Ухвала суду № 113115415, 22.08.2023, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/22970/23

Провадження № 2/947/3578/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22.08.2023

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2023 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов до наступного.

Згідно ч.4ст.177ЦПК Українидо позовноїзаяви додаютьсядокументи,що підтверджуютьсплату судовогозбору увстановлених порядкуі розмірі,або документи,що підтверджуютьпідстави звільненнявід сплатисудового зборувідповідно дозакону.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаютьсяЗаконом УкраїниПро судовийзбір від08.07.2011№3674-VI (зі змінами).

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» у 2023 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.

Згідно з ч. 2ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,щодорівнює 1073,60грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 6 Закону № 3674у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається у прохальній частині позову, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, отже, позивачем повинен бути сплачений судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру за заявлені дві вимоги у розмірі 2147,20 грн. (1073,60х2), проте останнім надано до суду квитанцію від 05.01.2023 №ПН512 про сплату судового збору розмірі 536,80 грн.

Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 копійок, за реквізитами:отримувач: ГУК в Одеській області (Київський р-н), код отримувача 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходівбюджету 22030101).

Також, згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 134 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені у ст. ст. 175,177 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 п. 7 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно з ч.1ст.126 СК Українипоходження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

З поданих до суду документів не вбачається, що між сторонами існує спір з приводу батьківства позивача або, що органом державної реєстрації актів цивільного стану відмовлено у вчинені відповідного актового запису.

У змісті позовних вимог, зазначених в позовній заяві, вказано, що позивач просить встановити факт свого батьківства, тоді як ця вимога не є тотожною вимозі про визнання батьківства, оскільки факт батьківства за рішенням суду встановлюється в разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини.

За змістом ст.128та ст.130 Сімейного кодексу України, позов про визнання батьківства та заява про встановлення факту батьківства чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, є різними способами захисту, які реалізуються в межах різних форм цивільного судочинства (у позовному або окремому провадженні відповідно) залежно від того, чи є живим чоловік, про батьківство якого стверджується.

Крім того,відповідно доч.ч.1,2ст.48ЦПК Українисторонами вцивільному процесіє позивачі відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з ч. 1ст.53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Як вбачається з позовної заяви позивачем, у якості сторін серед іншого вказано, друга особа ОСОБА_3 та зацікавлена особа Приморський відділ державної реєстрації актів Цивільного стану у місці Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в м. Одеси. Проте, слід звернути увагу, на те що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).

Також, у позовній заяві позивачем визначено у якості відповідача ОСОБА_2 , разом з тим позовна заява не містить зміст позовних вимогщодо відповідача, а саме: якими саме діями чи бездіяльністю порушене, невизнане або оспорене останнім право позивача та у який спосіб це право позивача може бути відновлене чи захищене. Не роз`яснено в чому саме полягає спір між позивачем і відповідачем.

Таким чином, позивачу, з урахуванням обставин якими він обґрунтовує позовні вимоги, слід уточнити та конкретизувати зміст позовних вимог із зазначенням належних відповідачів та третіх осіб по справі.

Також, звертаю увагу, пунктом 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3ст.128 СКприймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі,немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері(ч. 1ст. 135СК).

Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

У постанові від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц, провадження №61-6030св18 Верховний Суд зазначив, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно доЦивільного процесуального кодексу України. А доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Крім того, згідно з ч. 2ст. 129 СК України, до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Згідно ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усуненнязазначених вухвалі недоліківпозовної заяви десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.