересень 401,6 грн, за жовтень 1338,2 грн, за листопад - 1769,42 грн, за грудень - 2007,94 грн; 2023 рік: за січень - 3805,75 грн; та подати звітність до відповідного органу доходів і зборів за місцем обліку про нараховані та сплачені розміри єдиного внеску за зазначені періоди залишено без розгляду.

Позивач та представник позивача адвокат Мурашко І.С. в судове засідання не з`явилися, про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву подано до суду 02.06.2023 року.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 02.06.2023 стороною відповідача надано відзив на позовну заяву, до якого долучено квитанцію № 265 від 28.03.2023 про нарахування та сплату ЄСВ на заробітну плату позивача в розмірі 39426,47 грн. та податкову звітність (а.с.115-272).

Сторона позивача повідомила, що до отримання відзиву сторона позивача не була повідомлена про факт сплати єдиного внеску, оскільки відповідачем було проігноровано подані стороною позивача скарги та не було надано на них відповіді. Відповідач не був позбавлений можливості повідомити позивача у відповіді на скаргу про факт сплати за нього єдиного внеску, однак цього зроблено не було, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Сторона позивача вважає за необхідне залишити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, а також стягнення судових витрат.

Сплата відповідачем єдиного внеску за 2021, 2022 та 2023 роки 28.03.2023, свідчить про порушення прав позивача на своєчасну сплату за нього єдиного соціального внеску, а також про здійснення сплати відповідачем єдиного внеску з пропуском встановленого законодавством строку на 2 роки.

Факт порушення права позивача на своєчасну сплату єдиного внеску за нього є безумовною підставою для стягнення моральної шкоди за таке порушення, оскільки в період протягом якого за нього не було сплачено єдиний внесок він зазнав моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Відтак, з урахуванням виключення позовних вимог, які залишено без розгляду ухвалою суду від 24.07.2023 року, позовні вимоги виглядають наступним чином: «1. Стягнути з Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ - 32039992) на користь позивача моральну шкоду у розмірі 6000 (шість тисяч) грн.. 2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ - 32039992) на користь позивача судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу - 8000 (вісім тисяч) грн..».

Щодо стягнення моральної шкоди.

Позивач, будучи учасником бойових дій, мав сподівання, що повернувшись до мирного життя йому більше не прийдеться переживати тривогу, зокрема з приводу порушення його прав, особливо з боку роботодавця. В період участі в бойових діях позивач тривалий час перебував під постійними обстрілами, що значним чином вплинуло на його подальшу життєдіяльність та психо-емоційний стан. Виконуючи конституційний обов`язок щодо захисту своєї країни, позивач навіть не міг уявити, що відповідач, без будь-яких на то законних підстав, демонструватиме відсутність поваги до колишнього захисника Вітчизни. Зазначене викликало у позивача відчуття розпачу, приниження честі, гідності, відчуття відсутності поваги, як до особи, яка ризикуючи власним життям захищала, в тому числі й відповідача, від збройної агресії з боку російської федерації. Порушення відповідача спричинило немайнові втрати позивача, спричинені моральними та фізичними стражданнями, які позначились негативними змінами в його житті.

Позивач по сьогоднішній день переживає емоційний стрес, який супроводжується почуттям розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги, страху за здоров`я (оскільки відсутність сплати внесків позбавляє позивача виплат у випадку тимчасової непрацездатності у зв`язку з хворобою тощо), невизначеності у майбутньому з приводу чого позивач почувається як джерело клопоту та обмеження для родичів.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У відповідності із ч. 3 ст. 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до п. 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб. Суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Враховуючи зазначені душевні та фізичні страждання позивача з приводу винної бездіяльності відповідача, яка полягає у несплаті єдиного соціального внеску на суму нарахованої та виплаченої позивачу заробітної плати, необхідності позивача захищати порушені права в судовому порядку, то суд прийшов до висновку, що діями відповідача була завдана моральна шкода позивачу, розмір якої суд оцінює у 6000 грн.. Даний розмір моральної шкоди завданої позивачу буде відповідати вимогам розумності і справедливості.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн..

На підставі Додаткової угоди № 2 від 15 лютого 2023 року до Договору про надання правової допомоги від 07.12.2023 № 07/12/22 розмір гонорару адвоката є фіксованим (не залежить від кількості здійснених дій, судових засідань, обсягу наданих послуг, витраченого часу тощо) і в суді першої інстанції складає 8000 грн..

Пункт 2 Додаткової угоди № 2 від 15 лютого 2023 року передбачає, що Клієнт протягом 3 місяців після повного виконання остаточного рішення по справі, зобов`язаний сплатити вартість послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання у повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року по справі «Лавентс проти Латвії» вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 по справі № 826/2689/15 наголосив на тому, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2019 по справі № 922/619/19 вказав, що суд позбавлений можливості самостійно (без клопотання сторони, що заперечує проти стягнення витрат) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц стверджує, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат - в даному випадку витрат на професійну правничу допомогу - є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат.

При цьому, суд вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на складання позову та подання його до суду та значенням справи для сторони.

Так, на підтвердження здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії наступних документів: Додаткова угода № 2 від 15 лютого 2023 року до Договору про надання правової допомоги від 07.12.2022 № 07/12/22 (а.с.74); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об`єднанням «Лєгіст» у справі №384/273/23 від 21.07.2023 року; Акт приймання-передачі наданих послуг від 21.07.2023 року.

А тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 8000 грн. витрат на правничу допомогу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в обумовленому обсязі.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 17 грудня 2015 року.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідача мають бути стягнуті 1073 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Керуючись ч. 1 ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 137, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 279, 352, 354-355 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» Відкритого акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» про зобов`язання нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок на розмір заробітної плати, задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» Відкритого акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» (ЄДРПОУ 32039992, вул. Полтавська, 38, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25015) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 6000 (шість тисяч) грн..

Стягнути з Дочірнього підприємства «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» Відкритого акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» (ЄДРПОУ 32039992, вул. Полтавська, 38, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25015) на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн..

Стягнути з Дочірнього підприємства «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» Відкритого акціонерного товариства «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» (ЄДРПОУ 32039992, вул. Полтавська, 38, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25015) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 28 липня 2023 року.

Суддя: