Рішення № 113102307, 28.08.2023, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1080/23

№ провадження 2/738/227/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2023 року Менський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді: Савченка О.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Лях Н.М.

представника позивача: ОСОБА_1 , представника третьої особи: Васько Т.О., відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мена Чернігівської області цивільну справу за позовом Менської міської ради, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , третя особа: КУ «Менський місцевий центр соціальних служб» Менської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А H О В И В:

В липні 2023 року міський голова Менської міської ради, з метою захисту прав, життя та здоров`я малолітніх дітей, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідачки аліменти на утримання цих дітей. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачка, являючись матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по їх утриманню та вихованню. Малолітня ОСОБА_3 , за заявою матері, 02.06.2023 влаштована до Хмільницького центру соціально-психологічної реабілітації, а малолітній ОСОБА_4 з 05.12.2022 знаходиться на повному державному утриманні в КНП «Прилуцький обласний будинок дитини». Натомість, мати дітей веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, не працює, має низький рівень виховного потенціалу, не піклується про виховання дітей, не цікавиться їх життям. В будинку, де проживає відповідачка і де проживала малолітня ОСОБА_3 , повна антисанітарія: стіни та стеля чорні від кіптяви, на підлозі гори немитого, покритого цвіллю посуду, брудні речі, постільна білизна відсутня, тумбочки заставлені пустими пляшками з-під спиртного, продукти харчування відсутні. Згідно акту проведення рівня безпеки дитини від 30 травня 2023 року малолітня ОСОБА_3 була вилучена із сім`ї матері та тимчасово поміщена до дитячого відділення КНП «Менська міська лікарня». ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка народила ОСОБА_4 . У зв`язку з відсутністю умов для проживання новонародженої дитини, матір написала заяву про тимчасове перебування дитини в Прилуцькому обласному будинку дитини. З листопада 2022 року по теперішній час сім`ї надавались соціальні послуги: рекомендації щодо ведення домашнього господарства, покращення умов проживання, консультації щодо відповідального батьківства та покращення батьківського потенціалу, гуманітарна допомога продуктами харчування та ін. Однак, відповідачка не зробила для себе належних висновків, продовжує зловживати алкогольними напоями, веде антиморальний спосіб життя, дітьми не цікавиться, а тому виконавчим комітетом було прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей. В зв`язку з вищенаведеним, з метою соціально-правового захисту малолітніх дітей, орган опіки та піклування Менської міської ради звернувся до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей та стягнення аліментів.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 підтримала та наполягала на їх задоволенні. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки аліментів просила залишити без розгляду, посилаючись на те, що термін перебування малолітніх дітей в тих закладах, де вони знаходяться на даний час закінчується, а подальше їх місце знаходження поки що не відомо.

Відповідачка ОСОБА_2 щодо задоволення позовних вимог в судовому засіданні заперечень не висловила.

Представник третьої особи - КУ «Менський місцевий центр соціальних служб» Менської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердила обставини викладені в позовній заяві. Також доповнила, що найстарша дитина відповідачки - ОСОБА_7 (відносно якої вона також позбавлена батьківських прав) проживає зі своєю бабусею в с. Киселівка, яка піклується про неї, забезпечує її матеріально. Свідок жодного разу не бачила, щоб до дитини приходила її матір, яка також проживає в цьому селі. Відповідачка веде аморальний спосіб життя, дітьми вона не цікавить взагалі.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, показання свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З наявної в матеріалах справи копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7) вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_2 . При цьому відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері), що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (а.с.9).

З наявної в матеріалах справи копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (зворот а.с.7) вбачається, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_2 . При цьому відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (а.с.8).

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані: піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у п. 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З наявних в матеріалах справи доказів (характеристики, довідки з ВП № 1 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, інформації директора КУ «Менський місцевий центр соціальних служб» Менської міської ради», Актів обстеження умов проживання) слідує, що відповідачка негативно характеризується за місцем проживання, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, ніде не працює; в будинку, де вона проживає, санітарно-гігієнічні умови не придатні для проживання малолітніх дітей: стіни та стеля чорні від кіптяви, на підлозі гори немитого, покритого цвіллю посуду, брудні речі, постільна білизна відсутня, тумбочки заставлені пустими пляшками з-під спиртного, продукти харчування відсутні. Діти завжди були недоглянуті, голодні, що створювало загрозу для їх здоров`я та життя.

З наявних в матеріалах справи заяв відповідачки ОСОБА_2 про тимчасове влаштування її дітей в будинок дитини та до центру соціально - психологічної реабілітації (а.с.13, зворот а.с.13), а аткож повідомлень Хмільницького центру соціально-психологічної реабілітації дітей (зворот а.с.14) і КНП «Прилуцький обласний будинок дитини «Надія» (а.с.15) слідує, що мати малолітніх дітей - відповідачка ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків. За час перебування дітей в цих закладах, вона жодного разу їх не відвідала, не поцікавилась їх життям та здоров`ям, не створила належних умов для їх проживання вдома, не виявила жодного бажання повернути дітей в свою сім`ю.

Згідно позиції органу опіки та піклування Менської міської ради Чернігівської області, останні вважають за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, затверджений рішенням виконавчого комітету Менської міської ради Чернігівської області № 168 від 27.06.2023 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав матері» (а.с.4-6).

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 вказаної постанови Пленуму передбачено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Оцінюючи проблему забезпечення якнайкращих інтересів малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд підкреслює, що з огляду на те, що розлучення з батьками надає тяжкий вплив на дитину, таке розлучення повинно проводитися лише в крайньому випадку, наприклад, коли існує небезпека неминучого заподіяння дитині шкоди або в інших необхідних випадках; розлучення не повинно проводитися, якщо дитина може бути огороджена від розлучення за допомогою менш радикальних заходів. Перш ніж вдатися до розлучення, держава повинна надати батькам сприяння у виконанні ними своїх батьківських обов`язків і відновити або зміцнити здатність сім`ї піклуватися про свою дитину, за винятком тих випадків, коли розлучення необхідне в інтересах захисту дитини. Матеріальна скрута не може служити виправданням для розлучення дитини зі своїми батьками.

В ситуації що розглядається, відповідачка протягом тривалого часу розлучення зі своїми малолітніми дітьми не виявила бажання вчинити будь-які дії пов`язані з відновленням свого зв`язку із ними. Навіть в період судового розгляду справи відповідачка жодним чином не продемонстрував суду свого бажання в поновленні сімейних стосунків з дітьми і в такій ситуації, на думку суду, без бажання відповідачки держава позбавлена можливості посприяти їй у виконанні нею своїх батьківських обов`язків і відновленні або зміцненні здатності сім`ї.

Відповідно до положень ч.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», ч.7, 8 ст.7 Сімейного Кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей, саме зважаючи на які суд прийшов до переконання, що ОСОБА_2 беззаперечно має бути позбавлена батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 та малолітнього сина ОСОБА_4 , від виховання яких вона свідомо ухиляється, не піклується про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, не утримує їх матеріально, не спілкується з ними, не цікавиться їх життям та здоров`ям, у зв`язку з чим суд і прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Менської міської ради про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Відповідно до ст. 257 ЦПК України, суд залишає заяву без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення його позову без розгляду.

Так, представник позивача не бажає, щоб подана нею позовна заява в частині стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей розглядалася по суті, тому суд зобов`язаний залишити позовні вимоги в цій частині без розгляду.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися з аналогічними позовними вимогами до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 164 -166 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 79, 80-85, п. 1 ст. 200, п.5 ч.1 ст. 257, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Менської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: КУ «Менський місцевий центр соціальних служб» Менської міської ради, про стягнення аліментів - залишити без розгляду.

Позов Менської міської ради, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , третя особа: КУ «Менський місцевий центр соціальних служб» Менської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати Менській міській раді, як органу опіки та піклування, для подальшого їх влаштування та встановлення їм статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 серпня 2023 року.

Головуючий: О.А. Савченко