Ухвала суду № 113099321, 29.08.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 серпня 2023 року м. ЧернігівСправа № 620/11328/23

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням суддіСоломко І.І.,

за участю секретаряЛавровської В.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду заяву Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про залишення позовної заяви без розгляду,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа №620/11328/23.

14.08.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами окремого позовного провадження, призначено підготовче засідання.

16.08.2023, на стадії підготовчого засідання, від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 59991529 від 09.09.2019 направлена на адресу позивача (боржника) рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням за № 0209418623833 від 10.09.2019. Поштове відправлення вручено особисто позивачу 13.09.2019, що підтверджується його підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, отже позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 287 КАС України.

У підготовче засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 29.08.2023, без його участі. Також зазначив, що проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечує, а проти закриття підготовчого засідання не заперечує.

28.08.2023, через електронний суд, представником позивача подано заперечення на заяву відповідача від 16.08.2023 про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якого зазначив, що підставою звернення до Чернігівського окружного адміністративного суду представника позивача адвоката Григоренка Андрія Олександровича стало фізичне безпосереднє отримання від відповідача копій матеріалів виконавчого провадження № 59991529, зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2019 і виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича від 14.08.2019 р. № 3726. У зв`язку з ознайомленням з документами виконавчого провадження і уможливило звернення до суду з позовом про визнання протиправною постанови про відкриття виконавчого провадження, а за відсутності таких документів у позивача, був позбавлений права на захист своїх порушених прав.

Розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Положеннями частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначеністаттею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, приписами пункту 1 частини другоїстатті 287 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору є визнання протиправною постанови про відкриття виконавчого провадження № 59991529 від 09.09.2019, у той же час позивач звернувся до суду 31.07.2023, тобто з пропуском законодавчо встановленого строку.

У запереченні від 28.08.2023 представник позивача зазначає, що позивачем дотримано строку звернення до суду, оскільки копії виконавчого провадження № 59991529 від 09.09.2019 отримано представником позивача 25.07.2023, а позов поданий 31.07.2023.

Щодо строку звернення до суду.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

До відзиву відповідачем додане рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на підтвердження направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження № 59991529 від 09.09.2019. Поштове відправлення вручено особисто позивачу 13.09.2019 за адресою його проживання, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Тобто з 13.09.2019 позивач знав про наявність оскаржуваної постанови.

При визначенні початку строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Зі змісту викладеного слідує, що позивач знав про наявність виконавчого провадження № 59991529 ще у 2019 році, проте останній фактично не цікавився результатом відомого йому виконавчого провадження.

Отримання представником позивача відповіді 25.07.2023 свідчить лише про вчинення позивачем активних дій щодо отримання відомостей про стан виконавчого провадження, а якому він є боржником.

Тобто, наведені представником позивача обставини мають суб`єктивний характер.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.

Відповідно дочастини третьої та четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та врахована судом у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 826/17879/17 (ЄДРСР 80168959).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертоюстатті 123 цього Кодексу.

Проаналізувавши подані учасниками справи матеріали, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.

Інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, судом не знайдено (частина четверта статті 123 КАС України), а тому вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що норма пункту 8 частини першої статті240 Україниє імперативною і у суду існує обов`язок, при встановленні судом факту пропуску строку звернення до адміністративного суду, залишити позовну заяву без розгляду.

Пунктом 1 частини другої статті 183 КАС України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частини другої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.

З огляду на те, що заява про залишення позову без розгляду надійшла до суду до початку розгляду справи по суті, тому суд дійшов висновку заяву відповідача задовольнити та залишити позовну заяву без розгляду.

У Х В А Л И В:

Заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни задовольнити.

Позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.

Суддя І.І. Соломко