Рішення № 113126022, 29.08.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4517/23

29 серпня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.02.2023р. позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила провести їй нарахування та виплату пенсії з 02.03.2023 року відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження за травень 1987 року №57 від 25.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 07.07.2023р. відповідач повідомив позивача про відмову у задоволені його заяви на підставі того, що відповідно до вищезазначеної довідки, позивачу по відомості виплачена заробітна плата в сумі 354,24крб., однак наданими для перевірки первинними документами така сума не підтверджена, а отже відсутні підстави для врахування зазначеної довідки при обчисленні пенсії позивача.

Позивач вважає дане рішення відповідача протиправним, яке суперечить нормам чинного законодавства.

Ухвалою від 31.07.2023 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом не скористався та відзиву до суду не подав.

Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 2004 року.

03.02.2023р. позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила провести їй нарахування та виплату пенсії з 02.03.2023 року відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження за травень 1987 року №57 від 25.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 07.07.2023р. відповідач повідомив позивача про відмову у задоволені його заяви на підставі того, що відповідно до вищезазначеної довідки, позивачу по відомості виплачена заробітна плата в сумі 354,24крб., однак наданими для перевірки первинними документами така сума не підтверджена, а отже відсутні підстави для врахування зазначеної довідки при обчисленні пенсії позивача.

Не погодившись із рішенням відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Згідно з ч.3 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пп.4 п.3 вказаного Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні. розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час. з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1. довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Форма довідки виданої позивачу відповідає вимогам наказу Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644 «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках», яка обчислена на підставі первинних документів про нараховану та виплачену заробітну плату, про тривалість робочого дня та місця виконання роботи.

Середній заробіток, із розрахунку якого провадилися виплати, передбачені Інструкцією про порядок матеріального забезпечення громадян СРСР при призові на дійсну військову службу і проходження служби у запасі (п. 4), затвердженої постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 22.04.1982 N95/4-132, обчислювався із розрахунку останніх двох календарних місяців роботи.

Відповідний порядок розрахунку визначений також і п.5 Листа Міністерства праці та соціальної політики України №03-3/1652-018-2 від 13.04.2001р.

Тобто у довідці, на підставі якої позивачу повинна бути перерахована пенсія вихідними даними є його заробітна плата за 2 повних місяці, що передували відрядженню у зону відчуження для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 15.05.1987р. по 24.07.1987р.

Відповідно до розрахунку заробітної плати в зоні відчуження, який відображено в довідці №57 від 25.01.2023р., виданої Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь» за основу було взято заробітну плату позивача за березень 1987 року 189крб. та квітень 1987 року 183крб. Правильність нарахування позивачу даної заробітної плати підтверджено Актом перевірки відповідача від 19.04.2023р.

Решту вихідних даних для обчислення заробітку в зоні відчуження (дні виїзду на роботи у зону відчуження, назва об`єктів зони відчуження, кратність, годинна тарифна ставка, доплати за роботу у вихідні та святкові дні) взято з архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/2081 від 20.02.2015р. та розраховано на підставі нормативно-правових актів, які регулюють оплату праці в зоні відчуження (Постанова ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРГІС від 07.05.1986 № 524-156 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції», Постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВІ (PI ІС від 07.05.1986 № 153/10-43, роз`яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 27.12.1972 N383/35, лист Міністерства праці та соціальної політики України від 16.01.98р., Постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 N 207-7, Постанова Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 N 665- 195, лист Держкомпраці УРСР та Укрпрофради від 08.01.1987 N 05/2-25-2, роз`яснення Держкомпраці СРСР, Міністерства енергетики і електрифікації СРСР і ЦК профспілки робітників електростанцій і електротехнічної промисловості від 26.05.86р., Тимчасовий порядок оплати праці працівників підприємств, організацій і установ Міненерго СРСР, які приймали участь в роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, Інструкція про порядок матеріального забезпечення громадян СРСР при призові на дійсну військову службу і проходження служби у запасі (п. 4), затвердженої постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 22.04.1982 N 95/4-132, постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 р. N 153/10-43, Лист Міністерства праці та соціальної політики України №03-3/1652-018-2).

Відповідач у своїй відмові не вказав на жодні неточності щодо застосування вищезазначених нормативно-правових актів під час складання довідки №57 від 25.01.2023р., виданої Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь».

Відповідно до ч.1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У листі Міністерства праці України, Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і Міністерства фінансів України від 29.10.1992р. №09-3751 зазначено, що в разі коли підприємством, установою, організацією було неправильно проведено оплату праці осіб, які в період 1986-1990 років брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в даний час підприємство, установа, організація повинні провести перерахунок заробітної плати згідно чинним законодавством.

Як зазначено у листі Міністерства праці та соціальної політики від 31.10.1997р. №09-3751, нарахована чи донарахована в даний час заробітна плата не індексується і не виплачується, враховується тільки для розрахунку пенсії.

Відповідна норма міститься також і в п.5 Листа Міністерства праці та соціальної політики України №03-3/1652-018-2 від 13.04.2001р.

Отже, оскільки заробітна плата позивача за роботу в зоні відчуження у травні 1987 року була обчислена невірно (без врахування нормативно правових актів, які регулюють оплату праці в зоні відчуження), підприємство на підставі звернення позивача зробило правильний розрахунок його заробітку за роботу в зоні відчуження за травень 1987р., який і відображено у довідці №57 від 25.01.2023р., виданої Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь» і відповідно позивач має право на перерахунок пенсії з врахуванням даної довідки.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

Даного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 21.11.2018р. у справі №672/914/16-а

Органи, що призначають пенсію, мають право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Слід зазначити, що таке право не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за N 22-1.

Наявність сумнівів щодо некоректних записів у документах із сторони відповідача може бути лише підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу. Відсутність підприємства за місцезнаходженням, а так само і відсутність документів по цьому підприємству на зберіганні в архівних установах, не може нівелювати відомості трудової книжки, оформлені належним чином, та позбавляти мене права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого трудового стажу.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2018р. у справі № 127/9055/17.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Відповідна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019р. у справі № 638/18467/15-а та від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17.

Після надання позивачем відповідної довідки відповідачу, останній мав право проводити будь які перевірки з приводу правильності розрахунків у ній чи підстав для її видачі, однак на той час взяв її до уваги, не ставив її під сумнів і виплачував на її підставі пенсію позивачу. Даний факт відповідачем не заперечується.

На даний час підприємство з якого позивач був призваний на військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС знаходиться у м. Антрацит Луганської області, яке відповідно до Розпорядження КМУ від 07.11.2014р. №1085-р відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє її можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey, Cyprus v. Turkey), a також Молдови та Росії (зокрема. Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, Ilascu and Others v. Moldova and Russia), де. грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи намібійський виняток у справі Кіпр проти Туреччини. ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

З метою досудового вирішення спору позивач звернувся до Відповідача із відповідною заявою щодо здійснення перерахунку пенсії, однак Відповідач відмовив у задоволені такої заяви, що і стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 03.02.2023 року відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження за травень 1987 року №57 від 25.01.2023р., виданої Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь», та з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 03.02.2023 року відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження за травень 1987 року №57 від 25.01.2023р., виданої Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь», та з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 29 серпня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддяПодлісна І.М.