Ухвала суду № 113111873, 29.08.2023, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7759/20

Провадження № 1-кп/0203/807/2023

У Х В А Л А

29.08.2023 року Колегія суддів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні взалі судум.Дніпро обвинувальнийакт укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12020040000000095 від 21.01.2020 року відносно:

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.

Прокурором ОСОБА_5 подані клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилався на те, що останні обґрунтовано підозрюються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених організованою групою, ризики, які існували на час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ризики, передбачені п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, які стосується обвинуваченого ОСОБА_15 , та ризики передбачені п.п.1,3,4,5 ст.177 КПК України, які стосуються обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , на теперішній час не зникли. Обвинувачені можуть переховуватися від суду, оскільки обвинувачуються у вчинені особливо тяжкого злочину та усвідомлюють, що, у разі визнання винними, їм може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років; можуть незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки їм відоме місце роботи та мешкання потерпілої, а свідки в судовому засіданні ще не допитані; не маючи постійного джерела доходів обвинувачені можуть знов вчинити з корисливих мотивів інші кримінальні правопорушення, приймаючи до уваги їх згоду на участь у спільному вчинені у складі організованої групи тяжких та особливо тяжких злочинів саме з корисних мотивів, а також те, що обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності. На теперішній відносно ОСОБА_14 здійснюється судовий розгляд за обвинуваченням останнього у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України. Ризик перешкоджання обвинуваченими ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом навмисного затягування судового розгляду, підтверджується їх поведінкою під час судового розгляду даного кримінального провадження Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська, під час якого за порушення порядку та невиконання розпоряджень головуючого їх неодноразово видаляли з зали судового засідання. Обвинувачений ОСОБА_12 під час зазначених дій розбив скло у місці для тримання обвинувачених в залі судового засіданні та обвинувальний акт за обвинуваченням останнього за ч.1 ст.296 КК України перебуває на розгляді суду.

Також прокурор зазначив, що запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо, оскільки не зможуть забезпечити реальне запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п.1,3,4,5 ст.177 КПК України. Просив продовжити раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на 60 днів, із визначенням ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805200 гривень, обвинуваченому ОСОБА_12 без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подані ним клопотання, просив їх задовольнити з наведених у клопотаннях підстав. Також прокурор зазначив, що вказані клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були передані обвинуваченим через канцелярію ДУВП № 4, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 отримали їх, що підтверджується розписками останніх, а обвинувачений ОСОБА_14 відмовився від отримання вказаного клопотання, про що свідчать акт, складений працівниками ДУВП № 4.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_15 , адвокат ОСОБА_7 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що докази на підтвердження обґрунтування ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, відсутні, текст клопотання кожного разу є ідентичним попередньому, що вказує на формальний підхід сторони обвинувачення до підготовки такого клопотання. Зазначив, що ризик переховування його підзахисного від суду не підтверджений та формально перерахований прокурором у клопотанні, оскільки його підзахисний з моменту затримання перебуває під вартою. Вплив з боку його підзахисного на потерпілу або свідків стороною обвинувачення не підтверджений, оскільки від останніх не надходили заяви щодо такого пливу. Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України захисник ОСОБА_7 вважав виключно домислами прокурора, оскільки попередня судимість ОСОБА_15 погашена. Зазначив, що його підзахисний позитивно характеризується за місцем мешкання, на відміну від інших обвинувачених поводить себе у судових засіданнях чемно, сестра ОСОБА_15 готова офіційно працевлаштувати останнього на посаду продавця. Також зазначив, що ОСОБА_15 перебуває під вартою вже більше трьох з половиною років. Посилаючись на рішення ЄСПЛ, зазначив, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, з часом зменшуються та повинні були обґрунтовані прокурором. Тож просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або, в разі задоволення судом клопотання прокурора, зменшити його підзахисному розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_15 підтримав позицію свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 , адвокат ОСОБА_10 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ст. 184, ст. 199 КПК України, оскільки, в тому числі, не містить посилань на матеріали кримінального провадження, відсутні відповідні додатки, якими сторона обвинувачення обґрунтовує свої доводи. Висунуте в обвинувальному акті обвинувачення його підзахисному є необґрунтованим, адже не містить жодної інформації стосовно того, що саме вчинив ОСОБА_13 , доказів на підтвердження вини його підзахисного у вчиненні інкримінованих останньому кримінальних правопорушень немає, і, як наслідок, ризики, зазначені прокурором у клопотання відсутні. Зазначив, що ОСОБА_13 тривалий час перебуває під вартою, втім, лише тяжкість інкримінованих правопорушень, відповідно до практики ЄСПЛ, не може бути підставою для продовження його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зауважив на тому, що ОСОБА_13 був раніше засуджений за вчинення одного умисного тяжкого кримінального правопорушення та має декілька судимостей за нетяжкі злочини, покарання за якими останнім відбуте повністю. Просив врахувати тривалість перебування ОСОБА_13 під вартою, а також звернення батька останнього до суду із зобов`язанням забезпечити виконання ОСОБА_13 умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Просив залишити клопотання прокурора про продовження ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без задоволення та застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав позицію свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 ,адвокат ОСОБА_9 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що клопотання прокурора є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам КПК України. Ризики, на які посилається прокурор у клопотанні, - не доведені, як не доведено і те, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання його підзахисним процесуальних обов`язків. Зазначив, що його підзахисний більше трьох років утримується під вартою, що є досить тривалим строком. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити його підзахисному запобіжний захід на більш м`який, або застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі.

Обвинувачений ОСОБА_12 підтримав позицію свого захисника, вважає, що ризики прокурором не доведені, просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_14 , адвокат ОСОБА_11 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що прокурором не доведені ризики, які зазначені у клопотанні. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_14 підтримав позицію свого захисника.

Захисник ОСОБА_6 підтримала доводи захисників. Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_16 залишили вирішення клопотань прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на розсуд суду.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про необхідність продовження обвинуваченим ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів приходить до наступного.

Ухвалами Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2023 обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_14 продовжено заможний захід у вигляді тримання під вартою до 31.08.2023 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31.07.2023 обвинуваченим ОСОБА_15 та ОСОБА_13 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31.08.2023 року.

При оцінці продовження існування наведених прокурором ризиків щодо обвинуваченого ОСОБА_15 , колегія суддів приходить до висновку, що вказані ризики, які враховані при застосуванні та подальшому продовженні ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п`ятнадцяти років. ОСОБА_15 не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи і джерела доходу.

ОСОБА_15 може переховуватися від суду, приймаючи до уваги суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів; може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_18 , оскільки він обізнаний про анкетні данні, адреси роботи і місця проживання останньої, та на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_15 не має постійного місця роботи та джерела доходу, наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_15 у готуванні втечі з-під варти підозрюваного ОСОБА_17 , який утримувався у ДУ «Державна установа виконання покарання № 4» за матеріальну винагороду, запропоновану останнім.

При оцінці продовження існування наведених прокурором ризиків, щодо обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , колегія суддів приходить до висновку, що вказані ризики, які враховані при застосуванні та подальшому продовженні останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися і продовжують існувати, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п`ятнадцяти років. Обвинувачені не мають міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи і джерела доходу, раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності, що свідчить про те, що останні схильні до вчинення кримінальних правопорушень. Суд вважає, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, приймаючи до уваги суворість покарання, яке їм загрожує у разі визнання винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів; можуть незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_18 , оскільки обвинувачені обізнані про анкетні данні, адреси роботи і місця проживання останньої, та на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні. Окрім того, суд бере до уваги надану у клопотанні прокурора інформацію, щодо негативної поведінки обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 під час судового розгляду даного кримінального провадження у Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська, під час якого за порушення порядку та невиконання розпоряджень головуючого їх неодноразово видаляли з зали судового засідання. Обвинувачений ОСОБА_12 під час зазначених дій розбив скло у місці для тримання обвинувачених в залі судового засіданні та обвинувальний акт за обвинуваченням останнього за ч.1 ст.296 КК України перебуває на розгляді суду. Все це свідчить про наявність ризику щодо можливого перешкоджання обвинуваченими розгляду кримінального провадження іншим чином.

Таким чином, колегія суддів погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_15 , та ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , та визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Поряд із цим, в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілої по даній справі, тому звільнення з-під варти ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством.

Судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

При цьому, у конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку: ризик того, що особа не з`явиться до суду, ризик того, що обвинувачений, у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94. Рішення ЄСПЛ «Пірузян проти Вірменії», п. 119. Рішення ЄСПЛ «Трипедуш проти Республіки Молдова»).

Тому, за наведених вище обставин, колегія суддів приходить до переконання, що застосування до обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із тримання під вартою, не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, та не забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.

Доводи сторони захисту стосовно формального підходу сторони обвинувачення до підготовки клопотань про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та змісту цих клопотань, який є ідентичним попереднім, колегія суддів вважає необґрунтованими з тих підстав, що на даний час кваліфікація дій обвинувачених не змінилася, як і не встановлено жодних обставин, які б свідчили про зменшення врахованих при вирішення питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризиків або ж втрату ними актуальності.

Суд не може прийняти доводи захисника ОСОБА_10 , щодо відсутності в матеріалах кримінального провадження доказів на підтвердження вини ОСОБА_13 , і, як наслідок, відсутності ризиків, на які посилається прокурор, приймаючи до уваги, що питання щодо винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів буде вирішуватися судом лише після дослідження всіх наданих сторонами обвинувачення та захисту доказів в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку. Також суд не може прийняти до уваги доводи захисника, щодо письмового звернення батька ОСОБА_13 до суду із зобов`язанням, за яким він може забезпечити виконання ОСОБА_13 умов домашнього арешту, приймаючи до уваги, що останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, тому у суду є сумніви стосовно того, що батько обвинуваченого має якийсь вплив на останнього.

Також суд не може прийняти доводи захисника ОСОБА_7 про наявність у його підзахисного ОСОБА_15 міцних соціальних зв`язків, а саме посилання на можливість працевлаштування останнього у сестри, яка є фізичною особою-підприємцем, оскільки вважає, що вказані обставини не є такими, що свідчать про необхідність скасування запобіжного заходу, застосованого до останнього або його зміни.

Стосовно доводів захисників щодо тривалого перебування обвинувачених під вартою, необхідно зазначити, що продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України від 16 травня 2013 року, яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

З таким підстав, суд вважає недоцільним застосування відносно обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 більш м`якого запобіжного заходу та вважає за необхідним продовжити обвинуваченим строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31.07.2023 року, обвинуваченим ОСОБА_17 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Суд, виходячі із принципів справедливості, та приймаючи до уваги тривалість перебування ОСОБА_12 під вартою, вважає за необхідне застосувати до останнього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Таким чином, клопотання прокурора про обрання ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням обставин кримінальнихправопорушень,майнового тасімейного стануобвинувачених таїх особистостей,а такожвстановлених ризиків,передбачених п.п.1,3,4,5,ч.1ст.177КПК України,суд вважає,що заставав 300розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібзможе забезпечитиналежну процесуальнуповедінку обвинуваченихта запобігтивищевказаним ризикам.

Напідставівикладеного,керуючисьст.177,178, 183,315, 376 КПКУкраїни,суд,-

у х в а л и в:

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 27 жовтня 2023 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 805200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень, із покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками та іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 27 жовтня 2023 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 805200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень, із покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками та іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 27 жовтня 2023 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 805200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень, із покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками та іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 27 жовтня 2023 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 805200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень, із покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками та іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Головуючий ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3