Ухвала суду № 113124475, 30.08.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30 серпня 2023 рокусправа № 380/19328/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви приватного підприємства «ЛЕОПОЛІСБУД» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару,-

в с т а н о в и л а:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «ЛЕОПОЛІСБУД» (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 172; код ЄДРПОУ 38008514) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Т. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900125/2 від 14.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900127/2 від 14.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900186/2 від 31.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900201/2 від 05.04.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900438/2 від 06.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900439/2 від 06.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900168/2 від 27.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900180/2 від 30.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900206/2 від 06.04.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900251/2 від 19.04.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/90027212 від 26.04.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900335/2 від 11.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900336/2 від 11.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900348/2 від 18.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900370/2 від 24.05.2023;

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900442/2 від 07.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900443/2 від 07.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900453/2 від 08.06.2023.

Ухвалою суду від 21.08.2023 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до закінчення строку визначеного судом до канцелярії суду, електронного кабінету чи електронної пошти суду:

- уточнену позовну заяву приведену у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, із заявленими вимогами, що мають єдині підстави виникнення та доказування яких спирається на однакові докази, або подати до суду окремі позови у відповідності до визначеного позивачем предмета спору;

- платіжного документа про сплату судового збору (навести розрахунок ціни позову (суму митних платежів обчислених позивачем та визначених відповідачем).

25.08.2023 за вх.№65379 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Зазначив, що заявлені позивачем позовні вимоги є однорідними за своєю суттю, оскільки виникли з однакових юридичних фактів, мають єдині підстави позову, а також об`єднані спільними доказами, зокрема зовнішньоекономічними контрактами на поставку товару. Звертає увагу, що усі ці зауваження митниці повністю або частково повторюються у кожному рішенні про коригування митної вартості товару, є аналогічними та формальними. Вказав, що роз`єднання позовних вимог у 18 різних проваджень призведе не тільки до нагромадження судових засідань, тотожних процесуальних заяв по суті справи та судових рішень, а й ускладнить виконання таких рішень. Так, у випадку прийняття позитивних рішень про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару за наслідками 18 різних адміністративних проваджень, позивач змушений буде звернутися до Львівської митниці з 18 заявами про прийняття висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у відповідності з вимогами Митного кодексу України та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643.

З приводу об`єднання позивачем позовних вимог суд зазначає, що в силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Як вбачається із заявлених позивачем вимог, позивачем оскаржуються рішення Львівської митниці про коригування митної вартості, в загальній кількості 18 штук. Позивач вважає, що такі вимоги є однорідними, стосуються одних і тих самих сторін та стосуються митного оформлення товарів, ввезених на територію України одним і тим самим декларантом на підставі єдиного зовнішньоекономічного контракту, що визначає єдині умови поставки і оплати товару. Крім того, всі зауваження відповідача зводяться до аналогічних підстав для коригування митної вартості товарів.

Оцінюючи пов`язаність вимог підставами виникнення і поданими доказами, слід враховувати, що у відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Поряд з цим, аналізуючи зміст позовної заяви, та додані до неї документи, суд наголошує, що підстави позову, у даному випадку, є різними, індивідуальними, оскільки було прийнято 18 різних рішень про коригування митної вартості, щодо різних партій товару, переміщених через митний кордон України в різний час, на підставі трьох зовнішньоекономічних контрактів, та крім цього, транспортування таких товарів здійснювалось на підставі семи різних договорів перевезення, що також супроводжуються різними доказами та підставами їх виникнення. Суд не заперечує, що деякі підстави в оскаржуваних рішеннях збігаються, однак вони не є ідентичними. З огляду на покликання позивача про пришвидшення розгляду справи, полегшення у розгляді справи, то таке не відповідатиме дійсності, бо необхідність досліджувати різні докази призведе до ускладнення в такому процесі оцінки, дослідження доказів, до карток відмов і рішень про коригування і по різному товару, по різних договорах і в цілому по різній доказовій базі. Таке об`єднання сприятиме в затягуванні у розгляді справи.

За таких умов, враховуючи кількість оскаржуваних рішень та поданих документів до позовної заяви, відсутність у позовній заяві конкретизації поданих доказів і доказів, які мають бути подані в підтвердження здійснюваних операцій, значний обсяг позовної заяви і поданих суду доказів, суд не вважає для себе можливим повністю ідентифікувати приналежність поданих документів до митних декларацій, щодо яких були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості, а відтак, повністю встановити предмет та підстави позову, що не лише ускладнює, а й унеможливлює вирішення даного спору в такому форматі.

Суд наголошує, що позивачем було подано 18 митних декларацій, до кожної з яких було подано пакет супровідних документів. Згодом, як зазначає позивач, щодо кожної з них були подані додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, окремі переліки щодо кожної митної декларації. Таким чином, підстави позову, у даному випадку, є індивідуальними. Тому суд не знаходить підстав для об`єднання вказаних позовних вимог.

В свою чергу, відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Таким чином, оскільки позивачем у даній позовній заяві об`єднано вимоги, які за заявленим предметом та підставами значно ускладнюють розгляд вказаної справи, суд не вбачає наявності підстав для відкриття провадження у справі, оскільки зазначені недоліки позовної заяви свідчать про її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов`язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Таким чином, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 21.08.2023.

Покликання позивача на принцип процесуальної економії, який спрямований на пришвидшення розгляду справи та зменшення судових витрат є недоречним в даному випадку, оскільки розгляд справи в такому форматі лише ускладнить її вирішення, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога привести позовні вимоги у відповідність і сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

У зв`язку з тим, що ТзОВ «ЛЕОПОЛІСБУД» не виконало вимоги ухвали суду від 21.08.2023, суд дійшов висновку повернути позовну заяву позивачу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Оскільки позивач, у наданий суддею строк, не усунув недоліки позовної заяви, яка залишена без руху, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн., відповідно до копії платіжної інструкції №768 від 15.08.2023.

Керуючись ст. ст. 169, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву приватного підприємства «ЛЕОПОЛІСБУД» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару, -повернути позивачу.

Повернути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ЛЕОПОЛІСБУД (79022, м. Львів, вул. Городоцька,172; код ЄДРПОУ 38008514) сплачений судовий збір у сумі 5391,35 гривень, відповідно до копії платіжної інструкції №768 від 15.08.2023.

Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна