Рішення № 113119715, 30.08.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2023м. ДніпроСправа № 904/3651/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Дядика Максима Вікторовича, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс", село Старі Кодаки Дніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення 162 515,85 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Дядик Максим Вікторович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс" на свою користь 162 515,85 грн, з яких заборгованість за надані послуги за договором №319-ПЕ на надання транспортно-експедиторських послуг від 03.03.2023 у розмірі 159 910,74 грн, три відсотка річних у розмірі 1 393,43 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 211,68 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №319-ПЕ від 03.03.2023 в частині проведення оплати за послуги перевезення відповідно до заявок №790 та № 791. За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1 393,43 грн. та інфляційні втрати у сумі 1 211,68 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 відкрито провадження ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами; відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовом протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі №904/3651/23 отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс" 20.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930023017441.

Також копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі №904/3651/23 направлялась на офіційну електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс", яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки 12.07.2023.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судом в ухвалі було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Також, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

03.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс" (Експедитор) та Фізичною особою-підприємцем Дядиком Максимом Вікторовичем (Перевізник) укладений договір № 3194-ПЕ на надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до пункту 1.1. якого Експедитор, діючи від свого імені, за дорученням і за рахунок коштів третьої сторони Замовника, залучає Перевізника для перевезення вантажів автомобілями в приміських, міських, міжміських, міжобласних і міжнародних сполученнях, Перевізник перевозить заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор сплачує послуги Перевізника з коштів Замовника або з власних на узгоджених нижче умовах.

Експедитор, діючи на підставі договору транспортного експедирування Замовника не пізніше, ніж за 48 годин до початку міжнародного перевезення надає Перевізнику електронною поштою або іншими видами зв`язку транспортну заявку, завірену підписами та печатками Експедитора. Усі транспортні заявки між Експедитором та Перевізником є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 2.1. договору).

Експедитор має право притримати оплату Перевізнику без застосування до Експедитора будь-яких штрафних санкцій, до моменту надання Перевізником оригіналу та/або копії накладної (CMR) з відміткою (печаткою/штампом) Вантажоодержувача про отримання вантажу (пункт 2.6. договору).

Перевізник зобов`язаний протягом 20 календарних днів з моменту доставки вантажу надати Експедитору пакет документів, необхідних для здійснення взаєморозрахунків: оригінал рахунку, оригінал транспортної накладної, оригінал акта виконаних робіт (наданих послуг) та оригінал інших документів, що закривають перевезення, якщо інше не обумовлено в транспортній заявці (пункт 3.9. договору).

Експедитор здійснює оплату транспортних послуг Перевізника з коштів, що надходять від Замовника або з власних коштів, без врахування власної експедиторської винагороди протягом 20 календарних днів з дня отримання коштів від Замовника, за умови отримання від Перевізника всіх необхідних для взаєморозрахунків документів: Оригіналу договору, оригіналу рахунку, оригіналу транспортної накладної, оригіналу акта виконаних робіт (наданих послуг) та оригіналів інших документів, що закривають перевезення, якщо інше не зазначено в транспортній заявці (пункт 6.1. договору).

Якщо Експедитор та Перевізник погодили вартість послуг в прив`язці до іноземної валюти, Експедитор здійснює оплату послуг Перевізнику в гривнях за курсом узгодженим сторонами в транспортній заявці (пункт 6.2. договору).

Загальна ціна цього договору є договірною та складається з сум актів виконаних робіт (наданих послуг) за кожне перевезення, що були підписані протягом строку дії Договору та зафіксовані сторонами в рахунках. Сторони прийшли до згоди, що всі надані послуги Перевізником Експедитору регулюються умовами даного Договору і спрямовані на виконання даного Договору (п. 6.4. Договору).

Договір діє з моменту його підписання сторонами протягом одного року (пункт 9.1. договору).

В рамках договору № 3194-ПЕ на надання транспортно-експедиторських послуг від 03.03.2023 сторонами підписано:

1) транспортну заявку № 790 від 03.03.2023, відповідно до якої:

Дата і час завантаження: 07.03.2023.

Дата вивантаження: до 14.03.2023.

Вартість послуг 2 300,00 EUR + 4 000грн. безготівковий розрахунок в грн. по курсу НБУ на день розвантаження. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок перевізника, після вивантаження автомобіля протягом 5-7 банківських днів.

2) транспортну заявку № 791 від 03.03.2023, відповідно до якої:

Дата і час завантаження: 13-15.03.2023.

Дата вивантаження: до 22.03.2023.

Вартість послуг 1 900,00 EUR + 4 000 грн. безготівковий розрахунок в грн. по курсу НБУ на день розвантаження. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок перевізника, після вивантаження автомобіля протягом 5-7 банківських днів.

Фізичною особою-підприємцем Дядиком Максимом Вікторовичем виставлені Товариству з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс" рахунки № 95411 від 14.03.2023 на суму 93 940,58 грн. та №97516 від 23.03.2023 на суму 78 910,16 грн.

Відповідно до Міжнародних товарно-транспортних накладних CMR № 07/03/23 та №657015, Перевізник виконав обумовлене сторонами в транспортних заявках перевезення (а.с. 20. 21, том 1).

Фізичною особою-підприємцем Дядиком Максимом Вікторовичем складені акти здачі-приймання робіт №14.03 від 14.03.2023 та №23.03 від 23.03.2023, які разом із міжнародними товарно-транспортними накладними CMR та рахунками №95411 від 14.03.2023 та №97516 від 23.03.2023 направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс", що підтверджується описом вкладення та поштовою накладною №4900507286092 від 06.07.2023.

Однак, як зазначає позивач відповідач частково здійснив оплату за надані послуги у сумі 12 940,00 грн. за заявкою №790 від 03.03.2023 на день звернення з позовом до суду у Товариства з обмеженою відповідальністю МФ Логістикс" наявна заборгованість, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 159 910,74 грн заборгованості за надання послуг перевезення за договором № 3194-ПЕ на надання транспортно-експедиторських послуг від 03.03.2023 за заявками № 790 та № 791 від 03.03.2023, 1 393,43 грн. 3% річних, 1 211,68 грн. інфляційних втрат.

Предметом доказування у справі є обставини підписання договору № 3194-ПЕ на надання транспортно-експедиторських послуг від 03.03.2023, заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом №790 та №791 від 03.03.2023, факт виконання заявок на перевезення вантажу, наявність / відсутність підстав для стягнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з умовами укладеного між сторонами договору та заявки на перевезення автомобільним транспортом, між сторонами виникли договірні відносини перевезення вантажу у міжнародному сполученні, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, міжнародними договорами України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та спеціальними законами України.

Перевезенням вантажів згідно з положеннями статті 306 Господарського кодексу визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

За своєю правовою природою заявка є договором перевезення, за яким згідно з частинами 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України та статті 909 Цивільного кодексу України - одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України (стаття 4 Закону).

Відповідно до приписів статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно з частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що Фізична особа-підприємець Дядик Максим Вікторович зобов`язався за плату надати Товариству з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс" послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на підставі договору № 3194-ПЕ на надання транспортно-експедиторських послуг від 03.03.2023 згідно заявок № 790 та № 791 від 03.03.2023

Вартість наданих послуг за заявкою № 790 від 03.03.2023 складає 2 300,00 Євро, з урахуванням офіційного курсу Національного банку України на день розвантаження 39,1046 грн. за 1 Євро складає 93 940,58 грн. (вказана сума зазначена у рахунку №95411 від 14.03.2023); за заявкою № 791 від 03.03.2023 складає 1 900,00 Євро, з урахуванням офіційного курсу Національного банку України на день розвантаження 39,4264 грн. за 1 Євро складає 78 910,16 грн. (вказана сума зазначена у рахунку №97516 від 23.03.2023), всього 172 850,74 грн.

Фізичною особою-підприємцем Дядиком Максимом Вікторовичем складені акти здачі-приймання робіт №14.03 від 14.03.2023 та №23.03 від 23.03.2023, які разом із міжнародними товарно-транспортними накладними CMR та рахунками №95411 від 14.03.2023 та №97516 від 23.03.2023 направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс", що підтверджується описом вкладення та поштовою накладною №4900507286092 від 06.07.2023.

Таким чином, строк оплати наданих послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за договором № 3194-ПЕ на надання транспортно-експедиторських послуг від 03.03.2023 згідно заявок № 790 та № 791 від 03.03.2023. є таким, що настав.

Відповідач доказів оплати вартості наданих послуг у розмірі 159 910,74 грн. (172 850,74 грн. 12 940,00 грн.) до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 1 393,43 грн за період з 22.03.2023 по 06.07.2023 (по кожній заявці окремо з урахуванням виникнення заборгованості та часткової оплати) та 1 211,68 грн. інфляційних втрат за квітень травень 2023 року.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 159 910,74 грн заборгованості, 1 393,43 грн. 3% річних, 1 211,68 грн. інфляційних втрат.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

В позовній заяві позивачем зазначено, що очікується понесення витрат на правничу допомогу в орієнтовному розмірі 15 000,00 грн. та зазначено, що докази понесення судових витрат будуть подані до суду у строки, передбачені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця Дядика Максима Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс" про стягнення 162 515,85 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Логістикс" (52072, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Старі Кодаки (пн.), вул. Осипенко, буд 19, код ЄДРПОУ 44622265) на користь Фізичної особи-підприємця Дядика Максима Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 159 910,74 грн заборгованості, 1 393,43 грн. 3% річних, 1 211,68 грн. інфляційних втрат, 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.08.2023

Суддя Ю.А. Бажанова