Ухвала суду № 113126473, 28.08.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2023 року справа № 580/7536/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали позовної заяви у справі №580/7536/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області (вул. Смілянська 57, м.Черкаси, 18036, ЄДРПОУ 40108667) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

22.08.2023 вх. 35259/23 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області, просить:

- визнати протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії з 01.02.2022 до 01.07.2023 відповідно до постанови КМУ від 14 липня 2021 року №713 у сумі 2000 грн з 01.02.2022 до 01.07.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області виплатити з 01.02.2022 до 01.07.2023 ОСОБА_1 заборгованість у сумі 36000 грн відповідно до постанови КМУ від 14 липня 2021 року №713, що припинена з власної ініціативи відповідача неправомірно.

Позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, тому залишається без руху з огляду на таке.

Усупереч вимог ч.1 ст.5 КАС України позивач сформував вимоги без урахування висновків Верховного Суду у справах (№824/399/17-а - суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог; №9901/35/19 - визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло) та рекомендацій: «Як формулювати позовні вимоги та будувати доводи в адміністративних справах» / https://zib.com.ua/ua/157531-yak_formulyuvati_pozovni_vimogi_ta_buduvati_dovodi_v_adminsp.html

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

У позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено з огляду на обставини з огляду на критерії оцінки бездіяльності відповідача згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб`єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права чи охоронюваного законом інтересу просить, позивач не обирає формалізований спосіб захисту відповідно до ч. 1 статті 5 КАС України, позаяк формує позовну вимогу лише у частині зобов`язального характеру, що не відповідає п.4. ч. 1 статті 5 КАС України; визначає заборгованість, проте доказ на підтвердження її обліку відповідачем не надає.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).

Особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права (висновки Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19).

Упозовній заяві позивач зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 у справі №580/3007/23 (набрало законної сили 23.06.2023) зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000 грн відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням вже виплачених сум. 07.07.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, де просив виконати рішення суду у справі №5/80/3007/23.

Згідно ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо. Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У постанові від 29.07.2021 у справі № 460/350/19 Верховний Суд підкреслив, процесуальним законом встановлений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, що необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, що не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Під час розгляду позовних вимог позивача щодо невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, позаяк виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження. Аналогічна за змістом правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 460/350/19, від 11.02.2021 у справі № 420/5234/19, від 26.05.2022 у справі №520/11343/18.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 94 КАС України). Додані до позову копії документів належним чином не засвідчені (ч. 2 ст. 94 КАС України, ДСТУ 4163:2020), а саме не зазначено дати засвідчення документів.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 19, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом врахування особливостей судового контролю у вирішеній справі (ст.287, 382, 383 КАС України) з урахуванням вимог статті 167 КАС України, окреслення зв`язку сформованих вимог з резолютивною частиною рішення у вирішеній справі 580/3007/23 та надання обґрунтування з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем у контексті критеріїв частини 2 статті 2 КАС України; формування позовних вимог відповідно до ст.5 КАС України; засвідчених додатків до позову.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА