Рішення № 113092947, 31.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13144/18

Провадження № 2/761/1037/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам та пені,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам та пені, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 157742,65 грн., пеню в сумі 40247,36 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2969,85 грн

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору № 287/07-Ф-Р від 13.11.2013 р. відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання було надано ПАТ «Креді Агріколь Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», кредит для придбання майнових прав на нерухоме майно в розмірі 671143,15 грн. строком користування з 13.11.2013 р. по 26.11.2027 р. включно зі сплатою процентної винагороди за користуванням кредитом у розмірі 9,00 % річних (з 13.11.2013 р. по 12.05.2014 р.) та у розмірі 21,67 % річних (з 13.05.2014 р.). Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 08.06.2016 р. у справі № 761/7781/16-ц позов ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 задоволено, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором станом на 18.02.2016 р. в загальній сумі 772885,28 грн. Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 27.12.2017 р., за вказаним кредитним договором відповідач перед позивачем має заборгованість у загальному розмірі 197990,01 грн. Таким чином, у зв`язку з виникненням у відповідача вказаної заборгованості за договором, яку він в добровільному порядку не сплачує, представник позивача звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 19.02.2016 р. по 27.03.2017 р. в сумі 157742,65 грн., пеню за період з 28.12.2016 р. по 27.12.2017 р. в сумі 40247,36 грн., а також витрат по сплаті судового збору в сумі 2969,85 грн.

Заочним рішенням від 01.11.2018 р. позов задоволено.

Ухвалою від 01.03.2019 р. задоволено заяву відповідача про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 28.01.2020 р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням в справі № 759/1970/19.

Ухвалою від 02.04.2021 р. поновлено провадження у справі, оскільки відпали обставини, які викликали його зупинення.

Ухвалою від 20.01.2022 р. залишено без розгляду заяву представника позивача про уточнення та збільшення позовних вимог від 24.10.2019 р.

Ухвалою від 01.06.2022 р. задоволено заяву представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», залучено до участі у справі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як правонаступника позивача АТ «Креді Агріколь Банк», а також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла його письмова заява, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла його письмова заява, зі змісту якої вбачається, що останній проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з кредитного договору № 287/07-Ф-Р від 13.11.2013 року, ОСОБА_1 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання було надано ПАТ «Креді Агріколь Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», кредит для придбання майнових прав на нерухоме майно в розмірі 671143,15 грн. строком користування з 13.11.2013 року по 26.11.2027 р. включно зі сплатою процентної винагороди за користуванням кредитом у розмірі 9,00 % річних (з 13.11.2013 р. по 12.05.2014 р.) та у розмірі 21,67 % річних (з 13.05.2014 р.).

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У частині першій статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 р. у справі № 310/11534/13-ц).

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 08.06.2016 р. у справі № 761/7781/16-ц позов ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 задоволено, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором станом на 18.02.2016 р. в загальній сумі 772885,28 грн., з яких: 654125,70 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 6586,53 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 12126,96 грн. - нараховані відсотки; 2347,15 грн. - нараховані відсотки; 83934,69 грн. - прострочені відсотки; 13764,25 грн. - пеня.

Отже, пред`явивши позов до позичальника ОСОБА_1 у справі № 761/7781/16-ц, кредитор ПАТ «Креді Агріколь Банк» такими діями на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, тобто на час звернення з цим позовом, у якому викладено вимогу про стягнення заборгованості станом на 18.02.2016 р., вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі, а рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.

Таким чином суд вважає, що згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України з дати пред`явлення позову припинилось право кредитора нараховувати проценти за кредитом, а також відповідно й нарахування неустойки за прострочення їх сплати з 18.02.2016 р.

Водночас, як вбачається з долученого до справи розрахунку заборгованості від 27.12.2017 р., після пред`явлення позову у справі № 761/7781/16-ц та ухвалення рішення, позивач продовжував нараховувати відповідачу проценти за кредитним договором та пеню їх несвоєчасну сплату, що суперечить положенням ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що право позивача на нарахування процентів за кредитом та пені за їх несвоєчасну сплату припинилося у зв`язку пред`явленням позову, як дострокової вимоги про повернення кредиту, якою змінено умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а тому відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам та пені.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: