Ухвала суду № 113121061, 29.08.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.08.2023Справа № 910/7067/23

За позовом Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР»

про стягнення 12.000.000,00 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Мелконян Н.Г.

за участю представників сторін

від позивача Соболівський А.М., ордер серії АА № 1335343 від 29.08.2023

від відповідача Барсегян М.Х., ордер серії АА № 1345196 від 25.08.2023

СУТЬ СПОРУ:

05.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» про стягнення 12.000.000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору субпідряду № БК 245 від 29.04.2021 (далі - договір) позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 30.405.395,23 грн, що підтверджується, підписаними сторонами актами виконання робіт (форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних робіт і витрат (форма КБ-3). Відповідач виконав свої зобов`язання з оплати послуг перед позивачем частково, а саме у сумі 18.405.395,23 грн. У зв`язку з тим, що відповідачем не виконано своїх зобов`язань за договором у повному обсязі, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 12.000.000,00 грн боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/7067/23; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.07.2023.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.05.2023 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494451596 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 43, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 12.05.2023, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 30.05.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105494451596, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 14.06.2023 включно.

14.06.2023 представником відповідача - адвокатом Вишняковим М.І. через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» подано заяву, в якій просив суд допустити його до участі у справі № 910/7067/23 в якості представника ТОВ «БК КБР» та надати матеріали справи для ознайомлення.

04.07.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.07.2023.

24.07.2023 представником відповідача - адвокатом Вишняковим М.І. через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 25.07.2023, у зв`язку з його перебуванням у відрядженні з метою прийняття участі в іншому судовому процесі на території Рівненської області.

25.07.2023 в судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.08.2023.

15.08.2023 в судовому засіданні представником відповідача - адвокатом Вишняковим М.І. подано клопотання про відкладення розгляду справи за станом здоров`я представника.

15.08.2023 в судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 29.08.2023.

25.08.2023 представником відповідача - адвокатом Вишняковим М.І. через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» подано заяву про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/7067/23.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

З огляду на те, що відповідачем заяву про відвід подано пізніше ніж за три робочі дні до засідання питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.

Розглянувши матеріали вищевказаної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

В обґрунтування заяви про відвід судді відповідач посилається на те, що останнім було подано заяву про вступ представника до участі у справі та надання матеріалів справи для ознайомлення, однак суддею було проігноровано відповідне прохання, натомість жодного рішення з цього приводу в порушення «Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді» не винесено, тобто фактично представника відповідача умисно не було допущено до участі у підготовчому засіданні; повістки про виклик представника відповідача останнім не отримувались взагалі. Фактично ознайомлення відбулось 02.08.2023 лише після того як представник відповідача прибув до приміщення Господарського суду міста Києва. Про час наступного засіданні представнику стало відомо під час ознайомлення справи. Таким чином, на думку відповідача такі дії викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Сівакової В.В. Крім цього, зазначає, що з відкритих джерел, розміщених в мережі Інтернет відповідачем було виявлено компрометуючу та сумнівну інформацію щодо судді, яка фігурує у гучних журналістських розслідуваннях пов`язаних з рейдерським захопленням нерухомого майна та корпоративних прав.

Господарський суд міста Києва під час роботи з документами керується Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 (далі - Інструкція).

Відповідно до розділу Х Інструкції «Надання судової справи для ознайомлення» справи видаються для ознайомлення на підставі письмової вимоги (заяви), зокрема адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред`явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правової допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги).

Ознайомлення з матеріалами справи проводиться виключно у приміщенні суду у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу суду та в присутності працівника апарату суду.

Судова справа видається для ознайомлення після перевірки документів, що посвідчують особу та її повноваження відповідно до чинного законодавства.

Після ознайомлення з матеріалами судової справи така особа робить відповідний запис на своїй заяві про надання судової справи для ознайомлення (із обов`язковим зазначенням підпису, ініціалів та прізвища, дати ознайомлення), після чого заява долучається до матеріалів судової справи.

Отже, ознайомлення з матеріалами справи відбувається на підставі поданої стороною заяви в приміщенні суду після перевірки повноважень представника.

При цьому, положеннями Господарського процесуального кодексу України та Інструкції не передбачено винесення судом рішення з приводу розгляду питання допуску представника до участі у справі або щодо надання матеріалів справи для ознайомлення.

Посилання представника відповідача на те, що повістки або виклик представника відповідача останнім не отримувались не приймаються судом до уваги, оскільки всі ухвали у справі у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України було надіслано на адресу учасника справи - відповідача: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 43 та отримано останнім, що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення відправлення.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені положеннями ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах «Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі «Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).

У рішенні в справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», пункт 52).

В рішенні у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09.11.2006 сказано: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Наведені у заяві відповідача про відвід судді Сівакової В.В. підстави для відводу судді не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді, а також не підтверджують упередженість та необ`єктивність судді при розгляді даної справи.

Враховуючи наведені приписи ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши заяву про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/7067/23, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з підстав, зазначених у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР».

Керуючись ст.ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» про відвід судді Сівакової В.В. від розгляду справи № 910/7067/23.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (в порядку ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено 30.08.2023.

Суддя В.В.Сівакова