Рішення № 113126600, 30.08.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року справа № 580/7379/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Могили І. С.,

позивача - ОСОБА_1 представника позивача - Темчишиної С.П. (за ордером),

представника відповідача - Назаренко М.О. (самопредставництво),

розглянувши у судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

17.08.2013 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.02.2022 НОМЕР_1;

- скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 08.02.2022 НОМЕР_1;

- зобов`язати відповідача відновити виконавче провадження НОМЕР_1;

- повернути виконавчий лист у справі №580/147/21 відповідачу на виконання.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 у справі №580/147/21 зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності 25.09.2019 року, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та здійснити її виплату. На виконання рішення від 16.04.2021 у справі №580/147/21 Черкаським окружним адміністративним судом 17.11.2021 був виданий виконавчий лист, який був поданий до органів державної виконавчої служби для примусового виконання. Після відкриття виконавчого провадження та на час звернення позивача з позовом до суду рішення суду від 16.04.2021 у справі №580/147/21 не було виконано в частині виплати одноразової грошової допомоги у сумі 401 400 грн. Проте незважаючи на невиконання боржником рішення суду відповідачем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.02.2022 НОМЕР_1. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки рішення суду від 16.04.2021 у справі №580/147/21 не було виконано в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. 30.08.2023 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на виконання судового рішення боржником МВС України прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та затверджено відповідний висновок від 21.12.2021. Листом від 21.12.2021 вих. №12/6-6236 боржник Міністерство внутрішніх справ України повідомило державного виконавця про повне фактичне виконання рішення суду, і аналіз вказаного листа дає підстави для висновку, що судове рішення виконано, оскільки резолютивна частина рішення містить вимогу щодо прийняття конкретного рішення на користь позивача.

Зазначив про пропуск десятиденного строку звернення до суду з позовом, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження була направлена сторонам виконавчого провадження супровідним листом від 08.02.2022 за вих. НОМЕР_1/27. Також позивачу 30.11.2021 було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2021, пунктом 6 якої передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження (АСВП) за ідентифікатором для доступу. Окрім того з доданих до позовної заяви документів встановлено, що адвокату Темчишиній С.П. на адвокатський запит від 12.06.2023 відповідачем надано відповідь від 19.06.2023 №79052/92851-33-23/20.1, в якій вказано, що 08.02.2022 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Також у відповіді МВС України від 25.07.2023 за №882АЗ/12-944-2023 на адвокатський запит від 28.06.2023 адвокату Темчишиній С.П. повідомлено, що за наявною в Міністерстві інформацією виконавче провадження НОМЕР_1 було закрите у зв`язку з фактичним виконанням на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство внутрішніх справ України пояснень щодо позову не надало.

Ухвалою судді від 22.08.2023:

- прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті;

- залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство внутрішніх справ України.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Беручи до уваги приписи статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких неприбуття у судове засідання учасника справи не є підставою для відкладення судового засідання, суд розглядає справу за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши подані письмові докази, суд встановив наступне.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 у справі №580/147/21, яке набрало законної сили 29.10.2021, зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності 25.09.2019 року, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та здійснити її виплату.

На виконання рішення від 16.04.2021 у справі №580/147/21 Черкаським окружним адміністративним судом 17.11.2021 був виданий виконавчий лист.

30.11.2021 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/147/21 від 17.11.2021.

29.12.2021 Міністерство внутрішніх справ України подало відповідачу заяву про закінчення виконавчого провадження, вмотивовану тим, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 у справі №580/147/21 був затверджений висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . До заяви долучив копію висновку УМВС України в Черкаській області, затвердженого 21.12.2021, про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у сумі 401 400 грн.

08.02.2022 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною було винесено постанову ВП НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження.

Позивач звертався до Міністерства внутрішніх справ України із зверненням щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням групи інвалідності.

Міністерство внутрішніх справ України на звернення позивача листом №Х-5196/15 від 01.06.2022 повідомило позивача, що державну реєстрацію юридичної особи УМВС України в Черкаській області в результаті ліквідації припинено 20.01.2022. У зв`язку з тривалою російською збройною агресією проти України на даний час відсутній доступ до окремих баз інформації та блокування засобів комунікації, що тимчасово унеможливлює вчинення окремих дій та заходів. З огляду на вказане питання щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги буде вирішено, за можливості, в найкоротші строки.

28.06.2023 представник позивача адвокат Темчишина С.П. звернулась до Міністерства внутрішніх справ України з адвокатським запитом щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 у справі №580/147/21.

Міністерство внутрішніх справ України листом №882А3/12-944-2023 від 25.07.2023 повідомило, що виконавче провадження з виконання вказаного рішення закінчено у зв`язку з фактичним його виконанням. Також повідомило про право на оскарження прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення у встановленому законодавством порядку.

Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.02.2022 НОМЕР_1 протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Загальний порядок виконання рішень судів про стягнення боргу врегульований положеннями статтями 48-62 Закону №1404-VIII, а порядок виконання рішень немайнового характеру - нормами статей 63-67 вказаного Закону.

Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У свою чергу п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII серед підстав для закінчення виконавчого провадження передбачає фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2021 у справі №580/147/21 зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України:

- прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності 25.09.2019 року;

- здійснити виплату одноразової грошової допомоги.

Проте, із заяви Міністерства внутрішніх справ України 29.12.2021 про закінчення виконавчого провадження, вбачається, що на виконання рішення суду від 16.04.2021 у справі №580/147/21 був затверджений висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Затвердження вказаного висновку стало підставою для прийняття 08.02.2022 державним виконавцем постанови ВП НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, рішення суду від 16.04.2021 у справі №580/147/21 виконано лише в частині прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Водночас, в частині виплати одноразової грошової допомоги рішення суду не виконане.

За вказаних обставин, постанова про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 08.02.2022 є протиправною та підлягаю скасуванню.

Суд також звертає увагу, що після закінчення виконавчого провадження позивач звертався до Міністерства внутрішніх справ України щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Проте з листів Міністерства внутрішніх справ України №882А3/12-944-2023 від 25.07.2023 та №Х-5196/15 від 01.06.2022 вбачається, що після закінчення виконавчого провадження виплата одноразової грошової допомоги не була здійснена.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення неправомірної постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.02.2022 НОМЕР_1 та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л.О. про закінчення виконавчого провадження від 08.02.2022 НОМЕР_1 суд зазначає, що згідно частини 2 статті 39 Закону №1404 постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Отже у разі відсутності підстав для закінчення виконавчого провадження протиправною, тобто прийнятою без законних підстав, є саме постанова про закінчення виконавчого провадження.

Щодо дій державного виконавця по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження, то їх наслідком є саме винесення вказаної постанови і жодних інших правових наслідків вони не створюють, а визнання протиправними дій державного виконавця не призводить до захисту порушених прав позивача.

З огляду на вказане суд розглядає позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення неправомірної постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.02.2022 НОМЕР_1 та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л.О. про закінчення виконавчого провадження від 08.02.2022 НОМЕР_1 не як окремі позовні вимоги, а як одну позовну вимогу та вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.02.2022 НОМЕР_1

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача відновити виконавче провадження, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Згідно частини 1 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Таким чином, згідно вказаних норм, обов`язок відновити виконавче провадження виникає у державного виконавця після одержання виконавцем відповідного рішення, а суд, якому повернуто виконавчий документ, зобов`язаний у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження зобов`язаний направити органу державної виконавчої служби повернутий виконавчий лист.

Згідно відомостей з автоматизованої системи документообігу суду 22.02.2022 до Черкаського окружного адміністративного суду від Відділу примусового виконання рішень ДВС надійшов супровідний лист про повернення оригіналу виконавчого листа після його виконання у повному обсязі.

Таким чином, виконавчий лист №580/147/21 від 17.11.2021 не перебуває у відповідача, відтак позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду суд зазначає, що питання поновлення строку звернення суд зазначає, що згідно частини 1 статті 74 Закону №1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовна заява може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (пункт 1 частини 2 статті 287 КАС України).

У позовній заяві позивач зазначив, що копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.02.2022 ВП НОМЕР_1 ним не отримана. В свою чергу відповідач зазначив, що копія вказаної постанови була направлена позивачу простим поштовим відправленням, що підтверджується супровідним листом від 08.02.2022 НОМЕР_1/27, проте вказаний супровідний лист не є належним доказом направлення позивачу копії оскаржуваної постанови, тому суд вважає вказані доводи відповідача безпідставними.

Щодо можливості позивача ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) за ідентифікатором доступу, вказаним у постанові про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2021, то це є правом, а не обов`язком позивача, і ця обставина не може бути доказом на підтвердження пропуску строку звернення до суду.

Щодо посилання відповідача на відповідь МВС України від 25.07.2023 за №882АЗ/12-944-2023 на адвокатський запит від 28.06.2023 адвокату Темчишиній С.П., у якій зазначено, що за наявною в Міністерстві інформацією виконавче провадження НОМЕР_1 було закрите у зв`язку з фактичним виконанням на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», то дата постанови про закінчення виконавчого провадження у вказаній відповіді не вказані.

Щодо доводів відповідача про те, що адвокату Темчишиній С.П. на адвокатський запит від 12.06.2023 відповідачем надано відповідь від 19.06.2023 №79052/92851-33-23/20.1, в якій вказано, що 08.02.2022 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», то адвокат Темчишина С.П. пояснила, що відповідь на запит направлена простим поштовим відправленням, яке вона отримала 24.07.2023.

Отже представник позивача 24.07.2023 дізналась про прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, тому позов мав бути поданий до суду у строк до 04.08.2023. Проте до суду позивач звернувся з позовом 17.08.2025, тобто з пропуском 10-денного строку на 13 днів.

Наслідком порушення строку звернення до суду відповідно до статей 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України є залишення позову без розгляду.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Суд зазначає, що позивачу тривалий час не було відомо про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.02.2022 ВП НОМЕР_1, про що свідчать адвокатські запити адвоката Темчишиної С.П. як до відповідача, так і до боржника - Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно статті частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Судом встановлено, що боржник Міністерство внутрішніх справ України рішення суду в частині виплати позивачу грошової допомоги в сумі 401 400 грн. не виконав, отже без його виконання мета винесення судового рішення, а саме: захист прав позивача на одержання грошової допомоги, не може бути досягнута.

З метою реалізації позивачем права на справедливий судовий захист від свавільних дій відповідача, внаслідок яких стає неможливим отримання присудженої судом грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, враховуючи, що позивач пропустив строк звернення до суду на нетривалий (13 днів) термін, суд дійшов висновку, що залишення позову без розгляду за вказаних підстав є надмірним формалізмом, тому дійшов висновку про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2 групи на підставі Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною від 08 лютого 2022 року про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий Алла РУДЕНКО