Рішення № 113098079, 29.08.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3271/23

29 серпня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником.

В обґрунтування позову представник позивача вказує, що до серпня 1993 року ОСОБА_1 проживала в АДРЕСА_1 , отримувала пенсію за віком, надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв`язку з чим виплату пенсії їй було припинено.

28.11.2015 представник ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії за віком. Управлінням Пенсійного фонду України виплату пенсії не поновлено, через що представник позивача звернувся до суду з позовом.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.01.2016 по справі № 607/19541/15-а позов задоволено частково, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 28.11.2015 з урахуванням усіх перерахунків. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області здійснити перерахунок та поновлення виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії, починаючи з 22.06.2015.

В подальшому виплата пенсії знову зупинена. 03.02.2023 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про поновлення її виплати з дати припинення з компенсацією втрати частини доходів та виплату пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок, відкритий в АТ «ОТП Банк». У відповідь листом від 16.02.2023 відповідач повідомив, що виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено до з`ясування з 01.04.2021 відповідно до інформації АТ КБ "ПриватБанк", наданої листом від 05.01.2021, того, що пенсія зараховувалась у період останніх 12 місяців, але не виконувалось одержання коштів протягом останніх 12 місяців.

Представник позивача вказує на протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, з посиланням на положення статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), не приведення у відповідність до Закону і рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-РП/2009 норм Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунку у банківських установах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999 (далі - Порядок №1596), на які посилається відповідач та які не можуть бути застосовані до категорії громадян, що постійно проживають за межами України.

Вказує, що позивач щомісяця отримувала пенсію в банкоматі в Ізраїлі через банківський рахунок, відкритий на своє ім`я, з терміном дії до січня 2023 року до моменту блокування картки банком, відмови у перевипуску картки та блокування доступу до мобільного додатку «Приват 24». За таких обставин позивач була змушена відкрити рахунок в іншому банку АТ «ОТП Банк», який є уповноваженим банком і якому надано право виплати пенсії пенсіонерам через відкритий в ньому поточний рахунок. З інформацією про відкритий рахунок представник позивача звернулася до органів пенсійного фонду про поновлення виплати пенсії пенсіонеру. Проте виплату пенсії позивачу не поновлено.

З наведених підстав та з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.01.2022 у справі № 280/4551/21, представник позивача просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків у спосіб, визначений в ухвалі.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), витребувано у відповідача пенсійну справу ОСОБА_1

09.04.2021 до суду надійшов відзив на позов, у якому Головне управління просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Позивач отримувала пенсію до серпня 1993 року. У зв`язку з виїздом в Ізраїль на постійне місце проживання нарахування та виплату пенсії було припинено. У 2015 році позивач звернулася із позовом щодо поновлення виплати пенсії та проведення її перерахунку. На виконання рішення суду у справі № 607/19541/15-а Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі було здійснено перерахунок та поновлено виплату пенсії позивачу, починаючи з 22.06.2015.

Відповідно до інформації АТ КБ ПриватБанк, наданої листом від 05.01.2021, пенсія позивачу зараховувалась у період останніх 12 місяців, але не виконувалось одержання коштів протягом останніх 12 місяців, у зв`язку з чим виплату пенсії позивачу було призупинено до з`ясування з 01.04.2021.

03.02.2023 із зверненням через веб-портал електронних послуг щодо виплати пенсії позивачу звернулася її представник - ОСОБА_3 . Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 16.02.2023 заявника повідомлено, що звернення про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , подане представником, розглянуто та роз`яснено порядок звернення за поновленням виплати пенсії особисто заявником відповідно до вимог Порядку № 1596.

Відповідач вважає, що позовні вимоги про поновлення виплати пенсії за віком позивачу згідно заяви, поданої її представником, є такими, що суперечать чинному законодавству, яке прямо передбачає, що для поновлення пенсії та продовження її виплати через банківську установу ОСОБА_1 слід особисто звернутись до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідач просить відмовити у позові (а.с.30-31).

Ухвалою суду від 22.08.2023 повторно витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 та встановлено строк до 25.08.2023.

Станом на 29.08.2023 вимоги ухвали суду не виконані, пенсійна справа позивача до суду не надійшла.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області, отримувала пенсії за віком.

У серпні 1993 року виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв`язку з чим виплату пенсії у 2015 році було припинено. Такі дії територіального органу пенсійного фонду оскаржувалися позивачем у судовому порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.01.2016 у справі №607/19541/15-а скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області щодо непоновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області здійснити перерахунок та поновити виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії, починаючи з 22.06.2015. Позовні вимоги в частині поновлення раніше призначеної пенсії за період з 28.11.2012 по 21.06.2015 включно залишено без розгляду (https://reestr.court.gov.ua/Review/58896731).

Постановою Верховного Суду від 13.12.2018 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 без змін (https://reestr.court.gov.ua/Review/78565735).

15.12.2022 представник позивача Акерман Н.І. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою, у якій просила: долучити до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 нотаріально засвідчену довіреність №556/22 від 11.09.2022 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон від 02.12.2016; заяву про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок, відкритий в АТ «ОТП Банк» від 02.11.2022; пенсійні виплати ОСОБА_1 здійснювати на визначений банківський рахунок, відкритий в АТ «ОТП Банк»; надіслати на адресу представника довідку про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за віком ОСОБА_1 з дати поновлення виплати по грудень 2022 року (а.с.9).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області на це звернення надано відповідь за вих. № 4202-4378/А-02/8-1900/22 від 28.12.2022, зміст якої зводиться до такого.

Повідомлялося, що статтею 47 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи із зазначеного, виплата пенсій пенсіонерам, які фактично не проживають в Україні, провадиться через установи банків у порядку, передбаченому Порядком № 1596. Відповідно до пункту 16 Порядку якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку (заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за місцем проживання одержувача або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку).

Згідно пункту 17 вищевказаного Порядку, якщо суми пенсії та грошової допомоги отримуються з використанням платіжної картки, строк дії якої перевищує один рік, і протягом року за такою платіжною карткою не проводилися видаткові операції особисто одержувачем, а банком протягом року не проводилася фізична ідентифікація особи, уповноважений банк повідомляє про це відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення. У такому разі орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення забезпечує проведення ідентифікації та верифікації особи на підставі пред`явленого (в обов`язковому порядку) одержувачем особисто паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та визначеного законодавством документа, в якому зазначено відомості про місце її проживання.

До фізичної ідентифікації прирівнюється авторизація в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису "Дія.Підпис" ("Дія ID"), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг згідно з вимогами Порядку реалізації експериментального проекту щодо використання віддаленого кваліфікованого електронного підпису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року №785 "Про реалізацію експериментального проекту щодо використання віддаленого кваліфікованого електронного підпису".

Якщо ідентифікація та верифікація особи не відбулася протягом року, орган Пенсійного фонду та орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку.

Виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено до з`ясування з 01.04.2021 відповідно до інформації АТ КБ "ПриватБанк", наданої листом від 05.01.2021 №20.1.0.0.0/7 20210104/2580, про те, що пенсія зараховувалась у період останніх 12 місяців, але не виконувалось одержання коштів протягом останніх 12 місяців.

Відповідно до пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, заява про виплату пенсії (додаток 1) або заява про виплату пенсії з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України.

Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.

Отже, для поновлення пенсії та продовження її виплати через банківську установу ОСОБА_1 слід особисто подати заяву до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) територіального органу Пенсійного фонду України (а.с.11 зворот-12).

В подальшому 03.02.2023 представник позивача Акерман Н.І. подала через вебпотрал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву за встановленою формою, у якій просила: перерахувати розмір пенсії, поновити виплату пенсії з дати припинення з компенсацією доходів, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ «ОТП Банк» (а.с.13).

На це звернення представника позивача, що надійшло через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області надано відповідь листом № 517-431/А-02/8-1900/23 від 16.02.2023 аналогічного змісту, що й попередня відповідь від 28.12.2022, тобто про необхідність подання заявником заяви особисто (а.с.10-11).

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок, позивач звернулася з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Дії відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

При вирішенні справи суд керується наступним.

Пенсійні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно зі статтею 5 Закону № 1058-IV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до пункту 3.3. Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону № 1058-IV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Отже, з 07.10.2009 порядок виплати пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регулюється нормами Закону №1058-ІV з урахуванням рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009, тобто виплата пенсії повинна проводитися незалежно від місця проживання пенсіонера. Держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від місця проживання особи.

У статті 49 Закону №1058-IV наведений перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду, який є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії лише у випадках, передбачених законом.

При цьому, суд зазначає, що у спірних правовідносинах відповідачем не наведено підстав, з яких виплата пенсії позивачу припинена, відповідач вказує, що таку припинено з 01.04.2021 до з`ясування обставин згідно з інформацією наданою банком, через який проводилася виплата пенсії пенсіонеру.

Суд критично оцінює посилання відповідача на інформацію АТ КБ ПриватБанк, надану листом від 05.01.2021 №20.1.0.0.0/7-20210104/2580, про те, що пенсія позивачу зараховувалась у період останніх 12 місяців, але не виконувалось одержання коштів протягом останніх 12 місяців, у зв`язку з чим виплату пенсії позивачу було призупинено до з`ясування з 01.04.2021, оскільки жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не отримувала протягом року пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області суду не надало, як і сам лист банку.

При цьому, частиною другою статті 45 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Мотиви відповідача щодо відмови поновити виплату пенсії зводяться до того, що позивач має особисто (а не через представника) звернутися до органу пенсійного фонду та особисто надати заяву про поновлення виплати пенсії.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 , 15.12.2022 подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про перерахунок пенсії, в якій, зокрема, просила виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ «ОТП Банк» (а.с.9, 9 зворот)

03.02.2023 представник позивача Акерман Н.І. знову подала через вебпотрал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву, за формою згідно з додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), у якій просила: перерахувати розмір пенсії, поновити виплату пенсії з дати припинення з компенсацією доходів, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ «ОТП Банк» (а.с.8 зворот, 13).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 (у редакції чинній на дату подання заяви) заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал або засоби Порталу Дія) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Даний Порядок вказує на подання заяви заявником, проте таким заявником може бути і представник особи за довіреністю.

У постанові від 20.01.2022 у справі № 280/4551/21 (пункт 37) Верховний Суд розглядаючи спір за схожих правовідносин зазначив, що вжитий у пункті 1.1 термін «заявник», на переконання колегії суддів, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.

У вказаній постанові Верховний Суд вказав, що відсутність у пункті 1.3 Порядку № 22-1 згадки про заяви з приводу поновлення виплати пенсії не можна тлумачити як заборону подання таких заяв представниками пенсіонерів, що виїхали на постійне місце проживання за кордон. Очевидним є те, що необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу задля виправлення помилки, допущеної державою, є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Таким чином, Верховний Суд вважає за необхідне сформувати наступний правовий висновок: подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку № 22-1 у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та від 16.12.2020 № 25-1 допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку № 22-1.

Згідно з пунктом 1.2. Порядку № 22-1 заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 № 662) затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» від 30.08.1999 №1596, яким визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.

Пункт 4 цього Порядку передбачає, що виплата пенсій та грошової допомоги здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України через вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1596, заява про виплату пенсії або заява про виплату пенсії з відкриттям рахунка подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Після відкриття рахунку для виплати пенсії, представником позивача було подано відповідачу відповідну заяву про поновлення виплати пенсії, інформацію про рахунок для її виплати, а також докази на підтвердження представництва інтересів пенсіонера. З огляду на наведені положення законодавства, на переконання суду, представником ОСОБА_1 надано достатній і належний обсяг документів для поновлення виплати пенсії позивача, який проживає за кордоном, а законодавство не вимагає особистого звернення пенсіонера з відповідною заявою.

При вирішенні даної адміністративної справи суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 24.07.2023 у справі № 280/6637/22 (пункти 37), у якій суд зазначив, що у постанові від 20.01.2022 у справі № 280/4551/21 було визначено, що подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку № 22-1 у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1 та від 16.12.2020 № 25-1 допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку № 22-1.

У постанові від 24.07.2023 у справі № 280/6637/22 суд касаційної інстанції розповсюдив зазначений висновок і на порядок виплати грошових коштів на карткові рахунки пенсіонерів, які фактично перебувають за кордоном, та зазначив:

підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку;

жоден з пунктів Порядку № 22-1 не містить обов`язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю;

наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів;

таким чином, колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.

Враховуючи наведене регулювання спірних правовідносин та беручи до уваги правові висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 24.07.2023 у справі № 280/6637/22, від 20.01.2022 у справі № 280/4551/21, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 .

З наведених підстав підлягає до задоволення і похідна позовна вимога про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області поновити виплати пенсії за віком ОСОБА_1 (з дати припинення виплати пенсії) та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок (відкритий в АТ «ОТП Банк») за заявою, поданою представником, 03.02.2023.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1073,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 26.06.2023 (а.с.24).

Керуючись статтями 2, 9 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не поновлення невиплати пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії та проводити її виплату на банківський рахунок за заявою від 03.02.2023, поданою представником за довіреністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14035769).

Повний текст рішення складено та підписано 29 серпня 2023 року.

СуддяЧепенюк О.В.