Рішення № 113121225, 17.08.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2023 Справа № 914/1662/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунальне підприємство "Червоноградський ринок"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Павлика Богдана Івановича

про стягнення 23171,51 грн та зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача Бердар С.В.

від відповідача не з?явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Комунальним підприємством "Червоноградський ринок" до відповідача Фізичної особи-підприємця Павлика Богдана Івановича про стягнення 23171,51 грн та зобов`язання вчинити дії. Зокрема позивач у прохальній частині позовної заяви просить:

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Павлика Богдана Івановича на користь Комунального підприємства "Червоноградський ринок" 23171,51 грн, з яких заборгованість за договором оренди торговельного місця на території Комунального підприємства "Червоноградський ринок" №2806 від 24.12.2021 - 10775,17 грн, пеня - 2905,46 грн, 3% річних - 295,18 грн, інфляційні втрати - 1610,74 грн та неустойка - 7584,96 грн;

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Павлика Богдана Івановича звільнити торговельне місце площею 7,3 кв.м, яке відображено на схемі розташування торговельних місць на ринку (додаток №1 до договору) за №842.

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог та зміни предмета позову, яку суд прийняв до розгляду в судовому засіданні 18.07.2023, позивач просить:

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Павлика Богдана Івановича на користь Комунального підприємства "Червоноградський ринок" 22207,77 грн, з яких заборгованість за договором оренди торговельного місця на території Комунального підприємства "Червоноградський ринок" №2806 від 24.12.2021 - 7805,17 грн, пеня - 2956,12 грн, 3% річних - 312,35 грн, інфляційні втрати - 1652,93 грн та неустойка - 9481,20 грн;

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Павлика Богдана Івановича звільнити торговельне місце площею 7,3 кв.м, яке відображено на схемі розташування торговельних місць на ринку (додаток №1 до договору) за №842 шляхом демонтажу тимчасової споруди некапітальної забудови.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

В судове засідання 17.08.2023 з`явився представник позивача, позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві, заяві про зменшення розміру позовних вимог та про зміну предмета позову.

Відповідач явку представника в судове засідання 17.08.2023 не забезпечив, щодо заявлених позивачем вимог не заперечив, відзив на позовну заяву не подав. Відповідач про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив таке.

24.12.2021 між Комунальним підприємством "Червоноградський ринок" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Павликом Богданом Івановичем (орендар) укладено договір оренди №2806 торговельного місця на території КП Червоноградський ринок, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець надає орендарю в оренду торговельне місце площею 7,3 кв.м, яке відображено на схемі розташування торговельних місць на ринку (додаток №1 до договору) за №842 (надалі - торговельне місце).

Торговельне місце облаштоване тимчасовою спорудою некапітальної забудови - Контейнер, яка є власністю орендаря (п.1.3. договору).

Пунктом 3.2.2 договору передбачено, що орендар зобов`язаний у встановлений договором строк сплачувати орендодавцю передбачені цим договором платежі.

Відповідно до пункту 3.2.12 договору, орендар зобов`язаний протягом десяти календарних днів з моменту припинення дії договору звільнити торговельне місце від розташованої на ньому і належної орендареві тимчасової споруди некапітальної забудови.

Згідно пункту 4.1. договору, розмір плати за оренду торговельного місця, з врахуванням тарифу: 156,04 грн/кв.м, становить 1139,09 грн з ПДВ щомісяця.

Пунктами 4.2.-4.4. договору передбачено, що загальний розмір оплати за цим договором становить 1139,09 грн щомісяця та підлягає коригуванню на індекс інфляції. Сума платежу, визначена пунктом 4.2. договору, сплачується орендарем готівкою в касу орендодавця або безготівково на його розрахунковий рахунок до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата. Оплата цього платежу здійснюється незалежно від результатів провадження господарської діяльності орендаря та фактичного використання ним торговельного місця (користування додатковими послугами). При простроченні орендарем оплати за договором більш ніж на 30 календарних днів орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, надіславши орендареві повідомлення про розірвання.

Згідно з пунктами 5.1. та 5.2. договору, договір вступає в силу з 01.01.2022 і діє до 31.12.2022. Дія договору припиняється у випадку: закінченням терміну дії договору; за згодою сторін; за рішенням суду; розірвання орендодавцем в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та/або правилами.

Відповідно до пунктів 6.1. та 6.2. договору, у випадку порушення вимог нормативно-правових актів з питань торговельної діяльної та умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. У випадку прострочення оплати послуг у строк встановлений договором, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані договором, регулюються чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 7.5. договору, торговельне місце за цим договором вважається переданим орендодавцем та прийнятим орендарем у день підписання цього договору сторонами та не потребує додаткового оформлення акта приймання-передачі.

Наказом директора Комунального підприємства "Червоноградський ринок" №257 від 28.09.2022, введено в дію нові тарифи на послуги оренди торговельного місця, а саме - у період військового стану, згідно з Податковим кодексом України, застосовується ставка 2% від обороту єдиного податку. Так, на період застосування пільгової ставки, розмір плати за оренду торговельного місця з урахуванням тарифу 129,88 становить - 948,12 грн.

Як зазначено у позовній заяві, в період з 25.01.2022 по 25.12.2022 орендодавцем нараховано 13096,17 грн, а орендарем сплачено 2321,00 грн. Відтак, як стверджує позивач, станом на 15.05.2023 заборгованість, згідно з актом звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2022-15.05.2023, складає 10775,17 грн.

В поданій заяві про зменшення розміру позовних вимог та про зміну предмета позову позивачем вказано, що 12.05.2023 відповідачем сплачено 2970,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №@2PL259956, з огляду на що позивачем заявлено до стягнення 7805,17 грн основного боргу.

Керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України позивачем згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог та про зміну предмета позову заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 312,35 грн та інфляційні втрати в розмірі 1652,93 грн.

Також керуючись пунктом 6.2. договору, позивач згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог та про зміну предмета позову заявлено до стягнення пеня в розмірі 2956,12 грн.

Крім того, посилаючись на частину 2 статті 785 ЦК України, якою передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення, позивачем згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог та про зміну предмета позову заявлено до стягнення неустойку в розмірі 9481,20 грн.

У зв`язку з припинення дії договору позивачем також заявлено позовну вимогу про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Павлика Богдана Івановича звільнити торговельне місце площею 7,3 кв.м, яке відображено на схемі розташування торговельних місць на ринку (додаток №1 до договору) за №842.

Таким чином враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та про зміну предмета позову просить:

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Павлика Богдана Івановича на користь Комунального підприємства "Червоноградський ринок" 22207,77 грн, з яких заборгованість за договором оренди торговельного місця на території Комунального підприємства "Червоноградський ринок" №2806 від 24.12.2021 - 7805,17 грн, пеня - 2956,12 грн, 3% річних - 312,35 грн, інфляційні втрати - 1652,93 грн та неустойка - 9481,20 грн;

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Павлика Богдана Івановича звільнити торговельне місце площею 7,3 кв.м, яке відображено на схемі розташування торговельних місць на ринку (додаток №1 до договору) за №842 шляхом демонтажу тимчасової споруди некапітальної забудови.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 24.12.2021 між Комунальним підприємством "Червоноградський ринок" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Павликом Богданом Івановичем (орендар) укладено договір оренди №2806 торговельного місця на території КП Червоноградський ринок, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець надає орендарю в оренду торговельне місце площею 7,3 кв.м, яке відображено на схемі розташування торговельних місць на ринку (додаток №1 до договору) за №842 (надалі - торговельне місце).

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, заборгованість відповідача становить 7805,17 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовна вимоги про стягнення 312,35 грн - 3% річних та 1652,93 грн - інфляційних втрат є обґрунтовані.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовна вимоги про стягнення 2956,12 грн пені є обґрунтована.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 9481,20 грн суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Узагальнюючи наведені висновки стосовно наслідків припинення Договору у разі, якщо орендар не повертає майно після припинення строку дії Договору, зокрема у вигляді подальшого неправомірного користування майном, та права орендодавця застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права - стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина друга статті 785 ЦК України), суд, встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою частиною другою статті 785 ЦК України, зазначає про таке.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19.

Як вбачається із заяви про зменшення розміру позовних вимог та про зміну предмета позову позивачем заявлено до стягнення неустойку в розмірі 9481,20 грн.

Однак необхідно зазначити, що відповідно до правової позиції, що наведена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №916/1319/19, виходячи з аналізу частини другої статті 785 ЦК України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов`язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг. Неустойка, нарахована на підставі частини другої статті 785 ЦК України, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість із-за своєї правової природи як міри відповідальності.

З огляду на вказане Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

При цьому як встановлено судом, відповідно до укладеного договору оренди торговельного місця, плата за оренду у ньому визначається виходячи з визначеного позивачем тарифу за 1 м.кв. та включає в себе податок на додану вартість. Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення неустойки в розмірі 9481,20 грн підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 7901,00 грн (за виключенням податку на додану вартість).

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач після припинення договору оренди звільнив торговельне місце.

Відповідно до пункту 3.2.12 договору, орендар зобов`язаний протягом десяти календарних днів з моменту припинення дії договору звільнити торговельне місце від розташованої на ньому і належної орендареві тимчасової споруди некапітальної забудови.

Згідно з пунктами 5.1. та 5.2. договору, договір вступає в силу з 01.01.2022 і діє до 31.12.2022. Дія договору припиняється у випадку, зокрема закінчення терміну дії договору.

Беручи до уваги те, що після закінчення терміну дії договору відповідач торговельне місце не звільнив, суд, враховуючи пункт 3.2.12 договору, дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Павлика Богдана Івановича звільнити торговельне місце площею 7,3 кв.м шляхом демонтажу тимчасової споруди некапітальної забудови є також обґрунтована.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 7805,17 грн - основного боргу, 2956,12 грн - пені, 312,35 грн - 3% річних, 1652,93 грн - інфляційних втрат, 7901,00 грн - неустойки та зобов`язати відповідача звільнити торговельне місце площею 7,3 кв.м, яке відображено на схемі розташування торговельних місць на ринку (додаток №1 до договору) за №842 шляхом демонтажу тимчасової споруди некапітальної забудови.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні заяви до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 4294,40 грн (2147,20 грн за одну позовну вимогу майнового характеру та 2147,20 грн за одну позовну вимогу немайнового характеру), що підтверджується платіжною інструкцією №415 від 16.05.2023. При цьому позивачем було сплачено судовий збір з врахуванням того, що відповідно до частини 3 статті 4 ЗУ "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2684,00 грн х 0,8 + 2684,00 грн х 0,8 = 4294,40 грн).

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача, стягнувши з відповідача на користь позивача 4294,40 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Павлика Богдана Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Червоноградський ринок" (80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Сокальська, будинок 5, ідентифікаційний код 03337929) 7805,17 грн - основного боргу, 2956,12 грн - пені, 312,35 грн - 3% річних, 1652,93 грн - інфляційних втрат, 7901,00 грн - неустойки та 4294,40 грн - витрат по сплаті судового збору.

3. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Павлика Богдана Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звільнити торговельне місце площею 7,3 кв.м, яке відображено на схемі розташування торговельних місць на ринку (додаток №1 до договору оренди № 2806) за №842 шляхом демонтажу тимчасової споруди некапітальної забудови.

Стягувач: Комунальне підприємство "Червоноградський ринок" (80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Сокальська, будинок 5, ідентифікаційний код 03337929).

Боржник: Фізична особа-підприємець Павлик Богдан Іванович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.08.2023.

Суддя Петрашко М.М.