Ухвала суду № 113119637, 29.08.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

29.08.2023м. ДніпроСправа № 904/702/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери", м. Дніпро

до Фізичної особи - підприємця Нестеренка Ігоря Володимировича, м. Дніпро

про захист авторського права, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Представники:

від позивача представник не з`явився;

від відповідача Іщенко В.Г., ордер серія АЕ №1161450 від 02.11.2022, адвокат

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить заборонити Фізичній особі - підприємцю Нестеренку Ігорю Володимировичу використання твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро", що підтверджується Свідоцтвом від 17.04.2012 №43355 про реєстрацію авторського права на твір, виданим Державною службою інтелектуальної власності України, наступними способами: відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, переробку, опублікування (випуск у світ), публічну демонстрацію і публічний показ, публічне сповіщення (доведення до загального відома), розповсюдження примірників твору шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності, відтворення на комп`ютері способом запису для тимчасового зберігання в цифровій формі з метою введення в цивільний обіг, розміщення твору та зображення примірників твору в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет; надання доступу до твору та зображення примірників твору, розміщених в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет.

Також просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позов обґрунтовано тим, що позивачу на підставі ліцензійного договору належать виключне право на використання твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро". Водночас, як вказує позивач, відповідач виробляв печиво "Дніпро", що, на думку Товариства, є контрафактним примірником твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро". Також позивач посилається на рекламування. розміщення твору та зображення примірників твору в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет контрафактних примірників твору "Печиво "Дніпро",у вигляді печива, виготовленого Фізичною особою-підприємцем Нестеренком Ігорем Володимировичем без отримання відповідного дозволу позивача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі №904/702/21, позов задоволено: заборонено Фізичній особі - підприємцю Нестеренку Ігорю Володимировичу використання твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро", що підтверджується свідоцтвом від 17.04.2012 №43355 про реєстрацію авторського права на твір, виданого Державною службою інтелектуальної власності України, наступними способами: відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, переробку, опублікування (випуск у світ), публічну демонстрацію і публічний показ, публічне сповіщення (доведення до загального відома), розповсюдження примірників твору шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності, відтворення на комп`ютері способом запису для тимчасового зберігання в цифровій формі з метою введення в цивільний обіг, розміщення твору та зображення примірників твору в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет; надання доступу до твору та зображення примірників твору, розміщених в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Нестеренка Ігоря Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери" 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 904/702/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.05.2023 справу №904/702/21 передано на розгляд судді Бажановій Ю.А.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023 прийнято справу 904/702/21 до свого провадження за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 20.06.2023.

15.06.2023 від представника Фізичної особи - підприємця Нестеренка Ігоря Володимировича до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати у державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності" примірник твору, що був доданий до заявки №43512, за якою видане свідоцтво №43355 про реєстрацію твору.

В судовому засіданні 20.06.2023 оголошено перерву до 25.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 витребувано у Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності" примірник твору, що був доданий до заявки №43512, за якою видане свідоцтво №43355 про реєстрацію твору.

04.07.2023 від Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності" надійшов примірник твору, що був доданий до заявки №43512, за якою видане свідоцтво №43355 про реєстрацію твору.

21.07.2023 від представника позивача до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення на пояснення відповідача на позовну заяву з урахуванням постанови Верховного Суду у справі №904/702/21 від 04.05.2023 в яких просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.07.2023, з`явився представник позивача та представник відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.07.2023, представник відповідача повідомив, що має намір ознайомитись з документами, що надійшли від Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності", у зв`язку з чим просив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче судове засідання у справі на 29.08.2023.

29.08.2023 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.08.2023, з`явився представник відповідача, представник позивача в судове засідання не з`явився.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду та зазначає про таке.

Спір у справі виник з приводу наявності/відсутності підстав для припинення порушення прав інтелектуальної власності та зобов`язання вчинити певні дії.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

З 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ), яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Стаття 20 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом у цій справі, передбачає, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування; справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов`язані з ними законні інтереси.

Разом з тим, Вищий суд з питань інтелектуальної власності роботу не розпочав. При цьому, згідно з пунктом 16 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України відтерміновано початок дії вказаних положень, а саме регламентовано, що до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Питання, пов`язані з підвідомчістю і підсудністю справ господарським судам, унормовувалось розділом ІІІ Господарського процесуального кодексу України (статті 12-17, у редакції, які діяли до 15.12.2017). Так, стаття 16 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017) визначає, що справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення. Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет розглядаються господарським судом за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Отже, зміст статті 12-17 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017) дає підстави для висновку, що спори про порушення майнових прав інтелектуальної власності належить розглядати в порядку господарського судочинства. При цьому, для розгляду таких справ частиною четвертою статті 16 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність. Вказаною правовою нормою передбачено, що справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення, а справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет розглядаються господарським судом за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

За таких обставин, станом на день звернення до суду з цим позовом та станом на час розгляду цієї справи судом, справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності віднесено до юрисдикції господарських судів й такі справи розглядаються з урахуванням статті 16 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017) .

Позивач у справі наполягав, що своїми діями відповідач допустили порушення його прав інтелектуальної власності, які полягають у неправомірному використанні твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро", зокрема, виробництві та розповсюдженню примірників твору шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності, відтворення на комп`ютері способом запису для тимчасового зберігання в цифровій формі з метою введення в цивільний обіг, розміщення твору та зображення примірників твору в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет.

Відповідно до частини другої статті 31 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній на момент вчинення процесуальних дій) справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Враховуючи викладене, Господарський суд Дніпропетровської області має передусім вирішити процесуальне питання відкриття провадження у справі, об`єднання/роз`єднання позовів.

Провадження у справі №904/702/21 відкрито 01.03.2021 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області.

Зазначена ухвала суду не скасована.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 904/702/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.05.2023 справу №904/702/21 передано на розгляд судді Бажановій Ю.А.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023 прийнято справу 904/702/21 до свого провадження.

Виходячи з приписів пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передає на новий розгляд саме справу, що передбачає наявність вже існуючого, тобто відкритого провадження у справі.

У зв`язку з цим, вирішення процесуального питання відкриття провадження у справі при новому розгляді, на думку суду, має відбуватися в аспекті, чи можливе подальше провадження у справі, якщо це провадження відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Так, обставини позову щодо відтворення, публічну демонстрацію і публічний показ, публічне сповіщення, розповсюдження примірників твору шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності, відтворення на комп`ютері способом запису для тимчасового зберігання в цифровій формі з метою введення в цивільний обіг, розміщення твору та зображення примірників твору в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет мають місце у Дніпропетровській області. Водночас, за викладеними у позові обставинами йдеться про пропонування до продажу твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро" на сайті відповідача у мережі Інтернет. Крім того, предметом позовних вимог є безпосередньо вимога позивача заборонити Фізичній особі - підприємцю Нестеренку Ігорю Володимировичу використання твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро", що підтверджується Свідоцтвом від 17.04.2012 №43355 про реєстрацію авторського права на твір, виданим Державною службою інтелектуальної власності України, наступними способами: відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, переробку, опублікування (випуск у світ), публічну демонстрацію і публічний показ, публічне сповіщення (доведення до загального відома), розповсюдження примірників твору шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності, відтворення на комп`ютері способом запису для тимчасового зберігання в цифровій формі з метою введення в цивільний обіг, розміщення твору та зображення примірників твору в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет; надання доступу до твору та зображення примірників твору, розміщених в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет.

Таким чином, у позові об`єднано вимоги, які підлягають розгляду в порядку виключної підсудності в різних судах.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до частини першої статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є, зокрема: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з частиною першою статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Тобто суд, вчинивши дії, необхідні для цілей підготовчого провадження, в залежності від встановлених у підготовчому провадженні обставин може прийняти рішення про можливість розгляду справи по суті або припинити подальший розгляд справи (залишити позов без розгляду або закрити провадження у справі), якщо подальший її розгляд є неможливим з будь-яких причин.

При цьому суд не має обов`язку постановляти ухвалу про залишення заяви без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки відповідно до частини першої статті 174 та частини одинадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України у переліку вимог, недодержання яких є підставою залишення позовної заяви без руху, відсутнє посилання на статтю 173 цього Кодексу.

Водночас, процесуальний закон, окрім тих наслідків проведення підготовчого засідання, що передбачені частиною другою статті 185 Господарського процесуального кодексу України, передбачає також можливість ухвалення судом рішення про роз`єднання позовних вимог згідно з частиною шостою статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому положення частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України встановлюють правило, згідно з яким розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Це правило є запобіжником штучного роз`єднання позовних вимог.

Отже, якщо порушення правил об`єднання позовних вимог об`єктивно неможливо виявити та встановити судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, що, в свою чергу, може бути обумовлено особливостями правового регулювання спірних правовідносин, їх змістом, змістом позовної заяви та неочевидністю порушення правил об`єднання позовних вимог у спірних правовідносинах, яке може бути виявлено та встановлено судом у справі лише в ході її розгляду шляхом дослідження та оцінки обґрунтувань та аргументів в позовній заяві, доказів, заслуховування пояснень сторін та інших учасників провадження у справі тощо, і суддя в ході підготовчого провадження дійшов висновку про порушення правил об`єднання позовних вимог, то суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті ухвалює про роз`єднання позовних вимог.

Між тим, суддя у такому випадку позбавлений права залишати позов без розгляду.

Винятком з цього правила є положення частин четвертої та п`ятої статті 173 Господарського процесуального кодексу України: об`єднані кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, або вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

У таких випадках не допускається роз`єднання цих вимог і суддя не може їх розглянути в самостійних провадженнях.

Звідти, законодавець допускає залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України у разі виявлення судом у підготовчому провадженні (після відкриття провадження у справі) тих порушень правил об`єднання позовних вимог, які визначені нормами частин четвертої та п`ятої статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, якщо позивач порушив ті правила об`єднання позовних вимог, які не передбачені нормами частин четвертої та п`ятої статті 173 Господарського процесуального кодексу України, він не може усунути недоліки позовної заяви, адже встановлення та усунення недоліків у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Отже позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду лише за тих виявлених судом після відкриття провадження у справі порушень правил об`єднання позовних вимог, що передбачені нормами частин четвертої та п`ятої статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 у справі №910/21280/21.

Таким чином, після відкриття провадження у справі, при наявності обставин порушення правил об`єднання позовних вимог за виключної підсудністю, позов підлягає залишенню без розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи, що на час постановлення ухвали про залишення позову без розгляду особою, яка сплатила судовий збір (позивачем) не подано заяву про повернення судового збору, питання щодо повернення судового збору, сплаченого за подання позову господарським судом не вирішується.

Керуючись статтею 176, пунктом 8 частини 1 статті 226, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Білецький та партнери" про заборону Фізичній особі - підприємцю Нестеренку Ігорю Володимировичу використання твору "Розробка дизайну "Печиво "Дніпро", що підтверджується Свідоцтвом від 17.04.2012 №43355 про реєстрацію авторського права на твір, виданим Державною службою інтелектуальної власності України, наступними способами: відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, переробку, опублікування (випуск у світ), публічну демонстрацію і публічний показ, публічне сповіщення (доведення до загального відома), розповсюдження примірників твору шляхом їх продажу чи іншої передачі права власності, відтворення на комп`ютері способом запису для тимчасового зберігання в цифровій формі з метою введення в цивільний обіг, розміщення твору та зображення примірників твору в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет; надання доступу до твору та зображення примірників твору, розміщених в комп`ютерних мережах, в тому числі в мережі Інтернет залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 29.08.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 30.08.2023.

Суддя Ю.А. Бажанова