Ухвала суду № 113094023, 29.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

29 серпня 2023 р.Справа №321зп-23/160/21100/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги №Ф-3110-51/62У від 18.11.2020р., -

УСТАНОВИВ:

21.08.2023р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо нарахування єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які ведуть незалежну професійну діяльність у сумі 21030,90 гривень стосовно позивача;

- скасувати вимогу №Ф-3110-51/62У видану 18.11.2020 року про нарахування єдиного соціального внеску у розмірі 21030,90 грн. стосовно позивача, яка виникла внаслідок противоправних дій відповідача;

- стягнути з відповідача суму судових витрат та повернути надмірної/помилкової сплати єдиного внеску.

28.08.2023р. через систему "Електронний суд", позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій останній просить:

- забезпечити позов шляхом зупинення стягнення суми недоїмки органами державної виконавчої на підставі вимоги №Ф-3110-51/62У виданої 18.11.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області до вирішення справи та винесення рішення.

В обґрунтування наведеної заяви позивач посилається на те, що 21.10.2022 державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було відкрито виконавче провадження №70126055 щодо позивача щодо стягнення коштів у розмірі 21030,90 грн. на підставі вимоги №Ф-3110-51/62У виданої 18.11.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Враховуючи значну суму заборгованості (21030,90 грн.), в разі відрахування коштів із заробітної плати чи накладення арешту на зарплатний рахунок позивача та застосовані спрямовані на примусове виконання постанови виконавчими органами буде завдано шкоди позивачу, в особливості сплату за комунальні послуги, що також спричинить накопичування боргів. У разі встановлення протиправності оскаржуваної вимоги та її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та інтереси на власне майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення в разі примусового виконання цієї вимоги. За викладеного, позивач просить вжити заходів забезпечення позову відповідно до ст.ст. 150-153 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з вимогами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Так, розглянувши вищенаведену заяву позивача про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд приходить до висновку про наявність достатніх обґрунтованих правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами п.5 ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, в якій суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

При цьому, також, відповідно до п.17 а.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ, в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Так, зі змісту доданої копії постанови Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 21.10.2022р. у ВП №70126055 вбачається, що органом ДВС було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-3110-51/62У від 18.11.2020р., яка оскаржується позивачем у судовому порядку, а тому за викладених обставин, суд приходить до висновку, що, у даному випадку, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся та зазначені обставини є достатніми підставами для забезпечення даного позову згідно до п.1 ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, судом приймається до уваги і те, що ст. 34 Закону України Про виконавче провадження не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження позивачем оспорюваної постанови у судовому порядку, а тому зупинення стягнення за оспорюваною постановою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, та те, що відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки), яку позивач оспорює в судовому порядку, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, відсутність у Законі України Про виконавче провадження механізму зупинення виконання вказаних постанов до ухвалення судового рішення по суті, суд вважає за необхідне зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-3110-51/62У від 18.11.2020р. до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/21100/23 задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-3110-51/62У від 18.11.2020р. у виконавчому провадженні №70126055 до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі №160/21100/23.

Ухвала підлягає негайному, обов`язковому виконанню шляхом направлення її державним органам для вжиття відповідних заходів згідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб та строки, встановлені ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва